Рішення від 09.02.2023 по справі 336/10409/21

№ 336/10409/21

н/п 2/336/194/2023

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 лютого 2023 року м. Запоріжжя

Шевченківський районний суд м. Запоріжжя у складі головуючого судді Боєва Є.С., за розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Універсал банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство "Універсал Банк" звернулось з позовом ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, за змістом якого просить суд стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за договором про надання банківських послуг «Монобанк» від 09.01.2020 року у розмірі 16 740,66 грн., яка складається із тіла кредиту у вказаному розмірі, а також покласти на відповідача понесені позивачем судові витрати в розмірі 2270 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 09.01.2020 року відповідач ОСОБА_1 , звернувся в рамках проекту monobank, до банку з метою отримання банківських послуг, у зв'язку з чим підписав анкету-заяву до Договору про надання банківських послуг від 09.01.2020 року. Положеннями анкети-заяви визначено, що анкета-заява разом з Умовами, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту складають договір про надання банківських послуг. Підписавши електронним підписом анкету-заяву відповідач підтвердив, що ознайомився та отримав примірники у мобільному додатку вищезазначених документів, що складають договір та зобов'язується виконувати його умови. На підставі укладеного Договору відповідач отримав кредит у розмірі 15000 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на поточний рахунок, спеціальним платіжним засобом якого є платіжна картка. Позивач вказує, що AT "УНІВЕРСАЛ БАНК" свої зобов'язання за Договором виконав в повному обсязі, а саме, надав відповідачу можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах передбачених умовами договору та в межах встановленого кредитного ліміту. В свою чергу, відповідач не надавав своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за Кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов Договору не сплатив щомісячні мінімальні платежі. В зв'язку з чим утворилась заборгованість. Станом на 24.05.2021 року у Відповідача прострочення зобов'язання із сплати щомісячного мінімального платежу за Договором сягнуло понад 90 днів, а тому на підставі положення 5.17 п. 5 Розділу II Умов, відбулось Істотне порушення Клієнтом зобов'язань, вся заборгованість за кредитом стала простроченою. Банк 24.05.2021 направив повідомлення "пуш" про істотне порушення умов Договору та про істотне порушення умов договору та необхідність погасити суму заборгованості.

Представник позивача разом з позовною заявою подав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності, позов підтримує, просить задовольнити, проти винесення заочного рішення не заперечує.

Ухвалою від 15.02.2022 відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Відповідачу копія ухвали про відкриття провадження у справі та копія позовної заяви з додатками були направлені поштою за зареєстрованим місцем проживання останнього, конверт двічі повертався до суду з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою». Крім того,в ідповідач повідомлявся шляхом розміщення оголошення про розгляд справи на офіційному веб-сайті «Судова влада України», відтак відповідно до ч. 11 ст. 128 ЦПК України особа вважається повідомленою про розгляд справи.

Визначений частиною третьою статті 279 ЦПК України строк для реалізації особами своїх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків сплив.

Відповідач у наданий судом строк та станом на час розгляду справи своїм правом подання до суду клопотань про розгляд справи з повідомленням сторін та відзиву на позовну заяву не скористався, відзив на позов не подав, заперечень щодо розгляду справи в спрощеному порядку також подано не було, будь-яких клопотань та заяв від відповідача до суду не надходило, відтак відповідно до ч.8 ст.178 та ч. 5 ст.279 ЦПК України, суд розглядає справу за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що заявлений позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з такого.

Як передбачено ст. 11 ЦК України, підставою виникнення цивільних правовідносин є, зокрема, правочини.

Даний спір виник у сфері договірних зобов'язань та регулюється нормами загального цивільного законодавства та умовами укладеного договору.

Відповідно до ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Згідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст. 76 цього Кодексу доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі письмових, речових та електронних доказів, висновків експертів та показаннями свідків.

Відповідно до вимог ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Як вбачається із матеріалів справи, 09.01.2020 відповідач ОСОБА_1 звернувся, в рамках проекту monobank, до банку з метою отримання банківських послуг, у зв'язку з чим підписав Анкету-заяву до Договору про надання банківських послуг від 09.01.2020. Положеннями анкети-заяви визначено, що анкета-заява разом з Умовами, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту складають договір про надання банківських послуг.

Підписавши електронним підписом анкету-заяву, відповідач підтвердив, що ознайомився та отримав примірники у мобільному додатку вищезазначених документів, що складають договір та зобов'язується виконувати його умови. На підставі укладеного Договору відповідач отримав кредит у розмірі 15 000 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на поточний рахунок, спеціальним платіжним засобом якого є платіжна картка.

Згідно вказаної заяви відповідач згоден з тим, що ця заява разом із Умовами і Правилами надання банківських послуг, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту становить між ним та банком договір про надання банківських послуг, а також, що він ознайомився та погодилася з Умовами та Правилами надання банківських послуг і Тарифами банку, які були надані йому для ознайомлення.

На підтвердження факту укладення кредитного договору банк надав копію Анкети-заяви до Договору про надання банківських послуг, укладену між АТ «Універсал Банк» та ОСОБА_1 .

Згідно з наданим банком розрахунком заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором станом на 14.09.2021 року становить 16740,66 грн., та складається із загального залишку заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту) у розмірі 16740,66 грн.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Відповідно до ст. ст. 526, 1054 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та цього Кодексу; за кредитним договором позичальник зобов'язаний повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до статті 599 ЦК України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно зі ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом

Згідно з ч. 2 ст.1050ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то вразі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 цього Кодексу.

За умовами п.п. 5.16 п. 5 Розділу ІІ Умов у разі порушення сплати щомісячного мінімального платежу понад 90 днів вся заборгованість за кредитом вважається простроченою (істотне порушення клієнтом зобов'язань).

Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_1 взятих на себе кредитних зобов'язань в строки, передбачені договором про надання банківських послуг «Monobank» від 09.01.2020 належним чином не виконав.

В ході дослідження письмових доказів судом встановлено, що відповідач отримав кредит у вигляді кредитного ліміту, що становив 15 000 грн., тобто тіло наданого відповідачу кредиту не може перевищувати вказану суму. Між тим позивач просить стягнути тіло кредиту в розмірі 16740,66 грн., не надаючи при цьому належних доказів на підтвердження того, коли і на підставі чого виникла у відповідача заборгованість у вказаному розмірі за тілом кредиту, що перевищує розмір кредитного ліміту.

Посилання позивача на п. 5.23. п. 5 Розділу ІІ Умов, а саме: якщо на рахунку клієнта не вистачає власних коштів для внесення щомісячного мінімального платежу, банк має право самостійно збільшити кредитний ліміт на суму заборгованості клієнта за договором та направляти відповідні грошові кошти на здійснення щомісячного мінімального платежу, погашення відсотків за користування кредитним лімітом та неустойки за прострочені платежі згідно Тарифів, суд відхиляє, з огляду на таке.

В Анкеті-заяві до Договору про надання банківських послуг від 09.01.2020 не містяться відомості про такі умови. Зокрема, у п. 10 Анкети-заяви зазначено, що ОСОБА_1 надає право та доручає АТ «Універсал Банк» здійснювати договірне списання грошових коштів з усіх його рахунків, відкритих в АТ «Універсал Банк», для погашення будь-яких інших його зобов"язань перед банком, що не є тотожним збільшенню кредитного ліміту на суму заборгованості.

Позивач долучає в якості доказу Умови обслуговування рахунків фізичної особи в редакції розпорядження № 19/1р від 25.09.2017.

Однак дослідженням в порядку ч. 7 ст. 85 ЦПК України веб-сайту (сторінки) мережі Інтернет за посиланням: https://www.monobank.ua/terms?utm_source=universalbank&utm_medium=banner встановлено, що вказані Умови неодноразово змінювалися. Зокрема, станом на день подання Анекти-заяви (09.01.2020) діяла редакція Умов, що затверджена Протоколом №48/1 від 09.12.2019, яка набула чинності з 13.12.2019.

Відтак, матеріали справи не містять підтверджень, що саме ці Умови і Правила обслуговування рахунків фізичної особи в АТ «Універсал Банк», на пункт 5.23 п. 5 Розділу ІІ посилається позивач, розумів відповідач, ознайомився і погодився з ними, підписуючи заяву-анкету до договору про надання банківських послуг, а також те, що вказані документи на момент отримання відповідачем кредитних коштів взагалі містили умови щодо збільшення кредитного ліміту на суму заборгованості.

Роздруківка з сайту позивача належним доказом бути не може, оскільки, по-перше, цей доказ повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (банку), яка може вносити і вносить відповідні зміни в умови та правила споживчого кредитування, що підтверджено й у постанові Верховного Суду України від 11 березня 2015 року (справа №6-16цс15), по-друге, як зазначено вище, позивач надав суду редакцію Умов, яка на час подання відповідачем Анкети-заяви, не була чинною.

Отже, доказів на підтвердження факту ознайомлення відповідача з Умовами і правилами та Тарифами, які набрали чинності та діяли станом на час укладення договору 09.01.2020, позивачем не надано. А тому у суду відсутні підстави вважати, що відповідач був належним чином ознайомлений і погодилася із зазначеними Умовами і правилами.

За відсутності достатніх підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу Умови та правила надання банківських послуг, Тарифи та відсутності в Анкеті-заяві домовленості сторін про збільшення кредитного ліміту на суму заборгованості, надані банком Умови і правила обслуговування фізичних осіб в АТ «Універсал Банк» при наданні банківських послуг щодо карткових продуктів (Мonobank), не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачем кредитного договору, оскільки названі документи достовірно не підтверджують вказаних обставин.

Також у цій справі неможливо застосувати до вказаних правовідносин правила частини першої статті 634 ЦК України, за змістом якої договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією з сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому, оскільки Умови обслуговування рахунків фізичної особи в АТ «Універсал Банк», що розміщені на офіційному сайті позивача (https://www.monobank.ua/terms) неодноразово змінювалися самим АТ «Універсал Банк» в період - з часу виникнення спірних правовідносин до моменту звернення до суду з вказаним позовом, тобто кредитор міг додати (та, як встановлено судом - додав) до позовної заяви Умови обслуговування АТ «Універсал Банк» у будь-яких редакціях, що найбільш сприятливі для задоволення позову.

За таких обставин та без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу Умови обслуговування рахунків фізичної особи в АТ «Універсал Банк», відсутність у анкеті-заяві домовленості сторін про п.5.23. п.5 Розділу ІІ Умов, не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного з відповідачем кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин.

Суд також вказує, що з урахуванням приписів частини шостої статті 81 ЦПК України обґрунтування наявності обставин повинні здійснюватися за допомогою належних, допустимих і достовірних доказів, а не припущень, що й буде відповідати встановленому ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) принципу справедливості розгляду справи судом.

Посилання позивача на Умови і Правила обслуговування фізичних осіб в АТ «Універсал Банк» при наданні банківських послуг щодо карткових продуктів (Мonobank), Умови і Правила обслуговування фізичних осіб в АТ «Універсал Банк» при наданні банківських послуг щодо карткових продуктів, Тарифи Чорної картки та Паспорт споживчого кредиту з огляду на їх мінливий характер, не можна вважати складовою кредитного договору й щодо будь-яких інших встановлених ними нових умов та правил, чи можливості використання банком додаткових заходів, які збільшують кредитний ліміті за рахунко заборгованості, чи щодо прямої вказівки про збільшення прав та обов'язків кожної з сторін, якщо вони не підписані позичальником, а також, якщо ці умови прямо не передбачені, як у даному випадку - в Анкеті-заяві позичальника, яка безпосередньо підписана останнім і лише цей факт може свідчити про прийняття позичальником запропонованих йому умов та приєднання як другої сторони до запропонованого договору (такий висновок суду відповідає правовій позиції, висловленій Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 03 липня 2019 року у справі № 342/180/17).

На підставі викладеного, аналізуючи зібрані у справі докази, кожний окремо та всі в сукупності, суд вважає позовні вимоги позивача АТ «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості такими, що підлягають задоволенню частково.

На підставі ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 264, 265, 279, 352, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з до ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства "Універсал Банк" заборгованість за тілом кредиту за договором про надання банківських послуг «Монобанк» від 09.01.2020 року в розмірі 15 000 (п'ятнадцять тисяч) гривень та судовий збір в розмірі 1961,53 грн.

Відповідно до ст. 265 ч. 5 ЦПК України зазначаються наступні відомості:

Позивач - Акціонерне товариство "Універсал Банк", знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Автозаводська, буд. 54/19.

Відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 .

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Є.С. Боєв

09.02.23

Попередній документ
108886247
Наступний документ
108886249
Інформація про рішення:
№ рішення: 108886248
№ справи: 336/10409/21
Дата рішення: 09.02.2023
Дата публікації: 13.02.2023
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Шевченківський районний суд м. Запоріжжя
Категорія справи: Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них; страхування, з них; позики, кредиту, банківського вкладу, з них
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто: рішення набрало законної сили (09.02.2023)
Дата надходження: 14.12.2021
Предмет позову: стягнення заборгованості