Справа № 761/15803/19
Провадження № 2/761/1045/2023
07 лютого 2023 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді Макаренко І.О.,
при секретарі Габунія Н.Г.,
за участю:
представника відповідача ОСОБА_1
відповідача ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в приміщенні суду цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 , третя особа - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Петренко Олена Василівна про визнання договору дарування недійсним,
встановив:
Позивач звернувся до суду з вказаним позовом та просив суд визнати договір дарування недійсним, стягнути судові витрати.
Як вбачається з матеріалів справи, в судові засідання 17.11.2022 та 07.02.2023 позивач та його представник не з'явився, про час, місце та дату слухання справи повідомлений належним чином, про що свідчать наявні в матеріалах справи розписки щодо повідомлення час, місце та дату слухання справи.
Разом з тим, протокольною ухвалою суду від 08.07.2021 було задоволено клопотання представника відповідача про допит свідків та клопотання ОСОБА_3 про допит останньої в якості свідка та необхідність забезпечення явки позивача у судове засідання (а.с. 127, 140-141).
Згідно ч. 3 ст. 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з'явилися в судове засідання без поважних причин.
Положеннями ч. 5 ст. 223 ЦПК України у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи.
Оскільки від позивача чи його представника не надходило заяв про відкладення розгляду справи, повідомлення про причини неявки в судові засідання, призначені 17.11.2022 та 07.02.2023, з урахуванням постановлення судом протокольної ухвали від 08.07.2021 про допит позивача в якості свідка в судовому засіданні, то є підстави для залишення позову ОСОБА_3 до ОСОБА_2 , третя особа - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Петренко Олена Василівна про визнання договору дарування недійсним, без розгляду.
Окрім цього, відповідно до позиції Вищого Спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, викладеної у інформаційному листі, суд залишає заяву без розгляду на підставі п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився в судове засідання, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, тобто незалежно від причини (поважності) повторної неявки позивача.
Зазначені зміни до законодавства внесені з метою недопущення зловживання особами, які беруть участь у справі, своїми процесуальними правами.
Статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, ратифікованої Законом Українивід 17 липня 1997 року №475/97-ВР, гарантовано кожній фізичній або юридичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.
Листом Верховного Суду України від 25 січня 2006 №1-5/45 визначено критерії оцінювання розумності строку розгляду справи, якими серед іншого є складність справи та поведінка заявника.
В рішенніЄвропейського суду з прав людинивід 08.11.2005 у справі «Смірнов проти України», відповідно до якого в силу вимог ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції.
У рішенні ЄСПЛ від 03.04.2008 року "Пономарьов протии України" Суд вказав, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Крім того, як наголошує у своїх рішеннях Європейський суд, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Враховуючи викладене, а також те, що позивач повторно не з'явився в судове засідання, про причини неявки суд не повідомив, з урахуванням постановлення судом протокольної ухвали від 08.07.2021 про допит позивача в якості свідка та необхідності бути присутньою в судовому засіданні, суд залишає позов без розгляду.
Виходячи з викладеного, керуючись ст.ст. 131, 223, 257, 258, 259, 354, 355 ЦПК України, суд
ухвалив:
Позов ОСОБА_3 до ОСОБА_2 , третя особа - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Петренко Олена Василівна про визнання договору дарування недійсним, залишити без розгляду.
Роз'яснити позивачу, що залишення позовної заяви без розгляду не перешкоджає повторному зверненню із такою заявою до суду.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня проголошення ухвали.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя: