1Справа № 335/586/23 2-а/335/47/2023
03 лютого 2023 року м. Запоріжжя
Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя в складі головуючого судді Стеценка А.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 в особі представника - адвоката Усенка Антона Володимировича до Управління патрульної поліції в Запорізькій області Департаменту патрульної поліції, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - поліцейський взводу 2 роти 2 батальйону 3 Управління патрульної поліції в Запорізькій області Департаменту патрульної поліції Майсак Дар'я Андріївна, про скасування постанови серії БАВ № 219088 від 05.01.2023 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі,
Позивач ОСОБА_1 в особі представника - адвоката Усенка А.В. звернувся до суду з вищезазначеним позовом, в обґрунтування позовних вимог зазначивши наступне.
05.01.2023 о 08 год. 30 хв. поліцейським взводу 2 роти 2 батальйону 3 УПП в Запорізькій області було винесено постанову серії БАВ № 2190886, відносно ОСОБА_1 за ч. 4 ст. 126 КУпАП. Постанову мотивовано тим, що ОСОБА_1 здійснював рух на транспортному засобі ВАЗ 2103 днз НОМЕР_1 при цьому був позбавлений права керування транспортними засобами, чим порушив п. 2.1а ПДР - відсутність у водія посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії.
Позивач вважає зазначену постанову незаконною та такою, що підлягає скасуванню із закриттям провадження в справі про адміністративне правопорушення за відсутності події та складу адміністративного правопорушення, оскільки ОСОБА_1 транспортним засобом ВАЗ 2109 з реєстраційним номером НОМЕР_2 в день та час, зазначені в оскаржуваній постанові, не керував. Наявний в матеріалах справи відеозапис з нагрудної камери поліцейського, копію якого додано до позовної заяви, не містить доказів керування позивачем транспортним засобом. Інших доказів вчинення позивачем інкримінованого йому адміністративного правопорушення матеріали справи про адміністративне правопорушення не містять. Отже, факт вчинення позивачем правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 126 КУпАП, є недоведеним.
З рахуванням вищевикладеного, позивач просить суд скасувати оскаржувану постанову та стягнути з відповідача на користь позивача понесені останнім судові витрати.
Ухвалою судді від 23.01.2023 адміністративний позов прийнято до розгляду та відкрито провадження в справі, визначено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін із особливостями, встановленими ст.ст. 268-272, 286 КАС України, призначено судове засідання, встановлено відповідачеві п'ятиденний строк для подання відзиву на позовну заяву.
Ухвала суду про відкриття провадження в справі, судова повістка, копії позовної зави з додатками були отримані представником відповідача 27.01.2023, про що свідчить підпис представника управління на супровідному листі.
01.02.2023 на електронну пошту суду надійшов відзив представника відповідача Назаренка М.М., який зазначеною особою не підписано кваліфікованим електронним підписом. Крім того, до відзиву не додано документів, що підтверджують надсилання відзиву і доданих до нього доказів іншим учасникам справи.
Інші заяви по суті справи на адресу суду не надходили. Із заявами про продовження встановленого судом строку для подання відзиву на позовну заяву відповідач до суду не звертався.
З урахуванням вищевикладеного, керуючись ч. 6 ст. 162 КАС України, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
У зв'язку з неявкою всіх учасників справи та відсутністю потреби заслухати свідка чи експерта справу розглянуто у письмовому проваджені.
Дослідивши обставини справи та перевіривши їх доказами в межах заявлених позовних вимог, суд встановив наступне.
Відповідно до вимог частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 1 ст. 5 КАС України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.
Відповідно до ст. 288 КУпАП постанову про накладення адміністративного стягнення може бути оскаржено в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд у порядку, визначеному КАС України, з особливостями, встановленими цим Кодексом.
Частиною 2 ст. 2 КАС України передбачено, що в справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Вказані критерії одночасно є вимогами для суб'єктів владних повноважень, який приймає відповідне рішення, вчиняє дії чи допускає бездіяльність.
Під час розгляду спорів щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень суд незалежно від підстав, наведених у позовній заяві, повинен перевіряти їх відповідність усім зазначеним вимогам (постанова Пленум Вищого адміністративного суду України № 2 від 06.03.2008).
Судом встановлено, що 05.01.2023 о 08 год. 55 хв. поліцейський взводу 2 роти 2 батальйону 3 Управління патрульної поліції в Запорізькій області Департаменту патрульної поліції Майсак Д.А. винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАВ № 219088, якою позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст. 126 КУпАП за порушення підпункту «а» п. 2.1 ПДР та накладено штраф у розмірі 20400,00 грн.
В графі «суть адміністративного правопорушення, опис обставин, установлених при розгляді справи» оскаржуваної постанови поліцейським зазначено, що 05.01.2023 о 08 год. 30 хв. в м. Запоріжжі, просп. Соборний, 46 водій ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , здійснював рух на ТЗ ВАЗ 2109 з реєстраційним номером НОМЕР_3 , при цьому був позбавлений права керування ТЗ, чим порушив вимоги підпункту «а» п. 2.1 ПДР, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 126 КУпАП.
Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Частиною 4 ст. 126 КУпАП передбачено відповідальність за керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами.
Відповідно до п. 1 ч. 5 ст. 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативно-правових актів з питань безпеки дорожнього руху.
Єдиний порядок дорожнього руху на всій території України встановлено Правилами дорожнього руху, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 № 1306 (далі за текстом - ПДР).
Підпунктом «а» п. 2.1 ПДР передбачено, що водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.
Розгляд справ про адміністративні правопорушення, відповідальність за яке передбачено ч. 4 ст. 126 КУпАП, віднесено до компетенції Національної поліції (ч. 1 ст. 222 КУпАП).
Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.
Згідно зі ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Доводи представника позивача про те, що позивач не керував транспортним засобом в день та час, зазначені в оскаржуваній постанові, спростовуються відеозаписом з нагрудної відеокамери поліцейського, наданим представником позивача, з якого вбачається, що під час розгляду поліцейським справи про адміністративне правопорушення позивач не заперечував факт керування ним транспортним засобом в день та час, зазначені в протоколі про адміністративне правопорушення, визнав факт накладення на нього постановою суду адміністративного стягнення у вигляді позбавлення права керування транспортним засобом за вчинене ним правопорушення, передбачене ст. 130 КУпАП, проте зазначив що суд не попереджав його про те, що йому заборонено керувати транспортним засобом до закінчення строку позбавлення права керування.
Факт позбавлення позивача права керування транспортними засобами позивачем не заперечується.
Постановою Оріхівського районного суду Запорізької областівід 30.11.2020 в справі № 323/2686/20 (https://reyestr.court.gov.ua/Review/93195921) позивача визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та накладено на нього стягнення у виді штрафу в розмірі 20400,00 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 3 роки. Постанова суду набрала законної сили 11.12.2020.
З урахуванням того, що в діях позивача міститься склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 126 КУпАП, оскаржувану постанову винесено уповноваженою особою з дотриманням процедури, встановленої Кодексом України про адміністративне правопорушення, її зміст відповідає вимогам статті 283 КУпАП, адміністративне стягнення застосовано у межах санкції статті, за якою позивача притягнуто до адміністративної відповідальності, суд дійшов висновку, що в позові слід відмовити.
Судові витрати зі сплати судового збору згідно зі ст. 139 КАС України у даному випадку розподілу не підлягають.
Керуючись ст. ст. 2, 6, 9, 73-79, 134, 159, 205, 211, 217, 227-228, 241-246, 250, 255, 286 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Запорізькій області Департаменту патрульної поліції, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - поліцейський взводу 2 роти 2 батальйону 3 Управління патрульної поліції в Запорізькій області Департаменту патрульної поліції Майсак Дар'я Андріївна, про скасування постанови серії БАВ № 219088 від 05.01.2023 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до до Третього адміністративного апеляційного суду (49005, м. Дніпро, вул. Василя Жуковського, 23).
Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому рішення суду.
Повне рішення складено 08.02.2023.
Суддя А.В. Стеценко