печерський районний суд міста києва
Справа № 757/17679/15-ц
пр. 4-с-2/23
23 січня 2023 року
Печерський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді Хайнацького Є.С.,
при секретарі судових засідань Ковалівській В.В.,
за участю:
боржника: не з'явився
стягувача: не з'явився,
державного виконавця: не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві скаргу ОСОБА_1 на дії державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Оболонського районного управління юстиції у м. Києві Мойсеєнка Володимира Вячеславовича щодо відкриття виконавчого провадження № 47064099 з виконання виконавчого листа № 2-4582, виданого Печерським районним судом м. Києва 15.06.2010 року, -
ОСОБА_1 (далі - боржник, ОСОБА_1 ) звернувся до суду зі скаргою на дії державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Оболонського районного управління юстиції у м. Києві Мойсеєнка Володимира Вячеславовича (далі - Державний виконавець Мойсеєнко В.В.) щодо відкриття виконавчого провадження № 47064099 з виконання виконавчого листа № 2-4582, виданого Печерським районним судом м. Києва 15.06.2010 року, у якій просить скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження № 47064099 від 01.04.2015 року.
В обґрунтування скарги боржник зазначає, що постановою Державного виконавця Мойсеєнка В.В. відкрито виконавче провадження № 47064099 від 01.04.2015 року з виконання виконавчого листа № 2-4582, виданого Печерським районним судом м. Києва 15.06.2010 року, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ВАТ «Кредитпромбанк» (далі - стягувач) 37 561,44 грн. боргу.
Боржник вважає, що Державний виконавець Мойсеєнко В.В. виніс постанову про відкриття виконавчого провадження № 47064099 з виконання виконавчого листа № 2-4582, виданого Печерським районним судом м. Києва 15.06.2010 року, лише 01.04.2015 року, тобто з порушенням строку, встановленого ч. 1 ст. 22 Закону України «Про виконавче провадження», тому вказана постанова підлягає скасуванню.
16.11.2021 року відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.11.2021 року матеріали скарги передано для розгляду судді Хайнацькому Є.С.
10.01.2023 року до суду надійшов лист Оболонського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) від 02.01.2023 року № д/6 з інформацією про те, що матеріали виконавчого провадження № 47064099 у відділі відсутні; вказане виконавче провадження завершено на підставі постанови про повернення виконавчого документа стягувачу від 30.06.2017 року; при цьому відділ звертає увагу, що виконавчі провадження за 2004 - 2017 роки знищені за закінченням терміну зберігання, який становить 3 роки.
Боржник у судове засідання не з'явився, про день, час, місце розгляду скарги повідомлений належним чином.
Державний виконавець в судове засідання не з'явився, про день, час, місце розгляду скарги повідомлений належним чином.
Стягувач в судове засідання не з'явився, про день, час, місце розгляду скарги повідомлений належним чином.
Враховуючи, що відповідно до ч. 2 ст. 450 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду, суд визнав можливим провести розгляд скарги у відсутність учасників справи.
Дослідивши скаргу на дії державного виконавця та матеріали справи, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні скарги, враховуючи наступне.
Відповідно до положень ст. 124 Конституції України, судові рішення є обов'язковими до виконання на всій території України.
Згідно ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження», виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Відповідно до ст. 447 ЦПК України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.
Статтею 449 ЦПК України визначено, що скаргу може бути подано до суду: а) у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права або свободи; б) у триденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права, у разі оскарження постанови про відкладення провадження виконавчих дій. Пропущений з поважних причин строк для подання скарги може бути поновлено судом.
Аналогічні приписи містяться у ч. 5 ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження», в якій зазначено, що рішення та дії виконавця, посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені протягом 10 робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи законних інтересів. Рішення виконавця про відкладення проведення виконавчих дій може бути оскаржене протягом трьох робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи законних інтересів.
Строки на подання скарги є процесуальними, можуть бути поновлені за наявності поважних причин за заявою заявника, яка подається одночасно зі скаргою або викладається у скарзі у вигляді клопотання. При вирішенні питання про поновлення строку на подання скарги на рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби, приватного виконавця необхідно виходити з того, що у ЦПК України не міститься переліку поважних причин пропуску строку, їх з'ясовують у кожному конкретному випадку залежно від обставин справи. Якщо скаргу подано з пропуском строку, встановленого законом, та відсутнє клопотання про його поновлення, така скарга залишається без розгляду та повертається заявникові.
Строк звернення до суду зі скаргою на дії державного, приватного виконавця є не строком позовної давності, а процесуальним строком, а тому у разі його пропуску, скарга може бути розглянута по суті лише після вирішення питання про його поновлення, оскільки відповідно до ст. 126 ЦПК України право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Верховного Суду від 03.11.2021 року у справі № 2608/20647/12.
У постанові Верховного Суду від 18.11.2020 року у справі № 466/948/19 міститься висновок, що з'ясування обставин дотримання заявником процесуального строку на звернення до суду зі скаргою на дії чи бездіяльність державного виконавця, наявності клопотання про його поновлення та поважних причин для його поновлення має першочергове значення, оскільки правовим наслідком недотримання встановленого законом строку звернення зі скаргою на дії чи бездіяльність державного виконавця, відсутності клопотання про поновлення зазначеного строку та поважності причин для його поновлення, є залишення скарги без розгляду та повернення її заявникові.
У поданій до суду скарзі на дії державного виконавця боржник зазначає, що про існування оскаржуваної постанови про відкриття виконавчого провадження він довідався лише 08.05.2015 року, оскільки вказана постанова із супровідним листом від 27.04.2015 року № 1820/16 була надіслана на початку травня 2015 року.
Однак, жодних доказів на підтвердження факту, що він дізнався про порушення свого права, а саме про відкриття виконавчого провадження № 47064099, 08.05.2015 року боржник не надав.
З огляду на зазначене, посилання боржника на дату - 08.05.2015 року, яка за його твердженням є днем, коли він нібито дізнався про порушення свого права, без підтвердження цього факту належними доказами суд не приймає до уваги, оскільки саме на заявника покладається обов'язок доведення дотримання ним імперативних строків звернення зі скаргою на дії державного виконавця.
Враховуючи, що боржником не доведено належними та достатніми доказами, що він подав скаргу до суду з дотриманням процесуального строку, встановленого ст. 449 ЦПК України, суд вважає, що скаргу на дії державного виконавця подано з пропущенням строку, визначеного цією нормою.
Крім того, згідно ч. 1 ст. 127 ЦПК України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
За положеннями ч. 2 ст. ст. 449 ЦПК України, пропущений з поважних причин строк для подання скарги може бути поновлено судом.
Проте, заяву про поновлення пропущеного строку на подання скарги на дії державного виконавця боржник не подав.
З огляду на зазначене, зважаючи, що скарга подана боржником після закінчення процесуального строку, встановленого законом, заяву про поновлення цього строку боржником не подано, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для залишення скарги без розгляду.
На підставі викладеного, керуючись ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження», ст.ст. 447, 449, пп. 15.5 п. 15 Розділу XIII Перехідні положення Цивільного процесуального кодексу України, -
Скаргу ОСОБА_1 на дії державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Оболонського районного управління юстиції у м. Києві Мойсеєнка Володимира Вячеславовича щодо відкриття виконавчого провадження № 47064099 з виконання виконавчого листа № 2-4582, виданого Печерським районним судом м. Києва 15.06.2010 року, - залишити без розгляду та повернути заявнику.
Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Повний текст судового рішення складений та підписаний суддею 23.01.2023 року
Суддя Є.С. Хайнацький