09 лютого 2023 року справа №360/1187/22
м. Дніпро
Суддя Першого апеляційного адміністративного суду Геращенко І.В., розглянув апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 6 вересня 2022 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про зобов'язання вчинити певні дії,-
До Першого апеляційного адміністративного суду надійшла апеляційна скарга відповідача.
Відповідно до ст. 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 3 ст. 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
Апелянтом подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження, посилаючись на введення воєнного стану в Україні, що є поважною причиною для поновлення процесуальних строків. Також, зазначив, що рішення суду отримано 16 вересня 2022 року через систему «Електронний суд». Через пошкодження енергооб'єктів України внаслідок обстрілів запроваджено планові енерговідключення в ряді областей України, згідно графіку відключень тривалість 4 години, що унеможливлює виконання посадових обов'язків. Також, через загрозу повітряних атак, працівники змушені періодично перебувати в укриттях.
Проте, суд відмовляє у задоволенні вказаної заяви виходячи з наступного.
Апелянт зазначив про отримання оскарженого рішення суду 16 вересня 2022 року, апеляційну скаргу подано 03.02.2023 року, тобто через 4 місяці після отримання рішення суду, тобто з грубим пропущенням строку апеляційного оскарження.
Відповідно до ст. 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
Якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк, а заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, - судом, який встановив строк, у письмовому провадженні.
Одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подана заява, скарга, документи тощо), стосовно якої пропущено строк.
Пропуск строку, встановленого законом або судом учаснику справи для подання доказів, інших матеріалів чи вчинення певних дій, не звільняє такого учасника від обов'язку вчинити відповідну процесуальну дію.
Про поновлення або продовження процесуального строку, відмову у поновленні або продовженні процесуального строку суд постановляє ухвалу, яка не пізніше наступного дня з дня її постановлення надсилається особі, яка звернулася із відповідною заявою.
Відповідно до пункту 31 частини 11 статті 85 Конституції України та статті 5 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» затверджено Указ Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні».
Законом України від 15 березня 2022 року № 2119-IX «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» затверджено Указ Президента України від 14 березня 2022 року № 133/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні».
Законом України від 21 квітня 2022 року № 2212-IX «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» затверджено Указ Президента України від 18 квітня 2022 року № 259/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні».
Законом України від 22 травня 2022 року № 2263-IX «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» затверджено Указ Президента України від 17 травня 2022 року № 341/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», яким продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб.
Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» затверджено Указ Президента України від 12 серпня 2022 року № 573/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», яким продовжити строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 23 серпня 2022 року строком на 90 діб.
Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 16 листопада 2022 року № 2738-IX затверджено Указ Президента України від 7 листопада 2022 року № 757/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», яким продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 21 листопада 2022 року строком на 90 діб.
Суд зазначає, що апелянтом 03.02.2023 року подано апеляційну скаргу на рішення суду від 16.02.2022 року, через 4 місяці після отримання рішення суду, тобто з грубим порушенням строку, встановленого ст. 295 КАС України.
Суд зазначає, що підстави пропуску строку апеляційного оскарження можуть бути визнані поважними, а строк поновлено лише у разі, якщо вони пов'язані з дійсно непереборними та об'єктивними перешкодами, істотними труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений процесуальним законом строк подання апеляційної скарги.
Відповідно до частини другої статті 9 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в умовах воєнного стану Кабінет Міністрів України, інші органи державної влади, військове командування, військові адміністрації, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування здійснюють повноваження, надані їм Конституцією України, цим та іншими законами України.
Отже, лише факт введення воєнного стану на території України не може слугувати безумовною та достатньою підставою для визнання поважними причин пропуску процесуального строку для органу державної влади, за відсутності відповідних обґрунтувань та доказів того, як саме введення воєнного стану, вплинуло на роботу цього державного органу.
Судом враховано висновки Верховного суду в постанові від 03.11.2022 року у справі № 560/15534/21.
Суд зазначає, що відключення за графіком електроенергії та перебування працівників органу суб'єкта владних повноважень під час повітряних тривог не є поважною причиною тривалого пропуску строку оскарження рішення суду, оскільки з дати отримання рішення суду до дати апеляційного оскарження минуло більше 4 місяців, що свідчить про неналежну організацію роботи суб'єкта владних повноважень.
Крім того, з урахуванням графіку планових відключень електроенергії, суб'єкт владних повноважень зобов'язаний належним чином забезпечити роботу органу. Також, є можливість запровадження дистанційної роботи працівників для забезпечення належного функціонування пенсійного органу.
Таким чином, проаналізував причини пропуску строку апеляційного оскарження рішення суду, на які посилається апелянт, суддя-доповідач дійшов висновку про визнання зазначених причин неповажними.
Крім того, відповідно до п.1 ч.5 ст. 296 КАС України до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.
Розмір судового збору, порядок його сплати і звільнення від сплати мають бути встановлені законом про судовий збір.
Згідно ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.
Позивачем заявлені вимоги немайнового характеру.
Згідно пп.2 п.3 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 року №3674-VI за подання апеляційної скарги на рішення суду, заяви про приєднання до апеляційної скарги на рішення суду, заяви про перегляд судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами, судовий збір встановлюється в розмірі 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.
Частиною 1 статті 4 цього ж Закону встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно ст. 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2022 рік» розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 1 січня 2022 року становить 2481 грн.
Розмір судового збору за подання позовної заяви за вимогами немайнового характеру складає 992,40 грн.
Таким чином, заявник повинен сплатити судовий збір за подання апеляційної скарги в сумі 1488,60 грн.
Заявником судовий збір за подання апеляційної скарги не сплачений.
Відповідач просив відстрочити сплати судового збору, посилаючись на майновий стан.
Статтею 8 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 № 3674-VI (далі - Закон №3674) визначені підстави для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати.
Згідно ч.1 статті 8 Закону №3674 враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або
2) позивачами є:
а) військовослужбовці;
б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;
в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда;
г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї;
ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
За приписами ч.2 ст.8 Закону №3674 суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Таким чином, статтею 8 Закону №3674 встановлено вичерпний перелік підстав, зокрема, для відстрочення сплати судового збору.
Враховуючи вищенаведені норми, суддя-доповідач дійшов висновку про відмову у задоволенні зазначеного клопотання, оскільки відповідачем не надано доказів звернення до відповідних органів щодо виділення асигнувань для сплати судового збору за подання апеляційної скарги у цій справі. Також відповідачем не надано жодних доказів в підтвердження майнового стану.
Крім того, відповідач є суб'єктом владних повноважень і з огляду на принцип верховенства права суд не може надавати перевагу одній зі сторін у справі в користуванні процесуальними правами, якщо це перешкоджає виконанню рішення суду, прийнятого на користь іншої сторони.
Відповідно до ч.2 ст.298 КАС України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
Відповідно до ст. ст. 169, 298 КАС України зазначені обставини тягнуть за собою залишення апеляційної скарги без руху з наданням строку для усунення зазначених недоліків, шляхом подання оригіналу документу про сплату судового збору у розмірі 1488,60 грн. за наступними реквізитами для сплати судового збору: отримувач коштів - Донецьке ГУК/Краматорська МТГ/22030101, код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37967785, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), номер рахунку отримувача (IBAN) - UA758999980313161206081005630, код класифікації бюджету - 22030101, найменування коду класифікації доходів бюджету - судовий збір (Державна судова адміністрація України, 050), відомча ознака - «81» Апеляційні адміністративні суди.
Судовий збір сплачується через банківські установи, чи поштові відділення зв'язку за рахунок платника. У призначенні платежу платник судового збору повинен вказати слова «судовий збір», код ЄДРПО суду, до якого він звертається, пункт з таблиці ставок судового збору, за яким визначено розмір судового збору.
З урахуванням викладеного, апеляційна скарга підлягає залишенню без руху, з наданням строку для усунення вказаних недоліків, а саме, необхідно надати заяву про поновлення строку з обґрунтуванням інших причин поважності його пропущення та документ про сплату судового збору.
Керуючись статтями 169, 295, 296, 298, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України суддя,-
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області на рішення Луганського окружного адміністративного суду - залишити без руху.
Встановити строк для усунення виявлених недоліків апеляційної скарги протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху шляхом направлення заяви про поновлення строку з обґрунтуванням інших причин поважності його пропущення та документу про сплату судового збору.
Після усунення недоліків апеляційної скарги у строк, встановлений судом, вона вважатиметься поданою у день первинного її подання до суду.
Роз'яснити, що в разі невиконанні вимог даної ухвали щодо надання заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду з наданням відповідних доказів щодо поважності причин пропуску строку, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження, що позбавляє апелянта права повторного звернення до апеляційного суду з цього питання.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання та відповідно до ст.ст. 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України оскарженню не підлягає.
Суддя І.В. Геращенко