09 лютого 2023 року м. Чернігів Справа № 620/6589/22
Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Бородавкіної С.В.,
розглянувши у письмовому провадженні заяву ОСОБА_1 про визнання неправомірними дій у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , заявник) 31.01.2023 звернувся до суду із заявою в порядку статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України, у якій просить постановити ухвалу про визнання неправомірними дій відповідача на виконання судового рішення у справі №620/6589/22 через виплату йому пенсії з обмеженням максимального розміру.
Заява мотивована тим, що незважаючи на покладений рішенням суду обов'язок, Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області при виплаті заявнику пенсії обмежило її максимальним розміром - 28572,83 грн.
Ухвалою суду від 19.01.2023 заяву призначено до розгляду в порядку письмового провадження, встановлено відповідачу строк для надання пояснень.
В установлений судом строк від Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області надійшли пояснення, у яких суб'єкт владних повноважень повідомив, що при виконанні рішення суду, яким зобов'язано провести позивачеві перерахунок пенсії без обмеження максимальним розміром, пенсія (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством) встановлюється без обмеження її максимального розміру станом на дату, з якої судом було зобов'язано здійснити такий перерахунок. У зв'язку з наведеним, пенсія ОСОБА_1 нарахована без обмеження максимальним розміром в розмірі, визначеному станом на 01.04.2019, та становить 28572,83 грн. При цьому, відповідач вважає, що позивачем не надано суду доказів, що державним виконавцем використано всі передбачені чинним законодавством заходи щодо належного та повного виконання судового рішення, а тому звернення ОСОБА_1 до суду з даною заявою є передчасним.
Дослідивши матеріали справи, заяви, судом встановлено таке.
Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 14.11.2022 по справі №620/6589/22, яке набрало законної сили 14.12.2022, позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено у повному обсязі, зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області з 01.04.2019 провести перерахунок та виплату йому пенсії на підставі оновленої довідки, без обмеження її максимальним розміром, враховуючи уже виплачені суми пенсії (а.с. 50-52).
19.12.2022 Чернігівським окружним адміністративним судом видано виконавчий лист №620/6589/22, яким зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області здійснити дії, викладені у резолютивній частині рішення суду.
22.12.2022 головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Чернігівській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції відкрито виконавче провадження №70605865 з примусового виконання вказаного вище виконавчого листа (а.с. 72).
Відповідно до наданих позивачем протоколів та листа, Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області здійснило перерахунок його пенсії, обмеживши її до виплати сумою 28572,83 грн. (в тому числі індексація 3127,49 грн.) (а.с. 64-70).
Про вказані обставини ОСОБА_1 стало відомо 24.01.2023 після отримання вказаних документів, у зв'язку із чим він звернувся до суду з відповідною заявою.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам, суд зазначає таке.
Частиною першою статті 129-1 Конституції України передбачено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Відповідно до статті 370 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Відповідно до частини першої статті 372 Кодексу адміністративного судочинства України у разі необхідності спосіб, строки і порядок виконання можуть бути визначені у самому судовому рішенні. Так само на відповідних суб'єктів владних повноважень можуть бути покладені обов'язки щодо забезпечення виконання рішення.
Згідно із частиною першою статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
У Рішенні від 30 червня 2009 року №16-рп/2009 Конституційний Суд України зазначив, що метою судового контролю є своєчасне забезпечення захисту та охорони прав і свобод людини і громадянина, та наголосив, що виконання всіма суб'єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової (абзац перший підпункту 3.2 пункту 3, абзац другий пункту 4 мотивувальної частини).
Виконання рішення, винесеного будь-яким судом, має розглядатись як невід'ємна частина «судового процесу» для цілей статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 19 березня 1997 року у справі «Горнсбі проти Греції» суд підкреслив, що виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватись як невід'ємна частина судового розгляду. Здійснення права на звернення до суду з позовом стосовно його прав та обов'язків цивільного характеру було б ілюзорним, якби внутрішня правова система допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов'язкову силу, не виконувалося б на шкоду однієї зі сторін (пункт 40).
Таким чином, суд застосовує до суб'єкта владних повноважень - відповідача положення статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України та постановляє окрему ухвалу в разі встановлення факту невиконання відповідачем дій зобов'язального характеру, визначених рішенням суду.
З матеріалів справи встановлено, що рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 14.11.2022 по справі №620/6589/22, яке набрало законної сили 14.12.2022, зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області з 01.04.2019 провести перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії на підставі оновленої довідки, без обмеження її максимальним розміром, враховуючи уже виплачені суми пенсії.
Водночас відповідач, виконуючи вказане рішення суду, здійснив перерахунок пенсії позивача без обмеження максимальним розміром станом на 01.04.2019. При цьому, недивлячись на обґрунтованість та зрозумілість рішення суду, Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області, зафіксувавши розмір пенсії сумою 28572,83 грн. (а.с. 87-90), фактично обмежило її вказаною сумою, що є порушенням прав ОСОБА_1 , підтверджених рішенням суду, що набрало законної сили.
Обґрунтовуючи правомірність обмеження розміру пенсії позивача сумою 28572,83 грн., відповідач посилається на те, що при виконанні рішення суду, яким зобов'язано провести перерахунок пенсії без обмеження максимальним розміром, пенсія встановлюється без обмеження її максимального розміру станом на дату, з якої судом зобов'язано здійснити такий перерахунок.
Разом з тим, ГУПФУ в Чернігівській області не наведено жодних нормативно-правових чи підзаконних актів, якими передбачено можливість вчинення відповідачем дій з перерахунку пенсії позивача вищевказаним шляхом.
Згідно із резолютивною частиною рішення суду від 14.11.2022 Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області зобов'язано виплачувати ОСОБА_1 пенсію з 01.04.2019 без обмеження її максимальним розміром.
Однак відповідачем трактовано зміст рішення на власний розсуд та здійснено перерахунок пенсії «станом на 01.04.2019», в той час як рішенням суду зобов'язано здійснити такий перерахунок та виплату «з 01.04.2019», що також включає в себе подальші перерахунки та виплату пенсії без обмеження максимальним розміром.
З огляду на викладене суд вважає, що обмеження розміру пенсії позивача сумою 28572,83 грн. є протиправним і такі дії мають наслідком породження нових спорів у майбутньому.
У відповідності до статті 17 Закону України від 23.02.2006 №3477-IV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод як джерело права.
Згідно із частиною першою статті 1 Першого протоколу до цієї Конвенції кожній фізичній або юридичній особі забезпечується право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
У свою чергу, як встановлено судом, позивач мав обґрунтовані та розумні сподівання на перерахунок пенсії без обмеження її максимального розміру 10-ма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність.
При цьому, здійснивши перерахунок пенсії позивачу з урахуванням обмеження сумою 28572,83 грн. відповідач невиправдано втручається у його право на мирне володіння належними грошовими коштами.
Такі дії свідчать про порушення відповідачем частини першої статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.
Аналогічна правова позиція була викладена і Верховним Судом у постановах від 31.01.2018 (справа №523/4930/15-а К/9901/1120/18) та від 24.04.2018 (справа №686/12623/17 К/9901/849/17).
Отже, судом встановлено обставини, які свідчать про недобросовісність дій відповідача під час виконання рішення суду, його умисне ухилення від його виконання.
Відповідно до рішення по справі «Юрій Миколайович Іванов проти України» ЄСПЛ наголосив, що право на суд, захищене статтею 6 Конвенції, було б ілюзорним, якби національна правова система дозволяла, щоб остаточне, обов'язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним.
Крім того, згідно з практикою ЄСПЛ, Конвенція призначена для гарантування не теоретичних або примарних прав, а прав практичних та ефективних (рішення від 09.101979 в справі Ейрі (п.24).
У розумінні статті 1 Першого протоколу до Конвенції «майном» визнаються активи, включаючи права вимоги, стосовно яких заявник може стверджувати, що він має принаймні «законне сподівання» на отримання можливості ефективно здійснити майнове право (рішення ЄСПЛ у справі «Стретч проти Сполученого Королівства» (п.32)), а також право на певні суми соціальних виплат, у тому числі, у разі їх невиплати є втручанням у право на мирне володіння майном (п.34. рішення ЄСПЛ по справі «Суханов та Ільченко проти України» (заяви №68385/10 та №71378/10).
За таких обставин суд вважає, що є правові підстави визнання бездіяльності відповідача протиправною згідно із статтею 383 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до частини шостої статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України за наявності підстав для задоволення заяви суд постановляє ухвалу в порядку, передбаченому статтею 249 цього Кодексу.
У свою чергу, за приписами статті 249 Кодексу адміністративного судочинства України суд, виявивши під час розгляду справи порушення закону, може постановити окрему ухвалу і направити її відповідним суб'єктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону.
Керуючись статтями 14, 241-243, 248, 249, 383 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Заяву ОСОБА_1 про визнання неправомірними дій - задовольнити.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області щодо неналедного виконання рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 14 листопада 2022 року по справі №620/6589/22.
Винести Головному управлінню Пенсійного фонду України в Чернігівській області окрему ухвалу щодо вчинення протиправних дій на виконання рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 14 листопада 2022 року по справі №620/6589/22.
Головному управлінню Пенсійного фонду України в Чернігівській області в місячний строк з моменту отримання даної окремої ухвали повідомити Чернігівський окружний адміністративний суд про результати вжитих заходів.
Попередити Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про можливість застосування заходів, передбачених частиною другою статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвала набирає законної сили негайно після її підписання.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного тексту. Апеляційна скарга подається безпосередньо до адміністративного суду апеляційної інстанції.
Повний текст ухвали складено 09.02.2023.
Суддя С.В. Бородавкіна