08 лютого 2023 року м. Чернігів Справа № 620/1287/23
Суддя Чернігівського окружного адміністративного суду Клопот С.Л. перевіривши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся з позовом до Військової частини НОМЕР_1 та просить:
1. Визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо неповного нарахування та не виплати повної додаткової винагороди відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» військовослужбовцю Збройних Сил ОСОБА_1 .
1. Зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 видати наказ, яким перерахувати та виплатити позивачу, з 24.02.2022 року по 31 травня 2022 року додаткову винагороду згідно постанови Кабінету Міністрів України №168 від 28 лютого 2022 року «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» в розмірі 100000 гривень пропорційною в розрахунку на місяць ОСОБА_1 .
Вирішуючи питання про наявність підстав для відкриття провадження у справі, суддя виходить з наступного.
Відповідно до частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
У свою чергу відповідно до частини шостої статті 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Дослідивши позовну заяву та додані до неї документи, встановлено, що позовна заява не відповідає вимогам частини шостої статті 161 КАС України.
З 19.07.2022 року набув чинності Закон України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин” № 2352, яким внесено ряд важливих змін до діючого законодавства про працю. Зокрема, змін зазнали норми законодавства щодо порядку звернення громадян до суду у разі виникнення трудових спорів в частині строків таких звернень.
Частини перша та друга статті 233 Кодексу законів про працю України викладені у наступній редакції:
- працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті (ч.1);
- із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116) (ч.2).
Отже, Законом №2352-IX внесені зміни до статті 233 КЗпП України, а відтак змінено нормативне регулювання правовідносин, які виникли з питань щодо стягнення заробітної плати.
Прикінцеві та перехідні положення Закону № 2352-IX не передбачають особливої дії норм права для зміненої ним частини другої статті 233 КЗпП України, не містять жодних застережень щодо застосування цього Закону, а тому він застосовується за загальними правилами дії у часі, у просторі та на коло осіб.
За змістом частини третьої статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи (у т.ч. вирішення судом питання щодо дотримання строків звернення до суду та відкриття провадження у справі).
Частина п'ята статті 122 КАС України встановлює місячний строк звернення до суду.
Отже, на підставі частини третьої статті 3 КАС України до спірних правовідносин слід застосовувати строк, передбачений частиною п'ятою статті 122 КАС України, яка є спеціальною нормою.
Відтак, відповідно до чинного нормативно-правового регулювання на момент звернення до суду з цим позовом, у спорах, пов'язаних з прийняттям на публічну службу, її проходженням, звільненням з публічної служби, у тому числі щодо спорів про належні до виплати суми заробітної плати (грошового забезпечення) та інші виплати, пов'язані з проходженням та звільненням з публічної служби, встановлюється місячний строк.
Про перевагу застосування спеціальної норми частини п'ятої статті 122 КАС України над загальною зазначав Верховний Суд у постановах від 23.06.2022 у справі № 540/2001/21, від 28.09.2022 у справі № 420/358/22 та від 29.09.2022 у справі № 420/3978/22.
Наведені норми чинного законодавства та правозастосовча діяльність Верховного Суду дають підстави для висновків, що після викладу у новій редакції частини першої та частини другої статті 233 КЗпП України, цими положеннями законодавець передбачив строки звернення до суду з позовом про стягнення належної заробітної плати.
У свою чергу, частина п'ята статті 122 КАС України встановлює спеціальний місячний строк звернення до суду по відношенню до загальних строків, передбачених статтею 233 КЗпП України у спорах, які стосуються прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач проходить службу у Збройних Силах України.
Вказаний вид служби відноситься до публічної ( пункт 17, частини першої статті 4 КАС України).
Отже, даний спір стосується проходження позивачем публічної служби.
Предметом спору є протиправна бездіяльність відповідача, яка полягає у неповному нарахуванні та невиплаті додаткової винагороди, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» за період з 24.02.2022 по 31.05.2022, а отже до спірних правовідносин слід застосовувати спеціальний процесуальний строк, передбачений частиною п'ятою статті 122 КАС України місячний строк на звернення до суду.
Зміст абзацу першого частини другої статті 122 КАС України, вказує на те, що початок перебігу строку звернення до суду пов'язується з днем коли особа дізналась, або повинна була дізнатись про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відтак, про порушення прав щодо не нарахування та невиплати спірних сум позивач повинен був дізнатися 05.12.2022 (з довідки, яка надана на адвокатський запит), проте до суду із позовом звернувся 07.02.2023, пропустивши строк, передбачений частиною п'ятою статті 122 КАС України.
Втім, позовна заява не містить жодних обставин, які підтверджені належними доказами, в обґрунтування поважності причин пропуску позивачем строків звернення до суду із цим позовом.
Відповідно до частини шостої статті 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Враховуючи викладене, згідно зі статтями 160, 161, 169 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява підлягає залишенню без руху з наданням позивачу строку для усунення вказаних недоліків шляхом надіслання на адресу суду заяву про поновлення пропущеного строку звернення з адміністративним позовом до суду та докази на підтвердження поважності причин його пропуску, засвідчених належним чином.
На підставі наведеного та керуючись статтями 160, 161, 169, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя
Позовну заяву ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без руху.
Позивачу надати строк для усунення недоліку протягом 10 днів з дня вручення ухвали суду та роз'яснити, що інакше позовна заява буде вважатися неподаною та повернута.
Копію ухвали суду надіслати позивачу для виконання
Ухвала набирає законної сили негайно після її підписання.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя С.Л. Клопот