Справа № 560/12742/22
іменем України
09 лютого 2023 рокум. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Блонського В.К. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до державної установи " Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Хмельницькій області " про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,
Позивач звернувся в суд з позовом до відповідача, в якому просить:
- визнати бездіяльність державної установи " Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Хмельницькій області " протиправною через грубе порушення ст. ст. 8, 17, 19, 22, 41, 46, 58 та 64 Конституції України, які є прямої дії, рішень Верховного Суду, Конституційного Суду України, зокрема від 09.07.2007 року № 6-рп/2007, Європейського Суду з прав людини та правових норм міжнародних договорів і зобов'язань, до яких приєдналась Україна, а також відповідно до ст. 43, ст. 51, ч. 4 ст. 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", постанов Кабінету Міністрів України № 45 і № 704 щодо відмови ОСОБА_1 видати довідки про розмір грошового забезпечення на будь-яку дату та надані її до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області для перерахунку пенсії позивача щодо визначення посадового окладу і окладу за військове звання шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2020 року, на відповідний коефіцієнт, та обов'язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премій, для здійснення обчислення та перерахунку пенсії позивача з 01.01.2020 року;
- зобов'язати державну установу " Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Хмельницькій області " підготувати на надати ОСОБА_1 та Головному управлінню Пенсійного фонду України в Хмельницькій області довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії із визначенням посадового окладу і окладу за військове звання шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2020 року, на відповідний коефіцієнт, та обов'язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премій, для здійснення обчислення та перерахунку пенсії з 01.01.2020 року.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що звернувся до відповідача з заявою, у якій просив оформити та подати до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області оновлену довідку для перерахунку пенсії. Проте отримав протиправну відмову.
Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 06.12.2022 відкрито провадження в цій справі та вирішено її розглянути за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
До суду надійшов відзив, в якому державна установа "Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Хмельницькій області" просить відмовити в задоволенні позовних вимог. Зазначає, що при обчисленні посадового окладу та окладу за військовим званням слід застосовувати прожитковий мінімум для працездатних осіб, визначений законом на 01.01.2018, в якості розрахункової величини. Зміна розміру прожиткового мінімуму та зміна мінімальної заробітної плати за відповідний рік не є підставою для перерахунку пенсій особам, пенсія яким призначена відповідно до Закону України №2262-ХІІ від 09.04.1992 "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (далі - Закон №2262-ХІІ).
До суду надійшла відповідь на відзив, в якій позивач просить задовольнити позовні вимоги. Зазначає, що викладені в відзиві заперечення не спростовують наведених у позовній заяві обставин.
Суд, дослідивши матеріали, встановив наступне.
Позивач перебуває на пенсійному обліку й отримує пенсію відповідно до Закону №2262-ХІІ.
Позивач звертався до державної установи "Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Хмельницькій області" з заявою про виготовлення та скерування до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області оновленої довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2021 року.
Листом від 14.1.2022 №33/43-С-1499 державна установа "Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Хмельницькій області" повідомила позивача про відсутність підстав для задоволення його заяви.
Позивач, вважаючи порушеними його права, звернувся з позовом до суду.
Спеціальним законом, який регулює правовідносини в сфері пенсійного забезпечення осіб, які перебували на військовій службі, є Закон №2262-ХІІ.
Правовою основою для реалізації гарантії перерахунку призначених пенсій у зв'язку з збільшенням рівня грошового забезпечення діючих військовослужбовців, є положення частини 3 статті 43 та частини 4 статті 63 Закону №2262-XII.
Відповідно до ч.3 ст.43 Закону №2262-XII, пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.
Згідно з ч.1 ст.51 Закону №2262-XII, перерахунок пенсій, призначених особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей, провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії.
Питання перерахунку раніше призначених пенсій регламентовано статтею 63 Закону №2262-XII, згідно з якою перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв'язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку. Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону. Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Частиною 4 ст.9 Закону України №2011-XII "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" передбачено, що грошове забезпечення військовослужбовцям виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб” (далі - Постанова № 704) встановлено тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу.
Відповідно до п.2 Постанови №704, грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Додатком 1 до Постанови №704 визначено тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу.
Згідно з п.4 Постанови №704 (в первинній редакції на дату прийняття), розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.
Також додатки 1, 12, 13, 14 до Постанови №704 містять примітки, відповідно до яких, зокрема посадові оклади за розрядами тарифної сітки та оклади за військовим (спеціальним) званням визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт.
Застосування цих нормативних актів у подібних правовідносинах було предметом розгляду у Верховному Суді. Зокрема, у постанові від 12 вересня 2022 року у справі №500/1813/21 (адміністративне провадження № К/9901/37717/21) Верховний Суд дійшов наступних висновків, які сформулював у пункту 62, а саме:
"(1) з 01.01.2020 положення пункту 4 постанови № 704 в частині визначення розрахунковою величиною для визначення посадових окладів, розрахованих згідно з постановою № 704 прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року не відповідає правовим актам вищої юридичної сили, згідно із якими прожитковий мінімум як базовий державний стандарт був змінений на відповідний рік у тому числі як розрахункова велична для визначення посадових окладів, заробітної плати, грошового забезпечення працівників державних органів;
(2) через зростання прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, зокрема, згідно із Законом № 1082-IX, у осіб з числа військовослужбовців виникло право на отримання довідки про розміри грошового забезпечення для перерахунку пенсії за формою, що передбачена додатком 2 до Порядку № 45, з урахуванням оновлених даних про розмір посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням, які визначаються шляхом застосування пункту 4 постанови № 704 із використанням для їх визначення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (через його збільшення на відповідний рік);
(3) встановлене положеннями пункту 3 розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону № 1774-VІІІ обмеження щодо застосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини для визначення посадових окладів, розрахованих згідно з постановою № 704 жодним чином не впливає на спірні правовідносини, оскільки такою розрахунковою величною є, прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений законом на 1 січня календарного року. Розмір мінімальної заробітної плати не є розрахунковою величиною для визначення посадових окладів, а застосований з іншою метою - для визначення мінімальної величини, яка враховується як складова при визначенні розмірів посадових окладів та окладів за військовим (спеціальним) званням.".
Суд звертає увагу на те, що позивач у своїй заяві від 16.11.2022 року просив відповідача підготувати на надати Головному управлінню Пенсійного фонду України в Хмельницькій області довідку про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії із визначенням посадового окладу і окладу за військове звання шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2021 року (але не на 01.01.2020, як це зазначено у позовних вимогах), на відповідний коефіцієнт, та обов'язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премій, для здійснення обчислення та перерахунку пенсії з 01.01.2021 року (але не з 01.01.2020, як це зазначено у позовних вимогах).
Відповідач у свою чергу листом від 14.11.2022 № 33/43-С-1499 відмовив позивачу у видачі довідки саме про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії із визначенням посадового окладу і окладу за військове звання шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2021 року, на відповідний коефіцієнт, та обов'язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премій, для здійснення обчислення та перерахунку пенсії з 01.01.2021 року.
Суд не бере до уваги твердження позивача, викладене у відповіді на відзив, про те, що прожитковий мінімум, який дає право на перерахунок пенсії змінився з 01.01.2020 року і встановлений у розмірі 2102 грн., та він не змінювався при прийнятті законів про державний бюджет на 2021 та 2022 роки, оскільки позивач до відповідача із заявою про виготовлення довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії із визначенням посадового окладу і окладу за військове звання шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2020 року, на відповідний коефіцієнт, та обов'язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премій, для здійснення обчислення та перерахунку пенсії з 01.01.2020 року, не звертався, відповідно відповідач жодного рішення із вказаного питання не приймав.
Відповідно до частини 1 статті 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом:
1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;
2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;
3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій;
4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії;
5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень.
З аналізу вказаної норми слідує, що завдання адміністративного судочинства полягає у захисті саме порушених прав особи у публічно-правових відносинах, що звернулася до суду з позовом.
Частиною 2 статті 55 Конституції України встановлено, що кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Конституційний Суд України, вирішуючи питання, порушені в конституційному зверненні і конституційному поданні щодо тлумачення частини 2 статті 55 Конституції України, в рішенні від 14.12.2011 № 19-рп/2011 зазначив, що особа, стосовно якої суб'єкт владних повноважень прийняв рішення, вчинив дію чи допустив бездіяльність, має право на захист.
Таким чином, обов'язковою умовою правового захисту у суді є наявність відповідного порушення суб'єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Порушення має бути реальним, стосуватися (зачіпати) зазвичай індивідуально виражених прав чи інтересів особи в сфері публічних правовідносин, яка стверджує про їх порушення.
Гарантоване статтею 55 Конституції України і конкретизоване у спеціальних законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб стверджувальне порушення було обґрунтованим.
З огляду на зазначене, вирішуючи спір, суд повинен пересвідчитися щодо наявності у особи, яка звернулася за судовим захистом, відповідного права або охоронюваного законом інтересу, встановити, чи є відповідне право або інтерес порушеним (встановити факт порушення), а також визначити чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.
Тобто, обов'язковою умовою судового захисту є наявність порушених прав та охоронюваних законом інтересів безпосередньо позивача з боку відповідача, зокрема, наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб'єктивного матеріального права або законного інтересу, на захист якого подано позов.
Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, встановлюється при розгляді справи по суті та є підставою для прийняття судом рішення про відмову в позові.
З'ясування питання порушених прав, свобод чи інтересів позивачів передує розгляду питання щодо правомірності (законності) рішення дії чи бездіяльності, які оскаржуються. Відсутність порушення прав, свобод чи інтересів позивача є підставою для відмови у задоволенні позову незалежно від правомірності чи неправомірності таких рішень, дій чи бездіяльності.
Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 12 червня 2018 року в адміністративній справі № 826/4406/16 та від 15 серпня 2019 року в адміністративній справі № 1340/4630/18.
Суд зазначає, що позивачем не наведено обставини, які свідчать про реальне порушення його прав з боку відповідача (в межах предмету спору), оскільки проаналізувавши зміст позовних вимог, заяву позивача від 16.11.2022 року, лист-відповідь відповідача від 14.11.2022 № 33/43-С-1499, судом встановлено, що позивач не звертався до відповідача із заявою про виготовлення довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії із визначенням посадового окладу і окладу за військове звання шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2020 року, на відповідний коефіцієнт, та обов'язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премій, для здійснення обчислення та перерахунку пенсії з 01.01.2020 року.
Відповідно до частин 1 та 2 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
За встановлених в цій справі фактичних обставин та з урахуванням правового регулювання спірних правовідносин, суд дійшов висновку про те, що позов задоволенню не підлягає.
Судові витрати розподілу не підлягають.
Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні позову ОСОБА_1 до державної установи "Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Хмельницькій області " про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії, - відмовити.
Судові витрати розподілу не підлягають.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 )
Відповідач:Державна установа " Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Хмельницькій області " (вул. Проскурівського підпілля, буд. 12,Хмельницький,Хмельницька область,29000 , код ЄДРПОУ - 08734575)
Головуючий суддя В.К. Блонський