Справа № 560/413/23
іменем України
08 лютого 2023 рокум. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Матущака В.В. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,
І. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЙ СТОРІН
Позивач звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, в якому просить:
1. Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області щодо відмови у проведенні з 01.04.2019 перерахунку та виплати основного розміру пенсії ОСОБА_1 на підставі наданої Хмельницьким обласним територіальним центром комплектування та соціальної підтримки довідки від 27.10.2022 №ХС39078 про розмір його грошового забезпечення станом на 05.03.2019.
2. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області провести з 01.04.2019 перерахунок та виплату ОСОБА_1 основного розміру пенсії на підставі наданої Хмельницьким обласним територіальним центром комплектування та соціальної підтримки нової довідки від 27.10.2022 №ХС39078 про розмір його грошового забезпечення станом на 05.03.2019, з урахуванням раніше проведених виплат.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, є пенсіонером та отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" №2262-ХІІ (далі - Закон №2262-ХІІ).
На звернення позивача до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області щодо вжиття дій для перерахунку пенсії на підставі довідки Хмельницького обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки з урахуванням усіх складових грошового забезпечення, відповідач повідомив, що підстав для проведення перерахунку пенсії з іншими складовими, ніж зазначено у довідці виданій у 2018 році немає.
Позивач вважає такі дії відповідача протиправними, просить суд задовольнити позовні вимоги повністю.
На адресу суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що Головне управління на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" (далі - Постанова №103) здійснило перерахунок пенсії позивачу на підставі довідки, виданої у 2018. Статтею 63 Закону №2262-ХІІ передбачено, що пенсії підлягають перерахунку у разі підвищення грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців у розмірах та порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. При цьому нормативно-правового акту щодо підвищення грошового забезпечення військовослужбовцям або іншого порядку для здійснення перерахунку пенсій, після 05.03.2019 Кабінетом Міністрів України прийнято не було. Таким чином, підстав для перерахунку пенсії позивачу на підставі нової довідки у відповідача немає.
Враховуючи викладене, просить відмовити у задоволенні позовних вимог.
Також відповідачем заявлено клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з викликом (повідомленням) сторін. Враховуючи те, що дана справа є незначної складності, характер спірних правовідносин та предмет доказування не вимагають проведення судового засідання, в задоволенні клопотання суд відмовляє.
Разом з тим, відповідач подав клопотання про залишення позову без розгляду, в якому зазначив, що позивач знав про розміри виплачуваної йому пенсії та види грошових забезпечень, які враховані для призначення пенсії, з квітня 2019, проте, до суду звернувся лише 04.01.2023, тобто, з порушенням шестимісячного строку звернення до адміністративного суду, визначеного частиною 2 статті 122 КАС України.
Як встановив суд, про обмеження пенсійних прав позивач дізнався 28.12.2022 з листа Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області. Разом з тим, Рішення Верховного суду від 24.04.2018 у справі №646/6250/17, яким визначено, що позовні вимоги, пов'язані з виплатами сум пенсії за минулий час, у тому числі сум будь-яких її складових, може бути подано без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів незалежно від того, чи були такі суми нараховані цим органом. Враховуючи викладене, позивачем не пропущено строк звернення до суду, у зв'язку з чим в задоволенні клопотання відповідача про залишення позову без розгляду суд відмовляє.
Разом з тим, суд відмовляє відповідачу у задоволенні клопотання про залучення до участі у справі як третьої особи на стороні відповідача Хмельницького обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, оскільки рішення по справі, що розглядається не впливає на права та обов'язки зазначеної особи.
ІІ. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ
Ухвалою від 10.01.2023 суд відкрив провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.
ІІІ. ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ
Суд встановив, що ОСОБА_1 перебуває на пенсійному обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Хмельницькій області та отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону №2262-ХІІ.
При призначенні позивачу пенсії вперше, основний її розмір було обчислено з урахуванням таких складових грошового забезпечення: посадовий оклад, оклад за військовим званням, процентна надбавка за вислугу років, додаткові види грошового забезпечення та премія.
З 01.01.2018 призначена позивачу пенсія, перерахована на виконання Постанови №103 з врахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугою років, за відповідною посадою, яку позивач займав на дату звільнення зі служби, що визначені станом на 01.03.2018, відповідно до постанови КМУ від 30.08.2017 №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб".
Після скасування пункту 1 та пункту 2 Постанови №103 відповідно до рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.12.2018 у справі №826/3858/18, яке набрало законної сили 05.03.2019, скасовані обмеження щодо перерахунку пенсії, виходячи лише з трьох складових грошового забезпечення.
На звернення позивача до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області щодо вжиття дій для перерахунку пенсії з урахуванням усіх складових грошового забезпечення, відповідач листом від 28.12.2022 повідомив позивача, що підстав для проведення перерахунку пенсії немає.
Вважаючи, що протиправними діями щодо відмови у нарахуванні позивачу пенсії з врахуванням усіх складових грошового забезпечення, відповідач позбавив позивача права на отримання пенсії у збільшеному розмірі, позивач звернувся до суду з цим позовом.
ІV. ЗАКОНОДАВСТВО ТА ОЦІНКА СУДУ
Частиною 1 статті 9 Закону України від 20.12.1991 №2011-XII "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" встановлено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
Частинами 2, 3 цієї статті визначено, що до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.
Постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 №889 "Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, Національної гвардії, Служби зовнішньої розвідки та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Державної служби з надзвичайних ситуацій" встановлено щомісячну додаткову грошову винагороду для окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, Національної гвардії та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Державної служби з надзвичайних ситуацій.
Відповідно до частини 1 статті 43 Закону №2262-XII пенсії, які призначаються відповідно до цього Закону особам із числа військовослужбовців строкової служби та членам їх сімей, обчислюються за встановленими нормами у процентах до середньомісячного заробітку, який одержували військовослужбовці до призову на строкову військову службу чи після звільнення з військової служби до звернення за пенсією, або до середньомісячного грошового забезпечення, одержуваного військовослужбовцями в період проходження військової служби за контрактом.
При цьому середньомісячний заробіток (грошове забезпечення) для обчислення їм пенсій визначається в порядку, встановленому Законом України від 09.07.2003 №1058-IV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (частина 2 статті 43 Закону №2262-XII).
Згідно зі статтею 41 Закону №1058-IV до виплат (доходів), що враховуються в заробітну плату (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, належать, зокрема: суми виплат, отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно з цим самим Законом були фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески; суми виплат, отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.
Отже, щомісячна додаткова грошова винагорода військовослужбовця, яку позивач отримував під час проходження служби, з якої нараховані і сплачені страхові внески, має бути включена до складу грошового забезпечення, з якого здійснюється обчислення пенсії.
Вищевикладене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 14.03.2019 у справі №378/348/17.
Крім того, відповідно до статті 63 Закону №2262-ХІІ, перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв'язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.
Відповідно до частини 3 статті 51 Закону №2262-XII перерахунок пенсій у зв'язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.
Згідно з частиною 4 статті 63 Закону №2262-XII усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Тобто, підставою для здійснення перерахунку раніше призначених пенсій, може бути як відповідна заява пенсіонера та додані до неї документи, так і рішення, прийняте Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 1 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 №45 (далі по тексту - Порядок №45), передбачено, що пенсії, призначені відповідно до Закону №2262-ХІІ, у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із Законом, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.
Додаток 2 до Порядку №45 містить форму довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, яка Постановою №103 викладена в новій редакції, у якій відсутні такі складові грошового забезпечення, як щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення).
Рішенням від 12.12.2018 у справі №826/3858/18, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.03.2019, Окружний адміністративний суд міста Києва визнав протиправними та нечинними пункти 1, 2 Постанови №103 та зміни до пункту 5 і додатку 2 Порядку №45.
Враховуючи викладене, з 05.03.2019 - з дня набрання чинності судовим рішенням у справі №826/3858/18 виникли підстави для перерахунку пенсій, призначених згідно із Законом №2262-ХІІ, з урахуванням розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням та відсоткової надбавки за вислугу років, а також додаткових видів грошового забезпечення, тому з цієї дати позивач має право на отримання пенсії, виходячи з розміру складових, розрахованих згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", відповідно до вимог статей 43, 63 Закону №2262-ХІІ та статті 9 Закону України від 20.12.1991 №2011-XII "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".
Такий висновок суду відповідає правовому висновку Верховного Суду, викладеному у рішенні від 17.12.2019 у зразковій справі №160/8324/19, що залишене без змін постановою Великої Палати Верховного Суду від 24.06.2020.
Зазначена вище правова позиція Верховного Суду відповідно до вимог статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України повинна враховуватись судом при виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин.
Таким чином, суд приходить до висновку про протиправність дій Головного управління Пенсійного Фонду України в Хмельницькій області, які полягають у відмові в перерахунку пенсії позивачу з врахуванням оновленої довідки про додаткові види грошового забезпечення та премії для обчислення пенсії за останніх 24 місяців.
Суд зазначає, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення (постанова Верховного Суду України від 16.09.2015 у справі №826/4418/14).
Таким чином, з метою захисту прав позивача суд вважає за необхідне зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області здійснити з 01.04.2019 перерахунок та виплату основного розміру пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки, виданої Хмельницьким обласним територіальним центром комплектування та соціальної підтримки від 27.10.2022 №ХС39078 про розмір грошового забезпечення станом на 05.03.2019, з врахуванням щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, оскільки розмір пенсії підлягає перерахунку з 01.04.2019 - першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії.
Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. При цьому, згідно частини 2 статті 77 вказаного Кодексу, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Таким чином, суд вважає, що позивач довів, а відповідач не спростував правомірність заявлених позовних вимог, тому, наявні правові підстави для їх задоволення.
Щодо вимоги позивача, про зобов'язання відповідача надати звіт про виконання судового рішення, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини 1статті 382 КАС України, суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Отже, зобов'язання суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення є правом суду, а не обов'язком.
Враховуючи обставини даної справи, вимога про зобов'язання суб'єкта владних повноважень подавати звіт про виконання даного судового рішення не підлягає задоволенню.
Вирішуючи питання про розподіл відповідно до пункту 5 частини 1 статті 244 КАС України між сторонами судових витрат, суд виходить з того, що відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Статтею 132 КАС України визначено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
До витрат пов'язаних з розглядом справи, належать, в тому числі, витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до частини другої статті 134 КАС України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
За змістом частини 3 статті 134 КАС України для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Відповідно до частини 4 статті 134 КАС України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Частиною 5 статті 134 КАС України визначено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути спів розмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Аналіз наведених положень процесуального законодавства дає підстави для висновку про те, що за результатами розгляду справи, документально підтверджені судові витрати на правничу допомогу адвоката підлягають компенсації стороні, яка не є суб'єктом владних повноважень, за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень.
Таким чином, при визначенні суми компенсації витрат, понесених на правничу допомогу, до предмета доказування у питанні компенсації понесених у зв'язку з розглядом справи витрат на правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченого адвокатом часу, об'єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи.
Вказана правова позиція також відповідає правовим висновкам Верховного Суду, викладеним в постанові від 15.03.2019 по справі №826/7778/17.
У постанові від 24.01.2019 у справі №910/15944/17 Верховний Суд зауважив, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
На підтвердження витрат на правову допомогу представник позивача надав: Свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серії ЛВ №000876 видане адвокату Ревер С.В., ордер серії ВС №1164967 від 13.10.2022; договір про надання правової допомоги від 05.10.2022; Акт приймання виконаних робіт від 02.01.2023, квитанція №300484648509 від 04.01.2023 про здійснення оплати на суму 4000,00 грн.
Згідно до пункту 1 Договору про надання правової допомоги від 05.10.2022 Клієнт доручає, а Адвокат приймає на себе зобов'язання надавати правову допомогу в обсязі та на умовах, передбачений даним Договором.
Суд встановив, що згідно Акту приймання виконаних робіт, Виконавцем в інтересах Клієнта, згідно Договору, у повному обсязі виконано зобов'язання:
- надання консультацій та узгодження правової позиції - 0,5 год.;
- написання заяви про перерахунок пенсії - 0,5 год.;
- пошук в Єдиному державному реєстрі судових рішень, практики в аналогічній категорії справ, опрацювання нормативно-правових актів з приводу пенсійного забезпечення осіб, звільнених з військової служби - 1 год.;
- складання та оформлення позовної заяви - 2 год.
Розрахунок здійснено у відповідності до розміру погодинної ставки за надані послуги, що становить: вартість 1 години - 1000 грн. Загальна сума становить 4000 грн.
Оцінюючи подані документи, якими обґрунтовано реальність надання послуг, суд дійшов висновку, що час та види наданих послуг, зазначені в акті приймання-передачі наданих послуг від 02.01.2023, є неспівмірними з розглядом цієї справи.
Так, написання заяви про перерахунок пенсії, а також пошук в Єдиному державному реєстрі судових рішень, практики в аналогічній категорії справ, опрацювання нормативно-правових актів з приводу пенсійного забезпечення осіб, звільнених з військової служби, - не відноситься до правової допомоги адвоката та не є тотожною наданню безпосередньо самої правової допомоги. Крім того, суд вважає, що кількість затрачених годин на підготовку позовної заяви є достатньою, в тому числі для вчинення вказаних дій.
При цьому суд звертає увагу на те, що ця справа є справою незначної складності, а також враховує відомості з Єдиного державного реєстру судових рішень, за даними яких мають місце оприлюднення численних судових рішень судів різних інстанцій з аналогічного предмету спору та аналогічні мотивам тим, що наведені у позові позивача, що спрощувало роботу адвоката при підготовці позову.
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про необхідність часткового задоволення вимог позивача та відшкодування витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 2500,00 грн.
Разом з тим, суд встановив, що при зверненні до суду позивач сплатив судовий збір у розмірі 858,88 грн., тому, враховуючи приписи статті 139 КАС України, витрати необхідно присудити на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області задовольнити.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області щодо відмови в перерахунку пенсії ОСОБА_1 з врахуванням довідки, виданої Хмельницьким обласним територіальним центром комплектування та соціальної підтримки від 27.10.2022 №ХС39078 .
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області здійснити з 01.04.2019 перерахунок та виплату основного розміру пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки, виданої Хмельницьким обласним територіальним центром комплектування та соціальної підтримки від 27.10.2022 №ХС39078 про розмір грошового забезпечення станом на 05.03.2019, з врахуванням щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, з урахуванням проведених виплат.
Стягнути на користь ОСОБА_1 судові витрати (судовий збір) в розмірі 858 (вісімсот п'ятдесят вісім) грн. 88 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області.
Стягнути на користь ОСОБА_1 судові витрати (на професійну правничу допомогу) в розмірі 2500 (дві тисячі п'ятсот) грн. 00 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складене 08 лютого 2023 року
Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 )
Відповідач:Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (вул. Гната Чекірди, 10, м.Хмельницький, Хмельницька область, 29013 , код ЄДРПОУ - 21318350)
Головуючий суддя В.В. Матущак