08 лютого 2023 року м. ПолтаваСправа № 440/11020/22
Полтавський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Довгопол М.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Полтавській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
І. ІСТОРІЯ СПРАВИ
1. Стислий зміст позовних вимог
ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Національної поліції в Полтавській області , в якій просив:
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції в Полтавській області щодо не належного розгляду звернення ОСОБА_1 , як учасника бойових дій, ветерана Національної поліції, інваліда війни від 26.11.2022 поданого через Урядовий контактний центр реєстраційний № ФИ-14862236;
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції в Полтавській області, щодо не вжиття відповідних заходів реагування по обставинам, викладеним у зверненні ОСОБА_1 , як учасника бойових дій, ветерана Національної поліції, інваліда війни від 26.11.2022 поданого через Урядовий контактний центр реєстраційний № ФИ-14862236;
- зобов'язати Головне управління Національної поліції в Полтавській області, повторно розглянути звернення ОСОБА_1 , як учасника бойових дій, ветерана Національної поліції, інваліда війни реєстраційний № ФИ-14862236 від 26.11.2022, вжити заходів реагування з урахуванням обставин встановленим судом;
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції в Полтавській області щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 07.11.2015 по 03.08.2016;
- зобов'язати Головне управління Національної поліції в Полтавській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 07.11.2015 по 03.08.2016;
- зобов'язати Головне управління Національної поліції в Полтавській області здійснити повний розрахунок та компенсацію втрати частини заробітної плати (грошового забезпечення) у зв'язку з затримкою термінів її виплати та сплатити середній заробіток (грошове забезпечення) за час затримки розрахунку з ОСОБА_1 з урахуванням факту не проведення повного розрахунку станом на 26.12.2022 та обставин встановленим судом;
- стягнути з Головного управління Національної поліції в Полтавській області на користь ОСОБА_1 суму компенсації втрати частини грошового забезпечення у зв'язку з затримкою термінів її виплати з урахуванням обставин встановленим судом.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 02 січня 2023 року позовну заяву залишено без руху.
Ухвалою суду від 09 січня 2023 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі № 440/11020/22, справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), роз'єднано в окремі провадження позовні вимоги ОСОБА_1 у справі №440/11020/22 шляхом виділення в окреме провадження з присвоєнням нового номера справи позовних вимог ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Полтавській області про: визнання протиправною бездіяльності Головного управління Національної поліції в Полтавській області щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 07.11.2015 по 03.08.2016; зобов'язання Головного управління Національної поліції в Полтавській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 07.11.2015 по 03.08.2016; зобов'язання Головного управління Національної поліції в Полтавській області здійснити повний розрахунок та компенсацію втрати частини заробітної плати (грошового забезпечення) у зв'язку з затримкою термінів її виплати та сплатити середній заробіток (грошове забезпечення) за час затримки розрахунку з ОСОБА_1 з урахуванням факту не проведення повного розрахунку станом на 26.12.2022 та обставин встановленим судом; стягнення з Головного управління Національної поліції в Полтавській області на користь ОСОБА_1 суми компенсації втрати частини грошового забезпечення у зв'язку з затримкою термінів її виплати з урахуванням обставин встановленим судом; залишено в адміністративній справі №440/11020/20 позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Полтавській області про визнання протиправною бездіяльності Головного управління Національної поліції в Полтавській області щодо не належного розгляду звернення ОСОБА_1 , як учасника бойових дій, ветерана Національної поліції, інваліда війни від 26.11.2022 поданого через Урядовий контактний центр реєстраційний № ФИ-14862236; визнання протиправною бездіяльності Головного управління Національної поліції в Полтавській області, щодо не вжиття відповідних заходів реагування по обставинам, викладеним у зверненні ОСОБА_1 , як учасника бойових дій, ветерана Національної поліції, інваліда війни від 26.11.2022 поданого через Урядовий контактний центр реєстраційний № ФИ-14862236; зобов'язання Головного управління Національної поліції в Полтавській області, повторно розглянути звернення ОСОБА_1 , як учасника бойових дій, ветерана Національної поліції, інваліда війни реєстраційний № ФИ-14862236 від 26.11.2022, вжити заходів реагування з урахуванням обставин встановленим судом.
Отже, в межах справи № 440/11020/22 судом розглядаються позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Полтавській області про:
1) визнання протиправною бездіяльності Головного управління Національної поліції в Полтавській області щодо не належного розгляду звернення ОСОБА_1 , як учасника бойових дій, ветерана Національної поліції, інваліда війни від 26.11.2022 поданого через Урядовий контактний центр реєстраційний № ФИ-14862236;
2) визнання протиправною бездіяльності Головного управління Національної поліції в Полтавській області, щодо не вжиття відповідних заходів реагування по обставинам, викладеним у зверненні ОСОБА_1 , як учасника бойових дій, ветерана Національної поліції, інваліда війни від 26.11.2022 поданого через Урядовий контактний центр реєстраційний № ФИ-14862236;
3) зобов'язання Головного управління Національної поліції в Полтавській області повторно розглянути звернення ОСОБА_1 , як учасника бойових дій, ветерана Національної поліції, інваліда війни реєстраційний № ФИ-14862236 від 26.11.2022, вжити заходів реагування з урахуванням обставин встановленим судом.
Вказані позовні вимоги обґрунтовані тим, що викладені у зверненні позивача від 26.11.2022, реєстраційний № ФИ-14862236, факти проігноровані та залишені поза увагою Головним управлінням Національної поліції в Полтавській області, про що свідчить незаконна відповідь від 23.12.2022 за вих. № 20/ФИ-1110/кц, в якій повідомлено про відсутність законних підстав для нарахування та виплати індексації грошового забезпечення за період з 07.11.2015 по 03.08.2016. Позивач вважає, що твердження ГУНП в Полтавській області, викладене у відповіді від 23.12.2022 за вих. № 20/ФИ-1110/кц, про те, що індексація грошового забезпечення позивача має здійснюватися лише з набранням чинності постановою Кабінету Міністрів України від 18 жовтня 2017 року № 782, є хибним, оскільки така індексація прямо передбачена положеннями Закону України «Про Національну поліцію» та Закону України «Про індексацію грошових доходів населення».
2. Стислий зміст заперечень відповідача
У відзиві на позовну заяву /а.с. 62/, який надійшов до суду 26.01.2023, відповідач заперечував проти позовних вимог та просив відмовити в їх задоволенні, посилаючись на те, що звернення ОСОБА_1 від 26.11.2022 № ФИ-14862236 розглянуто уповноваженим на те органом, повно і всебічно, у визначений законом строк. Під час розгляду звернення заявнику повідомлено підстави ненарахування та невиплати індексації грошового забезпечення за період з 07.11.2015 по 03.08.2016. Листом ГУНП в Полтавській області від 23.12.2022 за вих. № 29/ФИ-1110/КЦ позивачу було надано відповідь по суті за підписом першого керівника державного органу - начальника Євгена Рогачова. Відтак, на думку відповідача, обставини, які позивач посилається як на підставу своїх вимог, є необґрунтованими, необхідності у повторному розгляді звернення не вбачається.
ІІ. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ
Дослідивши докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив такі обставини справи та відповідні правовідносини.
Позивач ОСОБА_1 є громадянином України, особою з інвалідністю 2 групи, має статус ветерана війни - учасника бойових дій, що підтверджується наявними у справі копіями паспорту ОСОБА_1 , посвідчення серії НОМЕР_1 , виданого Управлінням соціального захисту Подільської районної у м. Полтаві ради, посвідчення № НОМЕР_2 , виданого УМВС України в Полтавській області 19.06.2015 /а.с. 17, 24-25/.
Наказом ГУНП в Полтавській області від 29.07.2016 № 233 о/с позивача звільнено зі служби в поліції згідно із Законом України «Про Національну поліцію» за п. 2 ч. 1 ст. 77, з 03.08.2016 /а.с.16/.
26.11.2022 ОСОБА_1 направив через Урядовий контактний центр звернення (реєстраційний номер ФИ-14862236), адресоване начальникові ГУНП в Полтавській області Рогачову Є., в якому просив встановити факт протиправної бездіяльності ГУНП в Полтавській області щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 07.11.2015 по 03.08.2016; нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 07.11.2015 по 03.08.2016; ГУНП в Полтавській області здійснити повний розрахунок та компенсацію втрати частини заробітної плати (грошового забезпечення) у зв'язку з затримкою термінів її виплати та сплатити середній заробіток (грошове забезпечення) за час затримки розрахунку з ОСОБА_1 /а.с. 61, зворот/.
Листом від 23.12.2022 за вих. № 29/ФИ-1110/КЦ за наслідками розгляду звернення ОСОБА_1 від 26.11.2022 ГУНП в Полтавській області повідомлено заявника про те, що згідно з постановою Кабінету Міністрів України № 782 від 18.10.2017 «Про внесення зміни до пункту 2 Порядку проведення індексації грошових доходів населення» (далі - постанова № 782), яка набрала чинності з 24.10.2017 року, виплата індексації грошового забезпечення поліцейським здійснювалась незалежно від посади, починаючи з листопада 2017 року. Так, постановою № 782 внесені зміни до пункту 2 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078, згідно яких «індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру: грошове забезпечення військовослужбовців, поліцейських, осіб рядового і начальницького складу, посадових осіб митної служби». Ураховуючи викладене, законні підстави для нарахування та виплати індексації грошового забезпечення за період з 07.11.2015 по 03.08.2016 відсутні /а.с. 63/.
Позивач, вважаючи, що відповідачем здійснено неналежний розгляд його звернення, не вжито необхідних заходів реагування по обставинам, викладеним у зверненні, звернувся до суду із вказаним позовом.
ІІІ. ДЖЕРЕЛА ПРАВА
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Згідно зі статтею 40 Конституції України усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов'язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.
Питання практичної реалізації громадянами України наданого їм статтею 40 Конституції України права на звернення урегульовано Законом України "Про звернення громадян" від 02.10.1996 № 393/96-ВР (далі - Закон № 393/96, у редакції, чинній на час спірних правовідносин).
Частиною 1 статті 1 Закону № 393/96 визначено, що громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов'язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.
За змістом статті 3 Закону № 393/96 під зверненнями громадян слід розуміти викладені в письмовій або усній формі пропозиції (зауваження), заяви (клопотання) і скарги.
Заява (клопотання) - звернення громадян із проханням про сприяння реалізації закріплених Конституцією та чинним законодавством їх прав та інтересів або повідомлення про порушення чинного законодавства чи недоліки в діяльності підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, народних депутатів України, депутатів місцевих рад, посадових осіб, а також висловлення думки щодо поліпшення їх діяльності. Клопотання - письмове звернення з проханням про визнання за особою відповідного статусу, прав чи свобод тощо.
Згідно із положеннями статті 5 Закону № 393/96 звернення адресуються органам державної влади і органам місцевого самоврядування, підприємствам, установам, організаціям незалежно від форми власності, об'єднанням громадян або посадовим особам, до повноважень яких належить вирішення порушених у зверненнях питань.
Письмове звернення надсилається поштою або передається громадянином до відповідного органу, установи особисто чи через уповноважену ним особу, повноваження якої оформлені відповідно до законодавства. Письмове звернення також може бути надіслане з використанням мережі Інтернет, засобів електронного зв'язку (електронне звернення).
У зверненні має бути зазначено прізвище, ім'я, по батькові, місце проживання громадянина, викладено суть порушеного питання, зауваження, пропозиції, заяви чи скарги, прохання чи вимоги. Письмове звернення повинно бути підписано заявником (заявниками) із зазначенням дати. В електронному зверненні також має бути зазначено електронну поштову адресу, на яку заявнику може бути надіслано відповідь, або відомості про інші засоби зв'язку з ним. Застосування електронного цифрового підпису при надсиланні електронного звернення не вимагається.
Відповідно до частини 1 статті 7 Закону № 393/96 звернення, оформлені належним чином і подані у встановленому порядку, підлягають обов'язковому прийняттю та розгляду.
Статтею 15 Закону № 393/96 визначено, що органи державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи, керівники та посадові особи підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об'єднань громадян, до повноважень яких належить розгляд заяв (клопотань), зобов'язані об'єктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв (клопотань).
Заяви (клопотання) Героїв Радянського Союзу, Героїв Соціалістичної Праці, осіб з інвалідністю внаслідок війни розглядаються першими керівниками державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій особисто.
Відповідь за результатами розгляду заяв (клопотань) в обов'язковому порядку дається тим органом, який отримав ці заяви і до компетенції якого входить вирішення порушених у заявах (клопотаннях) питань, за підписом керівника або особи, яка виконує його обов'язки.
Рішення про відмову в задоволенні вимог, викладених у заяві (клопотанні), доводиться до відома громадянина в письмовій формі з посиланням на Закон і викладенням мотивів відмови, а також із роз'ясненням порядку оскарження прийнятого рішення.
Згідно із статтею 19 Закону № 393/96 органи державної влади і місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, об'єднання громадян, засоби масової інформації, їх керівники та інші посадові особи в межах своїх повноважень зобов'язані:
об'єктивно, всебічно і вчасно перевіряти заяви чи скарги;
у разі прийняття рішення про обмеження доступу громадянина до відповідної інформації при розгляді заяви чи скарги скласти про це мотивовану постанову;
на прохання громадянина запрошувати його на засідання відповідного органу, що розглядає його заяву чи скаргу;
скасовувати або змінювати оскаржувані рішення у випадках, передбачених законодавством України, якщо вони не відповідають закону або іншим нормативним актам, невідкладно вживати заходів до припинення неправомірних дій, виявляти, усувати причини та умови, які сприяли порушенням;
забезпечувати поновлення порушених прав, реальне виконання прийнятих у зв'язку з заявою чи скаргою рішень;
письмово повідомляти громадянина про результати перевірки заяви чи скарги і суть прийнятого рішення;
вживати заходів щодо відшкодування у встановленому законом порядку матеріальних збитків, якщо їх було завдано громадянину в результаті ущемлення його прав чи законних інтересів, вирішувати питання про відповідальність осіб, з вини яких було допущено порушення, а також на прохання громадянина не пізніш як у місячний термін довести прийняте рішення до відома органу місцевого самоврядування, трудового колективу чи об'єднання громадян за місцем проживання громадянина;
у разі визнання заяви чи скарги необгрунтованою роз'яснити порядок оскарження прийнятого за нею рішення;
не допускати безпідставної передачі розгляду заяв чи скарг іншим органам;
особисто організовувати та перевіряти стан розгляду заяв чи скарг громадян, вживати заходів до усунення причин, що їх породжують, систематично аналізувати та інформувати населення про хід цієї роботи.
Відповідно до частини 1 статті 20 Закону № 393/96 звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п'ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п'яти днів.
ІV. ВИСНОВКИ СУДУ
З аналізу положень Закону №393/96 випливає, що в разі надходження до органу звернення такий орган повинен об'єктивно, всебічно і вчасно перевірити викладені в ньому обставини, за результатом проведеної перевірки прийняти відповідне рішення, яке забезпечить поновлення порушених прав заявника, та письмово повідомити громадянина про результати перевірки заяви чи скарги і суть прийнятого рішення.
Аналогічний правовий висновок викладено в постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 01 жовтня 2020 року у справі №815/1178/17, від 30 листопада 2020 року у справі №280/4698/19.
Як встановлено судом, у зверненні від 26.11.2022, реєстраційний номер ФИ-14862236, адресованому начальникові ГУНП в Полтавській області Рогачову Є., ОСОБА_1 порушив питання про встановлення факту протиправної бездіяльності ГУНП в Полтавській області щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 07.11.2015 по 03.08.2016; нарахування та виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 07.11.2015 по 03.08.2016, а також здійснення повного розрахунку та компенсації втрати частини заробітної плати (грошового забезпечення) у зв'язку з затримкою термінів її виплати та сплати середнього заробітку (грошового забезпечення) за час затримки розрахунку з ОСОБА_1 .
Листом від 23.12.2022 за вих. № 29/ФИ-1110/КЦ за наслідками розгляду звернення ОСОБА_1 від 26.11.2022 ГУНП в Полтавській області повідомлено заявника про відсутність законних підстав для нарахування та виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 07.11.2015 по 03.08.2016, оскільки згідно з постановою Кабінету Міністрів України № 782 від 18.10.2017 «Про внесення зміни до пункту 2 Порядку проведення індексації грошових доходів населення» (далі - постанова № 782), яка набрала чинності з 24.10.2017 року, виплата індексації грошового забезпечення поліцейським здійснювалась незалежно від посади, починаючи з листопада 2017 року.
Надаючи правову оцінку діям відповідача щодо розгляду звернення ОСОБА_1 від 26.11.2022, реєстраційний номер ФИ-14862236, суд виходить з наступних міркувань.
Суд зазначає, що звернення ОСОБА_1 розглянуто і вирішено у термін не більше одного місяця від дня його надходження, надано відповідь від 23.12.2022 за вих. № 29/ФИ-1110/КЦ по суті звернення за підписом першого керівника державного органу - начальника ГУНП в Полтавській області Євгена Рогачова, що відповідає вимогам статтей 15, 20 Закону № 393/96.
При цьому суд наголошує, що незгода позивача із змістом відповіді не є підставою для визнання неналежним розгляду такого звернення.
Суд звертає увагу на те, що спір щодо бездіяльності Головного управління Національної поліції в Полтавській області щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 07.11.2015 по 03.08.2016, зобов'язання Головного управління Національної поліції в Полтавській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 07.11.2015 по 03.08.2016; стягнення компенсації втрати частини грошового забезпечення у зв'язку з затримкою термінів її виплати є предметом спору у справі № 440/279/23 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Полтавській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Таким чином саме в межах справи № 440/279/23 підлягає вирішенню питання захисту порушеного права позивача у зв'язку із не нарахуванням та невиплатою індексації грошового забезпечення.
Статтею 55 Конституції України передбачено, що кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
За правилами пункту 4 частини першої статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Гарантоване статтею 55 Конституції України та КАС України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб порушення, про яке стверджує позивач, було обґрунтованим. Таке порушення прав має бути реальним, стосуватися індивідуально виражених прав або інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.
Відповідно до статті 17 Закону України від 23 лютого 2006 року №3477-IV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Так, статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
При цьому під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.
Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.
За правилами пункту 4 частини другої статті 245 КАС України, яка передбачає повноваження суду при вирішенні справи, у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Зі змісту цієї норми випливає, що суд може прийняти рішення про визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною, одночасно зобов'язавши його виправити оскаржувані порушення.
Як протиправну бездіяльність суб'єкта владних повноважень треба розуміти зовнішню форму поведінки (діяння) цього органу/його посадової особи, яка полягає (проявляється) у неприйнятті рішення чи в невчиненні юридично значимих й обов'язкових дій на користь заінтересованих осіб, які на підставі закону та/або іншого нормативно-правового регулювання віднесені до компетенції суб'єкта владних повноважень, були об'єктивно необхідними й реально можливими для реалізації, але фактично не були здійснені.
Такий висновок міститься у постанові Верховного Суду від 17.04.2019 у справі №342/158/17.
Водночас суд наголошує, що обраний позивачем спосіб захисту шляхом визнання протиправною бездіяльності Головного управління Національної поліції в Полтавській області щодо не належного розгляду звернення ОСОБА_1 та не вжиття відповідних заходів реагування по обставинам, викладеним у зверненні, зобов'язання повторно розглянути звернення та вжити заходів реагування не відновить порушеного, на думку позивача, права на отримання індексації грошового забезпечення, натомість питання про захист або відновлення такого права буде вирішеним в межах справи № 440/279/23.
Підсумовуючи наведене, суд констатує, що відповідачем під час розгляду звернення ОСОБА_1 від 26.11.2022, реєстраційний номер ФИ-14862236, дотримано основних вимог Закону України «Про звернення громадян», надано у встановлений законом строк відповідь по суті звернення, зміст якої не може бути підставою для висновку про протиправність дій чи бездіяльності відповідача щодо розгляду звернення. Отже, суд приходить до висновку, що відповідачем не порушено права позивача на звернення до органу державної влади.
Виходячи з викладеного, позовні вимоги ОСОБА_1 задоволенню не підлягають.
V. РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ
З огляду на те, що позивач звільнений від сплати судового збору, підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України,
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 ) до Головного управління Національної поліції в Полтавській області (вул. Пушкіна, 83, м. Полтава, код ЄДРПОУ 40108630) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя М.В. Довгопол