08 лютого 2023 року м. ПолтаваСправа № 440/10089/22
Полтавський окружний адміністративний суд у складі судді Ясиновського І.Г., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні справу №440/10089/22 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Вінницькій області про визнання відмови протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
21 листопада 2022 року ОСОБА_1 /надалі також - позивач/ звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, відповідно до якого просить: визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області №163950019471 у призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1, відповідно до частини 3 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та відповідно до пункту 1 частини 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з 28 липня 2022 року; зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №1.
Ухвалою суду від 28 листопада 2022 року позовну заяву залишено без руху у зв'язку з невідповідністю її вимогам статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.
06 грудня 2022 року до суду надійшли документи, якими усунуто недоліки позовної заяви, визначені ухвалою суду від 28 листопада 2022 року, а саме документ про сплату судового збору та уточнену позовну заяву разом з її примірниками, відповідно до якої доповнено коло відповідачів Головним управлінням Пенсійного фонду України в Полтавській області, а також прохальна частина якого викладена у наступній редакції:
визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області №163950019471 від 04 серпня 2022 року у призначенні ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1, відповідно до частини 3 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та відповідно до пункту 1 частини 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з 28 липня 2022 року;
визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області №163950019471 від 26 жовтня 2022 року у призначенні ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1, відповідно до частини 3 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та відповідно до пункту 1 частини 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»;
зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області призначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №1.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 12 грудня 2022 року прийнято позовну заяву до розгляду та провадження у справі відкрито. Вирішено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
27 грудня 2022 року до суду надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого представник Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області проти задоволення позову заперечував, наполягаючи на відсутності підстав для задоволення позову. Крім того, наголошував на наявності підстав для залучення до участі у справі в якості співвідповідача Головне управління Пенсійного фонду України в Вінницькій області /а.с.49-52/.
03 січня 2023 року до суду на відзив на позовну заяву, відповідно до якого представник Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області проти задоволення позову заперечував, наполягаючи на відсутності підстав для задоволення позову. Крім того, наполягав на прийнятті другого рішення Головним управлінням Пенсійного фонду України в Полтавській області та обґрунтованості оспорюваних рішень, оскільки за даними системи персоніфікованого обліку страхові внески та єдиний соціальний внесок із заробітної плати позивача його роботодавцем не сплачені, підстави для врахування такого заробітку відсутні /а.с. 76-78/.
09 січня 2023 року на електронну пошту суду надійшли письмові пояснення представника Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області стосовно порядку визначення органу пенсійного фонду, яким прийнято рішення №163950019471 від 26 жовтня 2022 року /а.с. 85-86/. Такі пояснення також надійшли до суду поштовим зв'язком 12 січня 2023 року /а.с. 99-101/.
10 та 11 січня 2023 року на електронну пошту суду надійшло клопотання представника Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про залучення співвідповідача - Головне управління Пенсійного фонду України в Вінницькій області /а.с. 90, 96/.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 10 січня 2023 року вирішено залучити до участі у справі № 440/10089/22 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання відмови протиправною та зобов'язання вчинити певні дії в якості співвідповідача Головне управління Пенсійного фонду України в Вінницькій області, направити йому копію позовної заяви. Розгляд адміністративної справи розпочато спочатку. Головному управлінню Пенсійного фонду України в Вінницькій області протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали визначено надати до суду, належним чином завірені копії: усіх документів поданих позивачем для призначення пенсії; оспорюване рішення №163950019471 від 26 жовтня 2022 року; документально підтверджену інформацію зарахованого позивачу стажу, у тому числі на пільгових умовах, а також індивідуальних відомостей про застраховану особу Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування (форма ОК-5) позивача. Встановлено Головному управлінню Пенсійного фонду України в Вінницькій області п'ятнадцятиденний строк з дня отримання копії ухвали для надання до суду відзиву на позов разом з усіма доказами, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, якщо такі докази не надані позивачем, та документами, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього документів іншим учасникам справи одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду.
17 січня 2023 року на електронну пошту суду надійшли витребувані судом докази по справі та заява представника Головного управління Пенсійного фонду України в Вінницькій області, відповідно до якої останній просив направити копію позовної заяви та продовжити процесуальний строк для подання відзиву на позовну заяву у справі №440/10089/22. Така заява вмотивована тим, що копія позовної заяви разом з копіями доданих до неї документів у справі №440/10089/22 за позовом ОСОБА_1 не надсилалися Головному управлінню, а також відсутня і в системі «Електронний суд». Відповідно, зазначені обставини унеможливлюють вчасне підготування та подання відзиву Головним управлінням Пенсійного фонду України в Вінницькій області у справі №440/10089/22.
Ухвалою суду від 18 січня 2023 року вирішено продовжити Головному управлінню Пенсійного фонду України в Вінницькій області строк для подання до суду відзиву на позовну заяву до 02 лютого 2023 року.
27 січня 2023 року до суду надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого представник Головного управління Пенсійного фонду України в Вінницькій області проти задоволення позову заперечував, наполягаючи на відсутності підстав для задоволення позову. Відмову у призначенні пенсії за віком за Списком №1 обґрунтовано недосягненням пенсійного віку позивачем, оскільки пільговий стаж за Списком №1 склав 21 рік 4 місяці (за даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб) /а.с. 129-130/.
Згідно з частиною третьою статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, визначених частиною першою цієї статті, заявами по суті справи є позов та відзив.
З урахуванням наведеної норми процесуального закону, подана позивачем відповідь на відзив, що надійшла до суду 06.02.2023, не є заявою по суті справи.
За приписами пункту 2 частини першої статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат.
Відповідно до частини другої статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України, справи, визначені частиною першою цієї статті, суд розглядає у строк не більше тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.
При цьому, як визначено частиною другою статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п'ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі.
Судом встановлено 28.07.2022 Позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за списком №1 та надав пакет документів /а.с. 58-67/.
За принципом екстериторіальності вказану заяву та додані до неї документи розглянуто Головним управлінням Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області та 04.08.2022 винесено рішення № 163950019471, яким відмовлено Позивачу в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до статті 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" /а.с. 56/.
20.10.2022 Позивач повторно звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за списком №1 та надав пакет документів /а.с. 55/.
За принципом екстериторіальності вказану заяву та додані до неї документи розглянуто Головним управлінням Пенсійного фонду України у Вінницькій області та 26.10.2022 винесено рішення № 163950019471 про відмову в призначенні пенсії в зв'язку з відсутністю необхідного стажу відповідно до ч.3 ст. 114 Закону 1058 та в зв'язку з недосягненням відповідного пенсійного віку відповідно до пункту 1 частини 2 статті 114 Закону 1058 /а.с. 53/.
Вважаючи свої права порушеними такими рішеннями, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Відповідно до положень статті 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Принципи, засади і механізми призначення, перерахунку і виплати пенсії визначає Закон України від 09 липня 2003 року № 1058-IV “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” (надалі - Закон № 1058), який набрав чинності з 01 січня 2004 року.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 8 Закону № 1058 право на отримання пенсій із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж.
Згідно з ч. 1 ст. 26 Закону № 1058 особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року.
Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу: з 1 січня 2021 року по 31 грудня 2021 року - не менше 28 років; з 1 січня 2022 року по 31 грудня 2022 року - не менше 29 років.
Абз. 1 ч. 1 ст. 24 Закону № 1058 визначено, що страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Відповідно до абз. 1 ч. 2 ст. 24 Закону № 1058 страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.
Крім того, суд зазначає, що відповідно до частини четвертої статті 42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" у разі якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати, перерахунок пенсії проводиться з урахуванням не менш як 24 місяців страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі. Перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати (доходу), з якої обчислена пенсія.
За бажанням пенсіонера перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) пенсії.
У разі якщо застрахована особа після призначення (перерахунку) пенсії має менш як 24 місяці страхового стажу, перерахунок пенсії проводиться не раніше ніж через два роки після призначення (попереднього перерахунку) з урахуванням страхового стажу після її призначення (попереднього перерахунку) та заробітної плати, з якої призначено (попередньо перераховано) пенсію.
Якщо пенсіонер, який продовжував працювати, набув стажу, достатнього для обчислення пенсії відповідно до частини першої статті 28 цього Закону, за його заявою проводиться відповідний перерахунок пенсії незалежно від того, скільки часу минуло після призначення (попереднього перерахунку) пенсії, з урахуванням заробітної плати, з якої призначено (попередньо перераховано) пенсію.
Органи Пенсійного фонду щороку з 1 квітня без додаткового звернення особи проводять перерахунок пенсії тим особам, які на 1 березня року, в якому здійснюється перерахунок, набули право на проведення перерахунку, передбаченого абзацами першим - третім цієї частини, на найбільш вигідних умовах. Порядок такого перерахунку пенсії встановлюється правлінням Пенсійного фонду за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення.
Обчислення страхового стажу, який дає право на перерахунок пенсії відповідно до цієї статті, здійснюється не раніше дня, що настає за днем, по який обчислено страховий стаж під час призначення (попереднього перерахунку) пенсії.
Дія цієї частини не поширюється на пенсіонерів, яким призначено пенсію за вислугу років на умовах, передбачених Законом України "Про пенсійне забезпечення", та які не досягли віку, встановленого статтею 26 цього Закону.
Порядок підтвердження стажу роботи регламентований ст. 62 Закону № 1788, якою установлено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Такий порядок затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі - Порядок № 637).
Згідно з п. 1 Порядку № 637 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Відповідно до п. 3 Порядку № 637 за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
В межах даної справи з матеріалів трудової книжки ОСОБА_1 вбачається, що останній працював серед іншого, у ВП "Шахта ім. Д.Ф. Мельникова" ПАТ "Лисичанськвугілля", у тому числі з 30 липня 1998 року на посаді підземного проходчика 4 розряду з повним робочим днем під землею, а з 04 листопада 1998 року - переведений підземним гірноробочим 3 розряду з повним робочим днем під землею /а.с. 63-67/.
Суд наголошує, що в межах даного спору відповідачем не ставились під сумнів умови праці позивача у ВП "Шахта ім. Д.Ф. Мельникова" ПАТ "Лисичанськвугілля" та їх пільговий характер.
Судом встановлено, що в оскаржуваному рішенні ГУ ПФУ у Івано-Франківській області про відмову в перерахунку пенсії до страхового стажу не зараховано період роботи позивача з 01 серпня 2020 року, оскільки у виписці з індивідуальних відомостей про застраховану особу Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування щодо позивача відсутня сплата страхових внесків за вказаний період /а.с. 56/.
Так, відповідно виписки з індивідуальних відомостей про застраховану особу Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування (форма ОК-5), сформованої 20.10.2022 зафіксовано, що, нараховуючи та виплачуючи заробітну плату, сплата страхових внесків за цей період роботодавцем не здійснювалась з серпня 2020 року по грудень 2021 року /а.с. 68-71/, що суперечить вимогам ст. 24 Закону №1058.
Частиною 1 статті 24 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” визначено, що страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Згідно частини 1 статті 15 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” платниками страхових внесків до солідарної системи є страхувальники, зазначені в статті 14 цього Закону, і застраховані особи, зазначені в частині першій статті 12 цього Закону.
Відповідно до статті 11 цього Закону, обчислення страхових внесків застрахованих осіб здійснюється страхувальниками на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу), грошового забезпечення, на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески.
Положеннями статті 20 Закону №1058-IV, сплата страхових внесків здійснюється виключно в грошовій формі шляхом внесення відповідних сум страхових внесків до солідарної системи на банківські рахунки виконавчих органів Пенсійного фонду, а сум страхових внесків до накопичувальної системи пенсійного страхування - на банківський рахунок Накопичувального фонду або на банківський рахунок обраного застрахованою особою недержавного пенсійного фонду - суб'єкта другого рівня системи пенсійного забезпечення. Страхові внески сплачуються страхувальниками шляхом перерахування безготівкових сум з їх банківських рахунків. Страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. Базовим звітним періодом є: для страхувальників, зазначених у пунктах 1, 2, 4 статті 14 цього Закону, - календарний місяць. Днем сплати страхових внесків вважається: у разі перерахування сум страхових внесків у безготівковій формі з банківського рахунку страхувальника на банківський рахунок органу Пенсійного фонду - день списання установою банку, органом, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, суми платежу з банківського (спеціального реєстраційного) рахунку страхувальника незалежно від часу її зарахування на банківський рахунок органу Пенсійного фонду. Якщо страхувальники несвоєчасно або не в повному обсязі сплачують страхові внески, до них застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про сплату страхових внесків, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.
Системний аналіз вказаних вище нормативно-правових актів дає підстави дійти висновку, що до страхового стажу зараховується період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески.
Отже, періоди роботи, за які підприємство-страхувальник нарахувало застрахованій особі - працівнику заробітну плату та утримало з неї відповідні страхові внески (єдиний внесок), повинні зараховуватися до страхового стажу цієї застрахованої особи-працівника незалежно від того, чи сплатило фактично підприємство-страхувальник ці страхові внески, чи ні.
В той же час, суд зазначає, що працівник не може нести відповідальність у вигляді позбавлення права на включення періоду роботи до страхового стажу за порушення, яке вчинене роботодавцем - платником страхових внесків (єдиного внеску).
Отже, відсутність в інформаційній базі системи персоніфікованого обліку (в індивідуальних відомостях про застраховану особу - позивача (форма ОК-5)) відомостей про сплату підприємством-роботодавцем страхових внесків (єдиного внеску) для нарахування пенсії за спірний період не є підставою для позбавлення особи права на пенсію.
Аналогічні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 27 березня 2018 року в справі №208/6680/16-а, від 24 травня 2018 року в справі № 490/12392/16-а, від 4 вересня 2018 року в справі № 482/434/17, які відповідно до ч. 5ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України мають бути враховані судом при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.
Як встановлено судом, факт перебування позивача на роботах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах підтверджується насамперед записами у трудовій книжці позивача.
Враховуючи викладені вище обставини, суд дійшов висновку, що ГУ ПФУ в Івано-Франківській області протиправно не зараховано до страхового стажу позивача період роботи з 01.08.2020 по 01.12.2021 на ВП "Шахта ім. Д.Ф. Мельникова" ПАТ "Лисичанськвугілля" через відсутність відомостей про сплату страхових внесків, та необхідність зарахування до страхового стажу позивача такого періоду роботи.
Суд наголошує, що підставою винесення рішення про відмову у призначенні пенсії позивачу від 26.10.2022 № 163950019471 послугував висновок ГУ ПФУ в Вінницькій області про відсутність необхідного стажу відповідно до ч.3 ст. 114 Закону №1058 та в зв'язку з недосягненням відповідного пенсійного віку відповідно до пункту 1 частини 2 статті 114 Закону 1058 /а.с. 53/.
Так, вказаним рішенням наголошено, що страховий стаж - 25 років 1 день, а пільговий стаж роботи за списком №1 (за даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб) - 21 рік 4 місяці. В свою чергу згідно до доданого до матеріалів справи розрахунку, сформованим станом на дату винесення такого рішення, судом встановлено, що ГУ ПФУ в Вінницькій області також не зараховано до страхового стажу позивача період роботи з 01.08.2020 по 01.12.2021 на ВП "Шахта ім. Д.Ф. Мельникова" ПАТ "Лисичанськвугілля" /а.с. 54/.
Окремо суд зауважує, що матеріали справи не містять відомостей ні про дату звільнення позивача з роботи у ВП "Шахта ім. Д.Ф. Мельникова" ПАТ "Лисичанськвугілля" після 31.12.2021, ні про продовження виплати йому заробітної плати після 31.12.2021.
Відтак, обираючи належний спосіб захисту порушеного права позивача, суд, керуючись частиною 2 статті 9 КАС України, вважає за необхідне вийти за межі заявлених позовних вимог та визнати протиправними та скасувати рішення ГУ ПФУ в Івано-Франківській області №163950019471 від 04 серпня 2022 року та рішення ГУ ПФУ в Вінницькій області №163950019471 від 26 жовтня 2022 року в частині не зарахування до страхового стажу позивача період роботи з 01.08.2020 по 01.12.2021 на ВП "Шахта ім. Д.Ф. Мельникова" ПАТ "Лисичанськвугілля".
Надаючи оцінку позовній вимозі зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №1 (враховуючи уточнену позовну заяву), суд зазначає.
Статтею 58 Закону №1058-IV визначено, що Пенсійний фонд є органом, який призначає пенсії та підготовляє документи для її виплати, тобто, Пенсійний фонд має виключну компетенцію в питаннях призначення пенсії.
Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
При цьому, під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.
Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.
Завданням адміністративного суду є контроль за легітимністю прийняття рішення, а тому рішення суду про зобов'язання відповідача перерахувати позивачу пенсію є формою втручання у дискреційні повноваження.
З системного аналізу положень Кодексу адміністративного судочинства України вбачається, що законодавством передбачено право суду у випадку встановлення порушення прав позивача зобов'язувати суб'єкта владних повноважень приймати рішення або вчиняти певні дії.
Згідно абзацу другому частини 4 статті 245 КАС Україні у випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.
При цьому, суд враховує, що у силу абзацу тринадцятого пункту 4.2 Порядку №22-1 (у редакції постанови Пенсійного фонду від 16.12.2020 №25-1) після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.
А відповідно до абзацу першого пункту 4.10 Порядку №22-1, після призначення пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший електронна пенсійна справа засобами програмного забезпечення передається до органу, що призначає пенсію, за місцем проживання (реєстрації)/фактичного місця проживання особи для здійснення виплати пенсії.
За таких обставин, оскільки у спірних відносинах компетентним органом для розгляду заяви ОСОБА_1 про призначення пенсії від 28.07.2022 було визначено ГУПФ України в Івано-Франківській області, то саме останній має завершити процедуру.
Враховуючи викладене, а також з урахуванням дискреційних повноважень пенсійного органу на прийняття рішення про призначення (перерахунку) пенсії та визначення наявності підстав, за яких призначається (перераховується) пенсія або приймається рішення про відмову в її призначенні (перерахунку), суд вважає за необхідне зобов'язати ГУПФ України в Івано-Франківській області повторно розглянути заяву позивача про перерахунок пенсії від 28.07.2022 із зарахуванням до пільгового стажу, що дає право на призначення такої пенсії, періоду його роботи з 01.08.2020 по 01.12.2021 на ВП "Шахта ім. Д.Ф. Мельникова" ПАТ "Лисичанськвугілля" з урахуванням правової оцінки, що надана судом у рішенні.
Зважаючи на встановлені в ході розгляду фактичні обставини справи та враховуючи вищенаведені норми законодавства, якими урегульовані спірні відносини, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог частково з одночасним виходом за межі позовних вимог.
Згідно з частиною першою статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Позивач при зверненні до суду сплатив судовий збір у розмірі 1984,80 грн, що підтверджується квитанцією №7 від 16.11.2022 року /а.с. 18, 43/.
Відповідно до частини 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Разом з тим, частиною 8 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.
Суд бере до уваги те, що спір у даній справі виник внаслідок неправильних рішень ГУ ПФУ в Івано-Франківській області та ГУ ПФУ в Вінницькій області, відтак суд вважає за можливе на підставі частини 8 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України покласти на таких відповідачів судові витрати позивача повністю та пропорційно.
Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Позов ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; фактичне місце проживання/перебування: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (вул. Січових Стрільців, буд.15, м. Івано-Франківськ, 76018, ідентифікаційний код 20551088), Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (вул. Соборності, буд.66, м. Полтава, Полтавська область, 36000, ідентифікаційний код 13967927), Головного управління Пенсійного фонду України в Вінницькій області (вул. Хмельницьке шосе, буд.7, м. Вінниця, 21100, ідентифікаційний код 13322403) про визнання відмови протиправною та зобов'язання вчинити певні дії задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області №163950019471 від 04 серпня 2022 року в частині не зарахування до страхового стажу ОСОБА_1 період роботи з 01.08.2020 по 01.12.2021 на ВП "Шахта ім. Д.Ф. Мельникова" ПАТ "Лисичанськвугілля".
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Вінницькій області №163950019471 від 26 жовтня 2022 року в частині не зарахування до страхового стажу ОСОБА_1 період роботи з 01.08.2020 по 01.12.2021 на ВП "Шахта ім. Д.Ф. Мельникова" ПАТ "Лисичанськвугілля"
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про перерахунок пенсії від 28.07.2022 із зарахуванням до пільгового стажу, що дає право на призначення такої пенсії, періоду його роботи з 01.08.2020 по 01.12.2021 на ВП "Шахта ім. Д.Ф. Мельникова" ПАТ "Лисичанськвугілля" з урахуванням правової оцінки, що надана судом у рішенні.
У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (вул. Січових Стрільців, буд.15, м. Івано-Франківськ, 76018, ідентифікаційний код 20551088) на користь ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; фактичне місце проживання/перебування: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 992,40 грн (дев'ятсот дев'яносто дві гривні сорок копійок).
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Вінницькій області (вул. Хмельницьке шосе, буд.7, м. Вінниця, 21100, ідентифікаційний код 13322403) на користь ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; фактичне місце проживання/перебування: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 992,40 грн (дев'ятсот дев'яносто дві гривні сорок копійок).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Другого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному ч.8 ст. 18, ч.ч. 7-8 ст. 44 та ст. 297 КАС України, а також з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених підп. 15.5 підп. 15 п. 1 р. VII "Перехідні положення" КАС України.
Суддя І.Г.Ясиновський