Рішення від 31.01.2023 по справі 440/7258/22

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 січня 2023 року м. ПолтаваСправа № 440/7258/22

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Довгопол М.В.,

за участю:

секретаря судового засідання - Лукаш А.В.,

представника позивача - Продан І.О.,

представника відповідача - Чайки М.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Пирятинський делікатес" до Головного управління ДПС у Полтавській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

І. ІСТОРІЯ СПРАВИ

1. Стислий зміст позовних вимог

Товариство з обмеженою відповідальністю "Пирятинський делікатес" (далі - позивач, ТОВ «Пирятинський делікатес») звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління ДПС у Полтавській області (далі - відповідач, ГУ ДПС у Полтавській області), в якій просило:

- визнати протиправним та скасувати прийняте Головним управлінням Державної податкової служби у Полтавській області податкове повідомлення-рішення №00006080701 від 25.01.2022 щодо завищення бюджетного відшкодування у сумі 902 659,00 грн та накладення штрафних санкцій у розмірі 225 664,75 грн;

- визнати протиправним та скасувати прийняте Головним управлінням Державної податкової служби у Полтавській області податкове повідомлення-рішення № 00006100701 від 25.01.2022 щодо завищення від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду у сумі 4 350 7211.00 грн;

- визнати протиправним та скасувати прийняте Головним управлінням Державної податкової служби у Полтавській області податкове повідомлення-рішення № 00006110701 від 25.01.2022 щодо завищення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у сумі 29 987 701,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що податкові повідомлення-рішення, прийняті на підставі акту перевірки № 10571/16-31-07-01-10/36313601, суперечать законодавству та виходять за межі повноважень, встановлених Податковим кодексом України та іншими законами України.

Так, позивач не згоден із висновками перевірки про нереальність здійснення господарських операцій з ТОВ «ФІРМА ФІДЕЯ», які ґрунтуються на тому, що ТОВ «Пирятинський делікатес» не надано під час перевірки журнали за формою 6-НП та 7-НП, в рамках кримінального провадження за № 32019041670000034 від 30.09.2019 був здійснений арешт оливи базової SN-150, товарно-транспортні накладні заповнені з порушенням Порядку № 363 у зв'язку з відсутністю відомостей щодо резервуару, в якому перевозився нафтопродукт, даних щодо його об'єму. Наголошував, що позивач не брав безпосередньої участі у прийнятті, зберіганні та відпуску нафтопродуктів, що виключає обов'язок ведення обліку надходження нафти і нафтопродуктів за формою № 6-НП, обліку придбаних нафтопродуктів із записом у журналі реєстрації проведення вимірювань нафтопродуктів (нафти) у резервуарах за формою № 7-НП, оскільки придбання оливи базової марки SN-150 здійснювалося позивачем з метою подальшої реалізації і відвантажений товар ТОВ «ФІРМА ФІДЕЯ» відразу поставлявся контрагентам ТОВ «Пирятинський делікатес». Також зауважував, що ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 22.11.2019 у справі № 200/11723/19 скасовано ухвалу слідчого судді Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 18.10.2019 про арешт майна в межах кримінального провадження № 32019041670000034 від 30.09.2019. Крім того, вказував, що при визначенні маси нафтопродукту ваговим методом об'єм нафтопродукту не визначається, а якість, номер резервуару не можуть визначати рух товару.

Стосовно висновку перевірки про нереальність здійснення господарських операцій з ТОВ «Сади Київщини» позивач зазначав, що під час перевірки ним надано первинні бухгалтерські документи, які підтверджують придбання та транспортування отриманого товару - сої, зауважень до яких контролюючим органом не вказано, при цьому юридична відповідальність платника податків носить індивідуальний характер, а тому позивач не може нести відповідальність за можливі протиправні дії інших юридичних осіб.

Щодо висновку контролюючого органу про неправомірність збільшення ТОВ «Пирятинський делікатес» від'ємного значення ПДВ на підставі зареєстрованих податкових накладних ТОВ «ГЯДТ АГРО», позивач вказував, податкові накладні, складені ТОВ «ГЯДТ АГРО», були заблоковані, а в подальшому зареєстровані в ЄРПН датою їх отримання 13.06.2019. За таких обставин присічний строк в 1095 днів з моменту складення податкової накладної, передбачений пунктом 198.6. статті 198 Податкового кодексу України, не застосовується, оскільки умов, за яких реєстрація податкової накладної була безпідставно зупинена контролюючим органом, зазначеною нормою не передбачено.

2. Стислий зміст заперечень відповідача

У відзиві на позовну заяву /а.с. 113 - 120, т.2/ представник відповідача заперечував проти позовних вимог та просив відмовити у задоволенні позову у повному обсязі, посилаючись обставини, встановлені під час документальної планової перевірки ТОВ «Пирятинський делікатес», оформленої актом від 07.12.2021 № 10571/16-31-07-01-10/36313601.

Наголошував, що за результатами проведених заходів податкового контролю, зокрема, проаналізованих даних ЄРПН, інформації про наявність кримінального провадження за № 32019041670000034 від 30.09.2019 фактично не підтверджено можливість здійснення ТОВ «ФІРМА «ФІДЕЯ» господарських операцій з ідентифікованим товаром (оливи базової марки SN-150) у зв'язку з відсутністю факту (джерела) його законного введення в обіг та/або реального задекларованого виробництва. Також вказував, що вимоги Інструкції про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України, затвердженої наказом Мінпаливенерго України, Мінтрансзв'язку України, Мінекономіки України, Держспоживстандарту України від 20.05.2008 № 281/171/578/155, є обов'язковими для всіх суб'єктів господарювання, що займаються хоча б одним з таких видів економічної діяльності, як закупівля, транспортування, зберігання і реалізація нафти і нафтопродуктів на території України, тому положення цієї Інструкції поширюються на господарські відносини позивача із ТОВ «ФІРМА ФІДЕЯ» щодо поставки оливи базової марки SN-150, водночас для перевірки позивачем не надано жодного акту приймання-передачі товару по кількості та якості, журналів реєстрації проведення вимірювань нафтопродуктів (нафти) у резервуарах за формою № 7-НП, книги кількісного руху нафтопродуктів (нафти) за формою № 31-НП, що суперечить вимогам Інструкції.

Також перевіркою встановлено нереальність господарських операцій з ТОВ «Сади Київщини» у зв'язку з неналежністю контрагента до реального сектору економіки та можливістю здійснення ним конкретної операції відповідно до її специфіки й обсягів, зважаючи на відсутність реального джерела введення в обіг ідентифікованого товару та об'єктивних даних щодо його транспортування і зберігання; кваліфікованого персоналу й у достатній чисельності персоналу та матеріально-технічних ресурсів, необхідних для здійснення задекларованої господарської діяльності

Крім того, під час перевірки встановлено, що позивачем завищено податковий кредит в сумі 2 484 274 грн з огляду на віднесення до податкового кредиту за січень 2020 року податкових накладних, складених ТОВ «ГЯДТ АГРО» у березні 2016 року, оскільки п. 198.6. статті 198 Податкового кодексу України передбачено право платника податку включити до податкового кредиту суму ПДВ протягом 1095 днів з дати складення податкової накладної/розрахунку коригування. Представник відповідача зауважував, що будь-яких виключень щодо термінів формування податкового кредиту за податковими накладними, які реєструються в ЄРПН за рішенням суду, у Податковому кодексі України не передбачено.

3. Процесуальні дії по справі

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 31.08.2022 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, вирішено справу розглядати за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання /а.с. 106, т. 2/.

12.10.2022 представником позивача подано до суду відповідь на відзив /а.с. 250 - 255, т. 2/, в якій викладено заперечення щодо доводів відповідача у відзиві на позовну заяву з посиланням на обставини та твердження, аналогічні викладеним у позовній заяві. Додатково звернуто увагу на те, що позивач має ліцензію на право оптової торгівлі пальним, за відсутності місць оптової торгівлі, водночас постачання оливи базової марки SN-150 не є ліцензійним видом діяльності, оскільки вказаний товар не входить до переліку підакцизних товарів відповідно до пп. 215.3.4. п. 215.3. статті 215 Податкового кодексу України.

Протокольною ухвалою від 15.11.2022 закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті /а.с. 204, т. 5/.

13.12.2022 до суду надійшло клопотання представника позивача про зупинення провадження у справі /а.с. 224 - 225, т.5/, у задоволенні якого відмовлено ухвалою суду від 13.12.2022 /а.с. 238, т.5/.

27.06.2022 представником відповідача подано до суду клопотання про зупинення провадження у справі /а.с. 36 - 37, т.11/, яке ухвалою суду від 02.08.2022 залишено без розгляду /а.с. 112, т.11/.

У судовому засіданні 31.01.2023 представник позивача, яка брала участь у засіданні в режимі відеоконфереції поза межами приміщення суду, підтримала позовні вимоги, просила їх задовольнити, представник відповідача проти позову заперечувала, просила відмовити у його задоволенні.

ІІ. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Заслухавши вступне слово учасників справи, дослідивши письмові докази, суд встановив такі обставини справи та відповідні правовідносини.

ТОВ "Пирятинський делікатес" (код ЄДРПОУ 36313601) зареєстроване як юридична особа 29.09.2009, основний вид економічної діяльності 10.13. Виробництво м'ясних продуктів, про що свідчить витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань /а.с. 60 - 65, т. 6/.

У період з 28.09.2021 по 09.11.2021 посадовими особами Головного управління ДПС у Полтавській області на підставі наказу Головного управління ДПС у Полтавській області від 09.09.2021 № 2072-п «Про проведення документальної планової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Пирятинський делікатес» (податковий номер 36313601)» /а.с. 130, т. 2/, наказу Головного управління ДПС у Полтавській області від 03.11.2021 № 2667-П «Про продовження терміну проведення документальної планової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Пирятинський делікатес» (податковий номер 36313601)» /а.с. 121, т.6/, направлень на перевірку від 22.09.2021 № 3176, 3182, 3185, 3186, 3187, 3188 /а.с. 122 - 127, т.6/ проведено документальну планову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Пирятинський делікатес», за наслідками якої складено акт від 07.12.2021 № 10571/16-31-07-01-10/36313601 /а.с. 15 - 45, т.1/ (далі - Акт перевірки).

Перевіркою встановлено та в Акті перевірки зафіксовано порушення платником податків, зокрема:

1) п.п. 14.1.231. п. 14.1. ст. 14, п. 44.1. ст. 44, п.п. 134.1.1. п. 134.1. ст. 134 ПК України, ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», п. 3 розділу ІІІ Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 07.02.2013 № 73, п. 6 П(С)БО 16 «Витрати», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 № 318, в результаті чого завищено від'ємне значення об'єкта оподаткування по податку на прибуток на загальну суму 29 987 701 грн, в т.ч. за 3 квартал 2020 року - 26 150 967 грн, 1 квартал 2021 року - 3 836 734 грн;

2) п.п. 14.1.231. п. 14.1. ст. 14, п. 198.1., п. 198.2., п. 198.3., п. 198.5, п. 198.6. статті 198, п. 201.1., п. 201.10. ст. 201 ПК України, в результаті чого завищено податок на додану вартість, що підлягав бюджетному відшкодуванню, в сумі 902 659 грн, в т.ч. за лютий 2020 року - 135 312 грн, березень 2021 року - 767 347 грн;

3) п.п. 14.1.231. п. 14.1. ст. 14, п. 198.1., п. 198.2., п. 198.3., п. 198.5, п. 198.6. статті 198, п. 201.1., п. 201.10. ст. 201 ПК України, в результаті чого завищено від'ємне значення по податку на додану вартість, яке зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду в сумі 4 350 711 грн, в т.ч. за червень 2021 року - 4350 711 грн.

За наслідками розгляду заперечень ТОВ "Пирятинський делікатес" на Акт перевірки Головним управлінням ДПС у Полтавській області надано відповідь від 18.01.2022 № 1146/6/16-31-07-01-07 /а.с. 46 - 52, т.1/, згідно з якою висновки Акту перевірки залишено без змін.

Головним управлінням ДПС у Полтавській області на підставі Акту перевірки винесено податкові повідомлення-рішення:

- № 00006110701 від 25.01.2022, яким ТОВ "Пирятинський делікатес" зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток по періодах: за 3 квартал 2020 року - 26 150 967 грн; 1 квартал 2021 року - 3 836 734 грн /а.с. 63 - 63, т.1/;

- № 00006100701 від 25.01.2022, яким ТОВ "Пирятинський делікатес" зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість за червень 2021 року у сумі 4 350 711 грн /а.с. 66 - 67, т.1/;

- № 00006080701 від 25.01.2022, яким ТОВ "Пирятинський делікатес" зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, задекларовану на рахунок платника у банку, у загальному розмірі 902 659 грн, та застосовано штрафні (фінансові) санкції у загальній суму 225 664,75 грн /а.с. 69 - 70, т.1/.

Податкові повідомлення-рішення від 25.01.2022 № 00006110701, № 00006100701, № 00006080701 позивачем оскаржено в адміністративному порядку.

Рішенням про результати розгляду скарги від 11.07.2022 № 6974/6/99-00-06-01-01-06 Державна податкова служба України податкові повідомлення-рішення від 25.01.2022 № 00006110701, № 00006100701, № 00006080701 залишила без змін, а скарги - без задоволення /а.с. 53 - 61, т.1/.

Не погодившись із вказаними податковими повідомленнями-рішеннями, позивач звернувся до суду із позовом.

ІІІ. ДЖЕРЕЛА ПРАВА

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.

За приписами частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, визначено нормами Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI (далі - ПК України, у редакції, чинній на час спірних правовідносин).

Підпунктом 14.1.178 пункту 14.1 статті 14.1 ПК України визначено, що податок на додану вартість - непрямий податок, який нараховується та сплачується відповідно до норм розділу V цього Кодексу.

За визначеннями, що містяться у пп. 14.1.18., 14.1.165., 14.1.179, 14.1.181. п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, податкове зобов'язання для цілей розділу V цього Кодексу - загальна сума податку на додану вартість, одержана (нарахована) платником податку в звітному (податковому) періоді; податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу; бюджетне відшкодування - відшкодування від'ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника; податок, платник податку, оподаткування, оподатковуваний прибуток для цілей розділу III цього Кодексу - податок на прибуток підприємств, платник податку на прибуток підприємств, оподаткування податком на прибуток підприємств, прибуток, який підлягає оподаткуванню.

Відповідно до пп. 14.1.231. п. 14.1. статті 14 ПК України розумна економічна причина (ділова мета) - причина, яка може бути наявна лише за умови, що платник податків має намір одержати економічний ефект у результаті господарської діяльності.

Економічний ефект, зокрема, але не виключно, передбачає приріст (збереження) активів платника податків та/або їх вартості, а так само створення умов для такого приросту (збереження) в майбутньому.

За приписами пункту 44.1 статті 44 ПК України 44.1. для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Порядок справляння податку на прибуток підприємств визначений розділом ІІІ ПК України.

Згідно з пп. 134.1.1. п. 134.1. ст. 134 ПК України об'єктом оподаткування є: прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.

Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом збільшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається:

зменшення від'ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку);

збільшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).

Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом зменшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається:

збільшення від'ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку);

зменшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).

Для платників податку, у яких річний дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний період не перевищує сорока мільйонів гривень, об'єкт оподаткування може визначатися без коригування фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років), визначені відповідно до положень цього розділу. Платник податку, у якого річний дохід (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний період не перевищує сорока мільйонів гривень, має право прийняти рішення про незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років), визначені відповідно до положень цього розділу, не більше одного разу протягом безперервної сукупності років в кожному з яких виконується цей критерій щодо розміру доходу. Про прийняте рішення платник податку зазначає у податковій звітності з цього податку, що подається за перший рік в такій безперервній сукупності років. В подальші роки такої сукупності коригування фінансового результату також не застосовуються (крім від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років).

Якщо у платника, який прийняв рішення про незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років), визначені відповідно до положень цього розділу, в будь-якому наступному році річний дохід (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний період перевищує сорок мільйонів гривень, такий платник визначає об'єкт оподаткування починаючи з такого року шляхом коригування фінансового результату до оподаткування на усі різниці, визначені відповідно до положень цього розділу.

Для цілей цього підпункту до річного доходу від будь-якої діяльності, визначеного за правилами бухгалтерського обліку, включається дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), інші операційні доходи, фінансові доходи та інші доходи.

Відповідно до п. 3 розділу ІІІ Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 07.02.2013 № 733, фінансова звітність повинна бути достовірною (правдивою). Інформація, наведена у фінансовій звітності, є достовірною (правдивою), якщо вона не містить помилок та перекручень, які здатні вплинути на рішення користувачів звітності.

Пунктом 6 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 «Витрати», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 № 3186, встановлено, що витратами звітного періоду визнаються або зменшення активів, або збільшення зобов'язань, що призводить до зменшення власного капіталу підприємства (за винятком зменшення капіталу внаслідок його вилучення або розподілу власниками), за умови, що ці витрати можуть бути достовірно оцінені.

В силу положень частин 1, 2 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16 липня 1999 року № 996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов'язкові реквізити:

назву документа (форми);

дату складання;

назву підприємства, від імені якого складено документ;

зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції;

посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення;

особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Первинні документи, складені в електронній формі, застосовуються у бухгалтерському обліку за умови дотримання вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг.

Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.

Порядок справляння податку на додану вартість регламентовано розділом V ПК.

Відповідно до підпункту а) пункту 185.1. статті 185 розділу V ПК України об'єктом оподаткування є постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю.

Згідно з пунктом 198.1. статті 198 ПК України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу;

ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Пунктом 198.2. статті 198 ПК України передбачено, що датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг.

Відповідно до пункту 198.3. статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи);

ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

За змістом пункту 198.6. статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Водночас пунктом 201.1. статті 201 ПК України визначено, що на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

В силу положень пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

З метою отримання податкової накладної/розрахунку коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, покупець надсилає в електронному вигляді запит до Єдиного реєстру податкових накладних, за яким отримує в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та податкову накладну/розрахунок коригування в електронному вигляді. Такі податкова накладна/розрахунок коригування вважаються зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних та отриманими покупцем.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

За приписами пункту 200.1. статті 200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Згідно з пунктом 200.4. статті 200 ПК України при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума:

а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу -

б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету;

в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Відповідно до пункту 200.7. статті 200 ПК України платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

ІV. ВИСНОВКИ СУДУ

Системний аналіз наведених норм свідчить про те, що правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування податкового кредиту з податку на додану вартість та витрат наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності, що пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами.

Відповідно, якщо господарська операція фактично не відбулася, то первинні документи, складені платником податку та його контрагентом на підтвердження такої операції, не відповідають дійсності, та свідчать про відсутність у сторін волевиявлення щодо реального здійснення господарської операції.

Таким чином, наслідки для податкового обліку створює лише фактичний рух активів, що є обов'язковою умовою для витрат і податкового кредиту.

Аналогічні правові висновки викладені, зокрема, у постановах Верховного Суду від 27.03.2018 у справі № 816/809/17, від 28.10.2021 у справі № 520/9691/18 та ін.

Сума ПДВ для включення до податкового кредиту також повинна бути підтверджена податковою накладною, виписаною постачальником на операцію з постачання товару (послуг) і зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Предметом спору у цій справі є податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Полтавській області: № 00006110701 від 25.01.2022, яким ТОВ "Пирятинський делікатес" зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток по періодах: за 3 квартал 2020 року - 26 150 967 грн; 1 квартал 2021 року - 3 836 734 грн /а.с. 63 - 63, т.1/; № 00006100701 від 25.01.2022, яким ТОВ "Пирятинський делікатес" зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість за червень 2021 року у сумі 4 350 711 грн /а.с. 66 - 67, т.1/; № 00006080701 від 25.01.2022, яким ТОВ "Пирятинський делікатес" зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, задекларовану на рахунок платника у банку, у загальному розмірі 902 659 грн, та застосовано штрафні (фінансові) санкції у загальній суму 225 664,75 грн /а.с. 69 - 70, т.1/.

Із змісту вказаних податкових повідомлень-рішень, розрахунків до них, а також розрахунків зменшення об'єкта оподаткування по податку на прибуток, суми, яка підлягає бюджетному відшкодуванню, від'ємного значення до акту планової виїзної документальної перевірки від 07.12.2021 № 10571/16-31-07-01-10/36313601 /а.с. 191, т.2/, слідує, що підставою для їх прийняття послугували встановлені порушення податкового законодавства за наслідками господарських операцій позивача з ТОВ «ФІРМА «ФІДЕЯ», ТОВ «САДИ КИЇВЩИНИ», ТОВ «ГЯДТ АГРО», а саме:

1) податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Полтавській області № 00006110701 від 25.01.2022, яким ТОВ "Пирятинський делікатес" зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток по періодах: за 3 квартал 2020 року - 26 150 967 грн; 1 квартал 2021 року - 3 836 734 грн, прийнято у зв'язку з встановленими порушеннями за наслідками господарських операцій з ТОВ «ФІРМА «ФІДЕЯ» (сума зменшення від'ємного значення 26 150 967 грн), ТОВ «САДИ КИЇВЩИНИ» (сума зменшення від'ємного значення 3 836 734 грн);

2) податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Полтавській області № 00006100701 від 25.01.2022, яким ТОВ "Пирятинський делікатес" зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість за червень 2021 року у сумі 4 350 711 грн, прийнято у зв'язку з встановленими порушеннями за наслідками господарських операцій з ТОВ «ФІРМА «ФІДЕЯ» (сума зменшення від'ємного значення 2 001 749 грн), ТОВ «ГЯДТ АГРО» (сума зменшення від'ємного значення 2 348 962 грн);

3) податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Полтавській області № 00006080701 від 25.01.2022, яким ТОВ "Пирятинський делікатес" зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, задекларовану на рахунок платника у банку, у загальному розмірі 902 659 грн, та застосовано штрафні (фінансові) санкції у загальній суму 225 664,75 грн, прийнято у зв'язку з встановленими порушеннями за наслідками господарських операцій з ТОВ «ГЯДТ АГРО» (сума зменшення бюджетного відшкодування 135312 грн, сума фінансових санкцій 33 828 грн), ТОВ «САДИ КИЇВЩИНИ» (сума зменшення бюджетного відшкодування 767 347 грн, сума фінансових санкцій 191 836,75 грн)

Надаючи правову оцінку спірному податковому повідомленню-рішенню Головного управління ДПС у Полтавській області № 00006110701 від 25.01.2022, яким ТОВ "Пирятинський делікатес" зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток по періодах: за 3 квартал 2020 року - 26 150 967 грн; 1 квартал 2021 року - 3 836 734 грн, у зв'язку з встановленими порушеннями за наслідками господарських операцій з ТОВ «ФІРМА «ФІДЕЯ» (сума зменшення від'ємного значення 26 150 967 грн), ТОВ «САДИ КИЇВЩИНИ» (сума зменшення від'ємного значення 3 836 734 грн), суд виходить з такого.

Судом встановлено, що позивачем укладено з ТОВ «ФІРМА «ФІДЕЯ» договір поставки нафтопродуктів №150720-1 від 15.07.2020 /а.с. 74 - 81, т.1/, за умовами якого ТОВ «ФІРМА ФІДЕЯ» (Постачальник) зобов'язувався поставити, а ТОВ «ПИРЯТИНСЬКИЙ ДЕЛІКАТЕС» (Покупець) - прийняти й оплатити нафтопродукти у кількості, асортименті, по цінам, у терміни, зазначених у рахунках і накладних, що є невід'ємною частиною цього договору. Сторони можуть узгоджувати кількість, асортимент і ціну товару, умови поставки та оплати в окремих додатках до Договору.

Пунктами 2.1., 2.2. Договору передбачено, що поставка Товару здійснюється відповідно до правил «Інкотермс-2000» на умовах EXW - склад Постачальника. Завантаження Товару, доставка Товару до складу Покупця та його розвантаження здійснюється власними силами Покупця та за його рахунок.

Відповідно до пункту 2.5. Договору право власності на Товар переходить від Постачальника до Покупця з моменту фактичного отримання Товару Покупцем у місці, визначеному в пункті 2.1. даного Договору на підставі товарної накладної.

Згідно з пунктами 2.7., 2.8. Договору прийом товару по кількості відбувається згідно з Інструкцією про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти й нафтопродуктів на підприємствах і в організаціях України (спільний наказ Мінпаливенерго України, Мінтрансзв'язку України, Мінекономіки України, Держспоживстандарту України від 20.05.2008 № 281/171/578/155, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 02.09.2008 за № 805/15496).

Прийом Товару по якості відбувається відповідно до Інструкції з контролювання якості нафти й нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України, затвердженої спільним наказом Мінпаливенерго України та ДКУ з питань технічного регулювання та споживчої політики від 4 червня 2007 року № 271/121.

Пунктом 3.3. Договору визначено, що Покупець здійснює попередню оплату кожної партії Товару протягом 5 (п'яти) календарних днів із дати виписки Постачальником рахунку на партію Товару.

На виконання умов Договору ТОВ «Пирятинський делікатес» здійснено попередню оплату на рахунок ТОВ «ФІРМА «ФІДЕЯ» згідно з платіжним дорученням № 5659 від 16.07.2020 на суму 12 010 496,94 грн, в тому числі ПДВ - 2 001 749,49 грн /а.с. 32, т.3/, а також платіжним дорученням № 5684 від 17.07.2020 на суму 19 389 502,91 грн, в тому числі ПДВ - 3 231 583,82 грн /а.с. 33, т.3/.

За першою подією ТОВ «ФІРМА «ФІДЕЯ» складено податкові накладні № 55 від 16.07.2020 щодо поставки оливи базової марки SN-150 кількістю 764,999805 т на суму 12 010 496,94 грн, в тому числі ПДВ - 2 001 749,49 грн /а.с. 61, т.2/, № 56 від 17.07.2020 щодо поставки оливи базової марки SN-150 кількістю 1235,000185 т на суму 19 389 502,91 грн, в тому числі ПДВ - 3 231 583,82 грн /а.с. 64, т.2/, які зареєстровані у Єдиному реєстрі податкових накладних, про що свідчать відповідні квитанції /а.с. 63, 66, т.2/.

Відвантаження товару, а саме, оливи базової марки SN-150, на виконання договору поставки нафтопродуктів №150720-1 від 15.07.2020 оформлено видатковими накладними № 2373 від 17.07.2020, №2416 від 20.07.2020, № 2427 від 22.07.2020, № 2464 від 23.07.2020, № 2511 від 28.07.2020, № 2510 від 28.07.2020, № 2509 від 28.07.2020, № 2559 від 31.07.2020, № 2560 від 31.07.2020, № 2561 від 31.07.2020, № 2567 від 01.08.2020, № 2566 від 01.08.2020, № 2565 від 01.08.2020, № 2564 від 01.08.2020, № 2590 від 03.08.2020, № 2587 від 03.08.2020, № 2588 від 03.08.2020, № 2589 від 03.08.2020, № 2608 від 04.08.2020, № 2609 від 04.08.2020, № 2624 від 05.08.2020, № 2642 від 06.08.2020, № 2641 від 06.08.2020, № 2640 від 06.08.2020, № 2663 від 08.08.2020, № 2664 від 08.08.2020, № 2685 від 10.08.2020, № 2686 від 10.08.2020, № 2699 від 11.08.2020, № 2701 від 11.08.2020, № 2702 від 11.08.2020, № 2700 від 11.08.2020, № 2732 від 12.08.2020, № 2752 від 13.08.2020, № 2777 від 14.08.2020, 2794 від 17.08.2020, № 2813 від 18.08.2020, № 2829 від 19.08.2020, № 2830 від 19.08.2020, № 2831 від 19.08.2020, № 2832 від 19.08.2020, № 2833 від 19.08.2020, № 2852 від 20.08.2020, № 2869 від 21.08.2020, № 2870 від 21.08.2020, № 2871 від 22.08.2020, № 2891 від 25.08.2020, № 2892 від 25.08.2020, № 2893 від 25.08.2020, № 2910 від 26.08.2020, № 2911 від 26.08.2020, № 2912 від 26.08.2020, № 2933 від 27.08.2020, № 2970 від 29.08.2020, № 2988 від 31.08.2020, № 2989 від 31.08.2020, № 2994 від 01.09.2020, № 2995 від 01.09.2020, № 3012 від 02.09.2020, № 3011 від 02.09.2020, № 3042 від 03.09.2020, № 3043 від 03.09.2020, № 3046 від 03.09.2020, № 3045 від 03.09.2020, № 3044 від 03.09.2020, № 3063 від 04.09.2020, № 3062 від 04.09.2020, № 3066 від 04.09.2020, № 3064 від 04.09.2020, № 3065 від 04.09.2020, № 3067 від 05.09.2020, № 3085 від 07.09.2020, № 3087 від 07.09.2020, № 3086 від 07.09.2020, № 3111 від 08.09.2020, № 3112 від 08.09.2020, № 3127 від 09.09.2020, №3128 від 09.09.2020, № 3129 від 09.09.2020, на загальну суму 31 381 160 грн, в тому числі ПДВ - 5 230 193,35 грн /а.с. 219 - 250, т.1, а.с. 1 - 2, 12, 14, 16, 18, 20, 22, 24, 26, 28, 30, 32, 34, 36, 38 - 59, т. 2, а.с. 11, т. 6/.

Транспортування товару від ТОВ «ФІРМА «ФІДЕЯ» задокументовано товарно-транспортними накладними за формою 1-ТТН (нафтопродукт) /а.с. 86 - 96, а.с. 178 - 216, т.1, а.с. 3 - 11, 13, 15, 17, 19, 21, 23, 25, 27, 29, 31, 33, 35, 37, 39, т.2, а.с. 39 - 80, 131, 151 - 154, 162, 170, 171, 177 - 180, 191, 199-203, 217 - 225 т.3/, відповідно до яких товар відпущено ТОВ «ФІРМА ФІДЕЯ», вантажоодержувачем зазначено ТОВ «Пирятинський делікатес» для ТОВ «АГАМА М», ТОВ «ЕКО АГАТ», ТОВ «УКРВТОРСПЛАВ», ТОВ «ДАТА СІСТЕМС», ТОВ «АГРОФІЛД УКРАЇНА», ТОВ «ТЕНПРОМ ЛТД» та ін.

Вказані товарно-транспортні накладні не містять відомостей про номер резервуара, об'єм нафтопродукту, час виїзду з підприємства - вантажовідправника, дату і час прибуття до вантажоодержувача. Також у товарно-транспортних накладних відсутній підпис уповноваженої особи ТОВ «Пирятинський делікатес» про одержання товару, натомість наявні відмітки про одержання товару контрагентами позивача, за винятком частини товарно-транспортних накладних, які взагалі не містять підпису вантажоотримувача (№ 19-08/20-1 від 19.08.2020 /а.с. 202, т. 1, № 19/08/20-4 від 19.08.2020 /а.с. 205, т.1/, № 12/08/20 від 12.08.2020 /а.с. 131, т.3/, № 01/09/20 від 01.09.2020, № 31/07/20-1 від 31.07.2020, № 03/09/20-4 від 03.09.2020 /а.с. 152 - 154, т.3/, № 19/08/20-4 від 19.08.2020 /а.с. 162, т.3/, № 03/09/20 від 03.09.2020, № 06/08/20 від 06.08.2020 /а.с. 170, 171 т.3/, № 17/07/20 від 17.07.2020, № 22/07/20 від 22.07.2020, № 23/07/20 від 23.07.2020, № 28/07/20-1 від 28.07.2020, № 28/07/20 від 28.07.2020 /а.с. 199 - 203, т.3/.

На підтвердження подальшої реалізації придбаних у ТОВ «ФІРМА «ФІДЕЯ» нафтопродуктів позивачем надано до суду копії договорів поставки нафтопродуктів з ТОВ "ЕКО АГАТ", ТОВ "Агама М", ТОВ "Трейдінгова компанія "Інгус", ТОВ "СМА ЛОДЖИСТИК", ТОВ "Агрофілд Україна", ТОВ "АЕЛІТА ЛЮКС", ТОВ "УКРВТОРСПЛАВ", ТОВ "ОІЛ ПАРТНЕР", ТОВ "РІМОЛ", ТОВ "Тенпром ЛТД", ТОВ "ДАТА СІСТЕМ", складених в ході їх виконання видаткових накладних. Окремі товарно-транспортні накладні щодо поставки нафтопродуктів від позивача до вказаних юридичних осіб не складались.

В ході перевірки контролюючий орган дійшов висновку про нереальність здійснення господарських операцій позивача з ТОВ «ФІРМА «ФІДЕЯ» у зв'язку з неналежністю контрагента до реального сектору економіки та можливістю здійснення ним конкретної операції (відповідно до її специфіки й обсягів), враховуючи відсутність реального джерела введення в обіг ідентифікованого товару (наявність у ланцюгу руху виробника або імпортера товару) та об'єктивних даних щодо його транспортування і зберігання (у тому числі в місцях завантаження).

Вказані висновки зроблені з урахуванням того, що в ході проведеного ланцюга постачання придбаних нафтопродуктів згідно ЄРПН встановлено, що постачальником ТОВ «ФІРМА «ФІДЕЯ» є ТОВ «ЕНЕРГОМЕД», у якого відсутнє придбання нафтопродуктів даної номенклатури, при цьому товар імпортовано на територію України, однак згідно з податковою звітністю ТОВ «ЕНЕРГОМЕД» не є імпортером. Також взято до уваги наявність матеріалів кримінального провадження за № 32019041670000034 від 30.09.2019, в якому окремим фігурантом є ТОВ «ФІРМА «ФІДЕЯ» та рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 18.10.2019, яким накладено арешт на оливу базову SN-150, яка зберігається за адресою: м. Миколаїв, вул. Космонавтів, 1-Н, з якої відбувалася реалізація товару покупцям позивача. Крім того, враховано, що до перевірки не надано жодного акта приймання-передачі товару по кількості та якості , що суперечить вимогам Інструкції про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти й нафтопродуктів на підприємствах і в організаціях України, затвердженої наказом від 20.05.2008 № 281/171/578/155 та до вимог Інструкції з контролювання якості нафти й нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 02.09.2008 за № 805/15496, а товарно-транспортні накладні заповнені з порушенням Правил 363, оскільки відсутні відомості щодо номеру резервуара, в якому перевозився нафтопродукт, дані щодо його об'єму, наданий платником податків сертифікат лабораторного дослідження, складений іноземною мовою, на оливу базової марки SN-150, не доводить факту участі цих нафтопродуктів в операціях з придбання позивача чи його контрагента за укладеним договором.

Оцінюючи висновки контролюючого органу у сукупності із дослідженими судом в ході розгляду справи документами, суд зазначає таке.

Суд критично оцінює посилання податкового органу на наявність матеріалів кримінального провадження за № 32019041670000034 від 30.09.2019, по якому рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 18.10.2019 накладено арешт на оливу базову SN-150, оскільки власне факт наявності кримінального провадження, за відсутності вироку суду, що набрав законної сили, не підтверджує жодної з обставин, що стосується можливого порушення у діяльності тих чи інших суб'єктів. Також судом встановлено, що ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 22.11.2019 у справі № 201/1723/19 скасовано ухвалу слідчого судді Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 18.10.2019 про арешт майна в межах кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за № 32019041670000034 від 30.09.2019, за ознаками злочинів, передбачених ч. 3 ст. 212, ч. 2 ст. 204 КК України /а.с. 256 - 258, т.2/.

Стосовно доводів про те, що в ході проведеного ланцюга постачання придбаних нафтопродуктів згідно ЄРПН встановлено, що постачальником ТОВ «ФІРМА «ФІДЕЯ» є ТОВ «ЕНЕРГОМЕД», у якого відсутнє придбання нафтопродуктів даної номенклатури, при цьому товар імпортовано на територію України, однак згідно з податковою звітністю ТОВ «ЕНЕРГОМЕД» не є імпортером, суд зауважує, що податкова інформація, яка наявна в інформаційно-аналітичних базах відносно контрагентів суб'єкта господарювання по ланцюгах постачання, без проведення контрольних заходів щодо постачальників позивача та дослідження первинних документів, носить виключно інформативний характер та не є належним доказом в розумінні процесуального Закону.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 08.12.2021 у справі № 810/3514/17, від 05.08.2021 у справі № 813/5824/15, від 16.09.2020 у справі № 520/4150/19, від 13.07.2022 у справі № 320/6224/19.

Щодо доводів контролюючого органу про неналежне документальне оформлення господарських операцій з урахуванням специфіки товару, суд бере до уваги, що за кодом УКТЗЕД 2710199900, яким товар означений у податкових накладних, відповідно до Митного тарифу, встановленого чинним Законом України "Про Митний тариф України" у групі 27 "Палива мінеральні; нафта і продукти її перегонки; бітумінозні речовини; воски мінеральні" товарної позиції 2710 "Нафта або нафтопродукти, одержані з бітумінозних порід (мінералів), крім сирих; продукти, в іншому місці не зазначені, з вмістом 70 мас. % або більше нафти чи нафтопродуктів, одержаних з бітумінозних порід (мінералів), причому ці нафтопродукти є основними складовими частинами продуктів; відпрацьовані нафтопродукти" підпозиції 2710 19 99 00 значиться - інші мастильні матеріали та інші дистиляти.

Отже, олива базова SN-150 є специфічним товаром нафтової переробки, який потребує особливих умов обороту.

Господарські взаємовідносини з поставки нафтопродуктів, які є небезпечним вантажем, характеризуються своєю специфікою, яка полягає у наявності в учасників таких поставок особливих умов зберігання і транспортування продукції, а господарські операції з придбання товарів мають оформлюватися специфічним пакетом документів.

Єдиний порядок організації та виконання робіт, пов'язаних з прийманням, транспортуванням, зберіганням, відпуском та обліком товарної нафти і нафтопродуктів встановлений Інструкцією про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах організаціях України, затвердженої наказом Мінпаливенерго України, Мінтрансзв'язку України, Мінекономіки України, Держспоживстандарту України від 20.05.2008 № 281/171/578/155, зареєстровано в Міністерстві юстиції України від 02.09.2008 за № 805/15496 (надалі - Інструкція), на яку, крім іншого, міститься посилання у договорі поставки нафтопродуктів №150720-1 від 15.07.2020.

Із пункту 1 загальних положень Інструкції слідує, що остання встановлює єдиний порядок організації та виконання робіт, пов'язаних з прийманням, транспортуванням, зберіганням, відпуском та обліком товарної нафти (далі - нафта) і нафтопродуктів. Інструкція поширюється на всі класи, типи, групи і види нафти та типи, марки і види (залежно від масової частки сірки) нафтопродуктів. Інструкція не поширюється на видобуток нафти, здавання її з системи магістральних нафтопроводів споживачам та на міждержавні перевезення нафти і нафтопродуктів.

Вимоги цієї Інструкції є обов'язковими для всіх суб'єктів господарювання (підприємств, установ, організацій та фізичних осіб - підприємців), що займаються хоча б одним з таких видів економічної діяльності, як закупівля, транспортування, зберігання і реалізація нафти і нафтопродуктів на території України (далі - підприємства).

За таких обставин положення вказаної Інструкції з огляду на предмет договору (закупівля (поставка) оливи базової марки SN-150) поширюються на спірні господарські відносини і мали враховуватися їх учасниками.

Порядок приймання нафти і нафтопродуктів регламентовано пунктом 5 Інструкції.

Згідно з п.п. 5.1.1, 5.1.2 Інструкції приймання нафти і нафтопродуктів за кількістю здійснюється відповідно до вимог цієї Інструкції та договорів постачання, купівлі-продажу тощо. Забороняється здійснювати одночасно приймання та відпуск нафти і нафтопродукту з одного і того самого резервуара у випадках, коли за результатами вимірювань у резервуарах проводяться їх приймання та відпуск.

Підпунктом 5.4 Інструкції визначено порядок приймання нафти і нафтопродуктів під час надходження автомобільним транспортом.

Відповідно до пп. 5.4.1, 5.4.2. Інструкції перевезення нафтопродуктів автомобільним транспортом здійснюється згідно з Правилами перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затвердженими наказом Мінтрансу України від 14 жовтня 1997 року N 363 ( z0128-98 ), зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 20 лютого 1998 року за N 128/2568, та ГОСТ 27352-87 "Автотранспортные средства для заправки и транспортирования нефтепродуктов. Типы, параметры и общие технические требования".

З прибуттям нафтопродуктів до вантажоодержувача в автоцистерні перевіряється наявність і цілісність пломб, технічний стан автоцистерни, відповідність об'єму і густини нафтопродукту в автоцистерні об'єму і густині, зазначеним у товарно-транспортній накладній на відпуск нафтопродуктів (нафти) за формою N 1-ТТН (нафтопродукт) (далі ТТН) (додаток 3), відповідність найменування, марки і виду ( залежно від масової частки сірки) нафтопродукту, зазначених у ТТН і паспорті якості на відвантажений нафтопродукт. Відповідність густини нафтопродукту під час відвантаження та приймання визначається після її приведення до температури 20 град.С відповідно до ГОСТ 3900.

Маса нафтопродукту в автоцистерні визначається зважуванням на автомобільних вагах або об'ємно-масовим методом.

Згідно з пунктом 6.1. Інструкції на всіх підприємствах ведеться облік нафти і нафтопродуктів із записом у журналі реєстрації проведення вимірювань нафтопродуктів (нафти) у резервуарах за формою N 7-НП (додаток 6) (на НПЗ у спеціальних регістрах складського обліку) для кожного резервуара з відображенням усіх технологічних операцій, що здійснюються кожною зміною.

Пунктом 7.5.1 Інструкції передбачено, що нафта і нафтопродукти вантажоодержувачам постачаються централізовано або вивозяться самостійно вантажоодержувачем. Контролювання наливання нафти або нафтопродуктів здійснює оператор автоматизованої системи наливу, а кількість налитого до міри повної місткості продукту здійснюється водієм автоцистерни на підставі договору постачання.

За змістом пункту 7.5.6 Інструкції відпуск нафти і нафтопродуктів до мір повної місткості та нафтопродуктів, розфасованих до тари, оформлюється ТТН у чотирьох примірниках, з яких:

перший - залишається у товарного оператора вантажовідправника і є первинним документом складського обліку з подальшим здаванням до бухгалтерської служби підприємства;

другий - використовується водієм як перепустка під час виїзду з підприємства, а після виїзду - залишається в охорони підприємства з подальшим здаванням до бухгалтерської служби підприємства;

третій та четвертий - засвідчені підписом представника вантажоодержувача та відміткою про час виїзду з підприємства - передаються перевізнику. При цьому третій примірник є супровідним документом вантажу і після його здавання передається вантажоодержувачу. Четвертий примірник передається експедитору (водію) і є підставою для обліку транспортної роботи.

Бланки ТТН на підприємстві є документами суворої звітності.

Відповідно до пункту 7.5.8 Інструкції відпуск нафти або нафтопродуктів здійснюється в день оформлення ТТН за наявності усіх її примірників.

У ТТН оператор зазначає номер резервуара, з якого відпущено нафту або нафтопродукт, розписується в ній і здає для оформлення.

У ТТН зазначаються найменування, марка та вид нафти або нафтопродукту, об'єм, маса, густина і температура, за якої визначалась густина, а також дата і час виїзду автоцистерни з підприємства.

В силу вимог пункту 14.4 Інструкції матеріально відповідальні особи підприємств (за винятком НПЗ) ведуть кількісний облік нафти та нафтопродуктів у товарній книзі кількісного руху нафтопродуктів (нафти) за формою N 31-НП (додаток 34), у якій зазначаються надходження і відпуск нафтопродуктів за день, а також їх залишки на кінець дня.

Для посилення контролю за станом приймання, зберігання, відпуску та обліку нафти та нафтопродуктів матеріально відповідальні особи ведуть журнал обліку надходження нафти і нафтопродуктів за формою N 6-НП і журнал вимірювання нафти і нафтопродуктів у резервуарах за формою N 7-НП.

Для підприємств, укомплектованих для зберігання світлих нафтопродуктів резервуарами місткістю до 100 куб.м, ведення обліку для кожного резервуара не є обов'язковим. Відображення технологічних операцій ведеться за марками нафтопродукту.).

Судом встановлено, що всупереч наведеним положенням Інструкції позивач в ході господарських операцій із ТОВ «ФІРМА «ФІДЕЯ» щодо поставки нафтопродуктів (оливи базової марки SN-150) не вів обліку надходження нафти і нафтопродуктів за формою №6-НП, обліку придбаних нафтопродуктів із записом у журналі реєстрації проведення вимірювань нафтопродуктів (нафти) у резервуарах за формою №7-НП, товарної книги кількісного руху нафтопродуктів (нафти) за формою N 31-НП (додаток 34). Відповідні документи не були надані ані під час перевірки, ані до суду.

Суд вважає необґрунтованими доводи позивача про відсутність у нього обов'язку ведення документації згідно з Інструкції, оскільки позивач не брав безпосередньої участі у прийнятті, зберіганні та відпуску нафтопродуктів. Суд акцентує увагу на тому, що договір поставки нафтопродуктів № 150720-1 від 15.07.2020, укладений між позивачем та ТОВ «ФІРМА «ФІДЕЯ», передбачав безпосередню участь позивача у прийнятті товару, вказуючи, що прийом товару по кількості відбувається згідно з Інструкцією про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти й нафтопродуктів на підприємствах і в організаціях України (спільний наказ Мінпаливенерго України, Мінтрансзв'язку України, Мінекономіки України, Держспоживстандарту України від 20.05.2008 № 281/171/578/155, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 02.09.2008 за № 805/15496) (пункт 2.8. Договору), і право власності на Товар переходить від Постачальника до Покупця з моменту фактичного отримання Товару Покупцем у місці, визначеному в пункті 2.1. даного Договору на підставі товарної накладної.

Пунктом 2.1. Договору передбачено, що поставка Товару здійснюється відповідно до правил «Інкотермс-2000» на умовах EXW - склад Постачальника.

Згідно із Правилами «Інкотермс» у редакції 2000 року термін EXW (EX WORKS (... named place) ФРАНКО-ЗАВОД (... назва місця) - означає, що продавець вважається таким, що виконав свої зобов'язання щодо поставки, в момент, коли він надав товар у розпорядження покупця на площах свого підприємства чи в іншому названому місці (наприклад, на заводі, фабриці, складі і т. ін.), без здійснення митного очищення товару для експорту та завантаження його на будь-який приймаючий транспортний засіб.

Таким чином, цей термін покладає мінімальні обов'язки на продавця, а покупець несе всі витрати і ризики у зв'язку з перевезенням товару з площ продавця до місця призначення.

Отже, за договором поставки нафтопродуктів № 150720-1 від 15.07.2020 позивач мав у першу чергу прийняти товар у відповідності до вимог Інструкції, здійснити завантаження і транспортування до місця призначення.

Суд зазначає, що у товарно-транспортних накладних відсутній підпис уповноваженого представника ТОВ «Пирятинський делікатес» щодо прийняття товару - оливи базової марки SN-150 за відповідними показниками (температури, густини, маси тощо), у видаткових накладних такі характеристики не вказувалися, при цьому документація щодо обліку придбаних нафтопродуктів відповідно до вимог Інструкції позивачем не велася. Вказані обставини є підставою для обґрунтованого сумніву у фактичному прийнятті позивачем такого специфічного товару як олива базова.

Крім того, як встановлено судом, у частині товарно-транспортних накладних наявні відмітки про одержання товару контрагентами позивача, водночас частина товарно-транспортних накладних взагалі не містять підпису вантажоотримувача (№ 19-08/20-1 від 19.08.2020 /а.с. 202, т. 1, № 19/08/20-4 від 19.08.2020 /а.с. 205, т.1/, № 12/08/20 від 12.08.2020 /а.с. 131, т.3/, № 01/09/20 від 01.09.2020, № 31/07/20-1 від 31.07.2020, № 03/09/20-4 від 03.09.2020 /а.с. 152 - 154, т.3/, № 19/08/20-4 від 19.08.2020 /а.с. 162, т.3/, № 03/09/20 від 03.09.2020, № 06/08/20 від 06.08.2020 /а.с. 170, 171 т.3/, № 17/07/20 від 17.07.2020, № 22/07/20 від 22.07.2020, № 23/07/20 від 23.07.2020, № 28/07/20-1 від 28.07.2020, № 28/07/20 від 28.07.2020 /а.с. 199 - 203, т.3/.

З аналізу наданих суду товарно-транспортних накладних слідує, що вони оформлені з порушеннями заповнення, а саме за відсутності відомостей щодо номеру резервуара, з якого відпущено нафтопродукт, відомостей щодо його об'єму нафтопродукту, часу виїзду з підприємства - вантажовідправника, дату і час прибуття до вантажоодержувача.

Наданий позивачем сертифікат лабораторного дослідження іноземною мовою щодо оливи базової марки SN-150 також не доводить факту участі в операціях з придбання цих нафтопродуктів позивача чи його контрагента за договором /а.с. 34, т.3/.

Відтак, оцінюючи усі докази по справі в їх сукупності суд дійшов висновку про те, що вони не підтверджують факт реального здійснення поставки нафтопродуктів від ТОВ "ФІРМА «ФІДЕЯ» на користь ТОВ "Пирятинський Делікатес".

Суд зауважує, що висновок про відсутність реального характеру господарських операцій позивача на підставі договору поставки нафтопродуктів № 150720-1 від 15.07.2020 із ТОВ «ФІРМА «ФІДЕЯ», зроблено також у рішенні Полтавського окружного адміністративного суду від 06.05.2021 у справі № 440/398/21, яке залишено без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 30.09.2021. Вказані судові рішення враховано контролюючим органом під час перевірки, про що свідчить зміст Акту перевірки.

Слід зазначити, що обов'язок підтвердити правомірність та обґрунтованість сформованих витрат та податкового кредиту первинними документами покладається на платника-покупця товарів (робіт, послуг), оскільки саме він виступає суб'єктом, який використовує при обчисленні кінцевої суми податку, що підлягає сплаті до бюджету, суму податкового кредиту з податку на додану вартість, визначену постачальником, та зменшує оподатковуваний дохід на вартість товарів (робіт, послуг), визначену продавцем.

Подані платником документи повинні достовірно підтверджувати реальність господарських операцій та інші обставини, з якими законодавець пов'язує право платника на податкову вигоду.

При цьому до документального забезпечення господарських операцій з нафтопродуктами існують додаткові вимоги, які позивачем не дотримано.

Оформлення поданих позивачем документів не відповідає вимогам статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», оскільки у них не розкрито змісту господарської операції та фактичного їх виконання.

За таких обставин, у зв'язку з відсутністю у позивача документів, які б могли достовірно свідчити про фактичне отримання позивачем нафтопродуктів в межах виконання укладеного договору, а саме, належним чином оформлених документів щодо приймання нафтопродуктів, суд дійшов висновку про безпідставність врахування такої господарської операції позивачем під час визначення об'єкта оподатковування податком на прибуток підприємств.

Подібні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 25 березня 2020 року у справі №804/5947/15, від 31.08.2021 у справі № 820/4373/16, від 06.10.2021 у справі № 640/3223/20.

Посилання позивача на те, що ним отримано ліцензію на право оптової торгівлі пальним, за відсутності місць оптової торгівлі /а.с. 47, т.4/, не впливають на висновки суду у цій справі, оскільки господарські операції здійснювалися не в межах ліцензованої діяльності позивача з огляду на те, що олива базова не віднесена до пального, яким у розумінні пп. 14.1.141-1 статті 14 Податкового кодексу України є нафтопродукти, скраплений газ, паливо моторне альтернативне, паливо моторне сумішеве, речовини, що використовуються як компоненти моторних палив, інші товари, зазначені у підпункті 215.3.4 пункту 215.3 статті 215 цього Кодексу.

З огляду на встановлені обставини справи суд приходить до висновку про правомірність зменшення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток ТОВ "Пирятинський Делікатес" 3 квартал 2020 року на суму 26 150 967 грн, яке сформоване за наслідками господарських операцій із ТОВ «ФІРМА «ФІДЕЯ».

Аналізуючи підстави зменшення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за результатами господарських операцій із ТОВ «САДИ КИЇВЩИНИ» на 3 836 734 грн, суд виходить з такого.

Судом встановлено, що між позивачем (Покупець) та ТОВ «САДИ КИЇВЩИНИ» (Продавець) укладено Договір поставки №30/10-2020-СК від 30.10.2020, згідно з яким Продавець зобов'язується поставити і передати у власність Покупця, а Покупець зобов'язується прийняти і оплатити соєві боби українського походження, насипом, врожаю 2020 року (далі-Товар).

Відповідно до пункту 3.1. Договору кількість Товару, що підлягає поставці відповідно до цього Договору, складає 300 МТ (триста метричних тон) +/- 10 відсотків за вибором Покупця.

Згідно з пунктами 4.1., 4.2. Договору поставка товару здійснюється на умовах FCA (завантаження товару на транспорт Покупця). Місце навантаження Товару розташоване за адресою: Київська область, Кагарлицький район, м. Кагарлик, вул. Кагатна, 13 (надалі - Місце навантаження/Зерновий склад), згідно з умовами Інкотермс 2020. Продавець має передати Товар Експедитору (Перевізнику) Покупця у Місці навантаження у транспорт, наданий Експедитором (Перевізником) Покупця.

Пунктом 4.15. Договору передбачено, що датою поставки вважається дата видаткової накладної, оформленої Продавцем, що має відповідати даті передачі Товару перевізнику/даті приймання вантажу до перевезення залізницею.

За змістом п.п. 5.1., 6.1. Договору ціна Товару за одну метричну тонну у заліковій вазі складає 12 666,67 грн без ПДВ. До вищевказаної ціни Товару також додається 20 % ПДВ. Оплата за товар, що поставляється автотранспортом, здійснюється Покупцем у наступному порядку: перерахування 80 % вартості протягом 3 робочих днів з моменту підписання договору; перерахування 20 % вартості поставленого товару на поточний рахунок Продавця протягом 3 банківських днів з дати вивантаження Товару на терміналі та надання Покупцю документів.

В ході виконання Договору сторонами складено і підписано видаткові накладні № 6 від 02.11.2020 щодо поставки соєвих бобів українського походження, врожаю 2020 року кількістю 163,68 т, на загальну суму 2 487 936,66 грн, в тому числі ПДВ - 414 656, 11 грн /а.с. 89, т.2/, № 8 від 04.11.2020 поставки соєвих бобів українського походження, врожаю 2020 року кількістю 112,58 т, на загальну суму 1 711 216,44 грн, в тому числі ПДВ - 285 202,74 грн /а.с. 88, т.2/; №9 від 05.11.2020 щодо поставки соєвих бобів українського походження, врожаю 2020 року кількістю 26,64 т, на загальну суму 404 928,11 грн, в тому числі ПДВ - 67 488,02 грн /а.с. 87, т.2/.

Транспортування товару із пункту навантаження Київська область, м. Кагарлик, вул. Кагатна, 13 здійснювалося одразу до експедитора в порту - ТОВ «ЄВТ ГРЕЙН» (м. Миколаїв, вул. Айвазовського, 14) з метою експорту позивачем продукції в квоту AGRO BORD EOOD, що підтверджується товарно-транспортними накладними № 5/2 від 02.11.2020, № 2/4 від 04.11.2020, № 113878 від 02.11.2020, № 4/2 від 02.11.2020, № 1/2 від 02.11.2020, № 1/4 від 04.11.2020, № 4/4 від 04.11.2020, № 6/2 від 02.11.2020, № 1/5 від 05.11.2020, № 3/4 від 04.11.2020, № 3/2 від 02.11.2020 із лабораторними довідками ТОВ «ЄВТ ГРЕЙН» /а.с. 76 - 85, т.2/.

Оплата товару позивачем здійснена згідно із платіжними дорученнями № 8528 від 02.11.2020, № 84670 від 05.11.2020, № 85111 від 24.11.2020 /а.с. 15 -17, т.4/.

За правилом першої події ТОВ «САДИ КИЇВЩИНИ» виписано податкові накладні від 02.11.2020 № 1, від 04.11.2020 № 2, від 05.11.2020 № 3, які зареєстровані у Єдиному реєстрі податкових накладних /а.с. 90 - 98, т.2/.

Факт надходження товару від ТОВ «САДИ КИЇВЩИНИ» відображено позивачем у бухгалтерському обліку /а.с. 103, т. 6/ . Товар використано у господарській діяльності шляхом продажу на експорт, про що свідчать контракт позивача з покупцем АГРО БОРД ЕООД (Болгарія) від 09.09.2020 /а.с. 236 - 243 т.3/, митні декларації з інвойсами /а.с. 244 - 247, т. 3/, товарно-транспортні накладні, зазначені вище.

Таким чином суд приходить до висновку, що господарські операції з придбання сої у ТОВ «САДИ КИЇВЩИНИ» у листопаді 2020 року підтверджені належним чином складеними первинними та іншими документами, які свідчать про реальний характер операцій, пов'язані з рухом активів та метою використання у господарській діяльності позивача, відповідають економічному змісту, відображеному в укладеному договорі, а тому позивач набув право на віднесення сум витрат для визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток підприємств.

В ході перевірки контролюючий орган дійшов висновку про нереальність здійснення господарських операцій позивача з ТОВ «САДИ КИЇВЩИНИ» у зв'язку з неналежністю контрагента до реального сектору економіки та можливістю здійснення ним конкретної операції (відповідно до її специфіки й обсягів), враховуючи відсутність реального джерела введення в обіг ідентифікованого товару (наявність у ланцюгу руху виробника або імпортера товару) та об'єктивних даних щодо його транспортування і зберігання (у тому числі в місцях завантаження); кваліфікованого персоналу й у достатній чисельності персоналу та матеріально-технічних ресурсів (власного або орендованого), необхідних для здійснення задекларованої господарської діяльності (певних операцій з постачання конкретних товарів/послуг).

Вказані висновки зроблені з урахуванням того, що в ході проведеного ланцюга постачання відповідного контрагента встановлено відсутність придбання товарів, реалізованих ТОВ «Пирятинський делікатес», відсутність згідно податкової звітності у ТОВ «САДИ КИЇВЩИНИ» земельних ділянок, необхідних трудових ресурсів, достатньої кількості основних засобів, складських приміщень, транспорту, як власного, так і орендованого. Також взято до уваги узагальнену податкову інформацію № 2401/7/10-36-18-12 від 05.05.2021 по ТОВ «САДИ КИЇВЩИНИ», отриману від ГУ ДПС у Київській області.

Оцінюючи висновки контролюючого органу у сукупності із дослідженими судом в ході розгляду справи документами, суд повторює, що податкова інформація, яка наявна в інформаційно-аналітичних базах відносно контрагентів суб'єкта господарювання по ланцюгах постачання, без проведення контрольних заходів щодо постачальників позивача та дослідження первинних документів, носить виключно інформативний характер та не є належним доказом в розумінні процесуального Закону.

Зважаючи на викладене, висновок контролюючого органу про нереальність здійснення господарських операцій позивача з ТОВ «САДИ КИЇВЩИНИ», який ґрунтується лише на аналізі ланцюга постачання та податковій інформації № 2401/7/10-36-18-12 від 05.05.2021 , є безпідставним.

Поміж іншим суд зауважує, що позивачем надано до суду документи, що свідчать про наявність у ТОВ «САДИ КИЇВЩИНИ» орендованих земельних ділянок /а.с. 66 - 74, т.6/, а відтак і можливість вказаного товариства здійснювати вирощування сої, яка була реалізована позивачу.

Також суд зазначає, що відсутність у контрагента достатньої кількості трудових ресурсів для здійснення будь-якого виду діяльності не є підставою для визнання господарської операції нереальною. Залучення працівників є можливим за договорами цивільно-правового характеру, аутсорсингу та аутстафінгу (оренда персоналу).

Така позиція викладена Верховним Судом у рішеннях 07.08.2018 у справі № 808/760/16, від 22.10.2019 у справі № 822/5413/15, від 15.04.2020 р. по справі № 826/13929/17, від 16.04.2020 р. у справі № 520/7467/19 та ін.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що контролюючий орган безпідставно зменшив ТОВ "Пирятинський делікатес" суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток 1 квартал 2021 року у розмірі 3 836 734 грн, за наслідками господарських операцій з ТОВ «САДИ КИЇВЩИНИ».

Отже, податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Полтавській області № 00006110701 від 25.01.2022, яким ТОВ "Пирятинський делікатес" зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток по періодах: за 3 квартал 2020 року - 26 150 967 грн; 1 квартал 2021 року - 3 836 734 грн, є протиправним та підлягає скасуванню в частині зменшення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за І квартал 2021 року на 3 836 734 грн, а позовні вимоги у цій частині підлягають задоволенню.

В іншій частині податкове повідомлення-рішення є законним та обґрунтованим, а тому позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

Надаючи оцінку податковому повідомленню-рішенню Головного управління ДПС у Полтавській області № 00006100701 від 25.01.2022, яким ТОВ "Пирятинський делікатес" зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість за червень 2021 року у сумі 4 350 711 грн, у зв'язку з встановленими порушеннями за наслідками господарських операцій з ТОВ «ФІРМА «ФІДЕЯ» (сума зменшення від'ємного значення 2 001 749 грн), ТОВ «ГЯДТ АГРО» (сума зменшення від'ємного значення 2 348 962 грн), суд виходить з такого.

Із Акту перевірки слідує, що контролюючим органом зменшено ТОВ «Пирятинський делікатес» розмір від'ємного значення з ПДВ за наслідками господарських операцій з ТОВ «ФІРМА «ФІДЕЯ» у сумі 2 001 749 грн, у зв'язку з включенням ТОВ «Пирятинський делікатес» до податкового кредиту суми ПДВ 2 001 749 грн у липні 2020 року згідно з податковою накладною ТОВ «ФІРМА «ФІДЕЯ» № 55 від 16.07.2020 щодо поставки оливи базової марки SN-150 на суму 12 010 749,49 грн, в тому числі ПДВ - 2 001 749,49 грн /а.с. 30, т.1/.

Водночас враховано, що сума ПДВ 3 231 583,82 грн, включена позивачем до податкового кредиту за серпень 2020 року на підставі податкової накладної ТОВ «ФІРМА «ФІДЕЯ» № 56 від 17.07.2020, була предметом перевірки, оформленої актом від 17.11.2020 № 2027/16-31-07-03-10/36313601 «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Пирятинський делікатес» щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за серпень 2020 року від'ємного значення з податку на додану вартість, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету», і за результатами такої перевірки зменшено податковий кредит за серпень 2020 року по взаємовідносинам з ТОВ «ФІРМА «ФІДЕЯ».

Згідно з додатковими письмовими поясненнями ГУ ДПС у Полтавській області /а.с. 118 - 199, т.6/ завищення позивачем податкового кредиту у липні 2020 року на суму ПДВ 2 001 749 грн призвело до зменшення р. 21 декларації «Сума від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду за липень 2020 року, а у зв'язку з тим, що арифметично сума зменшення ПДВ мала вплив на зменшення р. 21 декларацій і в наступних податкових періодах, тому податкове повідомлення винесено за червень 2021 року, як останній перевіряємий період.

Суд зазначає, що аналіз господарських відносин позивача із ТОВ «ФІРМА «ФІДЕЯ», у тому числі, на підставі податкової накладної ТОВ «ФІРМА «ФІДЕЯ» № 55 від 16.07.2020 щодо поставки оливи базової марки SN-150 на суму 12 010 749,49 грн, в тому числі ПДВ - 2 001 749,49 грн, судом надано під час оцінки правомірності податкового повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Полтавській області № 00006110701 від 25.01.2022.

Зважаючи на те, що факт реального здійснення поставки нафтопродуктів від ТОВ "ФІРМА «ФІДЕЯ» на користь ТОВ "Пирятинський делікатес" не підтверджено документально, суд констатує, що позивач не мав підстав для формування податкового кредиту за наслідками таких господарських операцій.

Відтак висновок контролюючого органу про завищення позивачем податкового кредиту у сумі 2 001 749 грн за наслідками господарських операцій з ТОВ «ФІРМА «ФІДЕЯ» за липень 2020 року та відповідно завищення від'ємного значення на вказану суму, яке мало вплив на від'ємне значення у червні 2021 року, є обґрунтованим.

Щодо зменшення контролюючим органом суми від'ємного значення з ПДВ за наслідками господарських взаємовідносин позивача із ТОВ «ГЯДТ АГРО» на 2 348 962 грн, судом встановлено наступне.

В Акті перевірки зафіксовано та підтверджується матеріалами справи, що ТОВ «Пирятинський делікатес» у квітні 2020 року подано уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок до декларації за січень 2020 року, в результаті чого було збільшено податковий кредит на 2 484 274 грн за рахунок віднесення до податкового кредиту податкових накладних, зареєстрованих постачальником ТОВ «ГЯДТ АГРО» в березні 2016 року, по яким була зупинена реєстрація. Після судового оскарження податкові накладні ТОВ «ГЯДТ АГРО» зареєстровані датою їх фактичного отримання.

Посилаючись на те, що ПК України не передбачено виключень щодо термінів формування податкового кредиту за податковими накладними, які реєструються в ЄРПН згідно з рішенням суду, контролюючий орган дійшов висновку, що позивачем на порушення п. 198.6 статті 198 Податкового кодексу України завищено податковий кредит в сумі 2 484 274 грн.

Судом встановлено, що в ході виконання договору поставки від 03.11.2015 № 05/ТР ТОВ «ГЯДТ АГРО» виписано податкові накладні щодо поставки ТОВ «Пирятинський делікатес» сої товарної: № 1/2 від 16.03.2016, № 2/2 від 17.03.2016, № 3/2 від 18.03.2016, № 4/2 від 19.03.2016, № 5/2 від 20.03.2016, № 6/2 від 24.03.2016, № 7/2 від 24.03.2016 на загальну суму 14 905 641 грн, в тому числі ПДВ - 2 484 273,50 грн /а.с. 26 - 32, т. 4/.

Зауважень до заповнення податкових накладних або до реальності господарських операцій, за наслідками яких ці податкові накладні складені, контролюючим органом не зроблено.

Вказані податкові накладні були подані ТОВ «ГЯДТ АГРО» на реєстрацію в ЄРПН у березні - квітні 2016 року, однак не прийняті податковим органом, та зареєстровані за рішенням суду лише 13.06.2019 датою їх фактичного отримання: № 1/2 від 16.03.2016 - 28.03.2016, № 2/2 від 17.03.2016 - 31.03.2016, № 3/2 від 18.03.2016 - 31.03.2016, № 4/2 від 19.03.2016 - 01.04.2016, № 5/2 від 20.03.2016 - 01.04.2016, № 6/2 від 24.03.2016 - 01.04.2016, № 7/2 від 24.03.2016 - 15.04.2016, про що свідчать відповідні квитанції про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних /а.с. 224 - 221, т.6/.

Судовим рішенням, на виконання якого здійснено реєстрацію податкових накладних, є рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 липня 2018 року у справі № 826/9681/17, яким задоволено позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ГЯДТ АГРО» до Державної фіскальної служби України про зобов'язання вчинити дії та зобов'язано Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні Товариства з обмеженою відповідальністю «ГЯДТ АГРО», зокрема, № 1/2 від 16.03.2016 в день її фактичного отримання 28.03.2016, № 2/2 від 17.03.2016 в день її фактичного отримання 31.03.2016, № 3/2 від 18.03.2016 в день її фактичного отримання 31.03.2016, № 4/2 від 19.03.2016 в день її фактичного отримання 01.04.2016, № 5/2 від 20.03.2016 в день її фактичного отримання 01.04.2016, № 6/2 від 24.03.2016 в день її фактичного отримання 01.04.2016, № 7/2 від 24.03.2016 в день її фактичного отримання 15.04.2016 /а.с. 41- 43, т. 4/.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 12 грудня 2018 року апеляційну скаргу Державної фіскальної служби України залишено без задоволення, рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 17 липня 2018 року залишено без змін /а.с. 44 - 46, т. 4/.

Суд враховує, що абзацами 3, 4, 5 пункту 198.6 статті 198 ПК України, у редакції, чинній на час складення податкових накладних ТОВ «ГЯДТ АГРО», було передбачено, що податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складення податкової накладної.

ніж через 365 календарних днів з дати складення податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних;

для платників податку, що застосовують касовий метод, - ніж через 60 календарних днів з дати списання коштів з банківського рахунка платника податку;

Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні" №1797-VIII від 21 грудня 2016 року (надалі також - Закон №1797-VIII) до Податкового кодексу України включено норми, якими регламентовано механізм зупинення реєстрації "ризикових" податкових накладних/розрахунків коригування у єдиному реєстрі податкових накладних.

У зв'язку із набранням чинності 1 січня 2017 року положень цього Закону абзаци четвертий та п'ятий пункту 198.6 статті 198 ПК України викладено у наступній редакції.

У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складення податкової накладної/розрахунку коригування. У разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних згідно з пунктом 201.16 статті 201 цього Кодексу перебіг зазначеного строку переривається на період зупинення їх реєстрації та відновлюється з дня припинення процедури зупинення їх реєстрації згідно з підпунктом 201.16.4 пункту 201.16 статті 201 цього Кодексу.

Суми податку, сплачені (нараховані) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, зазначені в податкових накладних/розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних з порушенням строку реєстрації, включаються до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому зареєстровано податкові накладні/розрахунки коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, але не пізніше ніж через 365 календарних днів з дати складення податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних, у тому числі для платників податку, які застосовують касовий метод. У разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних згідно з пунктом 201.16 статті 201 цього Кодексу перебіг зазначеного строку переривається на період зупинення їх реєстрації та відновлюється з дня припинення процедури зупинення їх реєстрації згідно з підпунктом 201.16.4 пункту 201.16 статті 201 цього Кодексу.

Отже, з 1 січня 2017 року перебіг строку, протягом якого можливо включити суми податку на додану вартість до складу податкових накладних, переривався на час зупинення реєстрації податкових накладних згідно з пунктом 201.16 статті 201 ПК України.

Разом з тим, податкові накладні, виписані постачальником позивача у березні 2016 року, не були і не могли бути зупинені у порядку, передбаченому пунктом 201.16 статті 201 ПК України, оскільки останній був введений до ПК України у зв'язку із прийняттям Закону №1797-VIII і набрав чинності лише 1 квітня 2017 року.

Матеріалами справи підтверджено, що податкові накладні, подані для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних ТОВ «ГЯДТ АГРО», були не прийняті до реєстрації.

Водночас необхідно зазначити, що Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо стабілізації розрахунків на Оптовому ринку електричної енергії України" від 9 листопада 2017 року № 2198-VIII, який набрав чинності 3 грудня 2017 року, в абзацах четвертому і п'ятому пункту 198.6 статті 198 ПК України цифри "365" замінено цифрами "1095", а друге речення виключено.

У зв'язку із наведеним, на час формування позивачем податкового кредиту абзаци четвертий і п'ятий пункту 198.6 статті 198 ПК України були викладені у наступній редакції.

Аналіз наведених норм свідчить про те, що покупець має право відобразити суму податку на додану вартість у складі податкового кредиту на підставі отриманих податкових накладних протягом 1095 календарних днів з дати складення податкової накладної/розрахунку коригування. Водночас, якщо податкові накладні зареєстровані продавцем товару в Єдиному реєстрі податкових накладних з порушенням строку, податковий кредит формується на підставі податкових накладних в період реєстрації останніх, однак не пізніше ніж через 1095 календарних днів з дати складення податкових накладних.

Суд наголошує, що податковим законодавством не врегульовано ситуацію, за якої податкові накладні не були зареєстровані вчасно внаслідок дій або бездіяльності податкового органу.

Суд звертає увагу на те, що у рішенні від 20 жовтня 2011 року "Рисовський проти України" ЄСПЛ підкреслив особливу важливість принципу "належного урядування". Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Зокрема, на державні органи покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси. Згідно з пунктом 71 вказаного рішення державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов'язків. Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються.

Матеріалами справи підтверджено, що рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 липня 2018 року у справі № 826/9681/17, яким зобов'язано Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні Товариства з обмеженою відповідальністю «ГЯДТ АГРО», зокрема, № 1/2 від 16.03.2016 в день її фактичного отримання 28.03.2016, № 2/2 від 17.03.2016 в день її фактичного отримання 31.03.2016, № 3/2 від 18.03.2016 в день її фактичного отримання 31.03.2016, № 4/2 від 19.03.2016 в день її фактичного отримання 01.04.2016, № 5/2 від 20.03.2016 в день її фактичного отримання 01.04.2016, № 6/2 від 24.03.2016 в день її фактичного отримання 01.04.2016, № 7/2 від 24.03.2016 в день її фактичного отримання 15.04.2016, набрало законної сили 12 грудня 2018 року, тобто в межах 1095-денного строку з дня їх складення.

Однак фактично реєстрацію таких податкових накладних здійснено податковим органом лише 13.06.2019, тобто вже поза межами 1095-строку з дня їх складення.

Стаття 129-1 Конституції України визначає, що судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.

Стаття 370 КАС України в редакції, чинній на час набрання законної сили судовим рішенням у справі № 826/9681/17, передбачала, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Судом встановлено, що Державна фіскальна служба України не вжила заходів щодо виконання судового рішення, що набрало законної сили, протягом значного проміжку часу: з грудня 2018 року по червень 2019 року. В матеріалах справи відсутні документи, які б свідчили про наявність обставин, які б вказували на неможливість виконання Державною фіскальною службою України судового рішення у справі № 826/9681/17.

Наведене вище є свідченням того, що протиправна бездіяльність податкового органу щодо неприйняття до реєстрації та невиконання судового рішення у справі № 826/9681/17 не давала можливості позивачу реалізувати своє право щодо отримання податкових накладних, складених постачальником у березні 2016 року, та сформувати на їх підставі податковий кредит.

Така поведінка Державної фіскальної служби України не може cлугувати законною підставою позбавлення позивача права на формування податкового кредиту за податковими накладними, складеними його постачальником у березні 2016 року, а тому зменшення контролюючим органом суми від'ємного значення з ПДВ за наслідками господарських взаємовідносин позивача із ТОВ «ГЯДТ АГРО» на 2 348 962 грн не узгоджується із вимогами, передбаченими частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 30.09.2021 у справі 520/1013/2020.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Полтавській області № 00006100701 від 25.01.2022, яким ТОВ "Пирятинський делікатес" зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість за червень 2021 року у сумі 4 350 711 грн, є протиправним та підлягає скасуванню у частині зменшення від'ємного значення на 2 348 962 грн, а позовні вимоги у цій частині підлягають задоволенню.

Водночас податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Полтавській області № 00006100701 від 25.01.2022 в частині зменшення ТОВ "Пирятинський делікатес" розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість за червень 2021 року у сумі 2 001 749 грн, ґрунтується на вимогах податкового законодавства та обставинах, які мали значення для його прийняття, у зв'язку з чим у цій частині не підлягає визнанню протиправним і скасуванню, а позовні вимоги - задоволенню.

Оцінюючи правомірність податкового повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Полтавській області № 00006080701 від 25.01.2022, яким ТОВ "Пирятинський делікатес" зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, задекларовану на рахунок платника у банку, у загальному розмірі 902 659 грн, та застосовано штрафні (фінансові) санкції у загальній суму 225 664,75 грн, у зв'язку з встановленими порушеннями за наслідками господарських операцій з ТОВ «ГЯДТ АГРО» (сума зменшення бюджетного відшкодування 135312 грн, сума фінансових санкцій 33 828 грн), ТОВ «САДИ КИЇВЩИНИ» (сума зменшення бюджетного відшкодування 767 347 грн, сума фінансових санкцій 191 836,75 грн), суд зазначає таке.

Аналіз норм податкового законодавства свідчить, що у разі від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду платник податків може обрати один з варіантів дій, передбачених пунктом 200.4. статті 200 ПК України: 1) врахувати суму від'ємного значення у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу); 2) в разі відсутності податкового боргу - заявити про бюджетне відшкодування у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету та/або зарахувати до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Висновок контролюючого органу про завищення ТОВ «Пирятинський делікатес» суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у загальному розмірі 902 659 грн ґрунтується на тому, що товариством було завищено податковий кредит та відповідно від'ємне значення, за рахунок якого формується сума відшкодування податку на додану вартість, за наслідками господарських операцій з ТОВ «ГЯДТ АГРО» та ТОВ «САДИ КИЇВЩИНИ», які проаналізовано судом вище. Зауваження контролюючого органу щодо фактичної сплати податку, заявленого до відшкодування, відсутні.

Зважаючи на те, що суд встановив необґрунтованість висновку податкового органу про нереальність господарських операцій позивача із ТОВ «САДИ КИЇВЩИНИ», при цьому податковий кредит позивачем сформовано на підставі належним чином складених та зареєстрованих у ЄРПН податкових накладних ТОВ «САДИ КИЇВЩИНИ» від 02.11.2020 № 1, від 04.11.2020 № 2, від 05.11.2020 № 3 /а.с. 90 - 98, т.2/, а також необгрунтованість висновку контролюючого органу про порушення позивачем норм податкового законодавства під час формування податкового кредиту за наслідками господарських операцій з ТОВ «ГЯДТ АГРО», відповідно суд вважає також безпідставним зменшення позивачу сум бюджетного відшкодування ПДВ за наслідками таких операцій.

Отже, податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Полтавській області № 00006080701 від 25.01.2022, яким ТОВ "Пирятинський делікатес" зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, задекларовану на рахунок платника у банку, у загальному розмірі 902 659 грн, та застосовано штрафні (фінансові) санкції у загальній суму 225 664,75 грн, не ґрунтується на вимогах законодавства, прийняте без урахування усіх обставин, які мали значення для його прийняття, а тому підлягає визнанню протиправним та скасуванню, а позовні вимоги - задоволенню.

Підсумовуючи викладене, позов ТОВ «Пирятинський делікатес» підлягає частковому задоволенню.

V. РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ

Частиною 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до частини 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Позивачем при зверненні до суду сплачено судовий збір у сумі 24 810 грн /а.с. 100, т. 2/.

Враховуючи те, що суд дійшов висновку про часткове задоволення позову, суд вважає за необхідне стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача судові витрати зі сплати судового збору пропорційно до розміру задоволених позовних вимог (7 314 019,75 грн від ціни позову 35 466 735,75 грн), а саме у сумі 5116,37 грн.

Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України,

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Пирятинський делікатес" (вул. Н. Марка, 46, с. Дейманівка, Пирятинський район, Полтавська область, 37100, код ЄДРПОУ 36313601) до Головного управління ДПС у Полтавській області (вул. Європейська, 4, м. Полтава, 36014, код ЄДРПОУ 44057192) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Полтавській області від 25 січня 2022 року № 00006110701 в частині зменшення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за І квартал 2021 року на 3 836 734 грн (три мільйони вісімсот тридцять шість тисяч сімсот тридцять чотири гривні).

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Полтавській області від 25 січня 2022 року № 00006080701.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Полтавській області від 25 січня 2022 року № 00006100701 в частині зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість на 2 348 962 (два мільйони триста сорок вісім тисяч дев'ятсот шістдесят дві гривні).

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Полтавській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Пирятинський делікатес" судові витрати зі сплати судового збору у сумі 5116,37 грн (п'ять тисяч сто шістнадцять гривень тридцять сім копійок).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 08 лютого 2023 року.

Головуючий суддя М.В. Довгопол

Попередній документ

108879519

Наступний документ

108879521

Інформація про рішення:

№ рішення:	108879520
№ справи:	440/7258/22
Дата рішення:	31.01.2023
Дата публікації:	13.02.2023
Форма документу:	Рішення
Форма судочинства:	Адміністративне
Суд:	Полтавський окружний адміністративний суд
Категорія справи:	Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо; адміністрування окремих податків, зборів, платежів, з них; податку на прибуток підприємств

Стан розгляду справи:

Стадія розгляду:	Розглянуто у касаційній інстанції (30.10.2025)
Дата надходження:	26.08.2022
Предмет позову:	визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень

Розклад засідань:

Минулі засідання (12)

29.09.2022 10:00	Полтавський окружний адміністративний суд
01.11.2022 10:00	Полтавський окружний адміністративний суд
15.11.2022 10:00	Полтавський окружний адміністративний суд
24.11.2022 10:00	Полтавський окружний адміністративний суд
13.12.2022 11:00	Полтавський окружний адміністративний суд
10.01.2023 10:00	Полтавський окружний адміністративний суд
31.01.2023 10:00	Полтавський окружний адміністративний суд
19.09.2023 10:00	Другий апеляційний адміністративний суд
17.10.2023 13:30	Другий апеляційний адміністративний суд
07.11.2023 10:45	Другий апеляційний адміністративний суд
21.11.2023 15:00	Другий апеляційний адміністративний суд
30.11.2023 13:00	Другий апеляційний адміністративний суд