про залишення позовної заяви без руху
31 січня 2023 року м. Кропивницький Справа № 340/325/23
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Кравчук О.В, розглянувши матеріали
позовної заяви ОСОБА_1 (РНКОПП - НОМЕР_1 ; адреса: АДРЕСА_1 )
до військової частини НОМЕР_2 (код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ; адреса: АДРЕСА_2 )
про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд :
- визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_2 (ЄДРПОУ: НОМЕР_3 ) щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) індексації грошового забезпечення за період з 25.08.2017 року по 01.03.2018 року;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_2 (ЄДРПОУ: НОМЕР_3 ) здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) індексації грошового забезпечення за період з 25.08.2017 року по 01.03.2018 року, враховуючи базовий місяць з моменту підвищення посадового окладу - 01 січня 2008 року.
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Згідно з частиною 3 статті 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
В порушення вимог вказаної норми позивачем не надано суду доказів сплати судового збору у встановлених порядку і розмірі. Також не надано суду документів, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Разом з тим, у позовній заяві позивач зазначає, що позивачі у справах по стягненню заробітної плати звільняються від сплати судового збору.
З цього приводу суд зазначає, що посилання позивача на те, що він звільнений від сплати судового збору на підставі пункту 1 частини 1 статті 5 Закону України "Про судовий збір", є безпідставними, виходячи з наступного.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 5 Закону України "Про судовий збір", від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.
Пільг щодо сплати судового збору за позовні вимоги, зокрема, про визнання дій протиправними відповідача щодо не виплати індексації грошового забезпечення позивачеві пункт 1 частини 1 статті 5 Закону України "Про судовий збір" не визначає, а тому позивач не звільнений від сплати судового збору за подання позову.
Наведена правова позиція узгоджується також і з позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеній в його постанові від 30.01.2019 у справі №910/4518/16 та Верховного Суду, викладеній в його постанові від 19.02.2020 у справі №761/943/18, дана правова позиція підлягає обов'язкову врахуванню адміністративним судом відповідно до частини 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України.
За таких умов позивачеві слід сплатити судовий збір у розмірі, що встановлений підпунктом 2 пункту 1 частини третьої статті 4 Закону України “Про судовий збір”- 0,4 прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1073,60 грн).
Водночас, за приписами частини першої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Відповідно до частини другої статті 233 Кодексу законів про працю України (у редакції, яка діяла до 19.07.2022 року) у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
Таким чином, до 19.07.2022 року звернення до суду з позовом про стягнення належної заробітної плати не було обмежено строками.
Однак, 19.07.2022 року набув чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин» № 2352, яким внесено ряд змін до діючого законодавства про працю.
Зокрема, змін зазнали норми законодавства щодо порядку звернення громадян до суду у разі виникнення трудових спорів в частині строків таких звернень.
Частини перша та друга статті 233 Кодексу законів про працю України викладені у наступній редакції:
- працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті (частина 1);
- із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116) (частина 2).
Відтак, унесенням до Кодексу законів про працю України вказаних змін законодавець, виклавши у новій редакції частину 1 та частину 2 статті 233 Кодексу законів про працю України, увів строки звернення до суду з позовом про стягнення належної заробітної плати.
Відповідно до частини 2 статті 233 Кодексу законів про працю України стосується виплати всіх сум, що належать працівникові у разі його звільнення.
При цьому, стаття перша цієї ж норми передбачає загальний строк звернення до суду у трудових спорах.
Беручи до уваги наведені норми, суд вважає, що позивачем пропущено строк звернення до суду.
Частиною 6 статті 161 КАС України передбачено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Відповідно до частини 1 статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Відтак, позивачу необхідно надати заяву про поновлення пропущеного строку звернення до суду та доказів, що підтверджуються причини пропуску такого.
Керуючись статтями 160, 161, 169, 243, 248, 256 КАС України, суддя
Позовну заяву ОСОБА_1 - залишити без руху.
Позивачу - протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху - усунути недоліки позовної заяви шляхом подання до суду доказів сплати судового збору у сумі 1073.60, заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду та доказів на підтвердження причин пропуску такого строку.
Копію цієї ухвали надіслати особі, що звернулася із позовною заявою.
Ухвала набирає законної сили у порядку, встановленому статтею 256 КАС України та окремому оскарженню не підлягає.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду О.В. Кравчук