про продовження строку для усунення недоліків позовної заяви
07 лютого 2023 року м. Київ №760/16790/22
Суддя Київського окружного адміністративного суду Щавінський В.Р., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до Солом'янського районного суду м. Києва з позовом до Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України з вимогами:
- визнати бездіяльність Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України;
- зобов'язати Державну службу спеціального зв'язку та захисту інформації України у п'ятиденний термін надати позивачеві письмову відповідь на питання позивача, викладені в листі від 21.01.2022, а саме:
1) якому відомству (підприємству/організації) підпорядкована станція урядового зв'язку (станція з радіоелектронної розвідки) об'єкту К2, що обслуговується Казенним підприємством «Укрспецзв'язок» (за адресою вул. Льва Толстого, 16/18). Станцію з радіоелектронної розвідки споруджено за бетонною огорожею, під територією ботанічного саду;
2) хто є розпорядником (власником/користувачем) короткохвильової антени, розміщеної на даху будівлі, за адресою: АДРЕСА_1 ;
3) яке відомство (або організація) здійснює кадрову політику (призначення на посаду/звільнення з посади) щодо штатного персоналу, який працює на урядовій станції (станції з радіоелектронної розвідки) об'єкту к2, за адресою: АДРЕСА_2 .
Ухвалою Солом'янського районного суду м. Києва від 12.12.2022 адміністративний позов ОСОБА_1 до Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії передано на розгляд до Окружного адміністративного суду м. Києва.
Однак, відповідно до прикінцевих положень Закону України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» від 13.12.2022 №2825-IX, якими встановлено, що з дня початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду Київський окружний адміністративний суд невідкладно передає справи, підсудні окружному адміністративному суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, до Київського міського окружного адміністративного суду.
У зв'язку із вказаним вище, матеріали справи №760/16790/22 направлені Солом'янським районним судом м. Києва до Київського окружного адміністративного суду.
12.01.2023 матеріали справи №760/16790/22 надійшли на адресу Київського окружного адміністративного суду та за результатами автоматизованого розподілу справ між суддями визначено та передано дану справу для розгляду судді Щавінському В.Р.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 17.01.2023 позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу десятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання копії даної ухвали, протягом якого позивачу необхідно було усунути недоліки позовної заяви, а саме шляхом подання до суду:
- належним чином оформленої позовної заяви відповідно до вимог ст. 160 КАС України та її копій відповідно до кількості учасників справи та для суду, із зазначенням у вступній частині позовної заяви ідентифікаційного коду відповідача, як юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України; реєстраційного номеру облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України позивача, з викладенням прохальної частини у відповідності до законодавства, з чітким зазначенням порушеного права та конкретизованим, ефективним способом відновлення порушених прав з урахуванням висновків суду;
- оригіналу документа про сплату судового збору у розмірі 950,00 грн. та оригіналу документа про доплату судового збору у розмірі 42,40 грн.;
- належним чином засвідчених додатків, які поданні разом з адміністративним позовом у кількості примірників відповідно до кількості учасників справи, один з яких для суду.
Вказана ухвала суду набрала законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає окремому оскарженню.
Дана ухвала суду направлена позивачеві засобами поштового зв'язку на адресу позивача, яка вказана у позовній заяві ( АДРЕСА_3 ), та була отримана позивачем особисто 19.01.2023, що підтверджується наявним в матеріалах справи рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення за трек-номером 0113302484480.
Від позивача 31.01.2023 надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви. З даної заяви вбачається, що позивач не виконав всі вимоги ухвали суду від 17.01.2023, а саме: вимогу «визнати бездіяльність Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України» не конкретизовано (не зазначено коли саме була вчинена бездіяльність відповідачем і в чому вона відображається) та не надано оригіналу документа про сплату судового збору у розмірі 950,00 грн.
Як вбачається із тексту ухвали Київського окружного адміністративного суду від 17.01.2023, у ній, зокрема, зазначено, ч. 1 ст. 5 КАС України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом:
1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;
2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;
3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій;
4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії;
5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень;
6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
Відповідно до п.4 ч. 5 ст. 160 КАС України зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.
Пунктом 5 ч. 5 ст. 160 КАС України передбачено, що в позовній заяві, зокрема, зазначається виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Великою Палатою Верховного Суду у справі №640/7310/19 (ЄДРСР 94394125) зазначено: особа, яка вважає, що порушені її права, свободи чи інтереси, і яка у зв'язку із цим звертається за їх захистом до адміністративного суду, має зазначити в позовній заяві: хто, який саме суб'єкт владних повноважень (а якщо відповідачем може бути суб'єкт господарювання, то який саме) порушив її права чи інтереси, яким чином, якими діями (рішенням, бездіяльністю) відбулося втручання в її права, які саме права були порушені, чи належать вони позивачу, які обставини про це свідчать. Закон не передбачає вимог щодо обсягу, повноти чи слушності доводів позовної заяви, але приписує щонайменше сформулювати суть (зміст) порушення, яким чином воно негативно позначилось на правах особи, яка звертається з позовом, яким чином може бути відновлено порушене право. Зміст та обсяг порушеного права та викладення обставин, якими воно підтверджується, в кожному конкретному випадку можуть різнитися, але принаймні на рівні формулювання викладу їх змісту мають бути достатніми, щоб визначити предмет спору, його юрисдикційну належність, характер вимог, часові межі події порушення, нормативне регулювання спірних відносин, а також обставини, за яких можна ухвалити одне з обов'язкових процесуальних рішень, пов'язаних із визнанням позовної заяви прийнятною/неприйнятною.
Зважаючи на те, що рішення суду завжди спрямоване на захист конкретного суб'єктивного права, зміст позовних вимог не може бути абстрактним чи містити певні умовні категорії і повинен формулюватись максимально чітко і зрозуміло, оскільки від якості позовної заяви, юридично правильного змісту позовних вимог, зазначення способу судового захисту залежить швидкий і ефективний розгляд справи.
Зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, на рівні формулювання викладу їх змісту мають бути достатніми, щоб визначити предмет спору, його юрисдикційну належність, характер вимог, часові рамки події порушення, нормативне регулювання спірних відносин, а також обставини, за яких можна ухвалити одне із обов'язкових процесуальних рішень, пов'язаних із визнанням позовної заяви прийнятною/неприйнятною.
Як вбачається з прохальної частини позову, позивач просить суд, зокрема, визнати бездіяльність Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України.
Однак, позивачем не зазначено коли саме була вчинена бездіяльність відповідачем і в чому вона відображається, що унеможливлює суд визначити часові межі подій, як не можливо встановити якими діями (рішенням, бездіяльністю) відбулося втручання в його права.
Відтак вимога «визнати бездіяльність Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України» не конкретизована.
Суд констатує, що вказана вимога позивача у прохальній частині є абстрактна та незрозуміла, що позбавляє суд, за наявності на те підстав, застосувати ефективний спосіб судового захисту.
Суд зазначає, що адміністративне судочинство здійснюється з метою захисту конкретного порушеного суб'єктивного права, що належить особі, тому зміст позовних вимог не може бути абстрактним чи містити певні умовні категорії і повинен формулюватись максимально чітко і зрозуміло.
Згідно з ч. 3 ст. 161 КАС України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом (ч.2 ст.132 КАС України).
Положеннями абз. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про судовий збір»" від 08.07.2011 №3674-VI (далі - Закон №3674-VI) визначено, що судовий збір справляється, зокрема, за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
Статтею 4 Закону №3674-VI встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно з ч. 2 ст. 4 Закону №3674-VI за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Частиною 3 статті 6 Закону №3674-VI визначено, що у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
При цьому, суд звертає увагу на те, що вимоги Закону №3674-VI про сплату судового збору за кожну вимогу немайнового характеру у разі об'єднання в позовній заяві двох і більше вимог немайнового характеру є імперативними.
Положеннями ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» від 02.12.2021 №1928-IX встановлено у 2022 році прожитковий мінімум для працездатних осіб: з 01 січня - 2481 гривня, з 01 липня - 2600 гривень, з 01 грудня - 2684 гривні.
Таким чином, при зверненні до суду з даним адміністративним позовом позивачу слід було сплатити судовий збір у розмірі 992,40 грн. (2481,00 грн. х 0,4).
Частинами 1 та 2 ст. 9 Закону №3674-VI встановлено, що судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України.
До позовної заяви позивач додав службовий чек від 14.11.2022 ПН№215600426655 про сплату судового збору у розмірі 950,00 грн.
Вказаний документ не містить інформацію про обсяг розрахункової операції та її здійснення.
Доказом проведення розрахункової операції є фіскальний чек, а не службовий чек.
Враховуючи вищевказане, суддя зазначає наступне.
Частиною 1 ст. 118 КАС України визначено, що процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.
Відповідно до ч. 2 ст. 121 КАС України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
Нормами ч. 6 ст. 121 КАС України визначено, що про поновлення або продовження процесуального строку, відмову у поновленні або продовженні процесуального строку суд постановляє ухвалу, яка не пізніше наступного дня з дня її постановлення надсилається особі, яка звернулася із відповідною заявою.
Таким чином, з метою забезпечення права позивача на доступ до правосуддя, суддя вважає за доцільне продовжити позивачу процесуальний строк на усунення недоліків позовної заяви на 10 (десять) календарних днів з дня вручення копії даної ухвали суду, для уточнення прохальної частини позовної заяви, з урахуванням вказаних судом зауважень та надання до суду оригіналу документа про сплату судового збору у розмірі 950,00 грн.
Керуючись ст. 118, 121, 161, 169, 171 КАС України
1. Продовжити ОСОБА_1 строк для усунення недоліків позовної заяви на 10 (десять) календарних днів з дня вручення копії даної ухвали суду, протягом якого позивачу необхідно надати до суду позовну заяву із уточненням прохальної частини позову, з урахуванням вказаних судом зауважень та оригіналу документа про сплату судового збору у розмірі 950,00 грн.
2. Копію ухвали надіслати позивачу, зокрема, шляхом направлення тексту ухвали електронною поштою, факсимільним повідомленням (факсом, телефаксом), телефонограмою.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Щавінський В.Р.