09 лютого 2023 року № 320/3180/19
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Головенко О.Д., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Кам'янець-Подільського міського голови Посітко Михайла Володимировича, Кам'янець - Подільської міської ради, третя особа - Виконавчий комітет Кам'янець - Подільської міської ради про визнання протиправним та скасування рішень та розпорядження,
До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Кам'янець-Подільського міського голови Сімашкевича Михайла Євстрафійовича, Кам'янець - Подільської міської ради, третя особа - Виконавчий комітет Кам'янець - Подільської міської ради та з урахуванням уточнення позовних вимог просив суд:
визнати протиправним та скасувати розпорядження Кам"янець - Подільського міського голови від 16.05.2019 № 109-к "Про поновлення на роботі ОСОБА_1 ";
визнати протиправним та скасувати рішення Кам'янець - Подільської міської ради від 14.05.2019 № 29/72 "Про внесення змін до структурних виконавчих органів міської ради".
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 25.07.2019 провадження у справі відкрито за правилами загального позовного провадження.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 25.10.2019 провадження у справі було зупинено.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 26.10.2020 провадження у справі поновлено.
Ухвалою суду 11.12.2020 за клопотанням позивача було замінено відповідача у справі, а саме Кам'янець-Подільського міського голову ОСОБА_2 на Кам'янець-Подільського міського голову Посітко Михайла Володимировича.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 18.06.2021 провадження у справі було зупинено.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 14.12.2021 провадження у справі поновлено.
Ухвалою суду від 11.02.2022 без виходу до нарадчої кімнати, підготовче засідання було закрито та призначено розгляд справи по суті.
В судове засідання представники учасників процесу не з'явились, однак про дату, час та місце розгляду справи повідомленні належним чином.
Частиною 9 ст. 205 КАС України визначено, що якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Керуючись даними нормами, суд продовжив розгляд справи по суті в порядку письмового провадження.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що спірним рішенням 14.05.2019 № 29/72 "Про внесення змін до структурних виконавчих органів міської ради" відповідач протиправно створили Департамент правового супроводу та контролю, якого на час звільнення позивача не існувало, а також розпорядження поновив його на посаді директора вказаного департаменту, в якому позивач не працював до цього.
На думку позивача такими діями відповідачі порушили його право та інтерес щодо поновлення на роботі на визначеній рішенням Києво - Святошинського районного суду Київської області від 14.11.2018 у справі № 369/11467/16-а посаді директора Департаменту правового супроводу та контролю, виконувати свої попередні посадові повноваження, належним чином реалізовувати своє конституційне право на працю.
Від представника відповідачів надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого вказує, що захист прав, свобод або законних інтересів, серед іншого, можливий шляхом визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень або визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень, визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Отже, обов'язковою умовою надання судового захисту є наявність відповідного порушення суб'єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Порушення має бути реальним, обґрунтованим, стосуватися індивідуально виражених прав чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.
Таким чином, відповідач вважає, що оспорюване позивачем розпорядження жодним чином не порушує будь-яких законних прав, свобод та інтересів позивача, а навпаки спрямоване на якомога швидше відновлення порушених трудових прав позивача шляхом його поновлення на роботі. Вважає, що позивач не заінтересований у своєму фактичному поновленні на роботі, а відтак цілком безпідставно, на думку відповідача, оскаржує абсолютно законне розпорядження відповідача щодо поновлення позивача на посаді.
Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, оглянувши письмові докази, які були надані, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що позивач з 17.03.2011 працював на посаді директора Департаменту правового супроводу та контролю Кам'янець-Подільської міської ради.
Розпорядженням першого заступника Кам'янець-Подільського міського голови від 26.12.2011 № 593-к, яке відповідно до розпорядження від 28.12.2011 № 605-к було доповнено, службу в органах місцевого самоврядування позивача було припинено з 26.12.2011.
Розпорядженням Кам'янець-Подільського міського голови від 08.11.2016 № 349-к скасовані розпорядження міського голови від 26.12.2011 № 593-к і від 28.12.2011 № 605-к.
Розпорядженням Кам'янець-Подільського міського голови від 08.11.2016 № 350-к позивача було звільнено з посади директора Департаменту правового супроводу та контролю з 10.01.2012.
Рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 14.11.2018, залишене без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 20.03.2019 (справа 369/11467/16), було визнано протиправним і скасовано розпорядження Кам'янець-Подільського міського голови № 350-к від 08.11.2016 “Про звільнення ОСОБА_1 ”, поновлено на роботі на посаді директора Департаменту правового супроводу та контролю Кам'янець-Подільської міської ради з 10.01.2012; зобов'язано Кам'янець-Подільського міського голову винести розпорядження про поновлення позивача на роботі на посаді директора Департаменту правового супроводу та контролю Кам'янець-Подільської міської ради; стягнуто на користь позивача середньомісячну заробітну плату за час вимушеного прогулу; у задоволенні решти позовних вимог відмовлено; вирішено питання судових витрат.
16.05.2019 відповідач на виконання рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 14.11.2018 та постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 20.03.2019 у справі № 369/11467/16 прийняв розпорядження № 109-К від 16.05.2019, яким скасував розпорядження міського голови від 08.11.2012 № 350-К, поновив ОСОБА_1 з 10.01.2012 на посаді директора Департаменту правового супроводу та контролю, встановив посадовий оклад у розмірі 740,00 грн, присвоєно 7 ранг посадової особи місцевого самоврядування в межах четвертої категорії посад.
Постановою Верховного Суду від 15.10.2020 касаційну скаргу виконавчого комітету Кам'янець-Подільської міської ради задоволено, рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 14.11.2018 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 20.03.2019 скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.
Справу № 369/11467/16, де предметом розгляду є правомірність розпорядження Кам'янець-Подільського міського голови № 350-к від 08.11.2016, не розглянуто.
Проте, 14.05.2019 відповідач прийняв спірне розпорядженні № 29/72 від 14.05.2019 "Про внесення змін до структурних виконавчих органів міської ради", а саме:
відмінити п. 5-8 рішення третьої сесії шостого скликання Кам'янець - Подільської міської ради від 14.12.2010 « 19 «Про створення управління правового супроводу та контролю Кам'янець - Подільської міської ради» про ліквідацію юридичного відділу Кам'янець - подільської міської ради.
перейменувати юридичний відділ Кам'янець - Подільської міської ради у Департамент правового супроводу та контролю Кам'янець - Подільської міської ради.
затвердити Положення про Департамент правового супроводу та контролю Кам'янець - Подільської міської ради.
збільшити штатну чисельність на 1 штатну одиницю та затвердити загальну граничну чисельність працівників виконавчих органів міської ради у кількості 251 штатна одиниця.
затвердити структуру виконавчих органів міської ради.
виконавчому комітету Кам'янець - Подільської міської ради розглянути питання щодо затвердження внутрішньої структури Департаменту правового супроводу та контролю та затвердити штатний розпис у межах затвердженої загальної граничної чисельності.
контроль за виконанням цього рішення покласти на керуючого справами виконавчого комітету Кам'янець - Подільської міської ради ОСОБА_3 .
Також 16.05.2019 розпорядження Кам"янець - Подільського міського голови № 109-к "Про поновлення на роботі ОСОБА_1 " було:
скасувано розпорядження міського голови від 08.11.2016 № 350-к «Про звільнення ОСОБА_1 ».
поновлено ОСОБА_1 з 10.01.2012 на посаді директора Департаменту правового супроводу та контролю.
встановлено ОСОБА_1 станом на 16.05.2019 посадовий оклад у розмірі 7 400,00 грн на місяць.
взяти до уваги, що ОСОБА_1 з 17.03.2011 було присвоєно 7 (сьомий) ранг посадової особи місцевого самоврядування в межах четвертої категорії посад.
надбавка за вислугу років ОСОБА_1 станом на 16.05.2019 складає 20% (стаж для надбавки станом на 16.05.2019 становить 14 років 00 місяців 26 днів).
На думку позивача вказані розпорядження прийнятті з порушенням вимог чинного законодавства та порушуються його законні права та інтереси, у зв'язку з чим звернувся з даним адміністративним позовом.
Надаючи правову оцінку обставинам, що склалися між сторонами, суд зазначає наступне.
Відповідно до ст. 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ч. 1 ст. 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому КАС України, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
Частиною 2 ст. 2 КАС України визначено, що у справах про оскарження рішень, дій суб'єктів владних повноважень, суди перевіряють, чи прийнято рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо; добросовісно; розсудливо; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.
При цьому, ч. 2 ст. 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Статтею 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно- правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Норми Конституції України є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.
Частиною 2 ст. 7 Закону України “Про службу в органах місцевого самоврядування” визначено, що посадові особи місцевого самоврядування діють лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією і законами України, та керуються у своїй діяльності Конституцією України і законами України, актами Президента України і Кабінету Міністрів України, актами органів місцевого самоврядування, а в Автономній Республіці Крим - також нормативно-правовими актами Верховної Ради Автономної Республіки Крим і Ради міністрів Автономної Республіки Крим, прийнятими у межах їхньої компетенції.
Згідно ч. 1 ст. 12 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні” №280/97-ВР міський голова є головною посадовою особою територіальної громади відповідно міста. Частиною 3 зазначеної статті Закону передбачено, що міський голова очолює виконавчий комітет відповідної міської ради, головує на її засіданнях.
Відповідно до ч. 3 ст. 24 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні” органи місцевого самоврядування та їх посадові особи діють лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією і законами України, та керуються у своїй діяльності Конституцією і законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України.
Відповідно до п. 10 ч. 4 ст. 42 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні” №280/97-ВР, міський голова призначає на посади та звільняє з посад керівників відділів, управлінь та інших виконавчих органів ради, підприємств, установ та організацій, що належать до комунальної власності відповідних територіальних громад, крім керівників дошкільних, загальноосвітніх та позашкільних навчальних закладів.
Частиною 5 ст. 42 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні” передбачено, що сільський, селищний, міський голова несе персональну відповідальність за здійснення наданих йому законом повноважень.
Частиною 10 ст. 59 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні” встановлено, що акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.
Нормативний акт - це прийнятий уповноваженим державним чи іншим органом у межах його компетенції офіційний письмовий документ, який встановлює, змінює чи скасовує норми права, носить загальний чи локальний характер та застосовується неодноразово.
Підставами для визнання акта протиправним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов'язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів підприємства чи організації або громадянина.
У ст. 3 Конституції України закріплено принцип, за яким права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, яка відповідає перед людиною за свою діяльність.
Цей принцип знайшов своє відображення у ч. 1 ст. 74 зазначеного Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні”, органи та посадові особи місцевого самоврядування несуть відповідальність за свою діяльність перед територіальною громадою, державою, юридичними і фізичними особами.
Статтею 4 Закону України “Про службу в органах місцевого самоврядування” № 2493-111 від 07.06.2001 визначено, що служба в органах місцевого самоврядування здійснюється, зокрема, на таких основних принципах: верховенства права, демократизму і законності; пріоритету прав та свобод людини і громадянина; професіоналізму, компетентності, ініціативності, чесності, відданості справі.
Відповідно до ст. 8 Закону України “Про службу в органах місцевого самоврядування” № 2493-111 від 07.06.2001 основні обов'язки посадових осіб місцевого самоврядування, зокрема є: додержання Конституції і законів України, інших нормативно-правових актів, актів органів місцевого самоврядування; забезпечення відповідно до їх повноважень ефективної діяльності органів місцевого самоврядування; додержання прав та свобод людини і громадянина.
Відповідно до ст. 235 Кодексу законів про працю України (далі - КЗПП України) рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, прийняте органом, який розглядає трудовий спір, підлягає негайному виконанню.
Статтею 129-1 Конституції України передбачено, що судове рішення с обов'язковим до виконання.
Згідно ст. 65 Закону України «Про виконавче провадженого» рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного працівника виконується невідкладно в порядку, визначеному ст. 63 цього Закону.
Рішення вважається виконаним боржником з дня видання відповідно до законодавства про працю наказу або розпорядження про поновлення стягувача на роботі та внесення відповідного запису до трудової книжки стягувача, після чого виконавець постанову про закінчення виконавчого провадження.
Тобто, особу, яку було незаконно звільнено із займаної посади, на підставі рішення суду має бути поновлено на тій посаді, з якої ї звільнено, якщо в рішенні суду не визначено іншого.
Слід зазначити, що скорочення штатної одиниці незаконно звільненого працівника не може бути підставою невиконання судового рішення про поновлення на роботі.
У разі відсутності посади, на якій працював звільнений працівник, у штатному розпису для виконання рішення суду роботодавець повинен поновити працівника на рівнозначній посаді або внести відповідні зміни до шатного розпису.
Так, на виконання рішення Києво - Святошинського районного суду Київської області від 14.11.2018 та постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 20.03.2019 у справі № 369/11467/16 Кам'янець - Подільською міською радою від 14.05.2019 було прийнято рішення № 29/72 "Про внесення змін до структурних виконавчих органів міської ради" та 16.05.2019 головою Кам'янець - Подільської міської ради прийнято розпорядження № 109-к «Про поновлення на роботі ОСОБА_1 ».
Статтею 25 Закону України «Про місцеве самоврядування» визначено, що сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання.
Пунктом 5 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування» визначено, що виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання затвердження за пропозицією сільського, селищного, міського голови структури виконавчих органів ради, загальної чисельності апарату ради та її виконавчих органів відповідно до типових штатів, затверджених Кабінетом Міністрів України, витрат на їх утримання.
Примаючи 14.05.2019 спірне рішення № 29/72 "Про внесення змін до структурних виконавчих органів міської ради" припустився ряд порушень, а саме вносячи зміни до структури виконавчих органів створив Департаменту правового супроводу та контролю, а не Департамент правового супроводу та контролю Кам'янець-Подільської міської ради, як то вказано у рішенні Києво - Святошинського районного суду Київської області від 14.11.2018 та постанові Шостого апеляційного адміністративного суду від 20.03.2019 у справі № 369/11467/16.
Департамент правового супроводу та контролю Кам'янець-Подільської міської ради ні в Положенні про нього з дати його затвердження рішенням Кам'янець-Подільської міської ради №17 від 25.02.2011, ні в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань не мав та не має будь-яких скорочень своєї назви згідно витягу з ЄДРПОУ на запит № 1006670086 від 22.05.2020.
При цьому, відповідно до штатного розпису Департаменту правового супроводу та контролю Кам'янець-Подільської міської ради затвердженого 01.01.2012 Кам'янець-Подільським міським головою, назва установи визначена як Департамент правового супроводу та контролю Кам'янець-Подільської міської ради. Назвою посади, яку позивач обіймав до звільнення 10.01.2012, керівника вказаної установи є директор Департаменту.
Крім того, Положення про Департамент правового супроводу та контролю, затверджене рішенням міськради № 29/72 від 14.05.2019 не містить усіх повноважень директора Департаменту правового супроводу та контролю, які позивач мав до 10.01.2012, тобто дати звільнення.
Пунктом № 3 рішення Кам'янець-Подільської міської ради № 29/72 від 14.05.2019, затверджено Положення про Департамент правового супроводу та контролю Кам'янець-Подільської міської ради без управлінських повноважень директора, які були в положенні про Департамент правового супроводу та контролю Кам'янець- Подільської міської ради станом на 10.01.2012, затвердженого рішенням Кам'янець-Подільської міської ради № 17 від 25.02.2011.
Також судом було встановлено, що відповідач виніс розпорядження № 24-к від 13.01.2021, яке скасовано рішенням Київського окружного адміністративного суду від 19.07.2021 у справі №320/1659/21 та залишено в силі постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 30.11.2021, підтвердив факт відсутності поновлення позивача на роботі на посаді директора Департаменту правового супроводу та контролю Кам'янець-Подільської міської ради розпорядженням № 109-к від 16.05.2019.
Так, в розпорядженні № 24-к від 13.01.2020, яким змінив зміст оскарженого розпорядження №109-к від 16.05.2019, відповідач зазначив повну назву існуючої юридичної особи в яку вирішив поновити позивача, виконавчого органу міської ради, а саме Департамент правового супроводу та контролю Кам'янець-Подільської міської ради та зазначив (код ЄДРПОУ 37368447).
Суд також звертає увагу, що постановою Верховного Суду від 15.10.2020 у справі № 369/11467/16-а скасовані рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 14.11.2018 та Шостого апеляційного адміністративного суду від 20.03.2019 в повному обсязі, відтак правова підстава існування розпорядження № 109-к від 16.05.2019, яке винесено на підставі вказаних рішень судів першої та апеляційної інстанцій у справі №369/11467/16-а відсутні з дати їх прийняття.
Постановою Верховного Суду від 15.10.2020 у справі № 369/11467/16-а визначено підставою скасування рішень першої та апеляційної інстанції в справі № 369/11467/16- а необхідність дослідження питання щодо дати, з якої має бути поновлений на роботі позивач (10.01.2012 або 26.12.2011); питання розміру середньої заробітної плати, яка підлягає стягненню за час вимушеного прогулу.
Таким чином, розпорядження № 109-к від 16.05.2019 в частині дати з якої вказано поновлення на роботі та розмір стягнення середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу не підтверджена рішеннями судів та більш того, поставлена під сумнів та необхідність дослідження в новому судовому розгляді в першій інстанції.
Отже, розпорядження № 109-к від 16.05.2019 є таким, що має бути скасованим, з огляду на те, що містить незаконно визначені відомості, які не підтверджені постановою Верховного Суду від 15.10.2020 у справі № 369/11467/16-а.
З урахуванням викладено, суд вважає за можливе позов задовольнити та скасувати розпорядження Кам"янець - Подільського міського голови від 16.05.2019 № 109-к "Про поновлення на роботі ОСОБА_1 " та рішення Кам'янець - Подільської міської ради від 14.05.2019 № 29/72 "Про внесення змін до структурних виконавчих органів міської ради", оскільки наразі рішення судів у справі № 369/11467/16-а, які були підставою для прийняття спірних рішення та розпорядження, скасовано Верховним Судом 15.10.2020.
Суд враховує роз'яснення, що викладені у п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, відповідно до якого обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Цей же принцип знайшов свій вираз у низці рішень Європейського суду з прав людини, у яких ЄСПЛ неодноразово наголошував, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain); рішення у справі "Серявін та інші проти України").
Відповідно до вимог ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 2 ст. 9 КАС України визначено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Крім того, надаючи оцінку всім доводам сторін, суд зазначає, що приймає до уваги рішення ЄСПЛ по справі “Ґарсія Руіз проти Іспанії” (Garcia Ruiz v. Spain), в якому Суд зазначив, що “…хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожний довід…”.
Частиною 2 ст. 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
У відповідності до ч. 2 ст. 73 КАС України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Згідно із ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Позивачем під час розгляду справи було надано належні та допустимі докази на підтвердження обґрунтованості позовних вимог, а наведені ним доводи не було спростовано відповідачем.
За наведених обставин суд вважає позовні вимоги обґрунтованими і такими, що підлягають частковому задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Позивачем за подання позовної заяви сплачено судовий збір у розмірі 3 842,00 грн, що підтверджується квитанцією від 18.06.2019 № 10075.
Також слід врахувати, що позивачем було зменшено позовні вимоги, тому враховуючи п.1 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається особі, яка його сплатила.
Відтак, на користь позивача слід присудити судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1 536,80 грн за рахунок бюджетних асигнувань Кам'янець - Подільської міської ради, а також повернути з Державного бюджету України 2 305,20 грн.
Керуючись ст. 9, 14, 73 - 78, 90, 139, 143, 242- 246, 250, 255 КАС України, суд
Адміністративний позов задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати розпорядження Кам"янець - Подільського міського голови від 16.05.2019 № 109-к "Про поновлення на роботі ОСОБА_1 ".
Визнати протиправним та скасувати рішення Кам'янець - Подільської міської ради від 14.05.2019 № 29/72 "Про внесення змін до структурних виконавчих органів міської ради".
Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень - Кам'янець - Подільської міської ради (код ЄДРПОУ 26571846) судовий збір у розмірі 1 536 (одна тисяча п'ятсот тридцять шість) грн 80 коп.
Повернути ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) з Державного бюджету України сплачений судовий збір у розмірі 2 305 (дві тисячі триста п'ять) грн. 20 коп.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Головенко О.Д.