09 лютого 2023 року Справа № 280/2027/22 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі судді Бойченко Ю.П., розглянувши за правилами спрощеного, в порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )
до Головного управління ДПС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, просп. Соборний, 166)
про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління ДПС у Запорізькій області (далі - відповідач), в якій позивач просить суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення відповідача від 27.07.2021 №00102630709 та від 27.07.2021 №00102640709.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що відповідач, за результатами проведення фактичної перевірки, прийняв податкові повідомлення-рішення від 27.07.2021 №00102630709 та від 27.07.2021 №00102640709, якими застосував до ФОП ОСОБА_1 штрафні санкції. Позивач з даними податковими повідомленнями-рішеннями не погоджується та зазначає, що Якимівським районним судом Запорізької області, за результатами розгляду протоколу про адміністративне правопорушення відносно ФОП ОСОБА_1 за ст. 155-1 КУпАП провадження у справі закрито у зв'язку із відсутністю в її діях події і складу зазначеного адміністративного правопорушення. З урахуванням приписів ст. 78 КАС України при розгляді даного спору постанова суду у справі про адміністративне правопорушення є обов'язковою для адміністративного суду. Крім того, перевірку проведено у присутності продавця ОСОБА_2 , при цьому позивач до перевірки навіть не запрошувалась, що позбавило її можливості надати пояснення та відповідні документи. Зауважує, що п. 4.3 та п. 4.4 акту перевірки могли бути заповнені перевіряючими після того, як вони залишили господарську одиницю - магазин. Також, оскільки акт перевірки не вручався ані позивачу, ані продавцю, а лише був підписаний ОСОБА_2 в день проведення перевірки 22.06.2021, вважає, що порушено встановлений п. 86.8 ст. 86 Податкового кодексу України 15-денний строк прийняття податкових повідомлень-рішень. З урахуванням викладеного вважає позовні вимоги обґрунтованими та просить їх задовольнити.
Ухвалою суду від 08.02.2022 відкрито провадження в адміністративній справі №280/2027/22; ухвалено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.
Ухвалою суду від 21.06.2022 визнано поважними причини пропуску строку для подання відзиву на позовну заяву. Надано Головному управлінню ДПС у Запорізькій області 30-денний строк з дня вручення копії даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву.
Відповідач позов не визнав, надав відзив (вх. від 22.07.2022 №27891), в якому проти задоволення позовних вимог заперечив та зазначив, що продавець ОСОБА_2 ознайомилася з направленнями на проведення перевірки та отримала копію наказу про її призначення, про що свідчить її підпис. За результатами проведення фактичної перевірки позивача складено акт від 02.07.2021 №5804/08/01/07/09/ НОМЕР_1 . У зв'язку із відмовою позивача отримувати акт перевірки складено акт відмови від підпису та отримання матеріалів перевірки. При цьому, акт перевірки направлено ФОП ОСОБА_1 поштою рекомендованим листом із повідомленням про вручення. За матеріалами перевірки складені спірні податкові повідомлення-рішення. Посилання позивача на постанову Якимівського районного суду Запорізької області вважає необґрунтованими та вважає, вона не стосується суті даного спору. Також вважає недоведеними твердження позивача про те, що п. 4.3 та. 4.4 акту перевірки на момент підписання акту не були заповнені. Звертає увагу, що листом ГУ ДПС у Запорізькій області «Про надання документів», на якому стоїть підпис продавця ОСОБА_2 , позивачу зазначалося про необхідність надати 29.06.2021 до приміщення контролюючого органу для перевірки оригінали документів згідно переліку. З урахуванням викладеного просить відмовити у задоволенні позову.
Позивачем пред'явлено вимогу, яка згідно пункту 6 частини шостої статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України належить до справ незначної складності та підлягає розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.
Частиною п'ятою статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Враховуючи приписи ч. 5 ст. 262 КАС України справа розглядалася за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд звертає увагу на наступне.
Відповідно до наказу Головного управління ДПС у Запорізькій області від 17.06.2021 №1762-п, керуючись ст. 19-1, ст. 20, пп. 75.1.3 п. 75.1 ст. 75, на підставі пп. 80.2.2 п. 80.2 ст. 80, п. 52-2 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України, наказано провести з 22.06.2021 тривалістю не більше 10 діб фактичну перевірку магазину за адресою: АДРЕСА_2 , де здійснює діяльність ФОП ОСОБА_1 (р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 ) за період з 02.03.2020 по день закінчення фактичної перевірки, з питань дотримання норм законодавства, які є обов'язковими до виконання при здійсненні оптової та роздрібної торгівлі підакцизними товарами; вимог законодавства, яке регулює ведення касових операцій; наявності ліцензій та інших документів; установлених правил торгівлі підакцизними товарами, а також інших питань, що регулюють виробництво та обіг підакцизних товарів в Україні.
На підставі ст.ст. 20, 80 Податкового кодексу України, відповідно до наказу Головного управління ДПС у Запорізькій області від 17.06.2021 №1762-п та направлень від 18.06.2021 №2791, №2792, фахівцями відповідача 22.06.2021 проведено фактичну перевірку господарської діяльності магазину, що розташований за адресою: АДРЕСА_2 , суб'єкта господарської діяльності ФОП ОСОБА_1 , за результатами якої складено акт від 02.07.2021 №5804/08/01/07/09/ НОМЕР_1 .
Перевіркою, серед іншого, встановлено порушення позивачем вимог пунктів 7, 9, 11, 12 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 № 265/95-ВР; п. 1 постанови Кабінету Міністрів України від 30.10.2008 № 957 «Про встановлення розміру мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв».
Такі висновки контролюючого органу базуються, зокрема, на наступному:
стосовно порушення вимог пунктів 7, 9, 11, 12 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 № 265/95-ВР: у магазині продано пачку цигарок «PULL синій» за ціною 29,00 грн. з використанням РРО. Порушено режим попереднього програмування підакцизних товарів в частині обліку їх кількості, а саме: у відомості ТМЦ №2 п. 10 залишок цигарок «PULL червоний» по ціні 29,00 грн. 10 пачок, а у п. 9 - цигарки «PULL синій» по ціні 29,00 грн. у кількості 10 пачок. В РРО запрограмовано під кодом №533 - 9 пачок. Також згідно відомості ТМЦ № 1 у п. 2 вказано наявність цигарок «Марвел» сині по 50,5 грн. у кількості 6 пачок, а в РРО під кодом №528 запрограмовано 7 пачок. Крім того, встановлено неподання до органів ДПС звітності, пов'язаною із застосуванням РРО та копій фіскальних звітних чеків з РРО за 18.07.2020, 23.08.2020, 19.08.2020, 18.10.2020, 18.11.2020. За місцем зберігання та реалізації товарів встановлені товарно-матеріальні цінності, які необліковані у встановленому порядку. Перелік необлікованих товарів вказано у відомостях ТМЦ (додаток №3 до акту). Нестача товару, який було отримано по вказаним у відомостям накладним та звірено залишками ТМЦ складає 4205,00 грн.;
стосовно порушення вимог п. 1 постанови Кабінету Міністрів України від 30.10.2008 № 957 «Про встановлення розміру мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв»: встановлено реалізацію алкогольних напоїв за цінами нижче встановлених мінімальних. Так, згідно баз даних АС «Податковий блок» 19.08.2020 о 10 год 50 хв. (чек №347) у магазині ФОП ОСОБА_1 через РРО реалізовано пляшку коньяку «Shabsky» 4 зірки 0,5 літри за ціною 129,00 грн. Мінімальна роздрібна ціна на даний товар не повинна бути менша ніж 139,34 грн., код УКТ ЗЕД на коньяк «Shabsky» 4 зірки 0,5 літри вказано у чеку 2208201200.
Як вбачається з акту перевірки, перевірку здійснено у присутності продавця ОСОБА_2 , про що свідчить її підпис в такому акті. В рядку «Відмітка про ознайомлення та отримання другого примірника матеріалів перевірки суб'єкта господарювання (законного представника)» стоїть підпис продавця ОСОБА_2 .
Крім того, з направлень на перевірку від 18.06.2021 №2791, №2792 судом встановлено, що продавцю ОСОБА_2 пред'явлено службові посвідчення та направлення, а також вручено копію наказу від 17.06.2021 №1762-п.
Також, 22.06.2021 продавцю вручено лист «Про надання документів», у якому зазначено, що ФОП ОСОБА_1 у зв'язку із проведенням фактичної перевірки необхідно надати 29.06.2021 о 10 год. 00 хв. до приміщення контролюючого органу оригінали документів згідно з переліком.
02.07.2021 відповідачем складено акт №1558/08/01/07/09/ НОМЕР_1 про те, що позивач відмовилася від відвідування органу ДПС, підписання та отримання акту фактичної перевірки. Того ж дня акт перевірки направлено позивачу засобами поштового зв'язку рекомендованим листом.
На підставі акту від 02.07.2021 №5804/08/01/07/09/ НОМЕР_1 відповідачем складено податкові повідомлення-рішення від 27.07.2021:
№00102640709, яким до позивача застосовані штрафні санкції у розмірі 14 020,00 грн., а саме: 510,00 грн. - за порушення п. 7, п. 9 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»; 5 100,00 грн. - за порушення п. 11 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»; 8 410,00 грн. - за порушення п. 12 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»;
№00102630709, яким до позивача застосовані штрафні санкції у розмірі 10 000,00 грн. за порушення п. 1 постанови Кабінету Міністрів України від 30.10.2008 № 957 «Про встановлення розміру мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв».
Незгода з даними податковими повідомленнями-рішеннями зумовила звернення ФОП ОСОБА_1 до суду з даною позовною заявою.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд керується наступними мотивами.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються Податковим кодексом України № 2755-VI від 02.12.2010 (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, далі - ПК України), який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
У відповідності до приписів підпунктів 19-1.1.14, 19-1.1.16 - 19-1.1.17 пункту 19-1.1 статті 19 Податкового кодексу України (тут і далі - в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), контролюючі органи виконують такі функції:
здійснюють контроль у сфері виробництва, обігу та реалізації підакцизних товарів, контроль за їх цільовим використанням, забезпечують міжгалузеву координацію у цій сфері;
здійснюють заходи щодо запобігання та виявлення порушень законодавства у сфері виробництва та обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального;
проводять роботу щодо боротьби з незаконним виробництвом, переміщенням, обігом спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального.
Відповідно до статті 62 Податкового кодексу України одним із способів здійснення податкового контролю є перевірки та звірки відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірки щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.
Пунктом 75.1 статті 75 Податкового кодексу України передбачено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Згідно підпункту 75.1.3 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об'єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).
Порядок проведення фактичної перевірки врегульовано статтею 80 Податкового кодексу України.
Так, фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи) (п. 80.1 статті 80 Податкового кодексу України).
Відповідно до пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких підстав, зокрема:
80.2.2. у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, зокрема, щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів;
80.2.3. письмового звернення покупця (споживача), оформленого відповідно до закону, про порушення платником податків установленого порядку проведення розрахункових операцій, касових операцій, патентування або ліцензування;
80.2.5. у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пального.
Із змісту наведених норм права слідує, що пункт 80.2 статті 80 Податкового кодексу України виокремлює різні підстави для проведення контролюючим органом фактичної перевірки суб'єкта господарювання. Підставою для проведення фактичної перевірки згідно з підпунктом 80.2.2 пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України слугує наявність та/або отримання від державних органів або органів місцевого самоврядування інформації про можливі порушення платником податків законодавства; 80.2.3 - письмове звернення покупця (споживача); 80.2.5 - наявність та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення платником вимог законодавства.
Правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій та програмних реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг визначені Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 №265/95-ВР (далі - Закон №265). Його дія поширюється на усіх суб'єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб'єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі.
За правилами пунктів 1, 2, 11, 12 статті 3 Закону №265 суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов'язані:
проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні реєстратори розрахункових операцій зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок;
надавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов'язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, створений в паперовій та/або електронній формі (у тому числі, але не виключно, з відтворюванням на дисплеї реєстратора розрахункових операцій чи дисплеї пристрою, на якому встановлений програмний реєстратор розрахункових операцій QR-коду, який дозволяє особі здійснювати його зчитування та ідентифікацію із розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому міститься, та/або надсиланням електронного розрахункового документа на наданий такою особою абонентський номер або адресу електронної пошти);
проводити розрахункові операції через реєстратори розрахункових операцій та/або через програмні реєстратори розрахункових операцій для підакцизних товарів із використанням режиму програмування із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, найменування товарів, цін товарів та обліку їх кількості;
вести в порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів, здійснювати продаж лише тих товарів (послуг), що відображені в такому обліку. При цьому суб'єкт господарювання зобов'язаний надати контролюючим органам під час проведення перевірки документи (у паперовій або електронній формі), які підтверджують облік та походження товарів, що на момент перевірки знаходяться у місці продажу (господарському об'єкті). Такі вимоги не поширюються на фізичних осіб - підприємців, які є платниками єдиного податку та не зареєстровані платниками податку на додану вартість (крім тих, які провадять діяльність з реалізації технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, а також лікарських засобів та виробів медичного призначення, ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння).
Відповідно до частини першої статті 15 Закону №265 контроль за додержанням суб'єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), операцій з видачі готівкових коштів держателям електронних платіжних засобів та інших вимог цього Закону здійснюють контролюючі органи шляхом проведення фактичних та документальних перевірок відповідно до Податкового кодексу України.
За порушення вимог цього Закону до суб'єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних контролюючих органів застосовуються фінансові санкції у таких розмірах:
триста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі проведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій без використання режиму програмування найменування кожного підакцизного товару із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, ціни товару та обліку його кількості (пункт 7 статті 17 Закону №265);
тридцять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі неподання до контролюючих органів звітності, пов'язаної із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій, розрахункових книжок та копій розрахункових документів і фіскальних звітних чеків з реєстраторів розрахункових операцій через дротові або бездротові канали зв'язку в разі обов'язковості її подання (пункт 10 статті 17 Закону №265).
Статтею 20 Закону №265 передбачено, що до суб'єктів господарювання, що здійснюють реалізацію товарів, які не обліковані у встановленому порядку, та/або не надали під час проведення перевірки документи, які підтверджують облік товарів, що знаходяться у місці продажу (господарському об'єкті), за рішенням контролюючих органів застосовується фінансова санкція у розмірі подвійної вартості таких товарів, які не обліковані у встановленому порядку, за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Такі вимоги не поширюються на фізичних осіб - підприємців, які є платниками єдиного податку та не зареєстровані платниками податку на додану вартість (крім тих, які здійснюють діяльність з реалізації технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, а також лікарських засобів та виробів медичного призначення, ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння).
Натомість, Закон України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» від 19.12.1995 №481/95-ВР (далі - Закон №481) визначає основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим та зерновим дистилятом, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, дистилятом виноградним спиртовим, спиртом-сирцем плодовим, біоетанолом, алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, та пальним, забезпечення їх високої якості та захисту здоров'я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального на території України.
Таким чином, правила та порядок застосування реєстраторів розрахункових операцій та здійснення за їх допомогою відповідних розрахункових операцій, а також відповідальність за порушення таких вимог в повному обсязі врегульовані приписами Закону №265.
Пунктом 52-2 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України, в редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 30.03.2020 №540-IX (далі - Закон №540-IX), із змінами, внесеними згідно із Законом від 13.05.2020 № 591-IX, визначено:
«Установити мораторій на проведення документальних та фактичних перевірок на період з 18 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), крім:
документальних позапланових перевірок, що проводяться на звернення платника податків;
документальних позапланових перевірок з підстав, визначених підпунктами 78.1.7 та 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу;
фактичних перевірок в частині порушення вимог законодавства в частині:
обліку, ліцензування, виробництва, зберігання, транспортування та обігу пального, спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів;
цільового використання пального та спирту етилового платниками податків;
обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками;
здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального, з підстав, визначених підпунктами 80.2.2, 80.2.3 та 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 цього Кодексу.».
Аналіз наведених вище норм права свідчить, що на час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), не діє мораторій на проведення фактичних перевірок, зокрема, з питань обліку, ліцензування, виробництва, зберігання, транспортування та обігу пального, спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів. Фактична перевірка із зазначених питань може бути проведена з підстав, визначених підпунктами 80.2.2 (наявність та/або отримання від державних органів або органів місцевого самоврядування інформації про можливі порушення платником податків законодавства), 80.2.3 (письмове звернення покупця (споживача)), 80.2.5 (наявність та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення платником податків законодавства).
Разом з тим, виключень щодо можливості проведення фактичних перевірок з питань здійснення платниками податків розрахункових операцій, що врегульовано приписами Закону №265, положення пункту 52-2 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України не містять.
Аналогічні висновки викладені Верховним Судом у постанові від 17.05.2022 у справі №520/592/21.
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. (ч. 5 ст. 242 КАС України).
Враховуючи викладене, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), податковий орган у цій справі не мав повноважень на дослідження у ході проведення фактичної перевірки позивача питань, врегульованих приписами Закону №265.
Слід зазначити, що податковим повідомленням-рішенням від 27.07.2021 №00102640709 до позивача застосовані штрафні санкції за п.п. 7, 10 ст. 17, ст. 20 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», тобто на підставі законодавства, на перевірку дотримання вимог якого повноваження у відповідача були відсутні.
Отже, податкове повідомлення-рішення від 27.07.2021 №00102640709 підлягає визнанню протиправним та скасуванню з наведених підстав.
Стосовно податкового повідомлення-рішення від 27.07.2021 №00102630709, яким до позивача застосовані штрафні санкції у розмірі 10 000,00 грн. за порушення вимог п. 1 постанови Кабінету Міністрів України від 30.10.2008 № 957 «Про встановлення розміру мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв», слід зазначити наступне.
Як вже зазначалося вище, відповідачем встановлено, що згідно баз даних АС «Податковий блок» 19.08.2020 о 10 год 50 хв. (чек №347) у магазині ФОП ОСОБА_1 через РРО реалізовано пляшку коньяку «Shabsky» 4 зірки 0,5 літри за ціною 129,00 грн. Мінімальна роздрібна ціна на даний товар не повинна бути менша ніж 139,34 грн., код УКТ ЗЕД на коньяк «Shabsky» 4 зірки 0,5 літри вказано у чеку 2208201200.
Матеріалами справи підтверджується допущення позивачем зазначеного порушення. Доказів протилежного суду не надано.
Стосовно посилань позивача на постанову Якимівського районного суду Запорізької області від 22.10.2021 №330/1808/21 слід зазначити, що відповідно до даної постанови провадження у справі про притягнення ФОП ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 155-1 КУпАП закрито на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю в її діях складу зазначених адміністративних правопорушень.
При цьому, частиною 1 ст. 155-1 КУпАП передбачена відповідальність за порушення встановленого законом порядку проведення розрахунків у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг у вигляді штрафу, що застосовується до осіб, які здійснюють розрахункові операції, та до посадових осіб.
Отже, в даній постанові не досліджувалося питання дотримання позивачем вимог п. 1 постанови Кабінету Міністрів України від 30.10.2008 № 957 «Про встановлення розміру мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв», а тому посилання на цю постанову суд відхиляє.
Суд відхиляє посилання позивача на те, що п. 4.3 та п. 4.4 акту перевірки могли бути заповнені перевіряючими після того, як вони залишили господарську одиницю - магазин, оскільки такі твердження не підтверджені належними та достовірними, в розумінні КАС України, доказами.
Посилання позивача на те, що акт перевірки не вручався ані позивачу, ані продавцю, а лише був підписаний ОСОБА_2 в день проведення перевірки 22.06.2021, спростовуються матеріалами справи. В рядку акту від 02.07.2021 №5804/08/01/07/09/ НОМЕР_1 «Відмітка про ознайомлення та отримання другого примірника матеріалів перевірки суб'єкта господарювання (законного представника)» стоїть підпис продавця ОСОБА_2 . Крім того, примірник акту перевірки 02.07.2021 направлений позивачу засобами поштового зв'язку.
В силу п. 86.5 ст. 86 ПК України акт (довідка) про результати фактичних перевірок, визначених статтею 80 цього Кодексу, складається у двох примірниках, підписується посадовими особами контролюючих органів, які проводили перевірку, реєструється не пізніше наступного робочого дня після закінчення перевірки. Акт (довідка) про результати зазначених перевірок підписується особою, яка здійснювала розрахункові операції, платником податків та його законними представниками (у разі наявності).
У разі відмови платника податків, його законних представників або особи, яка здійснювала розрахункові операції, від підписання акта (довідки), посадовими особами контролюючого органу складається акт, що засвідчує факт такої відмови. Один примірник акта або довідки про результати перевірки не пізніше наступного робочого дня після його складення реєструється в журналі реєстрації актів контролюючого органу і не пізніше наступного дня після його реєстрації вручається або надсилається платнику податків, його законному представнику або особі, яка здійснювала розрахункові операції.
У разі відмови платника податків або його законних представників від отримання примірника акта (довідки) перевірки чи неможливості його вручення платнику податків або його законним представникам чи особі, яка здійснювала розрахункові операції з будь-яких причин, такий акт або довідка надсилається платнику податків у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень. У зазначених в цьому абзаці випадках контролюючим органом складається відповідний акт або робиться позначка в акті або довідці про результати перевірки.
Відповідно до п. 86.6 ст. 86 ПК України відмова платника податків або його законних представників чи особи, яка здійснювала розрахункові операції, від підписання акта перевірки або отримання його примірника не звільняє платника податків від обов'язку сплатити визначені контролюючим органом за результатами перевірки грошові зобов'язання.
Податкове повідомлення-рішення приймається в порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу протягом п'ятнадцяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків, його представнику або особі, яка здійснювала розрахункові операції, акта перевірки, та надсилається (вручається) платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу. (п. 86.8 ст. 86 ПК України).
З урахуванням наведених правових норм, зважаючи на те, що акт перевірки вручено (направлено) як особі, яка проводила розрахункові операції, так і позивачу, суд доходить висновку про дотримання відповідачем порядку вручення (направлення) акту перевірки та дотримання строку прийняття податкових повідомлень-рішень.
Також, листом «Про надання документів», який 22.06.2021 вручено продавцю ОСОБА_2 , спростовується доводи позивача про те, що її було позбавлено права надати до контролюючого органу пояснення та відповідні документи.
Наведене свідчить про правомірність податкового повідомлення-рішення від 27.07.2021 №00102630709 та відсутність підстав для його скасування.
Відповідно до ч. 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з ч. 1 ст. 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
З урахуванням вищенаведеного, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 .
Згідно з ч. 3 ст. 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Позивачем сплачено судовий збір у розмірі 992,40 грн. При цьому, загальний розмір заявлених майнових вимог становить 24 020,00 грн. Враховуючи, що судом визнано протиправним і скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Запорізькій області від 27.07.2021 №00102640709 на суму 14 020.00 грн. (що складає 58,37% від загальної суми позовних вимог), присудженню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача підлягає судовий збір у розмірі 579,27 грн. (992,40 грн.х58,37%).
Керуючись статтями 139, 241, 243-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Позовну заяву Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 задовольнити частково.
2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Запорізькій області від 27.07.2021 №00102640709.
3. У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
4. Судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 579 (п'ятсот сімдесят дев'ять) гривень 27 копійок присудити на користь Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, просп. Соборний, 166; код ЄДРПОУ ВП: 44118663).
Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Рішення виготовлено та підписано 09.02.2023.
Суддя Ю.П. Бойченко