08 лютого 2023 року м. Ужгород№ 260/2930/22
Суддя Закарпатського окружного адміністративного суду Микуляк П.П., розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області про визнання дій протиправними і зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області яким просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України Миколаївській області щодо відмови в призначенні пенсії за віком від 24.06.2022 року №072150008207 та не зарахування в повному обсязі до стажу періоди роботи в Колгоспі «Карпати» з 10.09.1980 по 01.10.1991 та періоди роботи в Колгоспі ім. Шевченка з 07.05.1990 12.02.1992 року ;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області та Головне управління Пенсійного фонду України Миколаївській області зарахувати ОСОБА_1 до страхового стажу періоди роботи з 10.09.1980 по 01.10.1991 р. - в колгоспі «Карпати» (КАТО «Карпати», СТОВ «Карпати»), з 07.05.1990 по 12.02.1992 р. - в Колгоспі ім. Шевченка, та призначити ОСОБА_1 пенсію за віком з моменту набуття права, а саме - з 19 травня 2022 року;
- стягнути судові витрати по справі.
Позовна заява мотивована тим, що 19 травня 2022 року позивач в розумінні ч.1-3 ст.26 Закон України №1058-IV, набув права на призначення пенсії за віком, у зв'язку з чим, у квітні 2022 року звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області із заявою про призначення пенсії за віком.
Листом від 30 червня 2022 р. №60700-6201-8/24572 відповідач направив мені рішення про відмову в призначенні пенсії №072150008207 від 24.06.2022 року, прийняте Головним управлінням Пенсійного фонду України в Миколаївській області.
За результатами розгляду документів доданих мною до заяви, до страхового стаж не зараховано періоди роботи в Колгоспі «Карпати» з 10.09.1980 по 01.10.1991 згідно з трудовою книжкою НОМЕР_1 , оскільки записи щодо встановленого мінімуму трудової участі в громадському господарстві та його виконання (кількість відпрацьованих вихододнів) не засвідчено печаткою та підписом відповідальної особи, вказана інформація зазначена на підставі табелів під одним й тим самим номером за всі роки. Також не враховано періоди роботи в Колгоспі ім. Шевченка з 07.05.1990 по 12.02.1992, оскільки відсутні скановані сторінки 18-19 трудової книжки колгоспника НОМЕР_2 та не надано уточнюючу довідку щодо встановленого мінімуму трудової участі в громадському господарстві та його виконання.
Позивач зазначає, що з наявного у нього понад 29 років страхового стажу, відповідачем зараховано тільки 20 років 5 місяці 6 днів, що дає право на призначення пенсії тільки при досягненні 65 років.
Такі висновки та дії відповідачів позивач вважає протиправними та такими, що порушують його права та законні інтереси.
Представником відповідача 1, Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області до суду було подано відзив на позовну заяву позивача, відповідно до якої зазначає, що 17.06.2022 Позивач звернуся із заявою про призначення/перерахунок пенсії за віком до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області.
На день звернення із заявою Позивачу виповнилось 60 років, страховий стаж склав 20 років 05 місяців 06 днів, оскільки до страхового стажу Позивача не зараховано періоди роботи в колгоспі:
- з 07.05.1990 по 12.02.1992, оскільки при зверненні із заявою про призначення пенсії за віком до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області та доданими до неї документами відсутні скановані сторінки 18-19 трудової книжки колгоспника УКР від 21.05.1990 №2410778, де зазначено трудову участь у громадському господарстві (встановлений мінімум та його виконання). Довідку щодо встановленого мінімуму трудової участі у громадському господарстві та його виконання (кількість відпрацьованих вихододнів) Позивачем не надано;
- з 10.09.1980 по 01.10.1991, оскільки згідно з трудовою книжкою колгоспника УКР від 27.01.1983 №223856 записи щодо встановленого мінімуму трудової участі у громадському господарстві та його виконання (кількість відпрацьованих вихододнів) не засвідчено печаткою та підписом відповідальної особи. Крім того, інформація про встановлений мінімум трудової участі у громадському господарстві та його виконання зазначена на підставі табелів під одним і тим самим номером за всі роки. Уточнюючу довідку щодо встановленого мінімуму трудової участі у громадському господарстві та його виконання (кількість відпрацьованих вихододнів) Позивачем не надано.
24 червня 2022 за принципом екстериторіальності Головним управлінням Пенсійного фонду України в Миколаївській області розглянуто заяву від 17.06.2022 та додані до неї документи та прийнято рішення №072150008207 про відмову в призначенні пенсії за віком у зв'язку з відсутністю необхідної кількості страхового стажу та тому що право на цей вид пенсії у нього виникне в 2027 році.
Представник відповідача вважає, що рішення від 24.06.2022 №072150008207 є правомірним та не підлягає скасуванню.
Представником відповідача 2, Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області до суду було подано відзив на позовну заяву, відповідно до якого зазначає, що 17.06.2022 р. ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області із заявою про призначення пенсії по віку №2189.
На виконання постанови правління Пенсійного фонду України від 16.12.2020 №25-1 «Про затвердження Змін до деяких постанов правління Пенсійного фонду України», зареєстрованої в Міністерстві юстиції 16.03.2021 за №339/35961 органи Пенсійного фонду України застосовують екстериторіальний принцип призначення та перерахунку пенсій. Нова технологія передбачає опрацювання заяв про призначення/перерахунки пенсій бек-офісами територіальних органів Фонду в порядку черговості надходження таких заяв незалежно від того, де було прийнято заяву та де проживає пенсіонер.
На підставі повного, всебічного та об'єктивного розгляду заяви від 17.06.2022р. та доданих до неї документів, рішенням Головного управління ПФУ в Миколаївській області №072150008207 від 24.06.2022 року ОСОБА_1 відмовлено у призначенні пенсії за віком, оскільки, страховий стаж роботи становить 20 років 5 місяців 6 днів (з необхідних 29 років), що є недостатнім для призначення пенсії відповідно до п.1 ст.26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування"
Згідно ч.5 ст.262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.
Судом встановлено, що 17 червня 2022 року позивач звернувся до Головного управління пенсійного фонду України в Закарпатській області із заявою про призначення пенсії за віком.
Вказану заяву за принципом екстериторіальності було передано до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області для розгляду.
24 червня 2022 року Головним управлінням Пенсійного фонду України в Миколаївській області було винесено рішення про відмову у призначенні пенсії №072150008207, у зв'язку з відсутністю необхідної кількості страхового стажу.
Вищезгаданим рішенням позивачу до страхового стажу не зараховано періоди роботи з 07.05.1990 по 12.02.1992, оскільки при зверненні із заявою про призначення пенсії за віком до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області та доданими до неї документами відсутні скановані сторінки 18-19 трудової книжки колгоспника УКР від 21.05.1990 року №2410778, де зазначено трудову участь у громадському господарстві (встановлений мінімум та його виконання). Довідку щодо встановленого мінімуму трудової участі у громадському господарстві та його виконання (кількість відпрацьованих вихододнів) позивачем не надано, а також періоди роботи з 10.09.1980 по 01.10.1991, оскільки згідно з трудовою книжкою колгоспника УКР від 27.01.1983 №223856 записи щодо встановленого мінімуму трудової участі у громадському господарстві та його виконання (кількість відпрацьованих вихододнів) не засвідчено печаткою та підписом відповідальної особи. Крім того, інформація про встановлений мінімум трудової участі у громадському господарстві та його виконання зазначена на підставі табелів під одним і тим самим номером за всі роки. Уточнюючу довідку щодо встановленого мінімуму трудової участі у громадському господарстві та його виконання (кількість відпрацьованих вихододнів) Позивачем не надано.
Не погоджуючись з такими підрахунками позивач звернувся до суду для захисту своїх прав та законних інтересів.
Приймаючи рішення по суті спірних правовідносин, суд виходить з наступного.
Статтею 1 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058-IV (далі - Закон № 1058-IV) встановлено, що пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її інвалідом, або отримують члени її сім'ї у випадках, визначених цим Законом.
Страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов'язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим Законом і за який сплачено страхові внески.
Згідно із ч.2 ст. 24 Закону №1058-IV страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.
Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом (ч.4 ст.24 Закону №1058-IV).
Відповідно до ст. 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 №1788-XII (далі - Закон №1788-XII) основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Також, згідно ст.48 Кодексу законів про працю України трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.
Всі записи в трудовій книжці підтверджуються у всіх розділах за час роботи на колгоспі з підписом керівника колгоспу або спеціально уповноваженого правління колгоспу особи та печатки (п.6).
Постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637 затверджено "Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній". Пунктом 1 даного Порядку передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка, за відсутності її або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Відповідно до пункту 3.1 Інструкції про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах і організаціях № 162 від 20.06.1974р., у тому разі, коли в трудовій книжці заповнені усі сторінки відповідних розділів, вона доповнюється вкладишем. Вкладиш вшивається в трудову книжку, заповнюється і ведеться адміністрацією підприємства за місцем роботи працівника у такому самому порядку, що і трудова книжка.
За відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи (п.3 Порядку).
Постановою Держкомтруда СРСР від 20.06.1974 № 162 затверджено Інструкцію про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах і організаціях, згідно п. 1.1 якої, трудова книжка є основним документом про трудову діяльність робітників та службовців.
Наказом Міністерства праці України за №58 від 29.07.1993 затверджено Інструкцію про порядок ведення трудових книжок працівників.
Відповідно до пункту 1.1 "Загальні положення" Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.
Отже, аналіз наведених норм свідчить про те, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до записів трудової книжки колгоспника від 27 січня 1983 року №2233856, ОСОБА_1 :
- 10 вересня 1980 року зарахований в членство Колгоспу «Карпати» та прийнятий на роботу трактористом;
- з 10 жовтня 1980 року по грудень 1982 року проходив службу в армії;
- 01 жовтня 1991 року виключений з членів колгоспу "Карпати" та звільнений з роботи за власним бажанням.
Згідно записів трудової книжки колгоспника від 21 травня 1990 року №2410778, ОСОБА_1 :
- 07 травня 1990 року прийняти в члени колгоспу ім. Шевченка на роботу в будівельний кооператив;
- 12 лютого 1992 року виключений з членів колгоспу ім. Шевченка та звільнений з роботи.
Суд констатує, що вищеперераховані запис виконано без перекреслень, виправлень, у чіткій послідовності та відповідності дати, який завірений підписом та печаткою роботодавця.
Отже, суд дійшов висновку, що трудовою книжкою позивача підтверджено спірні періоди роботи, які зазначені вище.
Доказів, що в спірний період позивач не працював, відповідачем 1 не надано, тому відповідач зобов'язаний зарахувати до стажу вказаний період.
Суд критично ставиться до тверджень Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області про те, що у трудовій книжці частково відсутні записи про встановлений мінімум трудової участі у громадському господарстві та його виконання (кількість відпрацьованих вихододнів), а також те що такі записи не засвідчено печаткою та підписом відповідальної особи, оскільки такий період роботи підтверджений трудовою книжкою позивача, яка завірені підписом та печаткою роботодавця.
Належних доказів визнання недостовірними записів у трудовій книжці щодо даних періодів роботи відповідачами суду не надано, а тому їх безпідставно не взято до уваги.
Суд вважає, що на особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у його трудовій книжці. Відсутність записів про встановлений мінімум трудової участі у громадському господарстві чи відсутність печатки та підпису відповідальної особи у таких записах, за наявності належним чином оформленої трудової книжки не може бути підставою для виключення вказаних періодів роботи з трудового стажу позивача, що дає йому право на призначення пенсії за віком, оскільки працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення трудової книжки чи інших документів на підприємстві, та у свою чергу неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства не може бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсії за віком.
Аналогічна правова позиція викладена Вищим адміністративним судом України в Постанові від 21.02.2018 року у справі №687/975/17, де зазначено, що на особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у його трудовій книжці.
Щодо позовної вимоги про призначення пенсії позивачу з моменту набуття права, а саме з 21 серпня 2020 року, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону №1058 особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року.
Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу: з 1 січня 2022 року по 31 грудня 2022 року - не менше 29 років.
Відповідно ч.1 ст. 83 Закону України "Про Пенсійне забезпечення" пенсії призначаються з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсії призначаються з більш раннього строку:
а) пенсії за віком та по інвалідності призначаються з дня досягнення пенсійного віку або відповідно встановлення інвалідності органами медико-соціальної експертизи, якщо звернення за пенсією надійшло не пізніше 3 місяців з дня досягнення пенсійного віку або встановлення інвалідності.
Судом встановлено, що позивачу 19 травня 2022 року виповнилося 60 років і у нього наявний страховий стаж більше 29 років.
Оскільки позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області із заявою про призначення пенсії 17 червня 2022 року, тобто не пізніше 3 місяців з дня досягнення пенсійного віку, слід зобов'язати відповідача призначити пенсію ОСОБА_1 з дня досягнення пенсійного віку, а саме з 19 травня 2022 року.
Щодо позовної вимог про зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області та Головного управління Пенсійного фонду України Миколаївській області зарахувати ОСОБА_1 до страхового стажу періоди роботи та призначити пенсію, суд зазначає наступне.
Додатком 1 до Порядку 22-1 постанови Правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1 «Про затвердження Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», що зареєстрована в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 року за №1566/11846 (далі - Порядок №22-1) встановлено форму заяви про призначення/перерахунок пенсії визначеного зразка.
Відповідно до п.4.2 Порядку №22-1 після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.
Як вбачається із матеріалів справи, для розгляду заяви позивача про призначення пенсії за принципом екстериторіальності було визначено структурний підрозділ пенсійного фонду у Миколаївській області.
Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області в порядку екстериторіальності розглядало заяву позивача про призначення пенсії та за наслідком такого розгляду було винесено рішення, суд вважає, що слід зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 періоди роботи в Колгоспі ім. Шевченка з 07.05.1990 року по 12.02.1992 року та періоди роботи в Колгоспі «Карпати» з 10.09.1980 року по 01.10.1991 року.
За загальним правилом, що випливає з принципу змагальності, кожна сторона повинна подати докази на підтвердження обставин, на які вона посилається, або на спростування обставин, про які стверджує інша сторона.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Згідно ч. 1 ст. 72 КАС України, доказами у справі є будь - які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
При цьому, враховуючи принципи адміністративного судочинства та з огляду на положення ч. 2 ст. 77 КАС України, обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача - суб'єкта владних повноважень, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення частково.
На підставі наведеного та керуючись ст. 77, 139, 162, 205, 243, 245, 246, 255, 262, КАС України, суд -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області про визнання дій протиправними і зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області про відмову в призначенні пенсії ОСОБА_1 від 24.06.2022 року №072150008207.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 періоди роботи в Колгоспі ім. Шевченка з 07.05.1990 року по 12.02.1992 року та періоди роботи в Колгоспі «Карпати» з 10.09.1980 року по 01.10.1991 року.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком з 19 травня 2022 року.
В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_3 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (код ЄДРПОУ - 13844159) сплачений судовий збір у розмірі 992,40 грн. (дев'ятсот дев'яносто дві гривні сорок копійок).
Рішення суду набирає законної сили в порядку передбаченому ст.255 КАС України.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду, протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя П.П.Микуляк