про повернення позовної заяви
09 лютого 2023 року м. Житомир справа № 240/621/23
категорія 112010203
Суддя Житомирського окружного адміністративного суду Окис Т.О., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії,
установив:
29 грудня 2022 року ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернулаcя до суду з позовом, у якому просить визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області та зобов'язати з 25 жовтня 2021 року провести нарахування і виплату підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, встановленого статтею 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Разом з позовною заявою позивач подала клопотання про поновлення строку звернення до суду.
Ухвалою від 11 січня позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху з огляду на визнання неповажними наведених позивачем підстав для поновлення строку звернення до суду із наданням позивачу строку для усунення недоліків шляхом надання заяви про поновлення строку звернення до суду із наведенням інших підстав для поновлення пропущеного з доказами поважності причин його пропуску в частині вимог за період з 25 жовтня 2021 року по 28 червня 2022 року.
У визначений судом термін, позивач подала до суду заяву про поновлення строку звернення до суду, у якій просить визнати поважними причини пропуску строку звернення до суду та поновити його.
На обґрунтування заяви зазначає, що пропуск строку обумовлено тим, що не могла у шестимісячний термін приїхати у смт.Ємільчине, щоб вчинити процесуальні дії з допомогою адвоката через хворобу на Covid-19 та розпочату війну, та у зв'язку з відсутністю транспортного сполучення.
Надаючи оцінку доводам позивача, суд ураховує, що для поновлення пропущеного процесуального строку, встановленого законом, необхідно встановити наявність поважних причин пропуску строку звернення до суду, які об'єктивно перешкоджали особі вчасно подати позовну заяву.
Відповідно до частини 1 статті 121 Кодексу адміністративного судочинства України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Поважними причинами пропуску процесуального строку визнаються обставини, які не залежать від волі заінтересованої особи і перешкодили їй виконати процесуальні дії у межах установленого законом проміжку часу. До їх числа відносяться обставини непереборної сили та обставини, які об'єктивно унеможливлюють вчинення процесуальної дії у встановлений строк. Вказані обставини підлягають підтвердженню шляхом подання відповідних документів або їх копій.
Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть уважатися спірними, та після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Таким чином, установлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства України певних процесуальних дій і стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.
У розрізі розгляду питання про поновлення процесуальних строків, слід звернути увагу на те, що особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати належні і допустимі, у розумінні статей 73, 74 Кодексу адміністративного судочинства України, докази на підтвердження того, що наведені неї обставини дійсно перешкоджали вчасно скористатись наданим їй правом звернення до суду.
У цьому випадку, суд критично оцінює доводи позивача та зазначає, наведеним у поданому клопотанні аргументам вже була надана оцінка в ухвалі суду про залишення позовної заяви без руху від 11 січня 2023 року.
Посилання позивача як на причину пропуску строку на оскарження бездіяльності відповідача відсутність неможливості у шестимісячний термін приїхати у смт.Ємільчине для вчинення процесуальних дій з допомогою адвоката через хворобу на Covid-19, розпочату війну та у зв'язку з відсутністю транспортного сполучення, суд уважає необґрунтованим, оскільки докази звернення до адвоката за правовою допомогою, а також інформація про період хвороби на Covid-19, відсутні.
Посилання на відсутність транспортного сполучення суд до уваги не приймає, оскільки наданою позивачем довідкою підтверджується відсутність автобусного сполучення лише станом на 26 грудня 2022 року.
Також суд не приймає до уваги посилання на військову агресію російської федерації, оскільки з клопотання не зрозуміло, як саме воєнний стан вплинув на можливість подання позовної заяви до суду в межах установленого строку.
Ураховуючи зазначене, суд приходить до висновку, що наведені у заяві підстави пропуску строку звернення до суду з позовом не є поважними.
Інших доводів, які б свідчили про наявність об'єктивно непереборних обставин, пов'язаних з дійсними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного вчинення дій щодо звернення до суду з позовом за захистом порушеного права протягом установленого законом строку, позивачем суду не наведено.
Частиною 2 статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Згідно пункту 9 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, позовна заява повертається позивачеві у випадках, передбачених частиною 2 статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України.
Підсумовуючи наведене та керуючись приписами Кодексу адміністративного судочинства України, суд уважає, що вирішенню по суті підлягають позовні вимоги за шість місяців, що передували моменту звернення з позовом до суду, тобто з 29 червня 2022 року, а позовні вимоги за період з 25 жовтні 2021 року по 28 червня 2022 року підлягають поверненню.
Одночасно, позивачу слід урахувати, що у відповідності до частини 8 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Керуючись статтями 169, 243, 248, 256, 294, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ухвалив:
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії по нарахуванню та виплаті підвищення до пенсії, як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення, у розмірі, визначеному статтею 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за період з 25 жовтня 2021 року по 28 червня 2022 року повернути особі, яка її подала.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дати її постановлення.
Суддя Т.О. Окис