23 січня 2023 року Справа № 160/18474/22
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді Жукової Є.О., -
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників (у письмовому провадженні) в місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (вул. Набережна Перемоги, 26, м.Дніпро, 49094) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні пенсії, -
16 листопада 2022 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (вул. Набережна Перемоги, 26, м.Дніпро, 49094), в якій позивач просить визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду в Дніпропетровській області щодо непроведения виплати нарахованої пенсії за період з 01.04.2019 по 28.02.2021р. у сумі 97 207,11 грн. та за період з 01.04.2019 по 31.03.2021р. у сумі 28 550,55 грн., що разом опадає 125 757,66 грн.; зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області провести виплату нарахованої пенсії за період з 01.04.2019 по 28.02.2021р. у сумі 97 207,11 грн. та за період з 01.04.2019 по 31.03.2021р. у сумі 28 550,55 грн., що разом складає 125 757,66 грн.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.11.2022 р. провадження у справі було відкрито, та ухвалено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні.
Позов мотивований тим, що 08 червня 2022 року позивачем подана заява про визначення розміру заборгованості згідно рішень суду Дніпропетровського окружного адміністртивного суду як від 07.12.2020 р., так і від 21.01.2021 р. у справі №160/14321/20. Згідно відповіді від 22.07.2022 року, на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07.12.2020 року по справі №160/14321/20 з урахуванням додаткового рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду у справі №160/14321/20 від 21.01.2021 року позивачу проведено перерахунок пенсії з 01.04.2019 р. у розмірі 77% від грошового забезпечення 18 752,40 грн.
Доплата пенсії на виконання рішення суду за період з 01.04.2019р. по 31.03.2021р. складає 28 550,55 грн. 3 01.04.2021р. виплата пенсії здійснюється у розмірі 14 439,35 грн.
На підставі означеного вище, та з метою захисту порушених прав, позивач звернувся до суду.
Суд зазначає, що копію ухвали суду від 21.11.2022 р. у справі №160/18474/22 разом з позовною заявою та доданими до неї документами направлено на адресу відповідача, що підтверджується розпискою, яка міститься в матеріалах справи.
29.12.2022 р. на адресу суду, представником відповідача, подано відзив на позовну заяву, в тексті якого зазначено наступне.
Позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та отримує пенсію за вислугу років, призначену відповідно до Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» (далі - Закон №2262-ХІІ).
На виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07.12.2020 р. у справі №160/14321/20 ОСОБА_1 проведено перерахунок пенсії з 01.04.2019 в розмірі 70% від грошового забезпечення 18752,40 грн, яке зазначено у довідці від 09.10.2020 за №55/11/202-350, яка надана управлінням Служби безпеки України у Дніпропетровській області.
Доплата на виконання рішення суду за період з 01.04.2019 по 28.02.2021 становить 97207,11 грн.
З 01.03.2021 розмір пенсії складав 13126,68 грн.
На виконання додаткового рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.01.2021 у справі №160/14321/20 ОСОБА_1 проведено перерахунок пенсії з 01.04.2019 в розмірі 77% від грошового забезпечення 18752,40 грн, яке зазначено у довідці від 09.10.2020 за №55/11/202-350, яка надана управлінням Служби безпеки України у Дніпропетровській області.
Доплата на виконання рішення суду за період з 01.04.2019 по 31.03.2021 становить 28550,55 грн.
Доплату на виконання рішень суду, винесених на користь ОСОБА_1 , в розмірі 97207,11 грн та 28550,55 грн буде здійснено після виділення бюджетних асигнувань.
З 01.04.2021 виплата пенсії ОСОБА_1 здійснювалась у розмірі 14439,35 грн, який обчислено на виконання рішень суду.
На підставі означеного вище, представник відповідача просить суд у задоволенні пред'явлених позовних вимог відмовити у повному обсязі.
На підставі викладеного вище, суд розглянув справу відповідно до ст. 262 КАС України в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, враховуючи строк розгляду справи, передбачений ст.258 КАС України.
Дослідивши в сукупності письмові докази, суд встановив наступне.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 є пенсіонером СБУ України у Дніпропетровській області, перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, та отримує пенсію за вислугу років, яка була призначена відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб» від 09.04.1992 року № 2262-ХІІ.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністратвиного суду від 07.12.2020 р. у справі №160/14321/20 позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. 26, код ЄДРПОУ 21910427) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задоволено.
Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови ОСОБА_1 у проведенні перерахунку основного розміру пенсії на підставі довідки наданої Управлінням Служби безпеки України в Дніпропетровській області від 09.10.2020 року за №55/11/202-350 з урахуванням окладу за посадою, військовим званням, відсоткової надбавки за вислугу років та додаткових видів грошового забезпечення.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити перерахунок з 01.04.2019 року основного розміру пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки наданої Управлінням Служби безпеки України в Дніпропетровській області від 09.10.2020 року за №55/11/202-350.
Стягнуто з Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 26, код ЄДРПОУ 21910427) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) сплачений судовий збір у сумі 840,80 (вісімсот сорок гривень вісімдесят копійок) гривень.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністратвиного суду від 07.12.2020 р. у справі №160/14321/21 набрало законної сили 07.01.2021 р., що підтверджується відомостями, які містяться вматеріалах справи.
Додатковим рішенням Дніпропетровського окружного адміністратвиного суду від 21.01.2021 р. у справі № 160/14321/20 заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення у адміністративній справі №160/14321/20 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задоволено.
Ухвалено додаткове рішення у справі №160/14321/20, яким вимогу про зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити перерахунок з 01.04.2019 року основного розміру пенсії ОСОБА_1 у розмірі 77% грошового забезпечення - задоволено.
У зв'язку з чим викласти абзац третій резолютивної частини рішення суду від 07.12.2020 року в наступній редакції: «Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити перерахунок з 01.04.2019 року основного розміру пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки наданої Управлінням Служби безпеки України в Дніпропетровській області від 09.10.2020 року за №55/11/202-350 у розмірі 77% грошового забезпечення».
Додаткове рішенням Дніпропетровського окружного адміністратвиного суду від 21.01.2021 р. у справі № 160/14321/20 набрало законної сили 23.02.2021 р., що підтверджується відомостями, які місстяться в матеріалах справи.
Представником Позивача, адвокатом Мотузом О.В., подано адвокатський запит до відповідача щодо з'ясування дійсної заборгованості за рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07.12.2020 року по справі №160/14321/20 та додатковим рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду у справі No160/14321/20 від 21.01.2021 року.
Відповідно до відповіді відповідача від 19.08.2022 року, на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07.12.2020 року по справі №160/14321/20 проведено перерахунок пенсії з 01.04.2019р. в розмірі 70% від грошового забезпечення. Доплата на виконання рішення суду за період з 01.04.2019 р. по 28.02.2021 р. складає 97 207,11 грн. На виконання Додаткового рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду у справі №160/14321/20 від 21.01.2021 року проведено перерахунок пенсії з 01.04.2019р. в розмірі 77% від грошового забезпечення, тому доплата за період з 01.04.2019р. по 31.03.2021р. складає 28 550,55 грн. Згідно відповіді, доплату на виконання рішень суду буде здійснено після надходження бюджетних асигнувань.
Незгода позивача з діями Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови у виплаті заборгованості за рішеннями суду стала підставою для звернення до суду з даною позовною заявою.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наступне.
Статтями 8, 55 Конституції України передбачено, що звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Конституційне право на судовий захист належить до невідчужуваних та непорушних. Частина перша статті 55 Конституції України містить загальну норму, яка означає право кожного звернутися до суду, якщо його права чи свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав та свобод. Зазначена норма зобов'язує суди приймати заяви про розгляд навіть у випадку відсутності в законі спеціального положення про судовий захист. Відмова суду у прийнятті позовних та інших заяв чи скарг, які відповідають встановленим законом вимогам, є порушенням права на судовий захист, яке відповідно до статті 64 Конституції України не може бути обмежене.
Отже, положення частини першої статті 55 Конституції України закріплює одну з найважливіших гарантій здійснення як конституційних, так й інших прав та свобод людини і громадянина. Кожен, тобто громадянин України, іноземець, особа без громадянства, має гарантоване державою право оскаржити в суді загальної юрисдикції рішення, дії чи бездіяльність будь-якого органу державної влади, органу місцевого самоврядування, посадових і службових осіб, якщо громадянин України, іноземець, особа без громадянства вважають, що їх рішення, дія чи бездіяльність порушують або ущемляють права і свободи громадянина України, іноземця, особи без громадянства чи перешкоджають їх здійсненню, а тому потребують правового захисту в суді.
Як зазначалося, статтею 55 Конституції України передбачено, що кожній людині гарантовано право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, місцевого самоврядування, посадових осіб і службових осіб, а тому суд не має права відмовляти особі в прийнятті чи розгляді скарги з підстав, передбачених законом, який це право обмежує.
Здійснюючи передбачене статтею 55 Конституції України право на судовий захист, звертаючись до суду, особа вказує в позові власне суб'єктивне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту. Вирішуючи спір, суд зобов'язаний надати об'єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до суду, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.
Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту, визначеним законодавством, встановлюється при розгляді справи по суті та є підставою для прийняття судового рішення про відмову в позові.
Як вбачається зі змісту відзиву на позовну заяву, на виконання рішень Дніпропетровського окружного адміністративного суду як від 07.12.2020 р., так і від 21.01.2021 р. у справі №160/14321/20, ОСОБА_1 нараховано борг. Заборгованість за рішенням суду буде виплачена після виділення додаткових бюджетних призначень Пенсійному фонду України для вишлати сум, нарахованих за рішеннями суду.
Тобто, у межах спірних відносин позивач фактично не погоджується із діями відповідача, які пов'язані із виплатою йому пенсії на виконання рішень Дніпропетровського окружного адміністративного суду як від 07.12.2020 р., так і від 21.01.2021 р. у справі №160/14321/20.
Суд зазначає, що ключовим аспектом спірних правовідносин, які розглядаються у даній справі є неналежне виконання пенсійним органом рішень Дніпропетровського окружного адміністративного суду як від 07.12.2020 р., так і від 21.01.2021 р. у справі №160/14321/20, які набрали законної сили.
Суд вважає за необхідне зазначити, що процесуальні питання, пов'язані з виконанням судових рішень в адміністративній справі, врегульовано у стаття 370-383 розділу ІV Кодексу адміністративного судочинства України, якими не передбачено можливості вирішення в порядку позовного провадження вимог особи-позивача, що випливають з обставин невиконання або неналежного виконання судового рішення відповідачем.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення. За наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф.
Відповідно до ч. 1 ст. 383 КАС України, особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
Отже, приписами ст. ст. 382, 383 КАС України передбачено декілька видів судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах: зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення, накладення штрафу та визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду.
Суд зазначає, що зазначені правові норми КАС України мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, пов'язаних з невиконанням судового рішення в цій справі.
Наявність у КАС України спеціальних норм, спрямованих на забезпечення належного виконання судового рішення, виключає можливість застосування загального судового порядку захисту прав та інтересів стягувача шляхом подання позову. Судовий контроль за виконанням судового рішення здійснюється в порядку, передбаченому КАС України (ст.382, ст.383 КАС України), який не передбачає можливості подання окремого позову, предметом якого є спонукання відповідача до виконання судового рішення, яке набрало законної сили.
Відповідно до ст. 129-1 Конституції України судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Отже, судове рішення виконується безпосередньо і для його виконання не вимагається ухвалення будь-яких інших, додаткових судових рішень.
На підставі вищевикладеного, у разі невиконання судового рішення, позивач має право вимагати вжиття спеціальних заходів впливу на боржника, передбачених законодавством про виконавче провадження, за КАС України. Невиконання судового рішення не може бути самостійним предметом окремого судового провадження.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 20.02.2019 (справа №806/2143/15), від 03 квітня 2019 року (справа №820/4261/18), від 09 липня 2019 року (справа №826/17587/18), від 31 липня 2019 року (справа №803/688/18), від 23 липня 2020 року (справа №661/89/17), від 24 липня 2020 року (справа №501/2172/15-а), Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі №686/23317/13-а.
При цьому, при розгляді позовних вимог стосовно невиконання окремого судового рішення в іншій справі, суд не може зобов'язувати виконувати рішення суду шляхом ухвалення нового судового рішення, оскільки виконання судового рішення являє собою завершальну стадію судового провадження.
Аналогічна правова позиція висловлена в постановах Великої Палати Верховного Суду від 16.01.2019 у справі №686/23317/13-а, від 06.02.2019 у справі №816/2016/17, а також в постанові Верховного Суду від 20.02.2019 у справі №806/2143/15, постанові Верховного Суду від 30.03.2021 у справі №580/3376/20.
Суд зазначає, що за наслідками аналізу предмету позову у даній справі вбачається, що фактично спрямований на виконання інших судових рішень Дніпропетровського окружного адміністративного суду як від 07.12.2020 р., так і від 21.01.2021 р. у справі №160/14321/20.
Обраний позивачем у цій справі спосіб захисту є одним із способів виконання рішень Дніпропетровського окружного адміністративного суду як від 07.12.2020 р., так і від 21.01.2021 р. у справі №160/14321/20.
Отже, у спірних відносинах наявні обставини, з якими ст. 382 КАС України пов'язує наявність підстав для встановлення судового контролю за виконанням судового рішення. За вказаних обставин, якщо позивач вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю відповідача на виконання вищевказаного судового рішення порушувалися його права, свободи чи інтереси, то він повинен був звертатися до суду в порядку ст. 383 КАС України із заявою про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності відповідача (тобто в порядку судового контролю за виконанням рішення), а не пред'являти новий адміністративний позов.
Суд зазначає, що відповідні заяви повинні бути подані в рамках справи №160/14321/20.
Позивач не скористався правом на подання у справі №160/14321/20 заяви, в порядку ст.382 та ст.383 КАС України.
У зв'язку з цим, вимоги про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, які прийняті (вчинені або не вчинені) на виконання судового рішення, в окремому судовому провадженні не розглядаються.
Отже, спір у цій справі №160/18474/22 є тотожним, тому, що був предметом розгляду у справі №/160/14321/20, але виник на стадії виконання судового рішення.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позивачем обрано невірний спосіб захисту своїх прав, що є підставою для відмови у задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (вул. Набережна Перемоги, 26, м.Дніпро, 49094) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні пенсії.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.
Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Оскільки позивачу відмовлено у задоволенні позовної заяви поданої до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, суд прийшов до висновку про відсутність підстав для поверненя сплаченого позивачем судового збору.
Керуючись ст. ст. 242-244, 246, 250, 254, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (вул. Набережна Перемоги, 26, м.Дніпро, 49094) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні пенсії, - відмовити.
Розподіл судових витрат не здійснювати.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст.255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено в порядку та у строки, встановлені ст.ст. 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Є.О. Жукова