09 лютого 2023 року ЛуцькСправа № 140/1064/23
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Ксензюка А.Я.,
розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області до Управління забезпечення примусового виконання рішень у Волинській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) про скасування постанови,
Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області (далі - ГУ ПФУ у Волинській області) звернулося в суд з позовом до Управління забезпечення примусового виконання рішень у Волинській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) про скасування постанови державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Волинській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) Трофимюка П.В. у виконавчому провадженні №69226090 про накладення штрафу у розмірі 5100,00 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржуваною постановою на позивача накладено штраф в розмірі 5100,00 грн. за невиконання рішення Волинського окружного адміністративного суду від 09.03.2022 у справі № 140/1874/22, яким зобов'язано ГУ ПФУ у Волинській області провести ОСОБА_1 з 07.08.2021 нарахування та виплату підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення у розмірі, визначеному статтею 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28 лютого 1991 року № 796-ХІІ, що дорівнює двом мінімальним заробітним платам (згідно із Законом про Державний бюджет на відповідний рік).
Позивач не погоджується із вказаною постановою та зазначає, що рішення суду після набрання ним законної сили (09.04.2022) було виконано в добровільному порядку шляхом нарахування підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення у розмірі, визначеному статтею 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28 лютого 1991 року № 796-ХІІ, що дорівнює двом мінімальним заробітним платам (згідно із Законом про Державний бюджет на відповідний рік). Сума нарахувань на виконання рішення суду за період з 07.08.2021 по 08.04.2022 становить 31740,23 грн. Виплата нарахованих коштів буде здійснена в межах бюджетних асигнувань на цю мету, про що було повідомлено державного виконавця.
Законом України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 № 1404-VIII (далі - Закон № 1404-VIII) встановлена відповідальність боржника за невиконання рішення суду без поважних причин.
Позивач зазначає, що боржником неодноразово надано державному виконавцю інформацію про добровільне повне виконання рішення суду, за яким видано виконавчий лист №6219/2021 та відкрито виконавче провадження.
Також вказує, що органи Пенсійного фонду України фінансують виплати за рахунок коштів Державного бюджету в межах виділених асигнувань бюджету, реалізуючи бюджетну програму КПКВК 2506080 «Фінансове забезпечення виплати пенсій, надбавок і підвищень, призначених за різними пенсійними програмами». Бюджетом Пенсійного фонду України на 2021 рік затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17.02.2021 №126 на погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішенням суду за рахунок коштів Державного бюджету України в порядку черговості передбачено 360 млн гривень (видатки Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області 4597,9 тис.грн).
З наведених підстав ГУ ПФУ у Волинській області вважає постанову державного виконавця про накладення штрафу незаконною та такою, що підлягає скасуванню.
Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 31.01.2023 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі, розгляд якої ухвалено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження у судовому засіданні із повідомленням сторін суддею одноособово, з урахуванням § 2 глави 11 розділу ІІ Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) та призначено судове засідання у даній справі на 10:00 год. 09.02.2023.
В поданому до суду відзиві на позовну заяву від 06.02.2023 № 41-/88-23 представник відповідача Трофимюк П.В. позов не визнав та просить відмовити у його задоволенні з підстав правомірності оскаржуваної постанови. Вказує, що ГУ ПФУ у Волинській області здійснено лише нарахування підвищення до пенсії до дати набрання рішенням законної сили у справі №140/1874/22. Однак рішення суду в частині нарахування та виплати ОСОБА_1 нарахування та виплату підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення у розмірі, визначеному статтею 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28 лютого 1991 року № 796-ХІІ повинно виконуватись до зміни законодавчого регулювання цих правовідносин або втрати статусу, що дає право на такі виплати. У даному виконавчому провадженні дій по нарахуванню та виплаті ОСОБА_1 щомісячного підвищення до пенсії щомісяця боржником не здійснено (з моменту набрання рішенням законної сили). Відтак, були наявні підстави для вжиття заходів відповідальності до боржника у виконавчому провадженні №69226090. Наголошує, що територіальним органом не надано доказів на підтвердження вжиття ним будь-яких конкретних заходів, направлених на реальне виконання рішення суду.
Представник відповідача вважає помилковим посилання позивача на повне виконання рішення, оскільки ним здійснено тлумачення рішення суду у справі №140/1874/22 на власний розсуд, вчинивши лише дію одноразового характеру по нарахуванню заборгованості ОСОБА_1 .
Відтак, на думку представника відповідача, оскільки на даний час рішення Волинського окружного адміністративного суду від 09.03.2022 у справі №140/1874/22 не є виконано в повній мірі, чим порушені вимоги статті 129-1 Конституції України, статей 14, 370 КАС України, тому були наявні у державного виконавця підстави для накладення штрафу.
В судове засідання, призначене на 10:00 09.02.2023 сторони не прибули, при цьому представники позивача та відповідача подали клопотання про розгляд справи за їх відсутності (а.с. 54, 57).
З урахуванням приписів частини третьої статті 194, частини четвертої статті 229, частини третьої статті 268 КАС України, судовий розгляд справи проведено та завершено в порядку письмового провадження, без фіксування судового засідання технічними засобами.
Дослідивши письмові докази, письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов не підлягає до задоволення з таких мотивів та підстав.
Судом встановлено, що рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 09.03.2022 (набрало законної сили 09.04.2022) у справі № 140/1874/22 за позовом ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ) до ГУ ПФУ у Волинській області про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити дії, позов задоволено повністю, визнано протиправною бездіяльність ГУ ПФУ у Волинській області, яка призвела до не нарахування та невиплати ОСОБА_1 з 07.08.2021 підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення, у розмірі, визначеному статтею 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28 лютого 1991 року № 796-ХІІ, зобов'язано ГУ ПФУ у Волинській області провести ОСОБА_1 з 07.08.2021 нарахування та виплату підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення у розмірі, визначеному статтею 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28 лютого 1991 року № 796-ХІІ, що дорівнює двом мінімальним заробітним платам (згідно із Законом про Державний бюджет на відповідний рік).
16.05.2022 Волинський окружний адміністративний суд, на виконання рішення суду від 09.03.2022 у справі № 140/1874/22, видав виконавчий лист № 6213/2022 про зобов'язання ГУ ПФУ у Волинській області провести ОСОБА_1 з 07.08.2021 нарахування та виплату підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення у розмірі, визначеному статтею 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28 лютого 1991 року № 796-ХІІ, що дорівнює двом мінімальним заробітним платам (згідно із Законом про Державний бюджет на відповідний рік) (а.с. 34).
13.06.2022 ОСОБА_1 звернувся до відповідача із заявою про примусове виконання рішення Волинського окружного адміністративного суду від 09.03.2022 у справі №140/1874/22 в частині зобов'язання ГУ ПФУ у Волинській області провести ОСОБА_1 з 07.08.2021 нарахування та виплату підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення у розмірі, визначеному статтею 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28 лютого 1991 року № 796-ХІІ, що дорівнює двом мінімальним заробітним платам (згідно із Законом про Державний бюджет на відповідний рік) (а.с. 33).
Постановою державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Волинській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) Трофимюком П.В. від 14.06.2022 ВП № 69226090 відкрито виконавче провадження з виконання виконавчого листа № 6219/2022, виданого 16.05.2022 Волинським окружним адміністративним судом про зобов'язання ГУ ПФУ у Волинській області провести ОСОБА_1 з 07.08.2021 нарахування та виплату підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення у розмірі, визначеному статтею 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28 лютого 1991 року № 796-ХІІ, що дорівнює двом мінімальним заробітним платам (згідно із Законом про Державний бюджет на відповідний рік) (а.с. 36).
05.08.2022 відповідачем надіслано ГУ ПФУ у Волинській області вимогу державного виконавця №24780 про термінове надання інформації з підтверджуючими документами про стан виконання рішення суду, за яким видано виконавчий лист №6219/2022 (а.с.39).
Листом від 29.06.2022 № 0300-0306-8/23042, який отримано відповідачем 10.08.2023, ГУ ПФУ у Волинській області повідомило відповідача про те, що на виконання рішення Волинського окружного адміністративного суду від 09.03.2022 у справі № 140/1874/22 в добровільному порядку, до відкриття виконавчого провадження, з 07.08.2021 ОСОБА_1 проведено нарахування підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення у розмірі, визначеному статтею 39 Закону №796-ХІІ, що дорівнює двом мінімальним заробітним платам (згідно з Законом про Державний бюджет на відповідний рік), нарахування проведено за період з 07.08.2021 по 08.04.2022 в сумі 31740,23 грн, а виплата нарахованих коштів буде здійснена в межах бюджетних асигнувань, виділених на цю мету. У вказаному листі ГУ ПФУ у Волинській області зазначило, що на підставі пункту 9 частини першої статті 39 Закону № 1404-VIII, у зв'язку із фактичним виконанням в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом № 6219/2022 постанови про відкриття виконавчого провадження № 69226090 від 14.06.2022 підлягає закінченню (а.с. 42-43).
05.01.2023 державний виконавець відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Волинській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) Трофимюк П.В. виніс постанову про накладення штрафу ВП № 69226090, відповідно до якої за невиконання рішення суду від 09.03.2022 у справі №140/1874/22 наклав на боржника ГУ ПФУ у Волинській області штраф на користь держави у розмірі 5100,00 грн. (а. с. 45-46).
Вказана постанова мотивована, зокрема, тим, що рішення суду в частині нарахування та виплати ОСОБА_1 підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення, у розмірі, визначеному статтею 39 Закону №796-ХІІ в часовому вимірі повинно виконуватись до зміни законодавчого регулювання цих правовідносин або втрати статусу, що надає право на такі виплати. Фактично, виконання виконавчого листа на даний час не є здійснено повністю, доказів про проведення дій боржником для одержання з Держбюджету заборгованих ОСОБА_1 коштів не надано. Також не надано інформації про внесення даної суми заборгованості до Єдиного реєстру рішень, виконання яких гарантується державою для погашення заборгованостей, що утворилися внаслідок невиконань рішень судів.
Постанова про накладення штрафу від 05.01.2023 була направлена позивачу згідно із супровідним листом від 05.01.2023 № 14 та надійшла до ГУ ПФУ у Волинській області 18.01.2023 вх.№75/14 (а. с. 11).
Згідно із пунктом 1 частини другої статті 287 КАС України позовну заяву може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.
Відтак, оскільки оскаржувана постанова була отримана позивачем 18.01.2023, а даний позов подано до суду 26.01.2023 (а. с. 16), тому позовна заява подана з дотриманням десятиденного строку, передбаченого пунктом 1 частини другої статті 287 КАС України.
При вирішенні даного спору суд застосовує такі нормативно-правові акти.
Відповідно до статті 129-1 Конституції України що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
За правилами частин першої - третьої статті 14 КАС України судове рішення, яким закінчується розгляд справи в адміністративному суді, ухвалюється іменем України. Судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Згідно із частинами першою, другою статті 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Суд також наголошує, що обов'язковість виконання судового рішення є важливою складовою права особи на справедливий суд, що гарантоване статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Пунктом 2 частини першої статті 2 Закону № 1404-VIII передбачено, що виконавче провадження здійснюється з дотриманням таких засад: обов'язковості виконання рішень.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 3 Закону № 1404-VIII відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів: виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.
За правилами частини першої статті 18 Закону № 1404-VIII виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Згідно із частинами п'ятою, шостою статті 26 Закону №1404-VIII виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов'язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей. У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону. За рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню, рішень про встановлення побачення з дитиною).
Частиною першою статті 63 Закону № 1404-VIII визначено, що за рішеннями, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником.
У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів та попередження про кримінальну відповідальність (частина друга статті 63 Закону № 1404-VIII).
Відповідно до частин першої, другої статті 75 Закону № 1404-VIII у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.
У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.
Сторони зобов'язані невідкладно, не пізніше наступного робочого дня після настання відповідних обставин, письмово повідомити виконавцю про повне чи часткове самостійне виконання рішення боржником, а також про виникнення обставин, що обумовлюють обов'язкове зупинення вчинення виконавчих дій, про встановлення відстрочки або розстрочки виконання, зміну способу і порядку виконання рішення, зміну місця проживання чи перебування (у тому числі зміну їх реєстрації) або місцезнаходження, а боржник - фізична особа - також про зміну місця роботи (частина четверта статті 19 згаданого Закону).
Аналізуючи наведені положення законодавства в контексті цієї справи потрібно зауважити, що накладення штрафу за невиконання рішення, що зобов'язує боржника до вчинення певних дій, є видом юридичної відповідальності боржника за невиконання покладеного на нього зобов'язання.
Застосування такого заходу реагування є обов'язком державного виконавця і направлено на забезпечення реалізації мети виконавчого провадження як завершальної стадії судового провадження.
При цьому, визначальною умовою для накладення зазначеного штрафу є невиконання судового рішення без поважних причин.
У залежності від характеру правовідносин і змісту зобов'язання, примусове виконання якого відбувається у межах виконавчого провадження, поважними причинами можуть визнаватися такі обставини, які створили об'єктивні перешкоди для невиконання зобов'язання, і подолання яких для боржника було неможливим або ускладненим.
Отже, аналіз правових норм, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин, дає підстави для висновку про те, що невиконання боржником рішення суду лише без поважних на те причин, тягне за собою певні наслідки, встановлені нормами Закону № 1404-VIII. Тобто на час прийняття державним виконавцем рішення про накладення штрафу має бути встановленим факт невиконання боржником судового рішення без поважних причин.
Поважними, в розумінні наведених норм Закону № 1404-VIII, можуть вважатися об'єктивні причини, які унеможливили або значно ускладнили виконання рішення боржником та які не залежали від його власного волевиявлення.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач наголошує на тому, що добровільно виконав рішення Волинського окружного адміністративного суду від 09.03.2022 в справі №140/1874/22, яке набрало законної сили 09.04.2022, шляхом нарахування ОСОБА_1 підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення у розмірі, визначеному статтею 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28 лютого 1991 року № 796-ХІІ, що дорівнює двом мінімальним заробітним платам (згідно із Законом про Державний бюджет на відповідний рік). Сума нарахувань на виконання рішення суду за період з 07.08.2021 по 08.04.2022 становить 31740,23 грн. Виплата нарахованих коштів буде здійснена в межах бюджетних асигнувань на цю мету, про що було повідомлено державного виконавця.
Проте, суд не погоджується з такими доводами позивача, з огляду на таке.
16.05.2022 Волинський окружний адміністративний суд, на виконання рішення суду від 09.03.2022 у справі № 140/1874/22, видав виконавчий лист № 6213/2022 про зобов'язання ГУ ПФУ у Волинській області провести ОСОБА_1 з 07.08.2021 нарахування та виплату підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення у розмірі, визначеному статтею 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28 лютого 1991 року № 796-ХІІ, що дорівнює двом мінімальним заробітним платам (згідно із Законом про Державний бюджет на відповідний рік) (а.с. 34).
Суд звертає увагу на правову позицію, викладену в ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 24.06.2020 у зразковій справі № 240/4937/18, яка полягає у такому.
Передбачена статтею 39 Закону № 796-ХІІ доплата є періодичним (щомісячним) платежем, виплата якого, за загальним правилом, не обмежена в часі.
Вирішуючи питання про зобов'язання нарахувати та виплатити відповідні періодичні платежі особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, суди, у разі відсутності спору про право особи на отримання такої доплати або встановлення такого права в судовому порядку, не мають підстав обмежувати орган, відповідальний за здійснення їх нарахування і виплати, певним часовим проміжком, якщо не відбулося змін у законодавстві.
У разі зміни чинного законодавства України, яким регулюються питання соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, відповідач повинен керуватися нормами законів, чинних на час призначення (нарахування) виплат громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Крім того, згідно з усталеною судовою практикою (постанови Верховного Суду України від 23.04.2013 № 21-239а11, від 19.03.2013 № 21-53а13, від 05.11.2013 № 21-293а13, від 07.07.2014 № 21-222014 тощо), відступу від якої не здійснювалось Верховним Судом, виплати за рішеннями судів, якими зобов'язано органи Пенсійного фонду України здійснити перерахунок та виплату пенсії без обмеження строком, продовжуються до внесення змін до норм законодавства, якими керувався суд при винесенні рішення, або до зміни умов пенсійного забезпечення одержувача. Вказана правова позиція підтримана у постанові Верховного Суду від 29.11.2021 у справі № 620/2928/20.
Суд звертає увагу, що після набрання 09.04.2022 законної сили рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 09.03.2022 у справі № 140/1874/22 нормативно-правове регулювання спірних правовідносин не змінилося, тому у боржника ГУ ПФУ у Волинській області були відсутні правові підстави для припинення нарахування та виплати підвищення до пенсії, передбаченого статтею 39 Закону № 796-ХІІ, відповідно до вказаного судового рішення після набрання судовим рішенням законної сили.
Суд також наголошує, що у рішенні Волинського окружного адміністративного суду від 09.03.2022 у справі № 140/1874/22 не вказано часовий проміжок, протягом якого боржник ГУ ПФУ у Волинській області повинен здійснювати нарахування та виплату позивачу підвищення до пенсії, передбаченого статтею 39 Закону № 796-ХІІ, а позиція боржника про те, що нарахування та виплата підвищення до пенсії за вказаним рішенням суду повинно відбуватися лише по день набрання законної сили рішенням суду є безпідставною та не має правового обґрунтування у жодному нормативно-правовому акті.
Отже, суд приходить до висновку, що ГУ ПФУ у Волинській області нарахування підвищення до пенсії, всупереч рішенню Волинського окружного адміністративного суду від 09.03.2022 у справі № 140/1874/22, безпідставно проведено лише за період з 07.08.2021 по 08.04.2022.
Таким чином, ГУ ПФУ у Волинській області, як боржником порушено вимоги статті 129-1 Конституції України, частин першої - третьої статті 14, частин першої, другої статті 370 КАС України у зв'язку з невиконанням зобов'язання провести нарахування та виплату підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення у розмірі, визначеному статтею 39 Закону № 796-ХІІ, на виконання рішення суду після набрання ним законної сили.
Суд зазначає, що саме із вказаних обставин державний виконавець, дійшов висновку про неналежне виконання рішення Волинського окружного адміністративного суду від 09.03.2022 у справі № 140/1874/22 в частині нарахування стягувачу ОСОБА_1 підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення у розмірі, визначеному статтею 39 Закону № 796-ХІІ, лише по 08.04.2022 (дня набрання судовим рішенням законної сили), та, як наслідок, правомірно виніс оскаржувану постанову про накладення штрафу від 05.01.2023 ВП № 69226090.
При цьому, суд вважає помилковим покликання позивача за наведених обставин на відсутність відповідного фінансового забезпечення боржника на виконання судового рішення (нарахована суму підвищення пенсії за період з 07.08.2021 по 08.04.2022 в сумі 31740,00 грн буде здійснена в межах бюджетних асигнувань, виділених на цю мету), оскільки позивачем не вжито дій для своєчасного надходження коштів з бюджету для виконання рішення суду.
Зокрема, ГУ ПФУ у Волинській області не надано державному виконавцю доказів вжиття всіх, залежних від нього, дієвих заходів для отримання в установленому порядку коштів для погашення заборгованості по виплаті підвищення до пенсії перед стягувачем ОСОБА_1 , через що боржником допущено недобросовісне зволікання із виконання обов'язків по виконавчому провадженню.
Постанова про накладення штрафу за невиконання судового рішення може бути винесена лише за умови, що судове рішення не виконано без поважних причин, коли боржник мав реальну можливість виконати таке судове рішення, проте не зробив цього. Поважними можуть вважатися об'єктивні причини, які унеможливили або значно ускладнили виконання рішення божником, та які не залежали від його волевиявлення.
З урахуванням встановлених обставин справи та наведених норм чинного законодавства, суд дійшов висновку про те, що оскаржувана постанова про накладення штрафу від 05.01.2023 ВП №29226090 винесена за наявності фактичних та правових підстав, оскільки державний виконавець дійшов правильного висновку про неналежне виконання рішення Волинського окружного адміністративного суду від 09.03.2022 у справі № 140/1874/22 в частині нарахування стягувачу ОСОБА_1 підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення у розмірі, визначеному статтею 39 Закону № 796-ХІІ, лише по 08.04.2022 (дня набрання судовим рішенням законної сили), відтак, відсутні правові підстави для задоволення позовних вимог. Крім того, суд вважає за необхідне у цій справі постановити окрему ухвалу.
Керуючись статтями 2, 72-77, 229, 243-246, 268, 271, 272, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Закону України «Про виконавче провадження», суд
В задоволенні позову Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області до Управління забезпечення примусового виконання рішень у Волинській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) про скасування постанови відмовити повністю.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.
Суддя А.Я. Ксензюк