про відмову у відкритті провадження у справі
09 лютого 2023 року ЛуцькСправа № 140/1605/23
Суддя Волинського окружного адміністративного суду Волдінер Ф.А., вивчивши позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Волинській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернувся з позовом до Головного управління Національної поліції у Волинській області, відповідно до якого просить суд:
1) визнати протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції у Волинській області щодо незарахування ОСОБА_1 до календарної вислуги років та до стажу служби в поліції вислуги років у пільговому обчисленні за період з 04 лютого 2006 року до 07 травня 2021 року;
2) зобов'язати Головне управління Національної поліції у Волинській області зарахувати ОСОБА_1 до календарної вислуги років та до стажу служби в поліції вислуги років у пільговому обчисленні за період з 04 лютого 2006 року до 07 травня 2021 року.
Відповідно до пункту 6 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом. Частиною другою цієї ж статті передбачено, що суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.
У відкритті провадження у даній справі слід відмовити з таких мотивів та підстав.
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 170 КАС України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо у спорі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав є такі, що набрали законної сили, рішення або постанова суду, ухвала про закриття провадження в адміністративній справі.
Як слідує з позовної заяви, позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтовує тим, що позивач є пенсіонером Національної поліції України. Вказує, що у період з 17 жовтня 2005 року по 07 травня 2021 року проходив службу в органах внутрішніх справи України та в поліції на різних посадах, зокрема з лютого 2006 року до 06 листопада 2015 року проходив службу на посадах Любешівського районного відділу УМВС України у Волинській області; з 07 листопада 2015 року по 31 грудня 2020 року проходив службу в органах поліції у Любешівському відділенні поліції Камінь-Каширського відділу поліції ГУНП у Волинській області; з 01 січня 2021 року по 07 травня 2021 року проходив службу на посаді поліцейського сектору реагування патрульної поліції Відділу поліцейської діяльності №1 (смт Любешів) Камінь-Каширського районного відділу поліції ГУНП у Волинській області.
Позивач має статус особи, постраждалої внаслідок Чорнобильської катастрофи, що підтверджується посвідченням категорії НОМЕР_1 від 10 лютого 1998 року та з лютого 2006 року у зв'язку із проходженням служби в органах внутрішніх справ та Національної поліції України, проживає в см Любешів Камінь-Каширського району (до 31 грудня 2020 року Любешівського району).
Згідно Переліку населених пунктів, віднесених до зон радіоактивного забруднення внаслідок чорнобильської катастрофи Додаток № 1 до постанови Кабінету Міністрів УРСР від 23 липня 1991 року №106, територію Любешівського району віднесено до зони гарантованого добровільного відселення. Отже, у період з лютого 2006 року по 07 травня 2021 року позивач працював у зоні гарантованого добровільного відселення.
Відповідно до наказу ГУНП у Волинській області від 07 травня 2021 року №138о/с позивача згідно пункту 7 частини 1 статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» звільнено зі служби в поліції з 07 травня 2021 року за власним бажанням. При цьому, як зазначено у наказі ГУНП у Волинській області від 07 травня 2021 року №138о/с, вислуга на день звільнення складає: в календарному обчисленні - 17 років 01 місяць 05 днів, в тому числі зараховано: служба в Збройних силах України - 01 рік 06 місяців 16 днів, служба в органах внутрішніх справ - 10 років 00 місяців 19 днів, служба в поліції - 05 років 06 місяців 00 днів.
Проте, в порушення пункту 3 Порядку обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей від 17 липня 1992 року №393 до пільгової вислуги років один місяць за півтора місяця позивачу не було зараховано період проходження служби в органах внутрішніх справ та Національної поліції України за період з лютого 2006 року по 07 травня 2021 року у зонах безумовного (обов'язкового) та гарантованого добровільного відселення, передбачених пунктами 2 та 3 Закону України «Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Крім того, позивач з 31 серпня 2015 року по 06 жовтня 2015 року брав участь в антитерористичній операції, є учасником бойових дій що підтверджується відповідною довідкою №1/21874 від 06 жовтня 2015 року та посвідченням серії НОМЕР_2 від 05 травня 2016 року.
Проте, в порушення підпункту «а» пункту 3 Порядку №393 до пільгової вислуги років один місяць за три місяці позивачу не було зараховано період участі в антитерористичній операції з 31 серпня 2015 року по 06 жовтня 2015 року.
Разом з тим, згідно із даними автоматизованої системи документообігу «Діловодство спеціалізованого суду» встановлено, що рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 20 січня 2022 року у справі №140/11091/21 позов ОСОБА_1 задоволено повністю; визнано протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції у Волинській області щодо не зарахування ОСОБА_1 до вислуги років у пільговому обчисленні один місяць за півтора місяця час проходження служби в органах внутрішніх справ та Національної поліції України за період з 04 лютого 2006 року по 30 серпня 2015 року та з 07 жовтня 2015 року по 07 травня 2021 року в зоні гарантованого добровільного відселення, та один місяць за три місяці час участі в антитерористичній операції з 31 серпня 2015 року по 06 жовтня 2015 року; зобов'язано Головне управління Національної поліції у Волинській області зарахувати ОСОБА_1 до вислуги років у пільговому обчисленні один місяць за півтора місяця час проходження служби в органах внутрішніх справ та Національної поліції України за період з 04 лютого 2006 року по 30 серпня 2015 року та з 07 жовтня 2015 року по 07 травня 2021 року в зоні гарантованого добровільного відселення, та один місяць за три місяці час участі в антитерористичній операції з 31 серпня 2015 року по 06 жовтня 2015 року.
Враховуючи зміст рішення Волинського окружного адміністративного суду від 20 січня 2022 року у справі №140/11091/21, слід дійти висновку про те, що спір між тими самими сторонами: ОСОБА_1 та Головним управлінням Національної поліції у Волинській області; про той самий предмет: про визнання протиправною бездіяльності щодо ненарахування до вислуги років у пільговому обчисленні один місяць за півтора місяця час проходження служби в органах внутрішніх справ та Національної поліції України за період з 04 лютого 2006 року по 30 серпня 2015 року та з 07 жовтня 2015 року по 07 травня 2021 року в зоні гарантованого добровільного відселення, та один місяць за три місяці час участі в антитерористичній операції з 31 серпня 2015 року по 06 жовтня 2015 року та зобов'язання зарахувати такий період; з тих самих підстав та обґрунтувань у позовній заяві, - вирішений.
Таким чином, оскільки у спорі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав є рішення, що набрало законної сили, тому у відкритті провадження у даній справі слід відмовити.
Суд звертає увагу на тому, що відповідно до статті 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
З наведеного слідує, що рішення суду, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи. Це забезпечується, в першу чергу, через примусове виконання судових рішень відповідно до Закону України «Про виконавче провадження».
При цьому суд вважає за необхідне роз'яснити позивачу, що відповідно до частини першої статті 383 КАС України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
Керуючись пунктом 2 частини першої статті 170, статтями 248, 256, 294 КАС України, суддя
Відмовити у відкритті провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Волинській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії.
Повторне звернення тієї самої особи до адміністративного суду з адміністративним позовом з тих самих предмета і підстав та до того самого відповідача, як той, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала суду може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Суддя Ф.А. Волдінер