09 лютого 2023 року ЛуцькСправа № 140/6554/22
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого-судді Волдінера Ф.А.,
розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Волинської митниці про визнання протиправним та скасування рішення,
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - ФОП ОСОБА_1 , позивач) звернулася з позовом до Волинської митниці (відповідач), в якому просить визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів від 14 вересня 2022 року №UA205140/2022/000163/2.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ФОП ОСОБА_1 з метою декларування товару «Товар №1 «Асфальтоукладач гусеничний, марка ABG TITAN 111, 1993 р.в., серійний номер НОМЕР_1 , бувший у користуванні, марка двигуна Deutz НОМЕР_2 , двигун обертання 4200 об/хв. Монтажна товщина 25 см, швидкість пересування 8 км/год, габаритні розміри: довжина 4950 мм, ширина - 3000/1500 мм, висота - 2420 мм. Торгова марка - ABG»; Товар №2 «Асфальтоукладач гусеничний марки ABG TITAN 111 в неробочому стані 1992 року випуску, серійний номер - НОМЕР_3 , бувший у користуванні 12720 мотогодин. Без двигуна, бункера, плити, навісного обладнання, а також шнеки, гусениці, транспортера, направляючих, катки, газового обладнання» на митний пост Волинської митниці подано електронну митну декларацію №UA205140/2022/064087 та передбачений МК України перелік документів, де в графі 42 вказано ціну товару в сумі 5000,00 Євро.
Однак, Волинська митниця не погодилася із вищезазначеною декларантом митною вартістю та прийняла рішення №UA205140/2022/000163/2 від 14 вересня 2022 року про коригування митної вартості товарів, яким визначила митну вартість товару за резервним методом у сумі 6 561,00 Євро з тих підстав, що митна вартість зазначеного товару не може бути визнана, оскільки подані для підтвердження митної вартості документи не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом, обраним декларантом та містять розбіжності.
Позивач з таким рішенням не погоджується та вважає його протиправним, посилаючись на те, що нею було надано документи, які дають можливість митному органу визначити митну вартість задекларованого товару за основним методом - за ціною контракту. Звертає увагу на те, що право митного органу на витребування у декларанта додаткових документів реалізується виключно у разі надання декларантом документів, які містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів.
При цьому, позивач зазначає, що у рішенні про коригування митної вартості товару відповідач жодних доказів недостовірності заявленої митної вартості митний орган у своєму рішенні про коригування митної вартості товару не навів, а надані позивачем документи не мають жодних розбіжностей та підтверджують заявлену миту вартість товару.
При обґрунтуванні неможливості застосування певних другорядних методів митниця повинна конкретизувати підстави незастосування цих методів. Відповідач зобов'язаний навести у рішенні про коригування митної вартості товарів порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за такими другорядними методами, як за ціною договору щодо ідентичних товарів, за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, на основі віднімання вартості, резервний метод.
Жодних належних обґрунтувань неможливості застосування попередніх методів визначення митної вартості, відповідач в оскаржуваному рішенні не наводить, обмежуючись загальними формулюваннями.
Виходячи із вищевикладеного, позивач вважає, що відповідач безпідставно відмовив йому у визнанні заявленої митної вартості імпортованого автомобіля, а тому просить визнати протиправним та скасувати рішення Волинської митниці від 14 вересня 2022 року №UA205140/2022/000163/2 про коригування митної вартості товарів.
Ухвалою суду від 25 жовтня 2022 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за вказаним позовом та ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
У відзиві на позовну заяву представник відповідача позов не визнає та просить відмовити в його задоволенні з наступних підстав. Вказує на те, що під час опрацювання документів, поданих декларантом разом з митною декларацією №UA205140/2022/064087 та здійснення перевірки числового значення заявленої декларантом митної вартості товару встановлено, що дані документи містять розбіжності, а саме: в платіжному документі б/н від 22 квітня 2022 року вказана перерахована сума 5000 євро згідно контракту 23.22 від 23 лютого 2022 року та посилання на документ №9 від 23 лютого 2022 року, який неможливо ідентифікувати з товаром поданим до митного оформлення. Тобто в митного органу існує сумнів щодо розрахунків між продавцем і покупцем та можливого заявлення до митного оформлення не всіх відомостей. Товари бувші у використанні, однак відсутня інформація про їх технічний стан, фізичне зношення. Також не з'ясована інформація щодо виписки з бухгалтерської документації, можливого страхування вантажу.
У зв'язку з тим, що документи, які подані для підтвердження митної вартості товарів не містять усіх відомостей, що підтверджують усі числові значення складових митної вартості товарів, містили розбіжності, декларанту направлено повідомлення з вимогою про надання додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості товару, а саме:
1) висновок про якісні та вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією;
2) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку, митна вартість яких визначається;
3) платіжні документи щодо даної поставки, договір (контракт) про перевезення;
4) виписку з бухгалтерської документації;
5) каталоги, специфікації, прейскуранти виробника товару;
6) якщо здійснювалось страхування - страхові документи.
У відповідь на запит декларант надав додаткові документи, які б підтвердили митну вартість, чи спростували розбіжність, про що повідомив листом від 14 вересня 2022 року. До нього долучено проформу-інвойс №9 від 23 лютого 2022 року, комуні кат ІЕ599 та договір-заявку на перевезення.
Таким чином, за результатом проведеної письмової консультації щодо вибору методу визначення митної вартості товару, а також враховуючи відмову декларанта подавати інші документи, митницею прийняте рішення про коригування митної вартості № від 14 вересня 2022 року №UA205140/2022/000163/2 та митну вартість товару визначено на рівні 6 561,00 Євро.
Водночас вказує на те, що декларанта було повідомлено, що у разі його незгоди з прийнятим рішенням про можливість випуску задекларованого товару у вільний обіг за умови надання гарантій відповідно до розділу X Митного кодексу України.
З огляду на наведене вище, вважає прийняте рішення про коригування митної вартості від 14 вересня 2022 року №UA205140/2022/000163/2 таким, що прийняте у повній відповідності до вимог чинного законодавства, а тому законним та обґрунтованим.
У відповіді на відзив представник позивача позовні вимоги підтримав з підстав викладених у позовній заяві та просив їх задовольнити повністю.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних мотивів та підстав.
Судом встановлено, що між фірмою RAD-BOB s.c (м. Гомбін, Польща) та ФОП ОСОБА_1 23 лютого 2022 року було укладено Контракт 23.22 щодо купівлі-продажу дорожньої та будівельної спецтехніки, а також витратних матеріалів і запасних частин до них, зокрема, Асфальтоукладач гусеничний, марка ABG TITAN 111, 1993 року - 4000 євро, Асфальтоукладач гусеничний марки ABG TITAN 111 в неробочому стані 1992 року - 1000 євро. Загальна вартість контракту становить 5000,00 Євро, а структура оплати - попередня оплата, оплата справляється у Євро. Умовами поставки визначено FCA Incoterms. Термін дії договору - до 31 грудня 2022 року.
З метою декларування товару - Товар 1 «Асфальтоукладач гусеничний, марка ABG TITAN 111, 1993 року, серійний номер: 1116292 - 1 шт, бувший у використанні, марка двигуна Deutz F4L101, двигун дизельний, потужність 42 кВт, 5700 мотогодин, плита WВ35. Швидкість обертання 4200 об/хв., монтажна товщина 25 см, швидкість пересування 8 км/год, габаритні розміри: довжина 4950 мм, ширина 3000/1500 мм, висота 2420 мм. Являють собою дорожньо-будівельні машини. Призначені для укладання шарів асфальтобетонного покриття. Торгова марка - ABG. Виробник - ABG Allgemeine Baumaschinen-Gesellshaft, DE»; Товар 2 «Асфальтоукладач гусеничний, марка ABG TITAN 111, в неробочому стані, 1992 року, серійний номер: 1115819 - 1 шт, бувший у використанні, 12720 мотогодин. В даному асфвльтоукладчику відсутні: двигун, бункер, плита, навісне обладнання, а також: шнеки, гусениці, транспортер, направляючі катки, газове обладнання. Являють собою дорожньо-будівельні машини. Призначені для укладання шарів асфальтобетонного покриття. Торгова марка - ABG. Виробник - ABG Allgemeine Baumaschinen-Gesellshaft, DE» уповноваженою особою ФОП ОСОБА_1 подано МД №UA205140/2022/064087 та перелік документів, визначених в гр. 44 МД, згідно Класифікатору документів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 20 вересня 2012 року №1011 «Про затвердження відомчих класифікаторів інформації з питань державної митної справи, які використовуються у процесі оформлення митних декларацій»:
рахунок-фактура (інвойс) (Commercial invoice) від 01 вересня 2022 року №FAE/2/2022;
автотранспортна накладна від 02 вересня 2022 року №0016219;
банківський платіжний документ, що підтверджує оплату за товар від 22 квітня 2022 року;
рахунок-фактуру про надання транспортно-експедиційних послуг від 11 вересня 2022 року;
зовнішньоекономічний контракт №23.22 від 23 лютого 2022 року;
договір про надання послуг митного брокера №75 від 29 квітня 2021 року;
договір (контракт) про перевезення;
митна декларація країни відправлення №22PL301010E1061845 від 03 вересня 2022 року.
Під час опрацювання документів, поданих декларантом разом з митною декларацією №UA205140/2022/064087 та здійснення перевірки числового значення заявленої декларантом митної вартості товару встановлено, що дані документи містять розбіжності, а саме: у поданому платіжному документі від 22 квітня 2022 року перерахована сума у розмірі 5000,00 євро, у платіжному дорученні є посилання на документ №9 від 23 лютого 2022, що не ідентифікується з товаром поданим до митного оформлення.
У зв'язку з тим, що документи, які подані для підтвердження митної вартості товарів не містять усіх відомостей, що підтверджують усі числові значення складових митної вартості товарів, містили розбіжності, декларанту направлено повідомлення з вимогою про надання додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості товару, а саме:
1) висновок про якісні та вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією;
2) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку, митна вартість яких визначається;
3) платіжні документи щодо даної поставки, договір (контракт) про перевезення;
4) виписку з бухгалтерської документації;
5) каталоги, специфікації, прейскуранти виробника товару;
6) якщо здійснювалось страхування - страхові документи.
У відповідь на запит декларант надав додаткові документи, які б підтвердили митну вартість, чи спростували розбіжність, про що повідомив листом від 14 вересня 2022 року. До нього долучено проформу-інвойс №9 від 23 лютого 2022 року, комуні кат ІЕ599 та договір-заявку на перевезення.
Таким чином, за результатом проведеної письмової консультації щодо вибору методу визначення митної вартості товару, а також враховуючи відмову декларанта подавати інші документи, митницею прийняте рішення від 14 вересня 2022 року №UA205140/2022/000163/2 року про коригування митної вартості товарів, яким визначила митну вартість товару за резервним методом на рівні 6561,00 Євро.
З метою випуску товару у вільний обіг під фінансові гарантії було подано нову митну декларацію №UA205140/2022/064951 та сплачено усі необхідні митні платежі з врахуванням скоригованої митної вартості товару.
Не погоджуючись із рішенням про коригування митної вартості товару, позивач звернувся до суду з даним позовом.
При вирішенні спору суд керується такими нормативно-правовими актами.
Засади державної митної справи, зокрема, процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, умови та порядок справляння митних платежів, визначаються МК України та іншими законами України.
Згідно із частиною першою статті 51 МК України митна вартість товарів, які переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.
Статтею 57 МК України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані, зокрема, подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню (частина друга статті 52 МК України).
Відповідно до статті 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування (частина друга статті 53 МК України).
Декларант позивача надав наявні у нього документи, що підтверджують митну вартість товарів і обраний ним метод її визначення згідно з частиною другою статті 53 МК України, а саме: рахунок-фактура (інвойс) (Commercial invoice) від 01 вересня 2022 року №FAE/2/2022; автотранспортна накладна від 02 вересня 2022 року №0016219; банківський платіжний документ, що підтверджує оплату за товар від 22 квітня 2022 року; рахунок-фактуру про надання транспортно-експедиційних послуг від 11 вересня 2022 року; зовнішньоекономічний контракт №23.22 від 23 лютого 2022 року; договір про надання послуг митного брокера №75 від 29 квітня 2021 року; договір (контракт) про перевезення; митна декларація країни відправлення №22PL301010E1061845 від 03 вересня 2022 року. Крім того, додатково надано проформу-інвойс №9 від 23 лютого 2022 року, комуні кат ІЕ599 та договір-заявку на перевезення.
Частинами першою, другою статті 54 МК України визначено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.
Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 54 МК України орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
У частині третій статті 53 МК України визначено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Із наведених положень випливає, що орган доходів і зборів досліджує документи стосовно усіх товарів, які переміщуються через митний кордон, на предмет перевірки правильності визначення митної вартості. Виключно висновки, що ґрунтуються на дослідженні документів, доданих до митної декларації, можуть бути підставою для витребування додаткових документів. При цьому лише виявлення одного або декількох з фактів, зазначених у частині третій статті 53 МК України, є підставою для витребування додаткових документів, перелік яких наведений у цій нормі.
Як слідує із матеріалів справи, спір між сторонами виник з приводу правильності визначення декларантом митної вартості імпортованого товару - Товар 1 «Асфальтоукладач гусеничний, марка ABG TITAN 111, 1993 року, серійний номер: 1116292 - 1 шт, бувший у використанні, марка двигуна Deutz F4L101, двигун дизельний, потужність 42 кВт, 5700 мотогодин, плита WВ35. Швидкість обертання 4200 об/хв., монтажна товщина 25 см, швидкість пересування 8 км/год, габаритні розміри: довжина 4950 мм, ширина 3000/1500 мм, висота 2420 мм. Являють собою дорожньо-будівельні машини. Призначені для укладання шарів асфальтобетонного покриття. Торгова марка - ABG. Виробник - ABG Allgemeine Baumaschinen-Gesellshaft, DE»; Товар 2 «Асфальтоукладач гусеничний, марка ABG TITAN 111, в неробочому стані, 1992 року, серійний номер: 1115819 - 1 шт, бувший у використанні, 12720 мотогодин. В даному асфвльтоукладчику відсутні: двигун, бункер, плита, навісне обладнання, а також: шнеки, гусениці, транспортер, направляючі катки, газове обладнання. Являють собою дорожньо-будівельні машини. Призначені для укладання шарів асфальтобетонного покриття. Торгова марка - ABG. Виробник - ABG Allgemeine Baumaschinen-Gesellshaft, DE» у розмірі 5000,00 Євро та ненадання відповідачу необхідних документів для підтвердження заявленої митної вартості товару.
При цьому, позиція відповідача полягає у тому, що подані до митного контролю та оформлення документи не містили усіх даних, необхідних для визначення митної вартості, а також містили розбіжності, у зв'язку із чим від декларанта витребовувалися додаткові документи та оскільки декларантом не надано витребуваних документів, тому митну вартість товару визначено відповідачем за резервним методом, на підставі цінової інформації, наявної в митниці, на рівні 5651,00 Євро.
В оскаржуваному рішенні відповідач вказано, що у поданому платіжному документі від 22 квітня 2022 року перерахована сума у розмірі 5000,00 євро, у платіжці є посилання на документ №9 від 23 лютого 2022, що не ідентифікується з товаром поданим до митного оформлення.
Цією обставиною він обґрунтовує необхідність подання декларантом додаткових документів.
Однак, суд не погоджується з такою позицією відповідача з наступних підстав.
На вимогу митниці декларантом було долучено додаткові письмові пояснення від 14 вересня 2022 року, у яких зазначено, що поставка зазначеного товарів в адресу ФОП ОСОБА_1 повинна була відбутися у лютому 2022 року згідно рахунку-проформи.
Проте, Указом Президента України №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України з 24 лютого 2022 року на території України введено правовий режим воєнного стану.
Таким чином, така обставина унеможливила здійснювати будь-які експортно-імпортні операції на території України на невизначений час.
У квітні 2022 року після усних перемовин ФОП ОСОБА_1 з експортером було вирішено поступово відновлювати постачання товарів за контрактом №23.22 від 23 лютого 2022 року, з огляду на що ФОП ОСОБА_1 здійснила оплату у сумі 5000,00 євро в рахунок компанії RAD-BOB s.c на підставі рахунка-проформи №9 від 23 лютого 2022 року, що підтверджується платіжним дорученням від 22 квітня 2022 року.
Після отримання оплати за про за проформою №9 від 23 лютого 2022 року компанія-
експортер повідомила, що існують певні труднощі з ввезенням товару на територію України, пов'язаної із воєнним станом та загостренням ситуації на території України, тому поставка була здійснена лише 01 вересня 2022 року.
У рішенні про коригування митної вартості Волинська митниця не заперечує факт надання інформаційного листа разом із рахунком-проформою №9 від 23 лютого 2022 року, та вказує, що проформа №9 від 23 лютого 2022 року є документом, за яким здійснено оплату за ввезений в адресу ФОП ОСОБА_1 товар.
Таким чином, будь-які сумніви щодо наданих платіжних документів та власне і належного виконання зобов'язання щодо оплати (на умовах 100% передоплати) виконано ФОП ОСОБА_1 належним чином. З-поміж іншого, вартість у рахунку-проформі №9, рахунку-фактурі № FAE/2/2022 та платіжному документі від 22 квітня 2022 року узгоджується між собою, що додатково підтверджує реальність як самої операції, так і належне виконання зобов'язання за контрактом.
Крім того, суд не бере до уваги твердження відповідача, що ввезені товари бувші у користуванні, однак відсутні інформація про їх технічний стан, фізичне зношення, що також ставить під сумнів достовірність заявлених до митного оформлення відомостей про товар.
Так, при ввезенні товарів на митну територію України митний орган володів інформацією, що Товар №1, Товар №2 є бувшими у користуванні, а Товар №2 в неробочому стані. При заповненні граф митних декларацій у графі №31 в описі Товару №1, Товару №2 міститься інформація про технічних стан. Реальний технічний стан ввезених товарів також підтверджується наданими до справи фотоматеріалами.
Додаткової уваги при дослідженні сумнівів митного органу з цього приводу просимо суд звернути увагу на положення статті 53 МК України, згідно якої документи, що подаються декларантом для підтвердження заявленої митної вартості товарів. Положення статті 53 МК України не передбачає долучення будь-якого документу щодо підтвердження технічного стану та фізичного зношення ввезених товарів. При митному оформленні товарів представники митних органів проводять митний огляд ввезених товарів та складають відповідний акт огляду (переогляду) товарів/транспортних засобів ввезених на митну територію України. Тобто фактично сформований митним органом акт огляду (в разі проведення) і є документом, у якому наявні інформація про технічних стан та фізичне зношення ввезених товарів.
Відтак, суд не вбачає розбіжностей у наданих позивачем під час декларування документах.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що відповідачем під час прийняття оскаржуваного рішення необґрунтовано встановлено рівень митної вартості в розмірі 6561, 00 Євро та 4455,00 Євро.
Крім того, щодо наявної у митниці інформації, яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості товару, суд зазначає наступне.
За змістом пункту 5 Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб органів доходів і зборів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, затверджених наказом Державної фіскальної служби України від 11 вересня 2015 року №689, під час робіт з аналізу, виявлення та оцінки ризиків можуть використовуватися такі джерела інформації: спеціалізовані програмно-інформаційні комплекси Єдиної автоматизованої інформаційної системи ДФС; спеціалізовані видання, які містять інформацію про ціни, сформовані на світовому ринку; інформація, отримана від ДФС, про ціни на товари та/або сировину, матеріали, комплектуючі, які входять до складу товарів; інформація, отримана від митних органів іноземних держав за результатами перевірки автентичності документів, які подавалися під час митного контролю та митного оформлення товару; інформація, отримана за результатами здійснення митного контролю, в тому числі, за результатами проведення документальних перевірок дотримання вимог законодавства з питань державної митної справи; інформація, отримана від державних органів, установ та організацій на запити територіальних органів та/або ДФС; цінова інформація, отримана в рамках домовленостей, укладених між ДФС та асоціаціями, спілками та іншими об'єднаннями імпортерів та виробників; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, що мають відповідні повноваження згідно із законодавством; інформація отримана з мережі Інтернет.
Суд погоджується, що наявність у митного органу інформації про ціну подібних чи аналогічних товарів може призвести до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості товарів та ініціювання повної її перевірки, але така інформація аж ніяк не є підставою для прийняття рішення про коригування митної вартості товару.
Рішення про коригування митної вартості товару не може базуватися лише на інформації митниці, оскільки порядок її формування, ведення, отримання інформації, а також порядок використання її даних суб'єктами господарських відносин під час здійснення ними зовнішньоекономічної діяльності Митним кодексом України не передбачено.
У зв'язку із чим, суд вважає висновки відповідача, що документи, надані до митної декларації, не містять достатньої інформації щодо заявленої митної вартості товару протиправними та такими, що суперечать об'єктивним обставинам справи та спростовуються поданими до митного оформлення документами.
Наведене не дає підстав вважати таке рішення обґрунтованим та мотивованим у контексті норм пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України.
В адміністративних процедурах із митного контролю та митного оформлення орган доходів і зборів повинен обґрунтувати (довести) законність свого рішення; відповідно рішення органу доходів і зборів не може ґрунтуватися на припущеннях, на сумнівах про повноту і достовірність відомостей про заявлену митну вартість товару; висновки цього органу повинні ґрунтуватися на достовірних і вичерпних доказах.
Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що відповідачем не обґрунтовано ціну товару, яка визначена ним у рішенні від 14 вересня 2022 року №UA205140/2022/000163/2 внаслідок проведеного коригування митної вартості за резервним методом; відповідач не довів того, що товар за такою митною вартістю дійсно був увезений до України.
Тому, з огляду на приписи частини другої статті 77 КАС України, оскільки рішення відповідача про коригування митної вартості товарів від 14 вересня 2022 року №UA205140/2022/000163/2не ґрунтується на нормах чинного законодавства, його слід визнати протиправним та скасувати, у зв'язку із чим позовні вимоги слід задовольнити повністю.
Згідно частини першої статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката. (частини перша, друга статті 134 КАС України).
Відповідно до частини четвертої статті 134 КАС України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Частиною першою статті 139 КАС України визначено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
При зверненні до суду з даним адміністративним позовом позивачем було сплачено судовий збір в розмірі 2481,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням від 20 жовтня 2022 року № 22.
Позивач просив стягнути з відповідача понесені ним витрати на професійну правничу допомогу у сумі 10 000, 00 грн.
Відповідно до частин першої, другої статті 134 КАС України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Згідно з частиною третьою статті 134 КАС України для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Водночас частинами четвертою, п'ятою статті 134 КАС України встановлено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Разом з тим, відповідно до частин шостої та сьомої статті 134 КАС України визначено, що у разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Відповідно до частин сьомої, дев'ятої статті 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду. При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов'язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Виходячи з аналізу вказаних правових норм, склад та розмір витрат на професійну правничу допомогу підлягає доказуванню в судовому процесі. Сторона, яка хоче компенсувати судові витрати повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, а інша сторона може подати заперечення щодо неспівмірності розміру таких витрат. Результат та вирішення справи безпосередньо пов'язаний із позицією, зусиллям і участю в процесі представника сторони за договором. При цьому такі послуги повинні бути обґрунтованими, тобто доцільність надання послуги та її вплив на кінцевий результат розгляду справи, якого прагне сторона, повинно бути доведено стороною в процесі. При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об'єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи.
На підтвердження витрат, пов'язаних з наданням правничої допомоги адвокатом, позивачем надано суду договір про надання правової допомоги №38-ЮП від 22 вересня 2022 року, укладений між ФОП ОСОБА_1 та Адвокатським бюро «КРЮЧКОВА», попередній рахунок від 22 вересня 2022 року №22/09, рахунок-фактура від 22 вересня 2022 року №1-000000334, акт приймання-передачі наданих послуг №1-000000334, платіжне доручення від 29 вересня 2022 року №20.
Відповідно до частин другої, третьої статті 30 Закону України від 05.07.2012 №5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Суд зазначає, що при визначенні суми відшкодування судових витрат, суд повинен керуватися критерієм реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та суті виконаних послуг. Надані послуги повинні бути обґрунтованими, тобто повинно бути доведено доцільність надання такої послуги та її вплив на кінцевий результат розгляду справи.
Відповідно до положень статей 134, 139 КАС України під час вирішення питання про розподіл судових витрат, суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись зазначеними вище критеріями, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.
Оцінивши наявні в матеріалах справи докази складу та розміру витрат, пов'язаних з оплатою правничої допомоги, перевіривши їх розумну необхідність для цієї справи, враховуючи предмет спору, конкретні обставини справи, суть наданих послуг, суд вважає, що заявлений до відшкодування їх розмір є надмірним. При цьому, суд зазначає, що оскільки дана справа є незначної складності, розгляд справи проведено за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та виклику сторін, тому відшкодуванню підлягають судові витрати на правову допомогу в сумі 5 000,00 грн.
У зв'язку із задоволенням позову позивачу належить відшкодувати за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору в розмірі 2 481,00 грн та 5 000,00 грн витрат на правничу допомогу адвоката.
Керуючись статтями 243-246 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Митного кодексу України, суд
Позов задовольнити повністю.
Визнати протиправними та скасувати рішення Волинської митниці від 14 вересня 2022 року №UA205140/2022/000163/2 про коригування митної вартості товарів.
Стягнути на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Волинської митниці судові витрати по сплаті судового збору в сумі 2 481 (дві тисячі чотириста вісімдесят одна) гривень 00 копійок та витрати на правничу допомогу в розмірі 5 000 (п'ять тисяч) гривень 00 копійок.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач: Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 ).
Відповідач: Волинська митниця (44350, Волинська область, село Римачі, вулиця Призалізнична, 13, ідентифікаційний код юридичної особи 43958385).
Суддя Ф.А. Волдінер