09 лютого 2023 року ЛуцькСправа № 140/8091/22
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Ковальчука В.Д.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до 7 прикордонного Карпатського загону Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_1 ) про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернувся з позовом до 7 прикордонного Карпатського загону Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_1 ) про визнання протиправною бездіяльності щодо нездійснення перерахунку та виплати грошової допомоги на оздоровлення, виплаченої у 2015-2016 роках, у січні 2018 року та щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінетів Міністрів України від 22.09.2010 №889 за період з січня 2016 року по лютий 2018 року з урахуванням у складі місячного грошового забезпечення індексації грошового забезпечення; зобов'язання відповідача провести перерахунок та виплату грошової допомоги на оздоровлення, виплаченої у 2015-2016 роках, у січні 2018 року та щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінетів Міністрів України від 22.09.2010 №889 за період з січня 2016 року по лютий 2018 року з урахуванням у складі місячного грошового забезпечення індексації грошового забезпечення; визнання протиправною бездіяльності щодо не нарахування та невиплати компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати на суми індексації грошового забезпечення за весь час затримки виплати з 01 січня 2015 року по день фактичної виплати 15 червня 2021 року; зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати на суми індексації грошового забезпечення за весь час затримки виплати з 01 січня 2015 року по день фактичної виплати 15 червня 2021 року.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що наказами начальника НОМЕР_2 прикордонного загону Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України від 04.06.2020 № 194-ос прапорщика ОСОБА_1 звільнено з військової служби в запас на підставі підпункту «а» пункту 2 частини 5 статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» (у зв'язку із закінченням строку контракту) та від 05.07.2020 № 232-ос виключено зі списків особового складу загону та всіх видів забезпечення, з 05 липня 2020 року.
Як вбачається з особистих карток грошового забезпечення за період з 2015-2018 рр. та інформації наявної у відповідях на адвокатські запити, НОМЕР_2 прикордонний Карпатський загін здійснював нарахування та виплату індексація грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з січня 2015 року по лютий 2018 року включно з затримкою, зокрема: у листопаді 2015 року та грудні 2015 року ОСОБА_1 виплачено заборгованість з індексації грошового забезпечення за період з січня 2015 року по червень 2015 року включно у розмірі 769, 04 грн та у розмірі 290, 37 грн, що підтверджується особистою карткою грошового забезпечення за 2015 рік; 30.07.2020 ОСОБА_1 виплачено заборгованість з індексації грошового забезпечення за період з липня 2015 року по лютий 2018 року у розмірі 14985, 16 грн, що підтверджується випискою по надходженням по картці/рахунку AT КБ «Приватбанк».
15.06.2021 ОСОБА_1 донараховано та виплачено заборгованість з індексації грошового забезпечення за період з липня 2015 року по лютий 2018 року у розмірі 5220, 59 грн, що підтверджується випискою по надходженням по картці/рахунку AT КБ «Приватбанк», розрахунком індексації та листуванням із відповідачем за адвокатськими запитами.
Під час проходження військової служби було проведено нарахування та виплату ОСОБА_1 грошової допомоги на оздоровлення у лютому 2015 року у розмірі 3049,25 грн, у лютому 2016 року у розмірі 3115,75 грн., у січні 2018 року у розмірі 5076,55 грн.
З урахуванням того, що під час проходження військової служби та звільнення з неї ОСОБА_1 не була нарахована та виплачена індексація грошового забезпечення, нарахування та виплата грошової допомоги на оздоровлення за 2015-2016 рр. та за січень 2018 року, яка нараховується з місячного грошового забезпечення, грошова допомога на оздоровлення проведена без урахування у складі місячного грошового забезпечення індексації грошового забезпечення.
Окрім того, у період з січня 2016 року по лютий 2018 року включно ОСОБА_1 нараховувалася та виплачувалася щомісячна додаткова грошова винагорода, передбачена постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 № 889 «Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Міністерства надзвичайних ситуацій» (далі - щомісячна додаткова грошова винагорода, передбачена постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 № 889). Розмір щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої Постановою №889 розраховувався у відсотковому співвідношенні до розміру місячного грошового забезпечення, зокрема для військовослужбовців (крім зазначених у підпункті 1 цього пункту) - до 60 відсотків місячного грошового забезпечення. До місячного грошового забезпечення, з якого визначалася винагорода, включалися посадовий оклад, оклад за військовим званням та щомісячні додаткові види грошового забезпечення і премія (крім винагород та морського грошового забезпечення), на які позивач мав право за займаною ним штатною посадою. Винагорода виплачується військовослужбовцям за місцем штатної служби за минулий місяць одночасно з виплатою грошового забезпечення за поточний місяць на підставі наказу начальника (командира) органу Держприкордонслужби; начальникам (командирам) органів Держприкордонслужби - на підставі наказів вищих начальників (п. 6 Інструкції № 73). З огляду на те, що у вказаний період місячне грошове забезпечення позивача протиправно не було проіндексоване, відповідно нарахування та виплату щомісячної додаткової грошової винагороди проведена відповідачем виходячи із непроіндексованого (знеціненого) місячного грошового забезпечення.
Також позивачу не була нарахована та невиплата компенсації втрати частини доходів за порушення строків виплати індексації грошового забезпечення.
Вважаючи бездіяльність відповідача щодо нездійснення перерахунку та виплати ОСОБА_1 розміру грошової допомоги на оздоровлення та щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 № 889 з урахування у складі місячного грошового забезпечення індексації грошового забезпечення та бездіяльність щодо невиплата компенсації втрати частини доходів за порушення строків виплати індексації грошового забезпечення позивач звернувся до суду з цим позовом.
З врахуванням викладеного просив позов задовольнити.
Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 02.01.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у даній справі, судовий розгляд справи ухвалено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін .
В поданому до суду відзиві на позовну заяву відповідач позов не визнав та просить відмовити у його задоволенні з тих підстав, що на день виключення зі списку особового складу загону та всіх видів забезпечення та на день закінчення військової служби 05.07.2020 позивача, спору між позивачем та 7 прикордонним загоном щодо виплачених сум не було. Відповідач також зазначив, що НОМЕР_2 прикордонний загін (військова частина НОМЕР_1 ) є установою, що фінансується з державного бюджету і як розпорядник бюджетних коштів, відповідно до статті 51 Бюджетного кодексу України може брати бюджетні зобов'язання та провадити видатки лише в межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисом, індексацію грошового забезпечення не було проведено по причині відсутності фінансових ресурсів для її нарахування та виплати, що передбачено пунктом 6 статті 5 Закону України від 03.07.1991 № 1282 - XII “Про індексацію грошових доходів населення” із змінами та пунктом 6 Постанови КМУ від 17.07.2003 № 1078 “Про затвердження Порядку проведення індексації грошових доходів населення” із змінами. З врахуванням викладеного просив у задоволенні позову відмовити.
Крім того, учасники справи не зверталися із клопотаннями про розгляд справи в судовому засіданні, оформленими відповідно до вимог статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України). Суд наголошує, що за змістом статті 162 КАС України у відзиві на позовну заяву відповідач викладає виключно заперечення проти позову, відзив не може містити будь-яких заяв чи клопотань, позаяк заяви та клопотання учасники справи подають окремо у письмовій формі із зазначенням підстав та з дотриманням інших вимог статті 167 КАС України. Отже, заявлене у відзиві клопотання про розгляд справи за участю представника НОМЕР_2 прикордонного загону не підлягало судом вирішенню по суті.
Дослідивши письмові докази та письмові пояснення, викладені у позовній заяві, суд дійшов висновку, що позов необхідно задовольнити з таких мотивів та підстав.
Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 , наказами начальника НОМЕР_2 прикордонного загону Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України від 04.06.2020 № 194-ос прапорщика ОСОБА_1 звільнено з військової служби в запас на підставі підпункту «а» пункту 2 частини 5 статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» (у зв'язку із закінченням строку контракту) та від 05.07.2020 № 232-ос виключено зі списків особового складу загону та всіх видів забезпечення, з 05 липня 2020 року.
Як вбачається з особистих карток грошового забезпечення за період з 2015-2018 рр. та інформації наявної у відповідях на адвокатські запити, НОМЕР_2 прикордонний Карпатський загін здійснював нарахування та виплату індексація грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з січня 2015 року по лютий 2018 року включно з затримкою, зокрема: у листопаді 2015 року та грудні 2015 року ОСОБА_1 виплачено заборгованість з індексації грошового забезпечення за період з січня 2015 року по червень 2015 року включно у розмірі 769, 04 грн. та у розмірі 290, 37 грн, що підтверджується особистою карткою грошового забезпечення за 2015 рік; 30.07.2020 ОСОБА_1 виплачено заборгованість з індексації грошового забезпечення за період з липня 2015 року по лютий 2018 року у розмірі 14985, 16 грн, що підтверджується випискою по надходженням по картці/рахунку AT КБ «Приватбанк».
15.06.2021 ОСОБА_1 донараховано та виплачено заборгованість з індексації грошового забезпечення за період з липня 2015 року по лютий 2018 року у розмірі 5220, 59 грн., що підтверджується випискою по надходженням по картці/рахунку AT КБ «Приватбанк», розрахунком індексації та листуванням із відповідачем за адвокатськими запитами.
Під час проходження військової служби було проведено нарахування та виплату ОСОБА_1 грошової допомоги на оздоровлення у лютому 2015 року у розмірі 3049,25 грн., у лютому 2016 року у розмірі 3115,75 грн., у січні 2018 року у розмірі 5076,55 грн.
З урахуванням того, що під час проходження військової служби та звільнення з неї ОСОБА_1 не була нарахована та виплачена індексація грошового забезпечення, нарахування та виплата грошової допомоги на оздоровлення за 2015-2016 рр. та за січень 2018 року, яка нараховується з місячного грошового забезпечення, грошова допомога на оздоровлення проведена без урахування у складі місячного грошового забезпечення індексації грошового забезпечення.
Окрім того, у період з січня 2016 року по лютий 2018 року включно ОСОБА_1 нараховувалася та виплачувалася щомісячна додаткова грошова винагорода, передбачена постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 № 889 «Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Міністерства надзвичайних ситуацій» (далі - щомісячна додаткова грошова винагорода, передбачена постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 № 889). Розмір щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої Постановою №889 розраховувався у відсотковому співвідношенні до розміру місячного грошового забезпечення, зокрема для військовослужбовців (крім зазначених у підпункті 1 цього пункту) - до 60 відсотків місячного грошового забезпечення. До місячного грошового забезпечення, з якого визначалася винагорода, включалися посадовий оклад, оклад за військовим званням та щомісячні додаткові види грошового забезпечення і премія (крім винагород та морського грошового забезпечення), на які позивач мав право за займаною ним штатною посадою. З огляду на те, що у вказаний період місячне грошове забезпечення позивача протиправно не було проіндексоване, відповідно нарахування та виплату щомісячної додаткової грошової винагороди проведена відповідачем виходячи із непроіндексованого (знеціненого) місячного грошового забезпечення.
Також позивачу не була нарахована та невиплата компенсації втрати частини доходів за порушення строків виплати індексації грошового забезпечення.
Вважаючи бездіяльність відповідача щодо нездійснення перерахунку та виплати ОСОБА_1 розміру грошової допомоги на оздоровлення та щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 № 889 з урахування у складі місячного грошового забезпечення індексації грошового забезпечення та бездіяльність щодо невиплата компенсації втрати частини доходів за порушення строків виплати індексації грошового забезпечення позивач звернувся до суду з цим позовом.
При вирішенні даного спору суд застосовує такі нормативно-правові акти.
Відповідно до частини першої статті 2 Закону України “Про військовий обов'язок і військову службу” №2232-ХІІ від 25 березня 1992 року (далі - Закон №2232-XII) військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України, іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній з обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.
Права, пільги та соціальні гарантії військовослужбовців визначаються Законом України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей” № 2011-XII від 20 грудня 1991 року (далі - Закон № 2011-XII).
Частиною першою статті 9 Закону №2011-XII обумовлено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
Частинами другою та третьою статті 9 Закону №2011-XII встановлено, що до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.
Абзацами першим та другим частини четвертої вказаної статті встановлено, що грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності. Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.
Також, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України “Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб” №1294 від 07 листопада 2007 року грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Суд констатує, що право на грошову допомогу на оздоровлення за 2015-2016 роках, у 2018 році, та щомісячну додаткову грошову винагороду за період із січня 2016 року по лютий 2018 року позивач набув, в цій частині його право було реалізоване.
Спірним питанням є включення до складу цих виплат, індексації грошового забезпечення.
Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України визначає Закон України №1282-XII від 03 липня 1991 року “Про індексацію грошових доходів населення” (далі - Закон №1282-XII).
Статтею 1 Закону №1282-XII встановлено, що індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.
Порядок проведення індексації грошових доходів населення затверджений постановою Кабінету Міністрів України №1078 від 17 липня 2003 року (далі - Порядок №1078).
Відповідно до пункту другого Порядку№1078 індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема, грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, посадових осіб митної служби.
Пунктом 5 Порядку №1078 передбачено, що у разі підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків.
Сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу.
Якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу.
У разі зростання заробітної плати за рахунок інших її складових без підвищення тарифних ставок (окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення заробітної плати. У разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові заробітної плати, які не мають разового характеру.
До чергового підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, до визначеної суми індексації додається сума індексації, яка складається внаслідок перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації, зазначеного у пункті 11 цього Порядку.
Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення.
Відповідно до законодавчого визначення індексація грошового забезпечення є однією із основних державних гарантій, яка спрямована на підтримання купівельної спроможності населення України шляхом підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг. При цьому проведення індексації у зв'язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією) є обов'язковим для всіх юридичних осіб - роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи.
Враховуючи те, що індексації підлягають всі грошові доходи населення, які не мають разового характеру, суд доходить висновку, що механізм індексації має універсальний характер. У свою чергу, правове регулювання виплати індексації визначає умови (коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації), з настанням яких виникає право на щомісячне отримання суми індексації у структурі заробітної плати (грошового забезпечення) до настання обставин (підвищення тарифних ставок, окладів), за яких виплата розрахованої суми індексації припиняється до повторного настання обставин, які обумовлюють повторне виникнення права на отримання індексації.
При вирішенні питання щодо індексації слід субсидіарно застосовувати положення спеціальних законів щодо механізму проведення індексації, її мети та правової природи (суті), зокрема, Закону України “Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії”, Закону України “Про індексацію грошових доходів населення” та Порядку проведення індексації грошових доходів населення.
Субсидіарне застосування норм права, що регулюють спірні правовідносини, дає підстави для правового висновку, що індексація грошового забезпечення має систематичний (щомісячний) характер, а її правова природа полягає у підтриманні купівельної спроможності рівня заробітної плати (грошового забезпечення) внаслідок її знецінення через подорожчання споживчих товарів і послуг.
Правова позиція стосовно систематичного та постійного характеру виплати індексації наведена у постановах Верховного Суду від 03 квітня 2019 року у справі №638/9697/17, від 30 грудня 2020 року у справі №359/8843/16-а.
Як вбачається з особистих карток грошового забезпечення за період з 2015-2018 рр. та інформації наявної у відповідях на адвокатські запити, НОМЕР_2 прикордонний Карпатський загін здійснював нарахування та виплату індексація грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з січня 2015 року по лютий 2018 року включно з затримкою, зокрема: у листопаді 2015 року та грудні 2015 року ОСОБА_1 виплачено заборгованість з індексації грошового забезпечення за період з січня 2015 року по червень 2015 року включно у розмірі 769, 04 грн. та у розмірі 290, 37 грн., що підтверджується особистою карткою грошового забезпечення за 2015 рік; 30.07.2020 ОСОБА_1 виплачено заборгованість з індексації грошового забезпечення за період з липня 2015 року по лютий 2018 року у розмірі 14985, 16 грн, що підтверджується випискою по надходженням по картці/рахунку AT КБ «Приватбанк».
15.06.2021 ОСОБА_1 донараховано та виплачено заборгованість з індексації грошового забезпечення за період з липня 2015 року по лютий 2018 року у розмірі 5220, 59 грн., що підтверджується випискою по надходженням по картці/рахунку AT КБ «Приватбанк», розрахунком індексації та листуванням із відповідачем за адвокатськими запитами.
Також судом встановлено, що розрахунок таких виплат, як щомісячної додаткової грошової винагороди, грошової допомоги на оздоровлення було проведено без включення сум індексації до розрахунку таких виплат.
Отже, позовні вимоги позивача щодо визнання протиправною бездіяльністі 7 прикордонного Карпатського загону Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_1 ) щодо нездійснення перерахунку та виплати грошової допомоги на оздоровлення, виплаченої у 2015-2016 роках, у січні 2018 року та щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінетів Міністрів України від 22.09.2010 №889 за період з січня 2016 року по лютий 2018 року з урахуванням у складі місячного грошового забезпечення індексації грошового є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
При цьому суд вважає безпідставними посилання відповідача на те, що механізм індексації має універсальний характер і питання її врахування до складу грошового забезпечення для обрахунку грошової допомоги на оздоровлення та ін. не регулюється положеннями Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей” .
Суд звертає увагу на те, що спірним питанням в цій справі є дії відповідача щодо розрахунку та виплати ОСОБА_1 грошової допомоги на оздоровлення виплаченої у 2015-2018 роках, та щомісячної додаткової грошової винагороди за період із січня 2016 року по лютий 2018 року без урахування, зокрема, індексації. Тобто дослідженню підлягають обставини включення сум індексації до розрахунку таких виплат, як щомісячної додаткової грошової винагороди, грошової допомоги на оздоровлення, а не включення цих виплат до складу грошового забезпечення військовослужбовця та їх індексації.
Така ж правова позиція викладена у рішенні Верховного Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у справі №820/3423/18 від 21.12.2021.
Враховуючи, що відповідачем розрахунок таких виплат, як щомісячної додаткової грошової винагороди, грошової допомоги на оздоровлення було проведено без включення сум індексації до розрахунку таких виплат, позовні вимоги підлягають задоволенню.
Щодо компенсації втрат частини доходів суд зазначає наступне.
Так, питання, пов'язані зі здійсненням компенсації громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, врегульовані Законом України «Про компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» №2050- III та Порядком проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 №159.
Згідно статей 1, 2 Закону №2050-111 підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).
Стаття 2 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» від 19 жовтня 2000 року № 2050-ІІІ (далі Закон № 2050-ІІІ) визначає, що компенсація громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати (далі - компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом.
Під доходами у цьому Законі № 2050-ІІІ слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії; соціальні виплати; стипендії; заробітна плата (грошове забезпечення) та інші.
Відповідно до статті 3 Закону № 2050-ІІІ сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться).
Згідно зі статтею 4 Закону № 2050-ІІІ виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.
Зі змісту вказаних норм слідує, що їх дія поширюється на підприємства, установи та організації всіх форм власності і господарювання та застосовується у всіх випадках порушення встановлених термінів виплати грошових доходів, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи), та стосується усіх доходів, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру (сума індексації грошових доходів громадян).
Сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться), (стаття 3 Закону №2050-111).
Виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у жому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць, (стаття 4 Закону №2050-111).
Аналогічного змісту норми містяться у Порядку №159, відповідно до жого компенсація громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати проводиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати грошових доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з 1 січня 2001 року. Компенсації підлягають такі грошові доходи, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру, зокрема на суму індексації грошових доходів громадян.
Разом з тим, відповідач у порушення вищезазначених норм права при несвоєчасній виплаті позивачу індексації грошового забезпечення не нарахував та невиплатив йому компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати на суми індексації грошового забезпечення за весь час затримки виплати.
15.10.2020 Верховний Суд у постанові у справі № 240/11882/19 зазначив, що індексація є складовою заробітної плати та у разі несвоєчасної виплати сум індексації грошових доходів громадян провадиться їх компенсація відповідно до діючого законодавства.
У цій постанові Верховний Суд дійшов висновку про безпідставність доводів судів попередніх інстанцій, що право на компенсацію позивач набуде після набрання законної сили даним судовим рішенням та у разі несвоєчасної виплати відповідачем сум доходу, які стягнуто на підставі цього рішення. Так, у випадку бездіяльності власника або уповноваженого ним органу щодо нарахування та виплати громадянину індексації заробітної плати, така особа має право на компенсацію втрати доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати за умови зобов'язання власника або уповноваженого ним органу здійснити донарахування належних громадянину сум доходів.
31.08.2021 Верховний Суд у постанові у справі № 264/6796/16-а зазначив, що Верховний Суд вже розглядав справи за подібними правовідносинами і у постанові від 15.08.2018 у справі №653/3356/17 дійшов наступного висновку: «Наведене нормативне регулювання не встановлює першочерговості нарахування і виплати доходу, який своєчасно не був виплачений, та не ставить у залежність компенсацію втрати частини грошових доходів від попереднього, окремого нарахування доходів. За цим регулюванням правове значення має те, чи з порушенням строків був виплачений нарахований дохід, чи виплачений і коли цей платіж, чи не нараховувався і не виплачувався грошовий дохід, право на який визнано судовим рішенням. Саме ці події є тими юридичними фактами, з якими пов'язується виплата компенсації втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати.
Кошти, які підлягають нарахуванню в порядку компенсації частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати, мають компенсаторний характер. Вони спрямовані на забезпечення достатнього життєвого рівня та купівельної спроможності особи у зв'язку з інфляційними процесами та зростанням споживчих цін на товари та послуги.
Використане у ст. 3 Закону № 2050-ІІІ та п. 4 Порядку формулювання, що компенсація обчислюється як добуток «нарахованого, але не виплаченого грошового доходу» за відповідний місяць, означає, що має існувати обов'язкова складова обчислення компенсації - невиплачений грошовий дохід, який може бути або нарахований, або який можна нарахувати, зокрема, і на підставі судового рішення.
Отже, основною умовою для виплати громадянину передбаченої ст. 46 Закону № 1058-ІV, cт. 2 Закону №2050-Ш та Порядком, компенсації є порушення встановлених строків витати нарахованих доходів. Водночас компенсація за порушення строків виплати такого доходу проводиться незалежно від порядку і підстав його нарахування: самим підприємством, установою чи організацією добровільно чи на виконання судового рішення.
Водночас, зміст і правова природа спірних правовідносин у розумінні положень cт. 1- 3 Закону № 2050-III, окремих положень Порядку дають підстави вважати, що право на компенсацію втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати особа набуває незалежно від того, чи були такі суми їй попередньо нараховані, але невиплачені.»
Аналогічного правового висновку дійшов Верховний Суд України у справі № 6- 58цс11, справі № 21-2003а16, та Верховним Судом у справах №336/4675/17, № 523/1124/17, №521/940/17.
Зважаючи на вищезазначене, позивач набув право на виплату йому компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати індексації грошового забезпечення за період із січня 2015 року по лютий 2018 року відповідно до Закону № 2050 та Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів її виплати, затвердженого постановою КМУ від 21.02.2001 № 159, а тому позовна вимога в цій частині підлягає задоволенню.
Керуючись статтями 243 - 246, 262 КАС України, суд
Позов задовольнити.
Визнати протиправною бездіяльність 7 прикордонного Карпатського загону Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_1 ) щодо нездійснення перерахунку та виплати ОСОБА_1 грошової допомоги на оздоровлення, виплаченої у 2015-2016 роках, у січні 2018 року та щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінетів Міністрів України від 22.09.2010 №889 за період з січня 2016 року по лютий 2018 року з урахуванням у складі місячного грошового забезпечення індексації грошового забезпечення.
Зобов'язати 7 прикордонного Карпатського загону Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_1 ) ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) провести перерахунок та виплату ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_4 ) грошової допомоги на оздоровлення, виплаченої у 2015-2016 роках, у січні 2018 року та щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінетів Міністрів України від 22.09.2010 №889 за період з січня 2016 року по лютий 2018 року з урахуванням у складі місячного грошового забезпечення індексації грошового забезпечення.
Визнати протиправною бездіяльність 7 прикордонного Карпатського загону Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_1 ) щодо нездійснення перерахунку та виплати ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати на суми індексації грошового забезпечення за весь час затримки виплати з 01 січня 2015 року по день фактичної виплати індексації.
Зобов'язати 7 прикордонного Карпатського загону Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_1 ) ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) провести перерахунок та виплату ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_4 ) нарахувати та виплатити компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати на суми індексації грошового забезпечення за весь час затримки виплати з 01 січня 2015 року по день фактичної виплати індексації.
Рішення набирає законної сили в порядку та строки, визначені статтею 255 КАС України, та може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя В.Д. Ковальчук