про роз'яснення судового рішення
07 лютого 2023 року ЛуцькСправа № 140/11445/21
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Костюкевича С.Ф.,
розглянувши у письмовому провадженні заяву ОСОБА_1 про роз'яснення судового рішення в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернулася з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області (далі - ГУ ПФУ у Волинській області, відповідач) про визнання протиправною бездіяльність щодо не нарахування та невиплати в належному розмірі щомісячного підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території гарантованого добровільного відселення, у розмірі визначеному ст. 39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” в межах шестимісячного строку позовної давності визначеного ч.2 ст.122 КАС України; зобов'язання здійснити нарахування та виплату щомісячного підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території гарантованого добровільного відселення, у розмірі визначеному ст. 39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, що дорівнює двом мінімальним заробітним платам (згідно із законом про Державний бюджет України на відповідний рік) в межах шестимісячного строку позовної давності визначеного ч.2 ст.122 КАС України.
Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 23.12.2021 позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити дії задоволено частково: визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 з 05 квітня 2021 рокупідвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення, у розмірі, визначеному статтею 39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” від 28 лютого 1991 року № 796-ХІІ; зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області провести ОСОБА_1 з 05 квітня 2021 року нарахування та виплату підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення у розмірі, визначеному статтею 39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” від 28 лютого 1991 року № 796-ХІІ, що дорівнює двом мінімальним заробітним платам (згідно із Законом про Державний бюджет на відповідний рік); в задоволенні решти позовних вимог відмовлено
Вказане рішення суду не було оскаржено в апеляційному порядку та набрало законної сили 25.01.2022.
03.02.2023 на адресу суду надійшла заява ОСОБА_1 про роз'яснення рішення в частині виконання зобов'язання, а саме: - в якому розмірі має бути здійснено нарахування та виплата підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення - у зоні гарантованого добровільного відселення, що дорівнює двом мінімальним заробітним платам відповідно до ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28 лютого 1991 року № 796-ХІІ чи прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня календарного року згідно з пунктом 3 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 06 грудня 2016 року № 1774-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України»; - за який період повинного бути виконане зобов'язання та чи зобов'язане Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області виконувати таке зобов'язання в подальшому після ухвалення рішення, набрання ним законної сили та до припинення права на отримання такого підвищення до пенсії.
Заява мотивована тим, що рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 23.12.2021, яке набрало законної сили 25.01.2022, по справі № 140/11445/21 зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області провести ОСОБА_1 з 05 квітня 2021 року нарахування та виплату підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення у розмірі, визначеному статтею 39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” від 28 лютого 1991 року № 796-ХІІ, що дорівнює двом мінімальним заробітним платам (згідно із Законом про Державний бюджет на відповідний рік).
На виконання вказаного рішення суду видано виконавчий лист, який звернуто для виконання до органів Державної виконавчої служби.
Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області листом повідомило, що на виконання вказаного рішення ним в добровільному порядку 05.04.2021 проведено нарахування підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення у розмірі, визначеному статтею 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Одночасно повідомило, що рішення суду, в яких відсутня кінцева дата, виконуються Головним управлінням Пенсійного фонду України у Волинській області до дати набрання рішенням суду законної сили.
Такі дії Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області призвели до виникнення та продовження аналогічних спірних правовідносин, що були предметом позову по цій справі, до порушення прав позивача на перерахунок та виплату у зазначеному в рішенні суду розмірі підвищення до пенсії, який боржник в порушення вимог чинного законодавства умисно зменшив в кілька разів.
Відповідно до частини третьої статті 166 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) заяви, клопотання і заперечення подаються та розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом. У випадках, коли цим Кодексом такий порядок не встановлений, він встановлюється судом.
Згідно частини третьої статті 254 КАС України суд розглядає заяву про роз'яснення судового рішення у порядку, в якому було ухвалено відповідне судове рішення, протягом десяти днів з дня її надходження. У разі необхідності суд може розглянути питання роз'яснення судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи та державного виконавця. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Відтак, розгляд вказаної заяви за встановленим судом порядком проведено у письмовому провадженні.
Як роз'яснив Пленум Вищого адміністративного суду України у постанові №7 від 20.05.2013 «Про судове рішення в адміністративній справі», в ухвалі про роз'яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду (пункт 19).
Тобто, роз'яснення судового рішення є за своєю суттю одним із способів усунення його недоліків, але без виправлення і постановлення додаткового рішення цим же судом.
Підставою для роз'яснення судового рішення як засобу усунення недоліків ухваленого судового акту є його неясність, невизначеність. Фактично роз'ясненням рішення є зміна форми його викладення таким чином, щоб ті частини судового акту, які викликають труднощі для розуміння, були висвітлені ясніше та зрозуміліше. При цьому суд, роз'яснюючи рішення, не вправі вносити будь-які зміни в існуюче рішення. Тобто процесуальна процедура роз'яснення судового акту виключає можливість будь-яким чином змінювати зміст цього судового рішення, навіть у разі подальшого виявлення судом правових помилок, допущених під час його ухвалення.
З листа Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області вбачається (далі - ГУ ПФУ у Волинській області), вбачається, що ним при виконанні вказаного рішення суду від 23.12.2021 у справі №140/11445/21 допущено тлумачення цього рішення, яке не відповідає його змісту та формі.
Так, ГУ ПФУ у Волинській області вважає, що нарахування та виплату підвищення до пенсії ОСОБА_1 належить здійснювати у розмірі іншому ніж це вказано у резолютивній частині рішення, а також вважає, що вказане судове рішення підлягає виконанню лише до дати набрання ним законної сили, оскільки рішення не містить «кінцеву дату виконання».
Виходячи з наведеного суд вважає за необхідне роз'яснити судове рішення в даній справі, при цьому суд виходить з наступного.
Рішення суду є завершальним окремим процесуальним актом у письмовій формі, у якому відповідно до положень чинного матеріального та процесуального закону застосовуються норми матеріального права до конкретних правовідносин, що були предметом адміністративного спору, в аспекті (не) задоволення позовних вимог.
Статтею 129-1 Конституції України встановлено, що судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Згідно з частиною другою статті 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Крім того, за частиною першою статті 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Таким чином, судове рішення - це акт правосуддя, ухвалений згідно з нормами матеріального та процесуального права і згідно з конституційними засадами та принципами адміністративного судочинства є обов'язковим до виконання на всій території України.
При цьому, рішення суду як завершальний акт, яким встановлюється імперативне правило поведінки для зобов'язаного учасника спірних правовідносин слід розглядати вцілому, оскільки резолютивна частина, яка безпосередньо встановлює правило поведінки, перебуває в нерозривному системному зв'язку із мотивами, якими суд керувався при вирішенні справи, та які наведені в мотивувальній частині рішення.
Застосування саме такого підходу до тлумачення рішення суду є гарантією того, що порушене право буде захищено не лише в ефективний спосіб, але й з дотриманням принципу верховенства закону.
Суд звертає увагу, що в резолютивній частині судового рішення від 08.07.2021 в даній справі, чітко вказано, що нарахування та виплата позивачу підвищення до пенсії повинно бути здійснено в розмірі двом прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
Відтак в цій частині рішення суду є зрозумілим та однозначним, а отже роз'ясненню не підлягає.
Щодо виконання рішення суду від 23.12.2021 лише до дати набрання ним законної сили, оскільки в рішенні відсутня «кінцева дата», суд зазначає таке.
Змістом спірних правовідносин є право позивача на отримання соціальних виплат, що мають регулярний та постійний характер, а тому законодавчо не обмежені в якомусь часовому періоді.
Рішенням суду від 23.12.2021 визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 з 05 квітня 2021 року підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення, у розмірі, визначеному статтею 39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” від 28 лютого 1991 року № 796-ХІІ, а також зобов'язано здійснити нарахування та виплату такого підвищення до пенсії.
Обмеження нарахування та виплати підвищення до пенсії будь якою кінцевою датою без скасування таких виплат або права на них шляхом постановлення спеціального законодавчого акту суперечить змісту спірних правовідносин та чинному законодавству, яким регулюються ці правовідносини.
Відтак, рішення суду в частині нарахування та виплати ОСОБА_1 підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення - у зоні гарантованого добровільного відселення у розмірі, визначеному статтею 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28 лютого 1991 року №796-ХІІ в часовому вимірі повинно виконуватись до зміни законодавчого регулювання цих правовідносин або втрати позивачем права на такі виплати без обмеження в часовому проміжку.
Таким чином, виходячи з наведеного суд дійшов висновку, що заява про роз'яснення вказаного рішення Волинського окружного адміністративного суду від 23.12.2021 у справі № 140/11445/21 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити дії, підлягає до задоволення частково.
Керуючись статтями 248, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Заяву ОСОБА_1 про роз'яснення судового рішення в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити дії - задовольнити частково.
Роз'яснити рішення Волинського окружного адміністративного суду 23.12.2021 у справі № 140/11445/21, таким чином:
нарахування та виплата ОСОБА_1 підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення - у зоні гарантованого добровільного відселення, що дорівнює двом мінімальним заробітним платам відповідно до ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28 лютого 1991 року № 796-ХІІ має здійснюватися від 05 квітня 2021 року до зміни законодавчого регулювання відповідних правовідносин або втрати позивачем права на такі виплати без обмеження в часовому проміжку.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвала суду може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Суддя С.Ф. Костюкевич