Господарський суд Чернігівської області
14000 м. Чернігів, проспект Миру 20 Тел. 698-166, факс 7-44-62
Іменем України
"30" жовтня 2007 р., 12 год. 50 хв. , м. Чернігів Справа № 6/334а
Господарський суд Чернігівської області у складі:
судді Блохіної Ж.В.
при секретарі
судового засідання Рубан Н.О.
за участю представників:
позивача Бурого В.М., довіреність від 23.07.2007р.,
відповідача Смуригіної К.О., довіреність №4773/9/10-010 від 18.07.2007р.,
Милейко М.М., довіреність №6498/9/10-010 від 01.10.2007р.,
розглянувши у відкритому
судовому засіданні позов відкритого акціонерного товариства «Чернігівське Хімволокно»,
м. Чернігів, вул. Щорса, 78,
до відповідача Державної податкової інспекції у місті Чернігові,
м. Чернігів, вул.. Кирпоноса, 28
про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень,
Відкритим акціонерним товариством «Чернігівське Хімволокно» подано позов про скасування податкових повідомлень-рішень Державної податкової інспекції у місті Чернігові від 04.06.2007р. № 0009671520/3 та №0009681520/3, якими до ВАТ «Чернігівське Хімволокно» застосовано відповідно 36583,16 грн. та 132491,03 грн. штрафу за затримку граничних строків сплати узгоджених сум податкового зобовязання з податку на додану вартість на підставі підпункту 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».
У судовому засіданні 16.10.2007р. представником позивача подана заява про уточнення позовних вимог, в якій позивач просить визнати недійсними податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у місті Чернігові від 04.06.2007р. № 0009671520/3 та №0009681520/3, якими до ВАТ «Чернігівське хімволокно» застосовано відповідно 36583,16 грн. та 132491,03 грн. штрафу за затримку граничних строків сплати узгоджених сум податкового зобовязання з податку на додану вартість на підставі підпункту 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».
Відповідач проти позову заперечує.
Представник позивача підтримав позовні вимоги, просить їх задовольнити, посилаючись на те, що спірні податкові повідомлення-рішення не відповідають вимогам чинного законодавства та фактичним обставинам, оскільки відповідачем неправомірно застосовано штрафні санкції за несвоєчасну сплату узгодженого податкового зобовязання за податковими векселями з ПДВ.
Представники відповідача заперечують щодо позовних вимог, просять у позові відмовити, посилаючись на правомірність прийняття податкових повідомлень-рішень і відповідність їх чинному законодавству, оскільки перевіркою встановлена несвоєчасна сплата податкового зобовязання з ПДВ по податковим векселям, що є порушенням Порядку випуску, обігу та погашення векселів, які видаються на суму ПДВ при імпорті товарів на митну територію України, та п.п.5.3.1 п.5.2 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», за що передбачена відповідальність підпунктом 17.1.7 п.17.1 ст.17 даного Закону.
Вислухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, надані сторонами докази, суд встановив наступне.
Державною податковою інспекцією у м. Чернігові 04.06.2007р. прийняті податкові повідомлення-рішення № 0009671520/3 та №0009681520/3, якими до ВАТ «Чернігівське хімволокно» застосовано відповідно 36583,16 грн. та 132491,03 грн. штрафу за затримку граничних строків сплати узгоджених сум податкового зобовязання з податку на додану вартість на підставі підпункту 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».
Так, податковим повідомленням-рішенням № 0009671520/3 застосовано штраф у розмірі 10% у сумі 36583,16 грн. за затримку на 18,19,28,29 календарних днів граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобовязання у розмірі 365831,51 грн.
Податковим повідомленням-рішенням №0009681520/3 застосовано штраф у розмірі 20% у сумі 132491,03 грн. за затримку на 32,47,49,52,53,54 календарних днів граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобовязання у розмірі 662455,10 грн.
Спірні рішення прийняті ДПІ у м. Чернігові відповідно до висновків Акту №832/15-241 від 28.11.2006р. перевірки своєчасності сплати узгодженого податкового зобовязання платником податку ВАТ «»Чернігівське Хімволокно» та рішення ДПА України про результату розгляду скарги № 9724/7/25-0215 від 16.05.2007р.
Як вбачається з акту, перевіркою було встановлено порушення строків сплати суми податку на додану вартість, визначеної у податкових векселях, а саме:
податкові векселі № 5345610773, № 5345610776, № 5345610772, № 5345610775 від 03.08.2006 р.: граничний термін сплати 01.09.2006 р., дата сплати 03.10.2006 р., кількість днів затримки 32;
податковий вексель № 5345610787 від 10.08.2006 р.: граничний термін сплати 08.09.2006р., дата сплати 30.10.2006 р., кількість днів затримки 52;
податкові векселі № 5345610789, № 5345610790, № 5345610793, № 5345610792 від 11.08.2006 р.: граничний термін сплати 11.09.2006 р., дата сплати 30.10.2006 р., кількість днів затримки 49;
податкові векселі № 5345610797, № 5345610795 від 14.08.2006 р.: граничний термін сплати 12.09.2006 р., дата сплати 03.10.2006 р., кількість днів затримки 21;
податкові векселі № 5345610802, № 5345610799, № 5345610801, № 5345610800 від 15.08.2006 р.: граничний термін сплати 13.09.2006 р., дата сплати 30.10.2006 р., кількість днів затримки 47,
податкові векселі № 5345610804, № 5345610803, № 5345610805 від 16.08.2006 р.: граничний термін сплати 14.09.2006 р., дата сплати 03.10.2006 р., кількість днів затримки 19;
податковий вексель № 5345610806 від 17.08.2006 р.: граничний термін сплати 15.09.2006р., дата сплати 03.10.2006 р., кількість днів затримки 18;
податкові векселі № 5345610778, № 5345610777 від 04.08.2006р.: граничний термін сплати 04.09.2006 р., дата сплати 03.10.2006 р., кількість днів затримки 29;
податкові векселі № 5345610781, № 5345610780, № 5345610779 від 07.08.2006р.: граничний термін сплати 05.09.2006 р., дата сплати 03.10.2006 р., кількість днів затримки 28;
податковий вексель № 5345610782 від 08.08.2006 р.: граничний термін сплати 06.09.2006р., дата сплати 30.10.2006 р., кількість днів затримки 54;
податкові векселі № 5345610783, № 5345610785 від 09.08.2006 р.: граничний термін сплати 07.09.2006 р., дата сплати 30.10.2006 р., кількість днів затримки 53;
податкові векселі № 5345610788, № 5345610786 від 10.08.2006 р.: граничний термін сплати 08.09.2006 р., дата сплати 30.10.2006 р, кількість днів затримки 52.
Також в акті перевірки зазначено ставку штрафу та розмір штрафу за несвоєчасну сплату зобовязання по кожному векселю.
За наслідками перевірки податковий орган дійшов висновку про те, що несвоєчасна сплата є порушенням Порядку випуску, обігу та погашення векселів, які видаються на суму ПДВ при імпорті товарів на митну територію України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.10.97р. №1104, та п.п.5.3.1 п.5.2 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» №2181-ІІІ від 21.12.2000р. Відповідальність за порушення термінів сплати передбачена п.п.17.1.7 п.17.1 ст.17 вищевказаного Закону.
Суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню повністю, виходячи з наступного.
Відповідно до частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Як зазначено в преамбулі Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» № 2181-ІІІ від 20.12.2000р. ( далі -Закон №2181) він є спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення.
Згідно з пунктом 1.2 ст. 1 Закону №2181 податкове зобов'язання - зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України.
Абзацем першим підпункту 5.3.1 п.5.3 ст.5 Закону №2181 встановлено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.
Згідно з п.п.17.1.7 п.17.1 ст. 17 Закону №2181 у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф у таких розмірах:
при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі десяти відсотків погашеної суми податкового боргу;
при затримці від 31 до 90 календарних днів включно, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі двадцяти відсотків погашеної суми податкового боргу;
при затримці, що є більшою 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі п'ятдесяти відсотків погашеної суми податкового боргу.
Як вбачається з даної норми, штраф сплачується за порушення граничних строків сплати, визначених саме п.п.5.3.1 п.5.3 ст.5 Закону №2181, при цьому штраф сплачується при погашенні податкового боргу.
На підставі даної норми Закону податкова інспекція застосувала до позивача відповідні суми штрафів, направивши позивачу податкові повідомлення-рішення, які є предметом даного спору.
Специфіка штрафної санкції, передбаченої підпунктом 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 Закону N 2181 полягає в тому, що вона застосовується у разі, коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом та нараховується органом державної податкової служби за наявності факту погашення податкового боргу.
Відповідно до пункту 1.16 статті 1 Закону України "Про податок на додану вартість» від 3 квітня 1997 року N 168/97-ВР (далі Закон N 168) податковий вексель - це письмове безумовне грошове зобов'язання платника податку сплатити до бюджету відповідну суму коштів у порядку та терміни, визначені Законом N 168, що підтверджене комерційними банками шляхом авалю, який видається платником на відстрочення сплати податку на додану вартість, що справляється при імпорті товарів на митну територію України.
Протест податкового векселя не здійснюється, сума, зазначена у непогашеному векселі, розглядається як податкова заборгованість, яка погашається у порядку, передбаченому законодавством для погашення податкового боргу.
Згідно з пунктом 11.5 статті 11 Закону N 168 з моменту набрання чинності Закону N 168 платники податку при імпорті товарів на митну територію України, за умови оформлення митної декларації (за винятком тимчасової чи неповної, періодичної чи попередньої декларації), можуть за власним бажанням надавати органам митного контролю податковий вексель на суму податкового зобов'язання зі строком погашення на тридцятий календарний день з дня його поставки органу митного контролю, один примірник якого залишається в органі митного контролю, другий надсилається органом митного контролю на адресу органу державної податкової служби за місцем реєстрації платника податку, а третій залишається платнику податку.
Отже, строк погашення податкового векселя визначається пунктом 11.5 статті 11 Закону N 168, а не Законом N 2181, як це вимагається підпунктом 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 Закону N 2181 для застосування штрафу.
Відповідно до підпункту 5.4.1 пункту 5.4 статті 5 Закону N 2181 податковим боргом є узгоджена сума податкового зобов'язання, яка не сплачена платником податків у строки, визначені статтею 5 цього Закону. Таким чином, сума за податковим векселем не є узгодженою сумою податкового зобов'язання, а строки сплати суми за податковим векселем визначені Законом N 168, а не Законом N 2181.
Враховуючи вказане, штрафна санкція, передбачена підпунктом 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 Закону N 2181, не застосовується за порушення строків сплати сум податку на додану вартість, визначених у податкових векселях.
Таким чином, у відповідача були відсутні правові підстави для застосування до позивача відповідальності, передбаченої п.п.17.1.7 п.17.1 ст.17 Закону №2181, за порушення строків погашення податкових векселів на суму податкового зобовязання з ПДВ.
Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України державні органи та їх посадові особи діють у спосіб, в межах повноважень та на підставах, передбачених Конституцією та Законами України.
У частини 3 статті 2 КАС України передбачено:
“У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:
1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;
2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;
3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);
4) безсторонньо (неупереджено);
5) добросовісно;
6) розсудливо;
7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;
8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);
9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;
10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з частиною 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства в Україні в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб»єкта владних повноважень обов»язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідач не довів належними засобами доказування правомірність прийняття податкових повідомлень -рішень про застосування до позивача штрафу в сумі 36583,16 грн. та 132491,03 грн. за порушення граничних строків сплати узгоджених сум податкового зобовязання з податку на додану вартість на підставі підпункту 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»
Виходячи з вищевикладеного, суд дійшов висновку, що відповідач, приймаючи податкові повідомлення-рішення, які є предметом спору, діяв з порушенням Конституції України та чинного законодавства, необґрунтовано, недобросовісно, а тому такі рішення мають бути визнані недійсними.
З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
Керуючись ст. ст. 94, 158, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України,-
1. Позов задовольнити повністю.
2. Визнати повністю недійсними податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у місті Чернігові від 04.06.2007р. № 0009671520/3 та №0009681520/3, якими до Відкритого акціонерного товариства «Чернігівське хімволокно» застосовано відповідно 36583,16 грн. та 132491,03 грн. штрафу за затримку граничних строків сплати узгоджених сум податкового зобовязання з податку на додану вартість на підставі підпункту 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».
3. Стягнути з Державного бюджету України на користь Відкритого акціонерного товариства «Чернігівське Хімволокно» ( м. Чернігів, вул.. Щорса, 78, ідентифікаційний код 00204048, рахунок №26009043190050 в філії АКІБ «УКРСИББАНК» «Київське регіональне управління») 3,40 грн. судових витрат.
4. Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано.
Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений Кодексом адміністративного судочинства України, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
5. Про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі.
Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Заява про апеляційне оскарження чи апеляційна скарга, подані після закінчення вищевказаних строків залишаються без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка їх подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.
Постанова в повному обсязі виготовлена 02.11.2007р.
Суддя Ж.В. Блохіна