“31” січня 2023 року м. Миколаїв
Миколаївський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати у кримінальних справах:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3
за участю секретарів ОСОБА_4 , ОСОБА_5
учасників судового провадження:
прокурора ОСОБА_6
підозрюваної ОСОБА_7
захисника ОСОБА_8
розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника ОСОБА_8 в інтересах підозрюваної ОСОБА_7
на ухвалу слідчого судді Заводського районного суду м. Миколаєва від 18 листопада 2022 року щодо
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
- підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 111 КК України.
Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції.
Ухвалою слідчого судді Заводського районного суду м. Миколаєва від 18 листопада 2022 року продовжено підозрюваній ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 16 січня 2023 року.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги.
Захисник просить ухвалу слідчого судді скасувати та відмовити в задоволенні клопотання слідчого про продовження строку тримання під вартою ОСОБА_7 та змінити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на інший запобіжний захід, який не пов'язаний з реальним позбавленням волі з покладенням на неї обов'язків, передбачених ст. 194 КПК.
Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу.
Захисник вважає, що слідчим суддею допущені істотні порушення норм процесуального і матеріального права. Висловлюючи незгоду з прийнятим рішенням, зазначив наступне:
- клопотання про продовження запобіжного заходу розглянуто слідчим суддею поза межами строку досудового розслідування;
- розгляд клопотання відбувся слідчим суддею, яка визначена з порушенням вимог ст. 35 КПК України, та підлягала відводу від участі у розгляді справи;
- виходячи зі змісту вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України, кримінальне провадження не підслідне органу досудового розслідування, який фактично його здійснює;
- оспорює підозру, зазначаючи про її необґрунтованість;
- стверджує, що ризики, про які зазначено в клопотанні про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, є припущенням.
Зазначає, що підозрювана перебуває у цивільному шлюбі та у неї діти на утриманні, є раніше не судимою, має лише подяки та заохочення, виключно позитивна процесуальна поведінка, не має інших кримінальних проваджень, відсутня заподіяна шкода.
Встановлені слідчим суддею обставини.
Слідчий першого слідчого відділу (з дислокацією у місті Миколаєві) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Миколаєві ОСОБА_9 звернувся до суду з клопотанням, погодженим прокурором, у кримінальному провадженні №62022150010000221, про продовження на 60 днів запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без можливості внесення застави відносно ОСОБА_7 , підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України.
В обґрунтування клопотання зазначено, що ОСОБА_7 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України. Ухвалою Заводського районного суду міста Миколаєва від 13.10.2022 було застосовано до підозрюваної запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 18.11.2022 включно без можливості внесення застави. До закінчення дії ухвали слідчого судді, неможливо завершити досудове слідство у даному кримінальному провадженні у зв'язку із необхідністю проведення значної кількості слідчих та процесуальних дій, проведення та завершення яких потребує додаткового часу. Крім того, наявні при обрані запобіжного заходу ризики, передбачені пунктами 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, на теперішній час не зменшилися та продовжують існувати. Застосування більш м'якого запобіжного заходу, не досягне своєї мети по забезпеченню виконання підозрюваною покладених на неї процесуальних обов'язків та запобіганню ризикам.
Слідчим суддею встановлено, що першим слідчим відділом ТУ ДБР у м.Миколаєві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені 13.06.2022 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №62022150010000221, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України, та за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 7 ст. 111-1 КК України.
18.08.2022 ОСОБА_7 повідомлено про підозру за ч. 2 ст. 111 КК України, у державні зраді, тобто діянні, умисно вчиненому громадянином України на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканості, обороноздатності, державній, економічній та інформаційній безпеці України: наданні іноземній державі допомоги в проведенні підривної діяльності проти України, вчиненому в умовах воєнного стану.
19.08.2022 ухвалою слідчого судді Заводського районного суду м. Миколаєва було застосовано до підозрюваної запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без можливості внесення застави строком до 16.10.2022 включно.
31.08.2022 ухвалою Миколаївського апеляційного суду залишено без змін зазначену вище ухвалу Заводського районного суду м. Миколаєва від 19.08.2022.
Постановою заступника керівника Миколаївської обласної прокуратури ОСОБА_10 від 12.10.2022 продовжено строк досудового розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені 13.06.2022 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №62022150010000221, до трьох місяців, до 18.11.2022.
13.10.2022 ухвалою слідчого судді Заводського районного суду м. Миколаєва продовжено до підозрюваної запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без можливості внесення застави строком до 18.11.2022 включно.
27.10.2022 ухвалою Миколаївського апеляційного суду залишено без змін зазначену вище ухвалу Заводського районного суду м. Миколаєва від 13.10.2022.
18.11.2022 ухвалою слідчого судді Заводського районного суду м.Миколаєва продовжено строк досудового розслідування у кримінальному провадженні №62022150010000221 до 18.01.2023 включно.
Задовольняючи клопотання про продовження запобіжного заходу, слідчий суддя зазначив, що прокурором доведено обґрунтованість підозри ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України, а також наявність ризиків, передбачених п. п. 1, 3, 5 ч.1 ст.177 КК України, що є підставою для подальшого продовження підозрюваній ОСОБА_7 запобіжного заходу. За висновком слідчого судді, не можливо запобігти встановленим ризикам шляхом застосування інших менш суворих запобіжних заходів, що передбачені ст. 176 КПК України. Крім того, до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою неможливо завершити досудове розслідування у даному кримінальному провадженні у зв'язку з необхідністю проведення значного обсягу процесуальних дій.
Позиції учасників судового провадження.
Захисник ОСОБА_8 та підозрювана ОСОБА_7 підтримали апеляційну скаргу, просили її задовольнити.
Прокурор заперечував проти задоволення апеляційної скарги. Просив ухвалу слідчого судді залишити без змін.
Встановлені судом апеляційної інстанції обставини. Мотиви, з яких суд апеляційної інстанції виходив при постановленні ухвали, і положення закону, яким він керувався.
Заслухавши доповідь судді, пояснення учасників судового провадження, вивчивши матеріали судового провадження та обговоривши викладені в апеляційних скаргах доводи, суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до приписів ч. 1 ст. 370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
Згідно з положеннями ст. 197 КПК України, строк тримання під вартою може бути продовжений слідчим суддею в межах строку досудового розслідування.
Як передбачено ч.3 ст. 199 КПК України, клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у ст. 184 цього Кодексу, повинно містити: 1) виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою; 2) виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
Слідчий суддя зобов'язаний розглянути клопотання про продовження строку тримання під вартою до закінчення строку дії попередньої ухвали згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.
При цьому, ч. 3 ст. 184 КПК України передбачено, що до клопотання додаються: 1) копії матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання; 2) перелік свідків, яких слідчий, прокурор вважає за необхідне допитати під час судового розгляду щодо запобіжного заходу; 3) підтвердження того, що підозрюваному, обвинуваченому надані копії клопотання та матеріалів, якими обґрунтовується необхідність застосування запобіжного заходу.
Під час апеляційного розгляду справи встановлено, що слідчий суддя зазначених вимог кримінального процесуального закону дотримався, адже клопотання про продовження строку тримання під вартою підозрюваного обґрунтовано належним чином, а його доводи підтверджуються доданими до нього доказами.
При розгляді зазначеного кримінального провадження, у відповідності до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», колегія суддів застосовує Конвенцію «Про захист прав людини і основоположних свобод» та практику Європейського суду з прав людини), як джерело права.
Зокрема, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Кавала проти Туреччини" (заява №28749/18), Суд зазначив, що особа може бути затримана відповідно до п. 1 (с) ст. 5 Конвенції лише в рамках кримінального провадження з метою допровадження її до компетентного судового органу за наявності обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення. Для того, щоб арешт за обґрунтованою підозрою був виправданий не потрібно, щоб поліція отримала достатньо доказів для пред'явлення обвинувачення або для арешту, або під час перебування заявника під вартою.
Також не потрібно, щоб особі, яку затримали, в кінцевому рахунку було пред'явлено обвинувачення або представлено перед судом. Метою затримання є подальше розслідування кримінальної справи шляхом підтвердження або зняття підозр, які є підставою для затримання. Таким чином, факти, які викликають підозру, не повинні бути такого ж рівня, як ті, які необхідні для обгрунтування обвинувального вироку або навіть притягнення до відповідальності, що настає на наступному етапі процесу кримінального розслідування.
Разом із тим, "обґрунтованість" підозри, на якій засновується арешт, є важливою частиною гарантії, встановленої у п. 1 (с) ст. 5. Слова "обґрунтована підозра" означають наявність фактів чи відомостей, які б задовольняли об'єктивного спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила правопорушення. Однак те, що може бути визнано "розумним", залежить від усіх обставин. Відповідно, оцінюючи обґрунтованість підозри, необхідно встановити, чи забезпечена сутність гарантії, передбаченої п. 1 (с) ст. 5. Отже, повинні існувати факти чи відомості про те, що заарештовану особу обґрунтовано підозрюють у вчиненні передбачуваного злочину.
Термін "обґрунтованість" також означає поріг, який підозра повинна подолати, щоб задовольнити об'єктивного спостерігача щодо ймовірності звинувачень".
Під час апеляційного розгляду встановлено, що рішення слідчим суддею прийнято з дотриманням зазначених вимог закону, з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, з посиланням на конкретні рішення, а висновки слідчого судді щодо необхідності продовження строку тримання під вартою підозрюваному є правильними.
Питання щодо обгрунтованості підозри у вчиненні ОСОБА_7 інкримінованого їй злочину, передбаченого ч.2 ст.111 КК України, знайшло своє підтвердження під час обрання підозрюваній запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Не погоджуючись із доводами сторони захисту про необґрунтованість підозри, колегія суддів наголошує на тому, що обґрунтованість підозри ОСОБА_7 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України, на даному етапі досудового розслідування підтверджується долученими до клопотання матеріалами кримінального провадження, на які послався слідчий суддя в обгрунтування оскаржуваного рішення.
На думку колегії суддів, ці дані здатні переконати об'єктивного спостерігача у тому, що ОСОБА_7 могла вчинити кримінальне правопорушення, а отже, підтверджують наявність обґрунтованої підозри.
Колегія суддів вважає передчасними твердження захисника про безпідставність клопотання слідчого про продовження строку тримання підозрюваної під вартою, та наголошує, що на даній стадії кримінального провадження лише вирішується питання про обґрунтованість підозри та доцільність обрання відповідного запобіжного заходу, у зв'язку із чим апеляційний суд не може давати оцінку допустимості та належності доказів, оскільки триває досудове розслідування, при цьому зауважує на тому, що відповідно до положень ст.ст. 89, 94 КПК України, оцінка допустимості та належності доказів буде надана судом першої інстанції інстанції при розгляді кримінального провадження по суті.
Колегія суддів також враховує правову позицію Європейського суду з прав людини у справі «Ферарі-Браво проти Італії», відповідно до якої затримання та тримання особи під вартою, безумовно, можливе не лише у випадку доведеності факту вчинення злочину та його характеру, оскільки така доведеність сама по собі і є метою досудового розслідування, досягненню цілей якого і є тримання під вартою.
Окрім того, колегією суддів, всупереч доводам сторони захисту в поданій апеляційній скарзі, встановлено, що під час апеляційного розгляду знайшла своє підтвердження та обставина, що заявлені ризики, які виправдовують тримання підозрюваної під вартою, не зменшились.
Так, апеляційний суд погоджується із висновками слідчого судді та наголошує, що в зазначеному провадженні продовжують існувати ризики того, що підозрювана ОСОБА_7 може вдатись до спроб переховування від органів досудового розслідування та суду, незаконного впливу на свідків у даному кримінальному провадженні, а також продовжити вчиняти кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, або вчинити інше кримінальне правопорушення.
Наявність цих ризиків обумовлена тим, що ОСОБА_7 обґрунтовано підозрюється у вчиненні особливо тяжкого кримінального правопорушення, за яке передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк п'ятнадцять років або довічне позбавлення волі, та в матеріалах справи містяться дані, що вона підтримує стосунки з особами, які перебувають на посадах у незаконних правоохоронних органах, створених на тимчасово окупованій території, а також і те, що кримінальне правопорушення було припинено не з власної волі підозрюваної, а співробітниками правоохоронного органу.
Крім того, є дані про те, що підозрювана, в силу досвіду, набутого внаслідок роботи в правоохоронному органі (Державна кримінально-виконавча служба України), також обізнана про порядок доказування, збирання та оцінки доказів у кримінальному провадженні.
Тому, є цілком обгрунтованими висновки слідчого судді про те, що підозрювана ОСОБА_7 може продовжувати негативно впливати на хід досудового розслідування та судового розгляду даного кримінального провадження, а незастосування до неї такого виключного запобіжного заходу, як тримання під вартою, не забезпечить виконання покладених на неї процесуальних обов'язків, а також не зможе запобігти спробам переховуватися від органів досудового розслідування та суду, а також вчинити інше кримінальне правопорушення.
У зв'язку із викладеним, колегія суддів не погоджується із доводами сторони захисту про недоведеність органом досудового розслідування вищевказаних ризиків та вважає їх такими, що спростовуються наданими апеляційному суду матеріалами провадження.
Крім того, слідчий суддя зазначила, що під час дії воєнного стану до осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених ст.111 КПК України, за наявності ризиків, зазначених у ст. 177 КПК України, застосовується запобіжний захід, визначений п. 5 ч. 1 ст. 176 КПК України, а саме - тримання під вартою (ч. 6 ст. 176 КПК України).
Твердження апелянта, що підозрюваній ОСОБА_7 продовжено строк тримання під вартою поза межами строку досудового розслідування, не відповідають дійсності.
Так, ухвалою слідчого судді Заводського районного суду м. Миколаєва від 18.11.2022 продовжено строк досудового розслідування у кримінальному провадженні №62022150010000221 до 18.01.2023 включно.
Слідчим суддею детально мотивовано про безпідставність твердження сторони захисту про закінчення строку досудового розслідування на момент розгляду клопотання, та при вирішенні цього питання враховані вимоги ч. 3 ст. 115 та ч. 1 ст. 197 КПК України щодо обчислення процесуальних строків та строку дії ухвали про продовження строку тримання під вартою.
Також не заслуговує на увагу позиція апелянта щодо звернення до слідчого судді не уповноваженим органом, оскільки слідчим суддею достатньо мотивовано зазначене твердження апелянта, та надана обґрунтована відповідь, яка зводиться до того, що за слідчими першого слідчого відділу (з дислокацією у місті Миколаєві) ТУ ДБР у м. Миколаєві визначено підслідність у кримінальному провадженні №62022150010000221.
Апеляційний суд приймає до уваги посилання захисника відносно того, що підозрювана ОСОБА_7 перебуває у цивільному шлюбі, на її утриманні діти та вона має позитивні характеристики, є раніше не судимою.
Але з урахуванням ступеню тяжкості злочину, в якому підозрюється ОСОБА_7 та його обставин (підозра у вчиненні особливо тяжкого злочину, в умовах воєнного стану), такі обставини не зменшують існування встановлених ризиків та не можуть слугувати безумовною підставою для застосування стосовно підозрюваної більш м'якого запобіжного заходу, про що просить апелянт.
Обставин, передбачених ч. 2 ст. 183 КПК України, що виключають можливість застосування до підозрюваної запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, апеляційним судом не встановлено.
З огляду на наведене, слідчий суддя дійшов правильного висновку про достатність підстав для продовження підозрюваній ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, без визначення розміру застави. Тому апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. 376, 404, 405, 407 ч. 3, 422, 532 КПК України, -
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_8 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Заводського районного суду м. Миколаєва від 18 листопада 2022 року щодо ОСОБА_7 , - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та не підлягає оскарженню в касаційному порядку.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_11