Справа № 465/5588/21 Головуючий у 1 інстанції: Мартинишин М.О.
Провадження № 22-ц/811/2340/22 Доповідач в 2-й інстанції: Шандра М. М.
31 січня 2023 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Львівського апеляційного суду в складі:
головуючого судді: Шандри М.М.
суддів: Крайник Н.П., Левика Я.А.
секретаря: Колич Х.Б.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Франківського районного суду м. Львова від 01 листопада 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
Ухвалою Франківського районного суду м. Львова від 01 листопада 2021 року провадження по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - закрито.
Ухвалу суду в апеляційному порядку оскаржив ОСОБА_1 .
В апеляційній скарзі посилається на незаконність та необґрунтованість ухвалу суду, порушення судом норм матеріального та процесуального права.
Зазначає, що суд прийшов до невірного висновку щодо відмови позивача від позову.
01.10.2021 позивачем подано заяву про закриття провадження, у зв'язку із небажанням розлучатися з відповідачем. Попри те, вважає, що іменування заяви «про закриття провадження» не є беззаперечним доводом щодо наміру позивача саме у закритті провадження, як процесуальній дії суду, а саму ж заяву варто оцінювати за її сутнісним значенням.
Наголошує, що на підставі поданої заяви, оцінивши зміст такої, суду доцільно було б прийняти рішення щодо залишення позовної заяви без розгляду для можливості повторного звернення до суду позивачем щодо того ж самого предмету спору. Оскільки, підставою для винесення ухвали про закриття провадження є саме відмова від позову, а не заява позивача про закриття провадження у справі, де він зазначає, що фактично відсутній предмет спору і в ході перебування даної справи у провадженні суду, сторони дійшли до примирення.
Звертає увагу на те, що судом при ухваленні рішення про закриття провадження у справі не було роз'яснено позивачу наслідків подання заяви про закриття провадження, оскільки з моменту відкриття провадження призначено перше засідання на 01.11.2021 де сторони не з'явилися, а відтак у суду не було можливості для роз'яснення наслідків закриття провадження у справі.
Просить ухвалу суду про закриття провадження у справі скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Відзив на апеляційну скаргу до суду не подано.
22.12.2022 на адресу суду надійшла заява від представника ОСОБА_1 - ОСОБА_3 про залишення апеляційної скарги на ухвалу Франківського районного суду м. Львова від 01 листопада 2021 року без розгляду.
Ознайомившись з вказаною заявою, апеляційний суд не знаходить правових підстав для її задоволення, з огляду на наступне.
Зі змісту заяви представника ОСОБА_1 - ОСОБА_3 убачається, що вказана заява не є заявою про відмову від апеляційної скарги.
Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо позивач до початку розгляду справи по суті подав заяву про залишення позову без розгляду.
Відповідно до ч. 3 ст. 364 ЦПК України особа, яка подала апеляційну скаргу, має право відкликати її до постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження.
Згідно з ч. 4 ст. 364 ЦПК України особа, яка подала апеляційну скаргу, має право відмовитися від неї, а інша сторона має право визнати апеляційну скаргу обґрунтованою в повному обсязі чи в певній частині до закінчення апеляційного провадження. За відмови від апеляційної скарги суд, за відсутності заперечень інших осіб, які приєдналися до апеляційної скарги, постановляє ухвалу про закриття апеляційного провадження.
Отже, особа, яка подала апеляційну скаргу, має можливість відкликати її до постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження або відмовитися від неї. Норма статті 257 ЦПК України, на яку посилається заявник у своїй заяві, передбачає процесуальну можливість залишення без розгляду саме позову у суді першої інстанції, а не апеляційної скарги. ЦПК України не передбачає повноважень суду залишити апеляційну скаргу без розгляду в суді апеляційної інстанції.
Враховуючи викладене, апеляційний суд вважає за необхідне відмовити в задоволенні заяви представника ОСОБА_1 - ОСОБА_3 про залишення її апеляційної скарги без розгляду.
Сторони в судове засідання не з'явилися, були належним чином повідомлені про час та місце слухання справи,тому розгляд справи проводиться без їхньої участі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України не здійснюється.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з таких підстав.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 49 ЦПК України, позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог) на будь-якій стадії судового процесу.
Відповідно до ч.1, 3 ст.206 ЦПК України позивач може відмовитися від позову на будь-якій стадії провадження, зазначивши про це в заяві по суті справі або в окремій письмовій заяві. У разі відмови позивача від позову суд постановляє ухвалу про закриття провадження у справі.
Частиною 5 ст. 206 ЦПК України визначено, що суд не приймає відмову позивача від позову, визнання позову відповідачем у справі, в якій особу представляє її законний представник, якщо його дії суперечать інтересам особи, яку він представляє.
Згідно з п.4 ч.1 ст.255 ЦПК України суд ухвалою закриває провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмова прийнята судом.
У разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається. Наявність ухвали про закриття провадження у зв'язку з прийняттям відмови позивача від позову не позбавляє відповідача в цій справі права на звернення до суду за вирішенням цього спору (ч.2 ст. 256 ЦПК України).
Як убачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.
01 листопада 2021 року ОСОБА_1 подав заяву про закриття провадження, підписану особисто ОСОБА_1 , оскільки сторони прийшли до примирення.
Таким чином, ОСОБА_1 реалізував своє диспозитивне право на власний розсуд, подавши заяву про відмову від позову, яка відповідає вимогам статті 206 ЦПК України.
Саме відмова позивача від позову, як самостійна підстава закриття провадження у справі, визначена п.4 ч.1 ст. 255 ЦПК України, а ст. 256 ЦПК України регламентує наслідки закриття провадження у справі.
Таким чином, суд першої інстанції діяв відповідно до обставин, які склалися на час звернення позивача із заявою про закриття провадження у справі про розірвання шлюбу та діючого процесуального законодавства, тому доводи апеляційної скарги про те, що оскаржувана ухвала суду постановлена з порушенням норм процесуального права не відповідають дійсності.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що оскаржувана ухвала є законною та обґрунтованою, постановлена з дотриманням норм процесуального права, підстав для її скасування немає, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу - залишити без змін.
Керуючись ст.ст. 367, 368, п.1 ч.1 ст. 374, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Ухвалу Франківського районного суду м. Львова від 01 листопада 2021 року залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскарженою у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складання повної постанови.
Повний текст постанови складено: 08.02.2023.
Головуючий
Судді