Дата документу 09.02.2023 Справа № 336/3936/20
Єдиний унікальний № 336/3936/20 Головуючий у 1 інстанції: Дмитрюк О.В.
Провадження № 22-ц/807/421/23 Суддя-доповідач: Маловічко С.В.
09 лютого 2023 року м. Запоріжжя
Запорізький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
Головуючого: Маловічко С.В.
суддів: Гончар М.С.
Подліянової Г.С.
розглянувши у порядку спрощеного письмового провадження без виклику учасників справи апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 24 жовтня 2022 року про відмову у прийнятті позову третьої особи з самостійними вимогами, у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Керуюча компанія «Мрія» до ОСОБА_2 , третя особа - ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості з оплати послуг,
У липні 2022 року ТОВ «Керуюча компанія «Мрія» звернулося до суду із позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості з оплати спожитих послуг.
На підставі заяви ОСОБА_2 від 24.02.2021 ухвалою Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 25 травня 2021 року залучено до участі у справі у якості третьої особи ОСОБА_1 , яка також зареєстрована та мешкає у житловому приміщенні будинку, до якого надаються послуги позивачем.
31 серпня 2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою третьої особи з самостійними вимогами про захист прав споживача послуг та стягнення моральної шкоди.
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 24 жовтня 2021 року відмовлено у прийнятті зустрічного позову третьої особи з самостійними вимогами - ОСОБА_1 до ТОВ «Керуюча компанія «Мрія» про захист прав споживача послуг та стягнення моральної шкоди.
Не погоджуючись із ухвалою суду першої інстанції, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на її незаконність та необґрунтованість, порушення судом норм процесуального права, просить скасувати ухвалу суду першої інстанції і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначено, що суд першої інстанції у зв'язку з порушенням норм процесуального права залишив невирішеним питання щодо при-
йняття або відмову у прийнятті заяви третьої особи ОСОБА_1 .
Відзив на апеляційну скаргу сторонами не надано. Відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає апеляційному розгляду справи відповідно до приписів ч. 3 ст. 360 ЦПК України.
Згідно з п. 13 ст. 7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України, у суді апеляційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням ст. 369 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 2 ст. 369 ЦПК України, апеляційні скарги на ухвали суду, зазначені в пунктах 1, 5, 6, 9, 10, 14, 19, 37-40 частини першої статті 353 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Оскаржувана ухвала суду першої інстанції у цій справі входить до переліку ухвал, які розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 374 ЦПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 379 ЦПК України, підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.
Відмовляючи у прийнятті заяви ОСОБА_1 як третьої особи із самостійними вимогами, суд керувався положеннями ст. 193 ЦПК України, зазначивши, що пред'явлений первісний та зустрічний позови не взаємопов'язані за своїм предметом та виникають із різних правовідносин.
Колегія суддів не в повній мірі погоджується із зазначеними висновками суду з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 52 ЦПК України, треті особи, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору, можуть вступити у справу до закінчення підготовчого провадження або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, подавши позов до однієї або декількох сторін. Про прийняття позовної заяви та вступ третьої особи у справу суд постановляє ухвалу.
Отже, під час розгляду судом спору між позивачем і відповідачем інша особа (третя особа) з метою захисту свого права може заявити самостійні вимоги щодо предмета спору.
Треті особи, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору, користуються усіма правами і несуть усі обов'язки позивача (частина 3 статі 52 ЦПК України).
Згідно зі статтею 195 ЦПК України положення статей 193 і 194 цього Кодексу застосо-
вуються до позовів третіх осіб, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору у справі, у якій відкрито провадження.
Частинами 1-3 статті 193 ЦПК України визначено, що відповідач має право пред'явити зустрічний позов у строк для подання відзиву. Зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов'язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову. Вимоги за зустрічним позовом ухвалою суду об'єднуються в одне провадження з первісним позовом.
Зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов'язані і спільний їх розгляд є доцільним. Недоцільно розглядати первісний позов і зустрічний позов, якщо це затягне розгляд справи, істотно розширить предмет доказування.
Таким чином, для набуття статусу третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмету спору, повинно бути дотримано декілька критеріїв:
1) матеріально-правовий (наявність єдиного предмету спору);
2) суб'єктний (позовні вимоги можуть бути пред'явлені як одній стороні, так і декільком сторонам);
3) часовий (вступ у справу відбувається до закінчення підготовчого провадження або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження).
Дотримання цих критеріїв підлягає оцінці та з'ясуванню під час прийняття рішення щодо вступу у справу третьої особи з самостійними вимогами (аналогічний висновок наведено у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 09 вересня 2019 року у справі № 910/12463/18, від 27 вересня 2019 року у справі № 904/323/19, від 05 грудня 2019 року у справі № 911/3132/17, від 11 листопада 2020 року у справі № 912/2751/16).
Отже, право на пред'явлення позовної заяви третьою особою, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору не є абсолютним, подаючи позовну заяву заявник повинен дотримуватись вимог ЦПК України щодо форми, змісту, строку подання, а також порядку її подання.
Колегія суддів звертає увагу на те, що положення ст. 193 ЦПК України застосовуються й до позовів третіх осіб, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору. Між тим, такі учасники процесу не мають повноважень на подачу зустрічного позову, оскільки саме відповідач має право пред'являти зустрічний позов.
За матеріалами справи встановлено, що ОСОБА_1 була залучена у дану справу ухвалою від 25 травня 2021р. на підставі ст. 53 ЦПК України як третя особа, що не заявляє самостійних вимог ( а.с. 64, 71).
31.08.2021р. ОСОБА_1 подала заяву як третя особа з самостійними вимогами про захист прав споживача послуг та відшкодування моральної шкоди (а.с. 75-79).
Натомість, суд першої інстанції на зазначене уваги не звернув та вирішував процесуальне питання щодо прийняття зустрічного позову ОСОБА_1 .
Проте суд мав вирішувати процесуальне питання саме щодо прийняття чи відмови у прийнятті заяви третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги про захист прав споживача послуг та стягнення моральної шкоди, та мав оцінити таку заяву на відповідність вимогам, передбаченим ст.ст. 193, 194 ЦПК України саме як позов третьої особи. Але в оскаржуваній ухвалі судом здійснено оцінку зазначеної заяви як зустрічного позову, право на подання якого належить лише відповідачу.
З урахуванням вказаного, оскаржувана ухвала суду підлягає скасуванню, а справа направленню для продовження розгляду до суду першої інстанції, зокрема, для вирішення належним чином з урахуванням процесуального закону заяви третьої особи ОСОБА_1 .
При цьому, суду слід належним чином дослідити вимоги ОСОБА_1 на предмет їх взаємопов'язаності із позовом ТОВ «КК «Мрія», зокрема, щодо обставин про неналежну якість послуг позивача чи їх ненадання взагалі до будинку, де зареєстровані відповідач та третя особа, в чому і полягає захист прав споживачів, одному з яких як відповідачу пред'явлено вимоги про оплату заборгованості за ці послуги.
Керуючись ст.ст. 374, 379, 382-384, 389 ЦПК України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Ухвалу Шевченківського районного суду м. Запоріжжя 24 жовтня 2022 року скасувати, справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Постанова прийнята, складена та підписана 09 лютого 2023 року.
Головуючий: С.В. Маловічко
Судді: М.С. Гончар
Г.С. Подліянова