Провадження №2-а/748/2/23
Єдиний унікальний № 750/8122/22
09 лютого 2023 року м. Чернігів
Чернігівський районний суд Чернігівської області в складі :
головуючого судді Майбороди С.М.
з участю секретаря судового засідання Оніщенко Ю.В.,
представника позивача - адвоката Прокоф'єва Б.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення, -
21 грудня 2022 року з Деснянського районного суду м. Чернігова до Чернігівського районного суду Чернігівської області за підсудністю надійшла справа за позовом представника позивача Прокоф'єва Б.І. в інтересах ОСОБА_1 , в якому просив визнати протиправною та скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ІАР 3 6152414 від 10.11.2022 року, винесену старшим лейтенантом 1 батальйону 1 роти Управління патрульної поліції у Чернігівській області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України Семко С.С., мотивуючи позов тим, що 10.11.2022 року відносно нього було винесено постанову, відповідно до якої позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 126 КУпАП, оскільки 10.11.2022 року о 16.18 год в м. Чернігові по вул. Шевченка, 95 керував т/з Баз НОМЕР_1 зі смуги руху призначеної для руху ліворуч здійснив рух праворуч та не мав права керування таким т/з, чим порушив п. 2.1 а ПДР. Вважає постанову протиправною, оскільки здійснив рух праворуч зі смуги, призначеної для руху ліворуч, оскільки об'їжджав перешкоду та при цьому мав при собі посвідчення водія, яке пред'явив співробітнику поліції.
Ухвалою суду від 28.12.2022 року справу призначено до судового розгляду.
18.01.2023 надано відзив на позов, в якому вказано не необхідність залучення до участі у справі в якості належного відповідача Департамент патрульної поліції Національної поліції України. Також зазначено, що ОСОБА_1 не отримував національного посвідчення водія в Україні, а при собі мав посвідчення водія громадянина Республіки Узбекистан та надав посвідку на постійне проживання в Україні від 10.09.2014. Посилаючись на абзац 5 п.30 Положення про порядок видачі посвідчень водія та допуску громадян до керування транспортними засобами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.05.1993 № 340, зазначили, що посвідчення було дійсне 60 днів з моменту видачі посвідки. Просили відмовити в задоволенні позовних вимог.
В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити, посилаючись на обставини, зазначені у позові. Також просив, у разі визнання винесеної постанови правомірною розстрочити сплату штрафу певними частинами на 10 місяців.
Представник відповідача в судове засідання не з'явилась.
Заслухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи, з урахуванням заперечень відповідача, суд прийшов до наступного висновку.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем винесена постанова ІАР № 6152414 від 10.11.2022 року про накладення на ОСОБА_2 адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у виді штрафу в розмірі 3400,00 грн за порушення ч. 2 ст. 126 КУпАП, згідно якої водій в м. Чернігів о 16.18 год 10.11.2022 року керував т/з Баз, д.н.з. НОМЕР_1 та зі смуги руху, призначеної для руху ліворуч, здійснив рух праворуч та не мав права керування таким т/з, чим порушив п. 2.1 а ПДР та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 126 КУпАП (а.с.8-10).
Відповідно до Кодексу України про адміністративні правопорушення, Закону України «Про національну поліцію», з метою встановлення нормативно-правового регулювання здійснення проваджень уповноваженими особами Національної поліції України у справах про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, наказом Міністерства внутрішніх справ України № 1395 від 07 листопада 2015 року затверджено Інструкцію з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі,
Відповідно до п. 4 розділу І Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу.
Постанова виноситься у разі виявлення адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, передбачених статтями 80 і 81 (в частині перевищення нормативів вмісту забруднюючих речовин у відпрацьованих газах транспортних засобів), частинами першою, другою, третьою, п'ятою і шостою статті 121, статтями 121-1, 121-2, частинами першою, другою і третьою статті 122, частиною першою статті 123, статтею 124-1, статтями 125, 126, частинами першою, другою і третьою статті 127,статтями 128, 129, статтею 132-1, частинами шостою і одинадцятою статті 133-1, частинами першою, другою і третьою статті 140 КУпАП.
Таким чином, уповноваженими працівниками підрозділів патрульної служби Національної поліції надано право на місці вчинення адміністративного правопорушення від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення за адміністративні правопорушення, передбачені частинами статтею 126 КУпАП, без складання відповідного протоколу.
Згідно з ч. 5 ст. 14 Закону України «Про дорожній рух», учасники дорожнього руху зобов'язані, зокрема знати і неухильно дотримуватись вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.
Відповідно до ч.2 ст.126 КУпАП адміністративна відповідальність настає за керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом.
Відповідно до пункту 1.10 ПДР України водій - особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії. Водієм також є особа, яка навчає керуванню транспортним засобом, перебуваючи безпосередньо в транспортному засобі.
Згідно з підпунктом «а» пункту 2.1 Правил дорожнього руху, водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії.
Постановою Кабінету Міністрів України від 08 травня 1993 року №340 затверджено Положення про порядок видачі посвідчень водія та допуску громадян до керування транспортними засобами (далі - Положення) яке є обов'язковим для всіх підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності та громадян України, іноземних громадян та осіб без громадянства. Особи допускаються до керування транспортними засобами за наявності у них національного посвідчення водія України на право керування транспортними засобами відповідної категорії, крім випадків встановлення особам тимчасового обмеження у праві керування транспортними засобами. Посвідчення водія є документом, що посвідчує особу та її спеціальний статус у частині підтвердження права його власника на керування транспортними засобами.
Відповідно до абзацу 5 п.30 Положення про порядок видачі посвідчень водія та допуску громадян до керування транспортними засобами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.05.1993 № 340, посвідчення водія іноземної держави, що належить особі, яка переїжджає на постійне місце проживання в Україну, дійсне на території України протягом 60 днів з дати видачі органами та підрозділами ДМС документів на постійне проживання в Україні і після цього підлягає обміну. Обмін таких посвідчень проводиться після проходження особою медичного огляду та складення теоретичного і практичного іспитів (за винятком випадків, визначених пунктом 32 цього Положення).
Отже, посвідчення водія ОСОБА_1 було дійсним 60 днів з моменту видачі йому посвідки на постійне проживання на території України, а саме з 10.09.2014 по 09.11.2014.
Таким чином, ОСОБА_1 не мав права керування транспортним засобом, оскільки не отримав національного посвідчення водія, наявне у нього посвідчення є недійсним, а отже в його діях наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.126 КУпАП.
В даному випадку судом не оцінюється склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.122 КУпАП, оскільки ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за даною статтею не притягувався.
З огляду на викладене суд приходить до висновку про те, що ОСОБА_1 було правомірно притягнуто до адміністративної відповідальності, а підстави для визнання протиправною і скасування постанови поліцейського від 10 листопада 2022 року серії І АР № 6152414 - відсутні.
Частиною 3 ст. 286 КАС України передбачено вичерпний перелік рішень які має право прийняти місцевий загальний суд як адміністративний за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності, а саме: 1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Відповідно до ст.378 КАС України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення.
В даному випадку суд не приймав рішення про стягнення штрафу, в задоволенні позову було відмовлено, а отже відсутні правові підстави для вирішення питання про розстрочення виконання рішення суду.
Керуючись ст. 2, 8, 9, 72-77, 78, 139, 205, 241-246, 250, 286 КАС України, суд,-
В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення - відмовити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Шостого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому рішення суду не було вручена в день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому рішення суду.
Відомості про учасників справи :
Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса реєстрації : АДРЕСА_1 .
Відповідач: Департамент патрульної поліції Національної поліції України, адреса : вул.Федора Ернста, , м. Київ.
Суддя С.М.Майборода