Справа № 605/31/23
Іменем України
"09" лютого 2023 р. Суддя Підгаєцького районного суду Тернопільської області Горуц Р.О. розглянувши матеріали, які надійшли від СПД №2 (м.Підгайці) відділу поліції №1 (м.Бережани) Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1
ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
громадянки України, непрацюючої,
проживаючої в
АДРЕСА_1 ,
за ч.1 ст.173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-
Як вбачається із матеріалів справи про адміністративне правопорушення, зокрема протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАБ №618519 від 16 січня 2023 року, громадянка ОСОБА_1 у вищевказаний день близько 11 год. 30 хв., перебуваючи за місцем спільного проживання, вчинила домашнє насильство психологічного характеру відносно свого брата ОСОБА_2 , внаслідок чого могла бути завдана шкода психічному здоров'ю потерпілого, чим вчинила правопорушення, передбачене ч.1 ст.173-2 КУпАП.
В судове засідання ОСОБА_1 не з'явилась, хоча належним чином була повідомлена про дату, час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення. Причин неявки суду не повідомила.
На підтвердження вини ОСОБА_1 працівниками поліції до матеріалів справи додано письмові пояснення потерпілого та письмові пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
В своїх письмових поясненнях ОСОБА_2 вказав, що у вищевказаний день о 11 год. 10 хв. його рідна сестра ОСОБА_1 без причини почала його ображати нецензурними словами та погрожувати фізичною розправою, після чого він викликав поліцію.
В письмових поясненнях, які викладені в протоколі про адміністравтине правопорушення ОСОБА_1 вказала, що її брат вчиняє щодо неї домашнє насильство та вживає алкоголь.
Суд, дослідивши всі обставини справи, дійшов наступного висновку.
У відповідності до положень ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, а також з огляду на практику Європейського суду з прав людини у справах “Малофєєва проти Росії” (“Malofeyeva v. Russia”, рішення від 30 травня 2013 року, заява № 36673/04) та “Карелін проти Росії” (“Karelin v. Russia” заява № 926/08, рішення від 20 вересня 2016 року), у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).
Виходячи зі змісту ст. ст. 7, 254, 279 КУпАП розгляд справи про адміністративне правопорушення здійснюється щодо правопорушника, в межах протоколу про адміністративне правопорушення.
Протокол про адміністративне правопорушення, як підстава для притягнення особи до відповідальності та один із засобів доказування у будь-якому разі повинен відповідати вимогам ст. 256 КУпАП.
Оскільки справа про адміністративне правопорушення розглядається судом в межах протоколу про адміністративне правопорушення, тому суддя не вправі виходити за межі зазначеної у протоколі суті адміністративного правопорушення та його кваліфікації в сторону погіршення становища особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Як зазначається в фабулі вищевказаного протоколу, діями ОСОБА_1 , потерпілому ОСОБА_2 могла бути завдана шкода психічному здоров'ю. Водночас, в матеріалах справи відсутні будь-які належні та допустимі докази, які б свідчили про це. Всі докази грунтуються на письмових поясненнях потерпілого, які не можуть вважатись як єдиним достатнім доказом для притягнення особи до адміністративної відповідальності, враховуючи те, що такі повністю заперечуються та спростовуються поясненнями ОСОБА_1 .
Також у фабулі протоколу про адміністратвне правопорушення не зазначано, які саме дії вчиняла ОСОБА_1 , а зазначено лише те, що її дії мали психологічний характер, що не відображає всіх істотних ознак складу адміністративного правопорушення, передбачене ч.1 ст.173- 2 КУпАП, зокрема його об'єктивної сторони.
Для притягнення особи до відповідальності суд повинен виходити з принципу достатності доказів, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Враховуючи вищезазначене, те, що у матеріалах справи відсутні інші докази у справі, окрім пояснень сторін по справі, які суперечать одне одному, суд вважає, що протокол складений щодо ОСОБА_1 за ч.1 ст. 173-2 КУпАП, є безпідставним та таким, що не підтверджений будь-якими належними та допустимими доказами.
Відповідно до п.1 ст.247 Кодексу України про адміністративні правопорушення провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Суд, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, дійшов висновку, що провадження у справі слід закрити, у зв'язку із відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст.173-2 ч.1, 221, 245, 247 п.1, 251, 252, 268, 280, 283, 284 ч.1 п.3,ч.2 КУпАП, суд, -
Справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.173-2 КУпАП провадженням закрити на підставі п.1 ст.247 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня її винесення. Апеляційна скарга подається до Тернопільського апеляційного суду через Підгаєцький районний суд Тернопільської області.
Суддя: Р. О. Горуц