09 лютого 2023 рокуСправа № 951/251/21
Провадження №1-кп/951/6/2023
Козівський районний суд Тернопільської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченої ОСОБА_4 ,
захисника адвоката ОСОБА_5 ,
законних представників обвинуваченої, представників органу опіки і піклування ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в смт. Козова Тернопільської області у кримінальному провадженні №12019210110000006 від 14 січня 2019 року за обвинуваченням:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Яструбове, Тернопільської області, жительки АДРЕСА_1 , зареєстрованої за адресою АДРЕСА_2 , громадянки України, не одруженої, тимчасово не працюючої, з середньою освітою, не депутата, раніше не судимої,
яка обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України,
На розгляді у Козівському районному суді Тернопільської області перебуває обвинувальний акт у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_4 , за обвинуваченням її у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України.
Згідно обвинувального акту, 13 січня 2019 року близько 01:00 години жительки с. Яструбово, Козівського (тепер Тернопільського) району, Тернопільської області ОСОБА_4 та ОСОБА_8 перебували в АДРЕСА_3 біля сільського клубу, де на ґрунті особистих неприязних відносин між ними розпочався словесний конфлікт. В ході даного конфлікту у ОСОБА_4 , яка була обурена висловлюваннями ОСОБА_8 у її сторону, виник умисел, направлений на заподіяння їй тілесних ушкоджень.
Реалізуючи свій протиправний намір, близько 01 години 13 січня 2019 року ОСОБА_4 , перебуваючи у вищевказаному місці, та будучи в агресивно-роздратованому стані, обурившись іще більше тим, що ОСОБА_8 іде геть, зловила її за волосся та сіпнула назад, внаслідок чого ОСОБА_8 втративши рівновагу упала на тверду поверхню землі на спину. Після чого ОСОБА_4 наблизилася до ОСОБА_8 та умисно нанесла їй три удари правою ногою в обличчя зліва. Надалі інші відвідувачі клубу побачивши конфлікт втрутились у нього бажаючи його припинити, однак ОСОБА_4 будучи і далі в агресивно-роздратованому стані нанесла ОСОБА_8 іще один удар правою ногою в обличчя справа, після чого присутні забрали ОСОБА_4 убік та конфлікт припинився.
В результаті умисних протиправних дій ОСОБА_4 , потерпілій ОСОБА_8 заподіяно тілесні ушкодження у вигляді садна на чолі зліва, крововиливу у білкову оболонку та синців верхньої і нижньої повік правого ока і синця верхньої повіки лівого ока та садна на носі, які, згідно п.2.3.5. «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень», за ступенем тяжкості, належить до легких тілесних ушкоджень.
Таким чином, своїми умисними діями, що виразилися в умисному заподіянні легких тілесних ушкоджень, ОСОБА_4 вчинила кримінальний проступок, передбачений ч.1 ст.125 КК України.
У підготовчому судовому засіданні 09.02.2023 захисник обвинуваченої - адвокат ОСОБА_5 звернувся до суду із клопотанням про звільненняОСОБА_4 від кримінальної відповідальності та закриття кримінального провадження №12019210110000006 від 14 січня 2019 року відносно неї за ч. 1 ст. 125 КК України, з підстав закінчення строків притягнення до відповідальності за відповідним правопорушенням.
Обвинувачена ОСОБА_4 підтримала подане клопотання в повному обсязі та просила таке задоволити, оскільки строки притягнення до відповідальності у кримінальному провадженні закінчились. Вказала, що їй зрозумілі наслідки задоволення судом такого клопотання.
Потерпіла ОСОБА_8 07.02.2023 подала клопотання, у якому просила розгляд обвинувального справи проводити без її участі, щодо закриття кримінального провадження у зв'язку із закінченням строків притягнення до відповідальності послалась на розсуд суду.
Прокурор у судовому засіданні не заперечив щодо задоволення клопотання захисника обвинуваченої ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_5 з підстав, що наведене є безумовною підставою для закриття кримінального провадження.
Законні представники обвинуваченої, представники органу опіки і піклування - служби у справах дітей Купчинецької сільської ради не заперечили щодо задоволення клопотання захисника обвинуваченої.
Заслухавши думки учасників процесу, суд дійшов до висновку, що клопотання захисника обвинуваченого адвоката ОСОБА_5 про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченої ОСОБА_4 за ч. 1 ст. 125 КК України, на підставі ст. 49 КК України, та закриття кримінального провадження, слід задоволити, з таких підстав.
Відповідно до ст. 44 КК України особа, яка вчинила кримінальне правопорушення, звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом.
Статтею 49 КК України передбачено, що особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минули такі строки: два роки - у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачене покарання менш суворе, ніж обмеження волі.
Пунктом 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України №12 від 23 грудня 2005 року «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності» передбачено звільнення особи від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності (ст. 49 КК України.)
В цьому випадку особу можна звільнити від кримінальної відповідальності лише за наявності визначених у КК України умов і підстав.
Підставою такого звільнення може бути або певна поведінка особи після вчинення злочину, яку держава заохочує (дійове каяття, примирення винного з потерпілим, припинення злочинної діяльності та добровільне повідомлення про вчинене тощо), або настання певної події (наприклад, зміна обстановки, закінчення строків давності).
Відповідно до ст. 12 КК України, кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 125 КК України /на час його вчинення/ відносяться до нетяжких злочинів.
Згідно висновку, викладеного в постанові Верховного Суду у справі №760/18016/15-к від 09.04.2019, виходячи з положень п. 1 ч. 2 ст.284, ч. 3 ст.285, ч. 4 ст.286, ч. 3 ст.288 КПК України, якщо під час здійснення судового провадження за обвинувальним актом сторона кримінального провадження звертається до суду з клопотанням про звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності, суд має невідкладно розглянути таке клопотання й, у випадку встановлення передбачених у ст. 49 КК підстав та відсутності заперечень з боку обвинуваченого закрити кримінальне провадження, звільнивши особу від кримінальної відповідальності. Якщо ж обвинувачений, щодо якого передбачено звільнення від кримінальної відповідальності, заперечує проти цього, судове провадження проводиться в повному обсязі в загальному порядку. В цьому разі, якщо обвинувачений визнається винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, суд ухвалює обвинувальний вирок, призначає покарання і на підставі ч. 5 ст.74, ст.49 КК України може звільнити від нього засудженого.
Відповідно до роз'яснень, викладених у п.8 Постанови Пленуму Верховного Суду України №12 від 23.12.2005 року «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності», особа підлягає звільненню від кримінальної відповідальності за ст. 49 КК України, якщо з дня вчинення нею злочину до набрання вироком законної сили минули певні строки давності і вона не ухилялася від слідства або суду та не вчинила нового злочину середньої тяжкості, тяжкого чи особливо тяжкого.
Виходячи з системного аналізу зазначених вище норм кримінального та кримінального процесуального законодавства, звільнення особи від кримінальної відповідальності на підставі закінчення строків давності є обов'язком суду.
Тобто суд, встановивши наявність усіх передбачених законом обставин, зобов'язаний звільнити особу від кримінальної відповідальності за цією підставою, незалежно від того, на якій стадії перебуває кримінальне провадження. Суд, за наявності підстав для звільнення особи від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності, передбачених ст.49 КК України, та за згодою обвинуваченого, ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє обвинуваченого від кримінальної відповідальності.
З матеріалів кримінального провадження, зокрема обвинувального акту вбачається, що подія за участю обвинуваченої ОСОБА_4 мала місце 13 січня 2019 року.
Таким чином, із врахуванням п. 1 ч. 1 ст. 49 КК України з моменту вчинення обвинуваченою ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України строки давності притягнення її до кримінальної відповідальності за вчинення нею кримінального правопорушення спливли, зокрема у січні 2021 року.
Оскільки звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності є нереабілітуючою підставою, закон надає право обвинуваченій ОСОБА_4 заперечувати проти закриття провадження і в такому разі судовий розгляд продовжується у загальному порядку.
Разом з тим у судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_4 не заперечила проти закриття провадження з відповідних підстав, її захисником подано відповідне клопотання про звільнення її від кримінальної відповідальності та закриття кримінального провадження.
Відповідно до п.1 ч.2 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається судом у зв'язку із звільненням особи від кримінальної відповідальності.
З'ясувавши позицію обвинуваченоїОСОБА_4 та впевнившись у її добровільності та усвідомленні наслідків закриття кримінального провадження з нереабілітуючих підстав, суд вважає що клопотання захисника обвинуваченої - адвоката ОСОБА_5 про звільнення її від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності та закриття кримінального провадження підлягає до задоволення.
Вирішуючи питання про звільнення від кримінальної відповідальності ОСОБА_4 та закриття кримінального провадження за ч. 1 ст. 125 КК України, суд враховує, що обвинувачена раніше не судима, вчинене обвинуваченою кримінальне правопорушення належать до категорії нетяжких злочинів на час його вчинення, сама обвинувачена просить закрити кримінальне провадження з цих підстав.
Дані, що у цьому кримінальному провадженні наявні судові витрати у суду відсутні.
Запобіжний захід щодо обвинуваченої на стадії досудового розслідування не обирався.
Керуючись ст.49 КК України, п.1 ч.2 ст.284, ст.ст.286, 370, 372, 395 КПК України, суд,
клопотання захисника обвинуваченої ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_5 про звільнення її від кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 125 КК України, на підставі ст. 49 КК України та закриття кримінального провадження задовольнити.
Звільнити ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України на підставі ст. 49 КК України, у зв'язку із закінченням строків притягнення до кримінальної відповідальності.
Кримінальне провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12019210110000006 від 14.01.2019 відносно ОСОБА_4 , яка обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, закрити на підставі п.1 ч.2 ст. 284 КПК України у зв'язку із звільненням від кримінальної відповідальності.
Ухвала може бути оскаржена до Тернопільського апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення.
Суддя Ірина БРАТКІВ