Справа № 597/27/23
Провадження №2/597/61/2023
"09" лютого 2023 р. Заліщицький районний суд Тернопільської області
у складі: судді Шевчук В.М.
за участі секретаря судового засідання Николайчук З.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Заліщики цивільну справу в порядку спрощеного позовного провадження за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
І. Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.
У позовній заяві позивач ОСОБА_1 просить розірвати шлюб, який укладено між ним та відповідачкою ОСОБА_3 10.08.1996 року у відділі реєстрації актів громадянського стану Заліщицької райдержадміністрації, актовий запис №47, посилаючись на те, що спільне життя з відповідачкою не склалося, що призвело до втрати взаєморозуміння та взаємоповаги. З червня 2019 року вони спільно не проживають, не ведуть спільного господарства, їхній шлюб носить формальний характер, а тому збереження шлюбу суперечить його інтересам. Від спільного шлюбу з відповідачкою ОСОБА_2 є неповнолітня дочка ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Відповідачка ОСОБА_2 не скористалася правом на подання відзиву у справі.
ІІ. Заяви (клопотання) учасників справи
Позивач у судове засідання не з'явився, однак подав до суду письмову заяву, в якій просить справу розглядати за його відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі та наполягає на розірванні шлюбу. Також просить не стягувати з відповідачки в його користь понесені ним судові витрати.
Відповідачка у судове засідання не з'явилася, про причини неявки суд не повідомила, хоча належним чином повідомлена про дату, час та місце розгляду справи по суті, що підтверджується матеріалами справи, та не надала у встановлений судом строк відзиву до суду.
.
ІІІ. Інші процесуальні дії у справі
Ухвалою суду від 19.01.2023 року суддя Шевчук В.М. відкрила провадження у цивільній справі та визначила проводити розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження.
Суд вважає, що відповідачка не з'явилася у судове засідання без поважних причин, а тому, керуючись положеннями ст.280 ЦПК України справу слід розглянути за відсутності відповідачки з постановленням заочного рішення.
Судом на підставі ч.2 ст.247 ЦПК України у зв'язку з неявкою у судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
ІV. Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини
Сторони уклали шлюб 10.08.1996 року у відділі реєстрації актів громадянського стану Заліщицької райдержадміністрації, актовий запис №47, що підтверджується свідоцтвом про укладення шлюбу серії НОМЕР_1 від 10.08.1996 року.
Від спільного шлюбу у сторін є неповнолітня дочка ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Судом встановлено, що у сторін спільне життя не склалося, що призвело до втрати взаєморозуміння та взаємоповаги. З червня 2019 року сторони спільно не проживають та не ведуть спільного господарства, позивач наполягає на розірванні шлюбу та не бажає миритися з відповідачкою.
V. Оцінка суду
Згідно з ч.ч.2, 8, 9 ст.7 СК України сімейні відносини можуть бути врегульовані за домовленістю (договором) між їх учасниками. Регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини, членів сім'ї. Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства.
Згідно зі ст.24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається. Таке положення національного законодавства України відповідає ст.16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, згідно з якою чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім'ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання. Позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя (ст.110 СК України).
Відповідно до ч.3 ст.56 СК України кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини.
Згідно з ч.3 ст.105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 цього Кодексу.
Відповідно до вимог ст.112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Відповідно до п.10 постанови Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 року №11 "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя" проголошена Конституцією охорона сім'ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей.
Статтею 17 Закону України від 23 лютого 2006 року № 3477-IV "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод, 1950 року та практику Європейського Суду з прав людини як джерело права.
У пункті 84 рішення Європейського суду з прав людини по справі "Валліанатос та інші проти Греції" від 07.11.2013 року (заяви №29381/09 та №32684/09) передбачено: "Суд наголошує на принципах, встановлених у його практиці. Мета захисту родини у її традиційному сенсі є доволі абстрактною і для її реалізації може використовуватися широкий спектр конкретних заходів… Також, з огляду на те, що Конвенція є живим документом, який слід тлумачити у світлі умов сьогодення…, держава при виборі засобів, покликаних забезпечувати захист сім'ї та повагу до сімейного життя, як цього вимагає стаття 8, обов'язково має брати до уваги зміни, що відбуваються у суспільстві і у ставленні до соціальних питань, цивільного стану і міжособистісних стосунків, включаючи той факт, що не існує лише одного шляху чи лише одного вибору, коли йдеться про те, як вести сімейне або приватне життя".
Окрім цього, пунктом 126 рішення Європейського суду з прав людини по справі "Фернандес Мартінес проти Іспанії" (заява 56030/07) від 12 червня 2014 року встановлено: "Що стосується права на приватне та сімейне життя, Суд наголошує на важливості для осіб мати можливість вільно приймати рішення з приводу того, як вести своє приватне та сімейне життя. У зв'язку з цим повторно наголошується, що відповідно до статті 8 також надається охорона прав на самореалізацію як у формі особистого розвитку…, так і з точки зору права на встановлення та розвиток відносин з іншими людьми та навколишнім світом, при цьому поняття особистої автономії є важливим принципом, що береться за основу при тлумаченні гарантій, які викладені в такому положенні".
Зважаючи на принципи рівноправності жінки і чоловіка, закон вимагає, щоб згода на одруження була взаємною. Принцип добровільності шлюбу є чинним не лише на стадії його реєстрації, а й під час знаходження в шлюбі, що зумовлює можливість добровільного розірвання шлюбу, що передбачено підпунктом с ч.1 ст.16 Конвенції Організації Об'єднаних Націй про ліквідацію всіх форм дискримінації жінок від 06.10.1999 року.
Відповідно до вимог ч.2 ст.114 СК України, у разі розірвання шлюбу судом шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.
Згідно ч.2 ст.115 СК України рішення суду про розірвання шлюбу після набрання ним законної сили надсилається судом до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та проставлення відмітки в актовому записі про шлюб.
Пунктом 2 частини 3 статті 115 СК України передбачено, що документом, який засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.
За встановлених обставин справи, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню, судом встановлено, що між сторонами втрачено взаєморозуміння та взаємоповагу, подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу є таким, що суперечить інтересам позивача, які мають істотне значення, а тому суд вважає, що шлюб між сторонами слід розірвати.
VI. Щодо розподілу судових витрат
Згідно п.6 ч.1 ст.264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, у тому числі, питання щодо розподілу між сторонами судових витрат.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат по справі, суд вважає, що їх слід покласти на сторони в понесених ними розмірах, оскільки позивач відмовився від стягнення з відповідачки в його користь понесених ним судових витрат.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст.10, 11, 76, 81, 141, 211, 247, 258-259, 263-265, 268, 272-273, 274, 280-282 Цивільного процесуального кодексу України, ст.ст.24, 56, 105, 110-114 Сімейного Кодексу України, суд
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу задовольнити повністю.
Розірвати шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , який укладено 10.08.1996 року у відділі реєстрації актів громадянського стану Заліщицької райдержадміністрації, актовий запис №47.
Шлюб вважати розірваним з моменту набрання рішенням суду законної сили.
Судові витрати по справі покласти на сторони в понесених ними розмірах.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга.
Заочне рішення може бути переглянуто судом за письмовою заявою відповідачки, яку може бути подано протягом тридцяти днів з дня вручення повного заочного рішення суду.
На рішення суду може бути подано апеляційну скаргу, яка подається Тернопільському апеляційному суду протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного тексту судового рішення, а відповідачкою протягом тридцяти днів з дня постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Повне рішення складено 09.02.2023 року.
Повне найменування сторін:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 .
Суддя Валентина ШЕВЧУК