Справа № 639/4209/21 Головуючий суддя І інстанції Єрмоленко В. Б.
Провадження № 22-ц/818/173/23 Суддя доповідач Яцина В.Б.
Категорія: споживчого кредиту
07 лютого 2023 року м. Харків.
Харківський апеляційний суд у складі суддів судової колегії судової палати у цивільних справах :
головуючого Яцини В.Б.,
суддів колегії Бурлака І.В., Мальованого Ю.М.,
розглянувши у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на рішення Жовтневого районного суду м. Харкова від 07 липня 2022 року по цивільній справі за позовом Акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-
У червні 2021 року Акціонерне товариство «Універсал Банк» (далі - АТ «Універсал Банк», банк) звернулося до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Позов мотивований тим, що в межах проекту monobank, який передбачає відкриття поточних рахунків клієнтам (фізичним особам), на які банк на підставі відповідної заяви клієнта перераховує кредитні кошти в межах ліміту та надання клієнту спеціального платіжного засобу - відповідної платіжної картки monobank для управління грошовими коштами на цьому рахунку. Особливістю даного проекту є те, що банківське обслуговування здійснюється дистанційно, без відділень. Попередня ідентифікація відбувається за допомогою завантаження копії паспорта та РНОКПП в мобільний додаток, а видача платіжної картки після верифікації фізичної особи здійснюється або у точці видачі, або спеціалістом банку, що виїжджає за адресою, зазначеною клієнтом. Разом із встановленням на платіжній картці кредитного ліміту надається послуга переведення витрати у розстрочку. За рахунок здійснення зазначеної операції стає доступним попередньо використаний кредитний ліміт. Умови обслуговування рахунків фізичної особи в АТ «Універсал Банк» опубліковані на офіційному сайті банку та постійно доступні для ознайомлення за посиланням https://www.monobank.ua/terms.
07 лютого 2020 року ОСОБА_1 звернувся до банку з метою отримання вищевказаних банківських послуг, у зв'язку з чим підписав анкету-заяву до договору про надання банківських послуг від 07 лютого 2020 року. Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана анкета-заява разом з Умовами, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту складають між ним і банком Договір про надання банківських послуг, що підтверджується підписом у заяві.
На підставі укладеного договору від 07 лютого 2020 року ОСОБА_1 отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на поточний рахунок у розмірі 10000 грн, спеціальним платіжним засобом якого платіжна картка НОМЕР_1 .
Умовами укладеного у такій формі шляхом приєднання кредитного договору передбачено, якщо істотне порушення клієнтом зобов'язань не буде усунуто протягом строку, зазначеного у пункті 5.18, кредит має бути повернутим на вимогу банку, про що банк не пізніше наступного робочого дня за допомогою мобільного додатку направляє клієнту відповідну вимогу про повне повернення всієї суми заборгованості за кредитом (з урахуванням відсотків) та нарахованих штрафних санкцій. З моменту направлення вимоги і до повного погашення на залишок суми заборгованості нараховується штраф в розмірі 100 грн та пеня у розмірі 6,4 % на місяць за кожен день прострочення виконання (пункт 5.19).
Станом на 30 листопада 2020 року ОСОБА_1 прострочив зобов'язання із сплати щомісячного мінімального платежу за договором понад 90 днів, у зв'язку з чим відбулося істотне порушення клієнтом зобов'язання, вся заборгованість за кредитом стала простроченою. Банк 30 листопада 2020 року направив відповідачу на мобільний телефон «пуш» повідомлення про необхідність погасити суму заборгованості.
Загальний розмір заборгованості відповідача перед АТ «Універсал Банк» за договором станом на 03 березня 2021 року становить 20234,91 грн, з них: 20234,91 грн - загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту); 0,00 грн - заборгованості за пенею та комісією.
Посилаючись на вказані обставини, АТ «Універсал Банк» просило стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором у розмірі 20234,91 грн та судові витрати.
Рішенням Жовтневого районного суду м. Харкова від 07 липня 2022 року позов АТ «Універсал Банк» задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ «Універсал Банк» заборгованість за кредитним договором № б/н від 07 лютого 2020 у розмірі 20234,91 грн та 2270,00 грн судового збору.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що відповідачем умови кредитного договору належним чином виконано не було, у зв'язку з чим утворилася заборгованість, яка підлягає стягненню в судовому порядку.
В апеляційній скарзі представник законний представник ОСОБА_1 та його опікун - ОСОБА_2 , посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права, неповноту з'ясування обставин, що мають значення для справи, просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким позов залишити без задоволення.
Зазначає, що позивачем не надано достатніх доказів в обґрунтування заявлених вимог.
Надані позивачем Анкета-заява до Договору про надання банківських послуг та розрахунок заборгованості не є належним доказом заборгованості ОСОБА_1 , оскільки не підтверджують умови кредитування та суму заборгованості за кредитом. Розрахунок заборгованості створений і наданий до суду в односторонньому порядку позивачем та не є належним доказом цих обставин. Виписки про рух коштів на клієнтському рахунку чи будь-який бухгалтерський розрахунковий документ про надання позивачем коштів відповідачу матеріали справи також не містять. При цьому представник відповідача послалася на правові висновки про недостатність таких доказів, які були висловлені у постановах Верховного Суду від 16 вересня 2020 року у справі № 200/5647/18, від 25 травня 2021 року у справі № 554/4300/16-ц, від 26 травня 2021 року у справі № 204/2972/20, від 13 жовтня 2021 року у справі № 209/3046/20, від 01 грудня 2021 року у справі № 752/14554/15, від 01 червня 2022 року у справі № 175/35/16-ц.
11 листопада 2022 року АТ «Універсал Банк» подало відзив на апеляційну скаргу, в якому просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду - без змін.
В обґрунтування відзиву зазначило, що пройшовши процедуру ідентифікації та підписавши Анкету-заяву до Договору про надання банківських послугвідповідач підтвердив, що ознайомився та отримав примірники у мобільному додатку вищезазначених документів, що складають Договір та зобов'язується виконувати його умови. Положеннями вказаної Анкети-заяви визначено, що анкета-заява разом Умовами, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту складають договір про надання банківських послуг. Також, 07 лютого 2020 року працівником банку було надано ОСОБА_1 конверт разом з виданою карткою, в якому містився лист з актуальними тарифами.
Виконаний Банком розрахунок заборгованості є належним доказом, котрий підтверджує розмір заборгованості за кредитним договором, оскільки містить детальний розпис нарахованої заборгованості, дати здійснення платежів Боржником, кількість днів за які нарахована заборгованість, залишок заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту), дати нарахування складових загальної заборгованості за кредитом.
ОСОБА_1 була надана послуг розстрочка, за якою Банк надає Клієнту Кредит з метою придбання товару на строк, визначений у Заяві, а Клієнт зобов'язується повернути суму кредиту та сплатити Комісію за надання фінансового інструменту і відсотки у складі Щомісячних платежів За користування послугою розстрочка передбачена комісія від загальної суми покупки.
Відповідачем було оформлено розстрочку на загальну суму 12 429.00 грн. Заборгованість за тілом кредиту змінено у зв'язку з тим, що кошти на погашення розстрочки відповідач не вносив, заборгованість кредиту зростала, адже сума регулярного платежу по розстрочці відноситься до тіла кредиту.
ОСОБА_1 активно користувався кредитними коштами, поповнював карту, що свідчить про усвідомлення ним наявності кредитних правовідносин з банком.
Суд апеляційної інстанції розглядає апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на рішення Жовтневого районного суду м. Харкова від 07 липня 2022 року в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними в ній матеріалами на підставі частини першої статті 369 ЦПК України.
Відповідно до пункту другого частини першої статті 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.
Перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції відповідно до вимог частини першої статті 367 ЦПК України - в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до частин першої, другої, четвертої та п'ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Зазначеним вимогам закону рішення суду першої інстанції не відповідає.
Судом установлено та підтверджується матеріалами справи, що 07 лютого 2020 року між АТ «Універсал Банк» та ОСОБА_1 було укладено Договір про надання банківських послуг шляхом підписання анкети-заяви до договору про надання банківських послуг.
Відповідно до підписаної анкети-заяви до Договору про надання банківських послуг відповідач просив Банк відкрити поточний рахунок у гривні на її ім'я та встановити кредитний ліміт на суму, вказану у додатку відповідно до умов Договору та умов даної заяви.
Анкета-заява містить паспортні та анкетні дані відповідача, водночас, в анкеті відсутні дані про розмір встановленого кредитного ліміту, процентну ставку, строк кредитування, наслідки порушення умов кредитування, тощо.
Позивачем на підтвердження своїх позовних вимог надано розрахунок заборгованості за договором б/н від 07 лютого 2020 року укладеного між позивачем та ОСОБА_1 , відповідно до якого станом на 03 березня 2021 року становить 20234,91 грн, з них: 20234,91 грн - загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту); 0,00 грн - заборгованості за пенею та комісією.
Рішенням Московського районного суду м. Харкова від 04 серпня 2021 року ОСОБА_1 визнано недієздатним та призначено ОСОБА_2 його опікуном.
Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626,628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним(стаття 1055 ЦК України).
Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію»(далі - Закон).
Статтею 3 цього Закону визначено, що електронний договір- це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну, або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
За положеннями абзацу 3 частини четвертої статті 11Закону України «Про захистправ споживачів» кредитодавцю забороняється встановлювати в договорі про надання споживчого кредиту будь-які збори, відсотки, комісії, платежі тощо за дії, які не є послугою у визначенні цього Закону. Умова договору про надання споживчого кредиту, яка передбачає здійснення будь-яких платежів за дії, які не є послугою у визначенні цього Закону, є нікчемною.
Згідно із цим Законом послуга - це діяльність виконавця з надання (передачі) споживачеві певного визначеного договором матеріального чи нематеріального блага, що здійснюється за індивідуальним замовленням споживача для задоволення його особистих потреб; споживчий кредит - це кошти, що надаються кредитодавцем (банком або іншою фінансовою установою) споживачеві на придбання продукції (пункти 17 і 23 статті 1).
Отже, послугою з надання споживчого кредиту є діяльність банку або іншої фінансової установи з передачі споживачу коштів на придбання продукції для його особистих потреб, а тому встановлення кредитором будь-яких зборів, відсотків, комісій, платежів за інші дії, ніж надання коштів на придбання продукції, є незаконним, а такі умови споживчого кредиту є нікчемними і не потребують визнання недійсними.
У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (у даному випадку АТ «Універсал Банк»).
Оскільки умови договорів приєднання розробляються Банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв'язку із чим Банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633,634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.
У рішенні від 11.07.2013 №7-рп/2013 Конституційний Суд України вказав, що умови договору споживчого кредиту, його укладення та виконання повинні підпорядковуватися таким засадам, згідно з якими споживач вважається слабкою стороною у договорі та підлягає правовому захисту з урахуванням принципів справедливості, добросовісності і розумності.
За змістом статті 1056-1 ЦК України в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються у договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
За змістом статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Частинами першою, другою статті 551 ЦК України визначено, що предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Відповідно до частини четвертої статті 42 Конституції України держава захищає права споживачів.
Одним із основоположних принципів цивільного судочинства є справедливість, добросовісність та розумність, що передбачено у п.6 ч.1 ст.3 ЦК України.
Тобто дії учасників цивільних правовідносин мають відповідати певному стандарту поведінки та характеризуватися чесністю, відкритістю та повагою до інтересів іншої сторони чи сторін договору.
Виходячи з наведених норм чинного законодавства, договір, в тому числі і кредитний, може бути укладений шляхом приєднання до запропонованих умов однією із сторін оформлений у формулярах або інших стандартних формах.
В разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами та неустойка поділяються на встановлені законом (розмір та підстави, стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави, стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).
У постанові Великої палати ВС від 03 липня 2019 року у справі № 342/180/17 (провадження № 14-131цс19), яка є релевантною стосовно порядку укладання договору кредиту було зазначено наступну правову позицію щодо належного стандарту доведення факту узгодження Умов та правил банківських послуг.
З урахуванням основних засад цивільного законодавства та необхідності особливого захисту споживача у кредитних правовідносинах, Велика Палата Верховного Суду зауважує, що пересічний споживач банківських послуг з урахуванням звичайного рівня освіти та правової обізнаності, не може ефективно здійснити свої права бути проінформованим про умови кредитування за конкретним кредитним договором, який укладений у вигляді заяви про надання кредиту та Умов та правил надання банківських послуг, оскільки Умови та правила надання банківських послуг це значний за обсягом документ, що стосується усіх аспектів надання банківських послуг та потребує як значного часу, так і відповідної фахової підготовки для розуміння цих правил тим більше співвідносно з конкретним видом кредитного договору.
Тому відсутні підстави вважати, що наданий позивачем витяг з Умов за відсутності доказів, що відповідач з ними ознайомилась при підписанні Анкети-заяви є достатнім доказом укладення договору кредиту на тих умовах, які там зазначені. Доводи скарги щодо нерелевантності цієї правової позиції є безпідставними виходячи з наведених вище мотивів.
Відповідно до вимог статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (статі 76, 77 ЦПК України).
Згідно вимог статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.
Із наданих позивачем доказів тільки Анкета-заява містить підпис відповідача. Водночас, однак Анкета-заява не містить відповідних істотних умов кредитного договору, в указаній заяві відсутні будь-які дані стосовно строку повернення кредиту, визначення розміру процентів за користування кредитом та інших істотних умов.
У матеріалах справи також у формі додатків до Умов наявні копія тарифів, паспорту споживчого кредиту, в яких викладені основні умови кредитування з урахуванням побажань споживача, інформація щодо реальної річної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту для споживача, порядок повернення кредиту, санкції за порушення зобов'язань, таблиця обчислення загальної вартості кредиту для споживача, які мають бути підписані споживачем у вигляді його електронного цифрового підпису.
Отже, за відсутності у Анкеті-заяві умов щодо обов'язку сплати і розміру відсотків за використання кредитних коштів, та ненадання позивачем доказів про підписання сторонами договору, у тому числі шляхом обміну відповідними письмовими (електронними) документами, які мають підпис, у тому числі електронний, або інше безспірне підтвердження волевиявлення відповідача на укладення кредитного договору на відповідних умовах, відсутні підстави для висновку про те, що сторони дійшли згоди на укладення договору кредиту у обов'язковій для цього письмовій чи прирівняній до нього електронній формі.
Долучений до позовної заяви розрахунок заборгованості не містить даних щодо руху коштів на рахунку, сум, що фактично були отримані відповідачем, тому судова колегія не вбачає можливим встановити дійсний розмір заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором. АТ «Універсал Банк» не заперечується, що ОСОБА_1 вносив кошти рахунок та вказані суми були зараховані в рахунок погашення заборгованості за відсотками. Також, як зазначає позивач, до тіло кредиту ним були включені непогашені платежі за послугою розстрочка, в тому числі відсотки й банківська комісія. Між тим, докази, що погодження умов вказаної послуги матеріали справи також не містять.
За таких обставин висновки суду про обґрунтованість позову є помилковими та не відповідають обставинам справи, тому судова колегія не вбачає підстав для стягнення з ОСОБА_1 заявленої Банком заборгованості за кредитним договором, оскільки її розмір не доведено належними та допустимими доказами.
Надані до відзиву на апеляційну скаргу нові докази - виписки по особовому рахунку відповідача, інформація про рух коштів по рахунку судова колегія не приймає до уваги з огляду на таке.
Відповідно до частини третьої статті 367 ЦПК України докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.
У пункті 14 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2008 року № 12 «Про судову практику розгляду цивільних справ в апеляційному порядку» судам роз'яснено, що дослідження нових доказів провадиться, зокрема, у таких випадках: якщо докази існували на час розгляду справи судом першої інстанції, але особа, яка їх подає до апеляційного суду, з поважних причин не знала й не могла знати про їх існування; докази існували на час розгляду справи в суді першої інстанції і учасник процесу знав про них, однак з об'єктивних причин не міг подати їх до суду; додаткові докази, які випробовувалися раніше, з'явилися після ухвалення рішення судом першої інстанції; суд першої інстанції неправомірно виключив із судового розгляду подані учасником процесу докази, що могли мати значення для вирішення справи; суд першої інстанції необґрунтовано відмовив учаснику процесу в дослідженні доказів, що могли мати значення для вирішення справи (необґрунтовано відмовив у призначенні експертизи, витребуванні доказів, якщо їх подання до суду для нього становило певні труднощі тощо); наявні інші поважні причини для їх неподання до суду першої інстанції у випадку відсутності умислу чи недбалості особи, яка їх подає, або вони не досліджені судом унаслідок інших процесуальних порушень. Про прийняття та дослідження нових доказів, як і відмову в їх прийнятті, апеляційний суд зобов'язаний мотивувати свій висновок.
Згідно з частиною першою статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Вирішуючи питання щодо дослідження доказів, які без поважних причин не подавалися до суду першої інстанції, апеляційний суд повинен врахувати як вимоги частини першої статті 44 ЦПК щодо зобов'язання особи, яка бере участь у справі, добросовісно здійснювати свої права та виконувати процесуальні обов'язки, так і виключне значення цих доказів для правильного вирішення справи.
АТ «Універсал Банк» не обґрунтовано та не доведено неможливість подання вказаних доказів, які є банківськими документами, що перебували у позивача та до яких Банк мав безперешкодний доступ впродовж всього розгляду справи в суді першої інстанції.
За таких обставин суд апеляційної інстанції не приймає надані позивачем невчасно з власної вини вищевказані докази.
Виходячи з наведеного колегія суддів відхиляє наведені у відзиві на скаргу доводи позивача про доведеність факту укладення між сторонами договору кредиту та отримання відповідачем грошових коштів, за їх недоведеністю. Той факт, що відповідач частково повертав кредитні кошти також належними і допустимим доказами не підтверджено.
Підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права (частина перша статті 376 ЦПК України).
Оскільки ухвали оскаржене рішення при недоведеності обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; при невідповідності висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; з порушенням норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, то відповдіно до п.п. 2-4 ч. 1 ст. 376 ЦПК України оскаржене рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення - постанови про залишення позовуАТ «Універсал Банк» без задоволення, за його недоведеністю.
Частиною 1 статті 141 ЦПК України передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат (частина тринадцята статті 141 ЦПК України).
За подання апеляційної скарги відповідачем сплачено 3405 грн.
Оскільки апеляційну скаргу задоволено, позовні вимогиАТ «Універсал Банк» залишено без задоволення, з позивача на користь відповідача підлягає стягненню судовий збір в загальному розмірі 3405 грн.
Керуючись ст. ст. 367, 374 ч. 1 п. 2, 376, 382, 384, 389 ЦПК України, суд апеляційної інстанції
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 задовольнити.
Рішення Жовтневого районного суду м. Харкова від 07 липня 2022 року скасувати та ухвалити нову постанову.
Позов Акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості залишити без задоволення.
Стягнути з Акціонерного товариства Акціонерного товариства «Універсал Банк» (04114, місто Київ, вулиця Автозаводська, будинок 54/19, ідентифікаційний код юридичної особи 21133352) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт НОМЕР_2 , виданий Жовтневим РВ ГУ МВС України в Харківській області 15 листопада 2006 року, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , АДРЕСА_1 ) 3405 (три тисячі чотириста п'ять) грн судового збору, сплаченого за подачу апеляційної скарги.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення безпосередньо до Верховного Суду.
Повне судове рішення складено 07 лютого 2023 року.
Головуючий В.Б. Яцина
Судді І.В. Бурлака.
Ю.М. Мальований.