Справа № 953/6665/22 (1-кс/953/5184/22) Головуючий суддя І інстанції ОСОБА_1
Провадження № 11-сс/818/87/23 Суддя доповідач ОСОБА_2
Категорія: продовження строків тримання під вартою
30 січня 2023 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Харківського апеляційного суду у складі:
головуючого - ОСОБА_2
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю секретаря - ОСОБА_5 ,
прокурора - ОСОБА_6 ,
захисника - ОСОБА_7 ,
підозрюваного - ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові в режимі відеоконференції апеляційну скаргу захисника підозрюваного ОСОБА_8 - адвоката ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 13 грудня 2022 року, якою задоволено клопотання ст. слідчого СУ ГУНП в Харківській області ОСОБА_9 про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у кримінальному провадженні №12022221170001921 від 18.06.2022 року, за ознаками злочинів, передбачених ч.2 ст. 185, ч.2 ст. 289, ч.2 ст. 146, ч.4 ст. 187, ч.2 ст. 162, ч.1 ст. 263 КК України, -
Ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 14 грудня 2022 року задоволено клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Харківській області ОСОБА_9 про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у кримінальному провадженні №12022221170001921 від 18.06.2022 року, за ознаками злочинів, передбачених ч.2 ст. 185, ч.2 ст. 289, ч.2 ст. 146, ч.4 ст. 187, ч.2 ст. 162, ч.1 ст. 263КК України.
Згідно оскаржуваної ухвали продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_8 на 60 днів, тобто до 10 лютого 2023 року включно без визначення розміру застави.
На зазначену ухвалу слідчого судді захисник підозрюваного ОСОБА_7 подала апеляційну скаргу, в якій просила її скасувати та постановити нову ухвалу, якою задовольнити клопотання захисника та змінити запобіжний захід відносно ОСОБА_8 щодо зміни запобіжного заходу із тримання під вартою та передати на поруки ГО «Братерство учасників АТО та ветеранів силових структур Слобожанщина», а у клопотанні прокурора щодо продовження запобіжного заходу - відмовити.
В обґрунтування апеляційної скарги посилалася на те, що суд першої інстанції проігнорував наявність клопотання сторони захисту та не прийняв щодо нього будь-якого рішення. Зазначив, що суд першої інстанції не надав аналізу доводам сторони захисту. Вважає, що ризики, які слідчий зазначив у своєму клопотанні є недоведеними. Також захисник вважає, що слідчий суддя не навів обґрунтування недостатності застосування більш м'яких запобіжних заходів ніж тримання під вартою.
Заслухавши доповідь судді, пояснення підозрюваного ОСОБА_8 та його захисника - адвоката ОСОБА_7 , які підтримали вимоги апеляційної скарги та просили її задовольнити, пояснення прокурора, який заперечував щодо задоволення апеляційної скарги та вважав ухвалу слідчого судді законною та обґрунтованою, дослідивши матеріали провадження та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга захисника не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Відповідно до вимог ст.177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, тобто: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Крім того, при вирішенні питання про обрання, продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою суд повинен врахувати обставини, передбачені ст.178 КПК України, зокрема, тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується особа та відомості, які її характеризують і можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.
З матеріалів провадження вбачається, що СУ ГУНП в Харківській області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження № 12022221170001921 від 18.06.2022 року за ознаками злочинів, передбачених ч.4 ст. 185, ч.2 ст. 289, ч.2 ст. 146, ч.4 ст. 187, ч.2 ст. 162, ч.1 ст. 263 КК України.
16.09.2022 року о 19-30 год. ОСОБА_8 був затриманий за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 187 КК, України.
17.09.2022 року ОСОБА_8 згідно із вимогами ст. ст. 42, 276-278 КПК України повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України та вказане повідомлення було вручено 19.09.2022 року близькому родичу матері останнього - ОСОБА_11 , а також 20.09.2022 року житлово-експлуатаційній організації за місце мешкання ОСОБА_8 .
Постановою слідчого СУ ГУНП в Харківській області ОСОБА_9 від 17.09.2022 року ОСОБА_8 було оголошено у розшук.
20.09.2022року ОСОБА_8 затримано в порядку ст. 208 КПК України, за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 263 КК України.
21.09.2022 року ОСОБА_8 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 263 КК України.
22.09.2022 року ухвалою Київського районного суду м. Харкова підозрюваному ОСОБА_8 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто до 14.11.2022 року, без визначення застави.
Постановою першого заступника керівника Харківської обласної прокуратури від 02.11.2022 року строк досудового розслідування у даному кримінальному провадженні продовжено до трьох місяців, а саме до 17.12.2022 року.
11.11.2022 року ухвалою Київського районного суду м. Харкова стосовно підозрюваного ОСОБА_8 продовжено дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком до 17.12.2022 року включно, без визначення розміру застави.
16.11.2022 року постановою прокурора Харківської обласної прокуратури вказані кримінальні провадження об'єднані в одне кримінальне провадження за № 12022221170001921.
Ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 13 грудня 2022 року продовжено строк досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12022221170001921 від 18.06.2022 до 17 березня 2023 року.
13.12.2022 року слідчий ОСОБА_9 звернувся до слідчого судді Київського районного суду м. Харкова з клопотанням, погодженим з прокурором відділу Харківської обласної прокуратури ОСОБА_12 про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного ОСОБА_8 .
В обґрунтування клопотання слідчий посилався на те, що у цьому кримінальному провадженні виконано великий обсяг слідчих дій, спрямованих на отримання та перевірку доказів. Разом з тим закінчити розслідування у строк до закінчення строку тримання підозрюваного під вартою - 17.12.2022 року не має можливості, оскільки для закінчення досудового розслідування з метою неупередженого виконання вимог чинного кримінального процесуального кодексу України необхідно виконати низку слідчих та процесуальних дій, що передбачені кримінальним процесуальним законодавством та результати яких мають значення для судового розгляду, всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин вчинених злочинів.
Слідчий посилався на наявність обґрунтованої підозри у вчиненні інкримінованого ОСОБА_8 злочину, тяжкість покарання, що загрожує йому у разі визнання винуватим та на наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 2, 3, 4, 5 ч. 1 ст.177 КПК України.
Зазначив, що ОСОБА_8 підозрюється у скоєнні злочинів, передбачених ч.1 ст. 263, ч. 4 ст. 187 КК України, один яких є особливо тяжким злочином, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до15 років з конфіскацією майна. Враховуючи тяжкість покарання, що загрожує йому у разі визнання винуватим, відомості про особу підозрюваного, а саме те, що він раніше не судимий в силу ст. 89 КК України; одружений, має на утриманні неповнолітню дитину, зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , ризики того, що з метою уникнення покарання ОСОБА_8 може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду не зменшилися, також необхідність закінчення призначених експертиз, існують достатні підстави вважати, що у разі застосування більш м'якого запобіжного заходу підозрюваний може незаконно впливати на потерпілих та свідків, в тому числі шляхом здійснення погроз та умовлять, з метою зміни свідчень, що мають значення для судового розгляду, а крім того, враховуючи характер та спосіб вчинених підозрюваним злочинів, а також те, що він може вчинити інші злочини.
Колегія суддів дійшла висновку, що обґрунтованість підозри ОСОБА_8 підтверджується поза розумним сумнівом зібраними в кримінальному провадженні доказами, доданими слідчим до клопотання, а саме, відомостями з: заяви та письмових пояснень потерпілого; висновку експерта; протоколу допиту потерпілого, та іншими.
Крім того, враховуючи тяжкість покарання за злочини, згідно пред'явленої підозри, а також відомості про особу підозрюваного і разом з цим те, що інкримінований злочин має зухвалий та цинічний характер, внаслідок чого існує суспільний інтерес, слідчий вважав, що ризики, передбачені п.п.1,2,3,4,5 ч.1 ст. 177 КПК України не зменшилися, що свідчить про неможливість їм запобігти шляхом застосування до підозрюваного іншого, більш м'якого запобіжного заходу.
Вирішуючи питання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_8 , слідчий суддя суду першої інстанції вважав обґрунтованою підозру у вчиненні ним злочинів, передбачених ч. 4 ст. 187, ч.1 ст. 263 КК України, врахував тяжкість покарання, що загрожує йому у разі визнання винуватим у цьому злочині. Крім того, враховуючи наявність вищезазначених ризиків, а також оцінивши сукупність обставин, а саме: вагомість наявних доказів про причетність ОСОБА_8 до вчинених кримінальних правопорушень, відомості про особу підозрюваного, дійшов висновку, що застосування більш м'яких запобіжних заходів, у тому числі і передача його на поруки, є неможливим.
Отже об'єктивно вбачається, що слідчим суддею була надана оцінка поданому захисником клопотанню щодо можливості передачі підозрюваного ОСОБА_8 на поруки громадській організації та прийнято обґрунтоване рішення про її недоцільність, з чим погоджується і колегія суддів, а такі апеляційні доводи вважає необґрунтованими.
Крім того, слід зазначити, що ОСОБА_8 в силу ст. 89 КК України раніше не судимий, однак раніше притягувався до кримінальної відповідальності, що об'єктивно підтверджує наявність ризику, передбаченого п.5 ч.1 ст. 177 КПК України.
Поряд з цим, з матеріалів провадження вбачається, що ОСОБА_8 у цьому кримінальному провадженні перебував у розшуку, що об'єктивно обумовлює наявність ризику, передбаченому п.1 ч.1 ст. 177 КПК України.
Також, слідчий суддя суду першої інстанції врахував, що досудове розслідування по цьому кримінальному провадженню не закінчено, строк продовжено до 17 березня 2023 року включно, з урахуванням тяжкості злочину, в якому підозрюється ОСОБА_8 а також того, що заявлені під час досудового розслідування ризики, передбачені п.п. 1, 2, 3, 4, 5 ч. 1 ст.177 КПК України, не зменшилися і виправдовують обраний запобіжний захід, слідчий суддя вважав необхідним продовжити дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в межах строку досудового розслідування, а саме до 10 лютого 2023 року.
Під час апеляційного розгляду прокурором доведено поза розумним сумнівом наявність вищезазначених ризиків, а колегією суддів встановлено, що рішення суду першої інстанції є обґрунтованим та постановлено з дотриманням зазначених вимог чинного та міжнародного законодавства.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, щодо продовження існування ризиків передбачених п.п.1, 2, 3, 4, 5 ч.1 ст.177 КПК України, оскільки ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь ймовірності того, що особа, вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству.
Зокрема, ризик втечі має оцінюватись у контексті чинників, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідування («Бекчиєв проти Молдови» §58). Серйозність покарання є ревалентною обставиною в оцінці ризику того, що обвинувачений може втекти («Ідалов проти Росії», «Гарицьки проти Польщі», «Храїді проти Німеччини», «Ілійков проти Болгарії»), а наявність судимості може стати підставою для обґрунтування того, що обвинувачений може вчинити новий злочин («Сельчук проти Туреччини», «Мацнеттер проти Австрії»).
Надаючи оцінку можливості підозрюваним переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на потерпілу та свідків у цьому кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, а також вчиняти інші кримінальні правопорушення, суд бере до уваги, що існує певна ймовірність того, що останній з метою уникнення покарання, передбаченого за вчинення інкримінованого злочину може вдатися до відповідних дій.
Згідно відомостей, що є наявними в матеріалах судового провадження, ОСОБА_8 підозрюється у вчиненні умисних злочинів, один з яких є , особливо тяжким злочином, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі строком до 15 років, з конфіскацією майна. Враховуючи тяжкість покарання, що йому загрожує у разі визнання винуватим. Крім того, підозрюваний може незаконно впливати на потерпілих та свідків. Також може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, що унеможливлює запобігання ризикам шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів.
Крім того, доводи захисника про те, що ОСОБА_8 одружений, має на утриманні неповнолітню дитину, а також те, що він працевлаштований, має постійне місце проживання - не спростовують та не мінімізують наявних ризиків, передбачених п.п. 1, 2, 3, 4, 5 ч.1 ст. 177 КПК України, запобігти яким в даному випадку може лише застосування такого виняткового запобіжного заходу як тримання під вартою.
У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».
Крім того, Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин.
Згідно сформованої практики Європейського суду з прав людини, тримання особи під вартою може бути виправдане, якщо існують реальні ознаки наявності справжнього суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи. Застосовуючи запобіжний захід у виді тримання під вартою, необхідно виходити із того, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони прав і інтересів як суспільства, так і потерпілого. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суспільства більшої суворості в оцінці цінностей суспільства («Летельє проти Франції»).
Крім того, відповідно усталеної практики Європейського суду з прав людини, право людини на свободу є основоположним, але не абсолютним та може бути обмежено з огляду на суспільний інтерес.
З урахуванням конкретних обставин вчинення злочинів, які згідно підозри інкримінуються ОСОБА_8 , а саме того, що він підозрюється, в тому числі, у вчиненні злочину проти власності, колегія суддів вважає, що у цьому судовому провадженні є наявний суспільний інтерес, який полягає у необхідності захисту високих стандартів охорони прав і інтересів суспільства, а також окремих громадян.
Отже, враховуючи вищенаведені відомості у колегії суддів не виникає сумнівів щодо обґрунтованості та доведеності ризиків, якими прокурор обґрунтовував в суді першої інстанції, необхідність продовження такого запобіжного заходу, тобто тримання ОСОБА_8 під вартою, оскільки на момент розгляду апеляційної скарги ризики, які існували на час обрання цього запобіжного заходу, не зменшилися, а їх доведеність об'єктивно вбачається з обставин кримінального провадження.
За таких обставин доводи сторони захисту про відсутність ризиків, передбачених ст.177 КПК України, не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду та не можуть бути прийняті до уваги, оскільки суперечать наявним у матеріалах провадження відомостям.
Крім того, доводи захисника щодо відсутності ризиків та вимога обрати інший більш м'який запобіжний захід є взаємовиключними, оскільки підставою для застосування запобіжного заходу, відповідно до вимог ст. 177 КПК України, є окрім іншого, наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Тобто без наявності ризиків не можна обирати будь-який запобіжний захід.
Крім того, всудовому засіданні в суді апеляційної інстанції захисник разом з ОСОБА_8 посилались на незадовільне самопочуття підозрюваного та повідомили, що співробітники слідчого ізолятору не здійснюють медичне обстеження останнього для подальшого його лікування.
Колегія суддів роз'яснює підозрюваному ОСОБА_8 та захиснику ОСОБА_7 , що вони не позбавлені процесуальної можливості звернутись з відповідними клопотаннями до слідчого або прокурора щодо призначення відповідних експертиз, що встановлять наявність або відсутність захворювань ОСОБА_8 , які перешкоджають його утриманню в умовах СЗО, що, в свою чергу, ймовірно вподальшому може бути взято до уваги під час продовження строку тримання під вартою.
Інші доводи апеляційної скарги не спростовують висновків слідчого судді, а також не містять доводів, що не оцінювались слідчим суддею.
Отже, колегія суддів погоджується зі слушністю висновків суду першої інстанції щодо продовження існування раніше встановлених ризиків, а саме того, що ОСОБА_8 може переховуватись від органів досудового розслідування або суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку з речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального провадження, впливати на потерпілих та свідків у цьому кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, а також вчиняти інші кримінальні правопорушення.
За таких обставин, з огляду на значимі для цього провадження обставини, на переконання колегії суддів, суд першої інстанції постановив рішення на основі всебічно з'ясованих обставин, з якими закон пов'язує можливість продовження виключного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, при цьому дослідив належним чином всі наявні відомості в матеріалах провадження та навів в ухвалі мотиви, з яких постановив відповідне рішення, що свідчить про належне дотримання вимог ст. 370 КПК України.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає ухвалу слідчого судді обґрунтованою і підстав для її скасування, на цей час, за доводами апеляційної скарги не вбачає.
Керуючись ч.2 ст. 376,ст.ст. 392, 404, 405, 407 п.1 ч.3, 418, 419, 423 КПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу захисника підозрюваного ОСОБА_8 - адвоката ОСОБА_7 - залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 13 грудня 2022 року- залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий
Судді