Апеляційне провадження № 11-сс/818/187/23 Доповідач - ОСОБА_1
Справа № 953/105/23 Слідчий суддя - ОСОБА_2
1-кс/953/256/23
Категорія: у порядку КПК України
24 січня 2023 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Харківського апеляційного суду у складі:
головуючого - ОСОБА_1 ,
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю секретаря - ОСОБА_5 ,
прокурора - ОСОБА_6 ,
підозрюваного - ОСОБА_7 ,
захисника - ОСОБА_8
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в залі суду в м. Харкові матеріали за апеляційною скаргою захисника підозрюваного ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_8 на ухвалу слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 06.01.2023 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у кримінальному провадженні внесеному до ЄРДР за № 22022220000003468 від 29.11.2022 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 111-2 КК України,-
Ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 06.01.2023 року задоволено клопотання слідчого 1-го відділення слідчого відділу Управління СБУ в Харківській області та застосовано до підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у ДУ «Харківський слідчий ізолятор» у межах строку досудового розслідування на 60 днів, тобто по 04.03.2023 року включно, без визначення розміру застави.
В задоволенні клопотання підозрюваного та його захисника відмовлено.
Визначено строк дії ухвали по 04.03.2023 року.
Не погодившись з вказаною ухвалою, захисник підозрюваного ОСОБА_7 - адвокат ОСОБА_8 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу слідчого судді та відмовити у задоволенні клопотання слідчого про обрання підозрюваному запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. У разі відсутності підстав для відмови в задоволенні клопотання слідчого, захисник підозрюваного просить застосувати до ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги захисник зазначає, що оскаржувана ухвала постановлена слідчим суддею з порушенням вимог статей 2, 7, 9, 23, 94, 177, 178, 370, 372 КПК України.
Посилається на те, що жодних належних і допустимих доказів, які могли б підтвердити обґрунтованість підозри органами досудового розслідування не надано.
Вважає, що протоколи допиту свідків не можуть бути враховані в обґрунтування висунутої ОСОБА_7 підозри, оскільки матеріали провадження не містять даних про долучення вказаних протоколів у спосіб визначений КПК України.
Зазначає, що стороною обвинувачення не підтверджено існування жодного ризику, передбаченого частиною 1 статті 177 КПК України.
Також захисник підозрюваного зазначає, що при розгляді клопотання слідчого, слідчим суддею не досліджено можливість застосування до підозрюваного більш м'якого запобіжного заходу.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення захисника підозрюваного - адвоката ОСОБА_8 , підозрюваного, які підтримали апеляційну скаргу та просили її задовольнити, прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги, перевіривши представлені матеріали судового провадження, колегія суддів приходить до наступного висновку.
Відповідно до частини 1 статті 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченими статтею 177 цього Кодексу.
Згідно із статтею 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам:
1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною 1 статті 177 КПК України.
Розглядаючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою для прийняття законного і обґрунтованого рішення, слідчий суддя, відповідно до статті 178 КПК України та практики Європейського суду з прав людини, повинен враховувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховуватися від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.
Частиною 6 статті 176 КПК України, передбачено, що під час дії воєнного стану до осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 109-114-2, 258-258-5, 260, 261, 437-442 КК України, за наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, застосовується запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті.
З матеріалів справи вбачається, що слідчим відділом управління СБУ в Харківській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 22022220000003468 від 29.11.2022 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 111-2 КК України.
04.01.2023 року о 08:56 год. ОСОБА_7 затриманий в порядку статей 208, 615 КПК України.
05.01.2023 року ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 111-2 КК України, а саме: пособництво державі-агресору.
Застосовуючи відносно підозрюваного ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою слідчий суддя, врахував наявність ризиків, передбачених пунктами 1, 3 частини 1 статті 177 КПК України, а також оцінюючи сукупність обставин, а саме: вагомість наявних доказів про вчинення ОСОБА_7 кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує йому в разі визнання винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, яке має підвищену суспільну небезпеку та дані про особу підозрюваного.
Разом із цим, слідчий суддя вважав, що стороною обвинувачення не доведено існування ризику, передбаченого пунктом 5 частини 1 статті 177 КПК України, а саме наявність ризику вчинити інше кримінальне правопорушення та продовження злочинної діяльності.
Слідчий суддя вважав, що застосування більш м'якого запобіжного заходу недостатнє для запобігання ризикам, передбаченим пунктами 1, 3 частини 1 статті 177 КПК України та з врахуванням вимог частини 6 статті 176 КПК України дійшов висновку про застосування відносно підозрюваного ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, без визначення розміру застави.
На думку суду апеляційної інстанції, слідчий суддя при вирішенні питання щодо обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_7 зазначених вимог закону дотримався в повному обсязі.
Слідчим суддею встановлено та перевірено під час апеляційного перегляду, що ОСОБА_7 підозрюється у вчиненні злочину проти основ національної безпеки України, передбаченого частиною 1 статті 111-2 КК України, який відповідно до частини 6 статті 12 КК України є особливо тяжким злочином, за який передбачено покарання у виді позбавленням волі на строк від десяти до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк від десяти до п'ятнадцяти років та з конфіскацією майна або без такої і наявність ризиків передбачених пунктами 1, 3 частини 1 статті 177 КПК України.
З урахуванням фактичних обставин судового провадження та того, що ОСОБА_7 підозрюється у вчиненні злочину в умовах воєнного стану спрямованого на допомогу державі-агресору (пособництво), на думку суду апеляційної інстанції у цьому кримінальному провадженні беззаперечно наявний суспільний інтерес, який полягає у необхідності захисту високих стандартів охорони прав і інтересів суспільства.
При цьому, належить врахувати, що саме внаслідок суспільної небезпечності таких дій є об'єктивні підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_7 може переховуватись від правоохоронних органів та суду, незаконно впливати на свідків, що призведе до порушення розумних строків судового розгляду.
Суд апеляційної інстанції, оцінюючи сукупність обставин, погоджується з висновком слідчого судді, що застосування до підозрюваного більш м'яких запобіжних заходів буде недостатнім стримуючим фактором та вважає, що порядок розгляду слідчим суддею клопотання про застосування запобіжного заходу відповідає вимогам статей 193-194, 196 КПК України, пунктів 3, 4 статті 5 Конвенції про захист прав людини та практиці Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. Слідчим суддею враховані положення статей 177, 178 КПК України, дані про особу, перевірені додані слідчим до клопотання матеріали про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує йому у разі визнання винуватим.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що застосування до підозрюваного ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту не зможе забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків та запобіганню спробам вчинити дії, передбачені частиною 1 статті 177 КПК.
Доводи апеляційної скарги захисника підозрюваного - адвоката ОСОБА_8 про те, що стороною обвинувачення не підтверджено існування жодного ризику, передбаченого частиною 1 статті 177 КПК України, суд апеляційної інстанції вважає безпідставними. Обираючи запобіжний захід підозрюваному ОСОБА_7 , слідчий суддя дійшов правильного висновку про наявність ризиків, передбачених пунктами 1, 3 частини 1 статті 177 КПК України, зазначивши при цьому підстави, за яких застосування до підозрюваного більш м'якого запобіжного заходу є неможливим.
Стосовно доводів апеляційної скарги захисника про те, що пред'явлена
ОСОБА_7 підозра є необґрунтованою та протоколи допиту свідків не можуть бути враховані в обґрунтування висунутої ОСОБА_7 підозри, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.
Перевіряючи наявність обґрунтованої підозри в даному кримінальному провадженні, суд апеляційної інстанції вважає, що сукупність матеріалів судового провадження, на даному етапі кримінального провадження до моменту з'ясування істини у справі, є достатньою та існує обґрунтована необхідність для застосування щодо підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки обґрунтованість підозри - це не акт притягнення особи до відповідальності, а сукупність даних, які переконують об'єктивного спостерігача, що особа могла бути причетною до вчинення конкретного злочину.
На даному етапі кримінального провадження не допускається вирішення тих питань, які повинен вирішувати суд під час розгляду справи по суті, а саме питань, пов'язаних з оцінкою доказів з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину.
З врахуванням викладеного, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що порушень кримінального процесуального закону, які перешкодили чи могли перешкодити слідчому судді ухвалити законне та вмотивоване рішення, судом апеляційної інстанції не виявлено, а наведені в апеляційній скарзі захисника підозрюваного ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_8 доводи, не достатніми для скасування оскаржуваної ухвали слідчого судді.
Керуючись статтями 404, 405, 407, 418, 419, 422 КПК України, -
постановила:
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_8 - залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 06.01.2023 року - залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги оскарженню в касаційному порядку не підлягає відповідно до частини 4 статті 424 КПК України.
Головуючий :
Судді: