Справа №: 635/232/23 Головуючий 1 інстанції: ОСОБА_1
Провадження №: 11-сс/818/198/23 Головуючий апеляційної інстанції: ОСОБА_2
Категорія: застосування запобіжного заходу
31 січня 2023 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Харківського апеляційного суду у складі: головуючого судді ОСОБА_2 , суддів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , при секретареві ОСОБА_5 , без участі прокурора та підозрюваного ОСОБА_6 , з участю захисника ОСОБА_7 , без участі всіх інших учасників по даній справі, а саме прокурора, належним чином повідомленого про розгляд справи, від якого надійшла заява про розгляд справи без нього, за умови, що заяв про відкладення розгляду справи від нього не надходило, розглянувши у відкритому судовому засіданні (в режимі відеоконференції) в залі суду в м. Харкові справу за апеляційною скаргою захисника підозрюваного ОСОБА_6 на ухвалу Харківського районного суду Харківської області від 13 01 2023 року,-
Короткий зміст рішення суду першої інстанції.
Вказаною ухвалою слідчого судді Харківського районного суду Харківської області від 13 01 2023 року клопотання слідчого СВ відділу поліції №3 Харківського РУП №1 ГУНП в Харківській області у кримінальному провадженні №1202322116000061 від 12 01 2023 року про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою стосовно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , задоволено.
До ОСОБА_6 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Державній установі "Харківський слідчий ізолятор" та визначено суму застави у розмірі 80 520 (вісімдесят тисяч п'ятсот двадцять) грн., після внесення якої ОСОБА_6 вирішено з-під варти звільнити. Строк дії ухвали встановлено до 12 березня 2023 року.
Вимоги апеляційних скарг та узагальнені доводи осіб, які їх подали.
На зазначену ухвалу слідчого судді захисник підозрюваного ОСОБА_6 - адвокат ОСОБА_7 , подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу скасувати та обрати підозрюваному більш м'який запобіжний захід.
В обґрунтування апеляційної скарги захисник посилається на необґрунтованість поданого слідчим клопотання та недоведеність зазначених ризиків належними доказами, у зв'язку з чим вважає рішення суду незаконним та упередженим.
Захисник вважає запобіжний захід надто суворим, оскільки підозрюваний ОСОБА_6 має цивільну дружину та спільну з нею дитину та займається волонтерською діяльністю, що вказує на міцність його соціальних зв'язків. Протягом останніх п'яти років він постійно проживає з сім'єю в АДРЕСА_1 , оскільки будинок, в якому він зареєстрований, є зруйнованим.
На думку захисника, у підозрюваного відсутні наміри переховуватись від органів досудового розслідування та суду, а також впливати лише на одного свідка. Вказані ризики вважає недоведеними. Крім того, як зазначив захисник, суд також формально посилається на ці ризики, жодним чином не обґрунтовуючи їх. Ризик скоєння нових кримінальних правопорушень вважає припущенням слідчого. Захисник зазначив, що на даний час ОСОБА_6 визнав хибність своїх дій та поведінки і вживає заходів офіційного працевлаштування, а застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою несе ризики негативного впливу середовища та оточення, що негативно позначається на його бажанні не скоювати злочини у подальшому та співпрацювати зі слідством.
З огляду на наведене вважає, що підозрюваному слід обрати більш м'який запобіжний захід.
Позиції учасників апеляційного провадження.
Захисник підтримав доводи апеляційної скарги, просив задовольнити вимоги апеляційної скарги в повному обсязі.
Прокурор в судове засідання не з'явився, був, відповідно до вимог, зазначених в ч.1 ст.135 КПК України, належним чином повідомлений про дату та час та місце розгляду справи, надав заяву про розгляд справи за його відсутності.
Враховуючи вимоги ч. 4 ст. 405, ч.2 ст. 422 КПК України, колегія суддів вважає за можливе проведення апеляційного перегляду ухвали слідчого судді Харківського районного суду Харківської області від 13 01 2023 року за відсутністю підозрюваного та прокурора, оскількице відповідає вимогам ст.401 КПК України, так як апеляційна скарга захисника підозрюваного не стосується погіршення становища підозрюваного.
Мотиви прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Заслухавши суддю-доповідача, доводи захисника, який підтримав свою апеляційну скаргу і просив її задовольнити, дослідивши матеріали провадження та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
З матеріалів справи вбачається, що слідчим відділом ВП №3 Харківського РУП №1 ГУНП в Харківській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №1202322116000061 від 12 01 2023 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 185 КК України.
Згідно відомостей досудового розслідування ОСОБА_6 підозрюється в тому, що в період часу з середини листопада 2022 року по 11 січня 2023 року, більш точного часу в ході проведення досудового розслідування встановити не представилось можливим, він разом із ОСОБА_8 , перебуваючи в гостях у свого знайомого ОСОБА_9 , на території домоволодіння за адресою: АДРЕСА_2 , де останній працював охоронцем, вступили в спільну злочинну змову з корисливих мотивів та вирішили здійснити крадіжку майна розташованого на території вказаного домоволодіння, яке фактично належить ОСОБА_10 . З метою реалізації свого спільного, єдиного, злочинного умислу, після спільного вживання спиртних напоїв, дочекавшись, що ОСОБА_9 заснув, вказані особи потрапили через незачинені двері до підвального приміщення, недобудованого будинку, розташованого на території домоволодіння звідки таємно викрали: компресор марки «METABO» модель «Basic 250-50 W OF», автомобільний акумулятор марки «Klema better» 6 CT-100 A (0) 12 B 100 Ач 180 мин 850 А (EN), внутрішній блок від кондиціонеру марки «SENSEI» модель: SAC-09MBW/I, два внутрішніх блоки від кондиціонеру марки «Сooper Hunter» модель: CH-S12 FTX5, три зовнішні блоки від кондиціонеру марки «Сooper Hunter» модель: CH-S12 FTX5, пральну машинку марки «Electrolux», модель: ЕЕС987300L, вмонтованого типу, посудомийну машинку марки «BOSCH» модель: SBH4HCX48E, духову шафу марки «BOSCH» модель: HBJ558YBOQ/10, після чого з місця скоєння злочину зникли, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд, чим заподіяли потерпілому ОСОБА_10 матеріальну шкоду.
12 січня 2023 року ОСОБА_6 , затримано в порядку ст. 208 Кримінального процесуального кодексу України, а 13 січня 2023 року йому повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
13 січня 2023 року до надійшло клопотання старшого слідчого про застосування запобіжного заходу вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_6 .
В обґрунтування клопотання слідчий посилався на обґрунтованість пред'явленої ОСОБА_6 підозри, яка підтверджується зібраними під час досудового розслідування доказами, зокрема: відомостями, які містяться в протоколі допиту потерпілого ОСОБА_10 від 12 січня 2023 року; відомостями з протоколу допиту свідка ОСОБА_9 від 12 січня 2023 року; відомостями з протоколу допиту свідка ОСОБА_11 від 12 січня 2023 року; даними протоколу від 12 січня 2023 року пред'явлення особи для впізнання за фотознімками, в ході проведення якого ОСОБА_11 , впізнав ОСОБА_6 , якого неодноразово бачив на території домоволодіння за адресою: АДРЕСА_2 ; даними протоколу від 12 січня 2023 року пред'явлення особи для впізнання за фотознімками, в ході проведення якого ОСОБА_9 , впізнав ОСОБА_6 , як свого знайомого на ім'я ОСОБА_12 ; даними протоколу допиту свідка ОСОБА_13 від 13 січня 2023 року; даними протоколу огляду місця події від 12 січня 2023 року за адресою: АДРЕСА_2 , в ході проведення якого виявлено відсутність побутової техніки; даними протоколу огляду місця події від 12 січня 2023 року за адресою: АДРЕСА_1 , в ході проведення якого виявлено та вилучено побутову техніку, будівельні матеріали; а також заявою ОСОБА_10 про вчинення крадіжки побутової техніки з його домоволодіння за адресою: АДРЕСА_2 ; протоколом прийняття заяви ОСОБА_10 про вчинення кримінального правопорушення; витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань у кримінальному провадженні № 12023221160000061 від 12 січня 2023 року; копією рапорту старшого інспектора ВП № 3 Харківського РУП №1 ГУ НП в Харківській області ОСОБА_14 від 12 січня 2023 року ; протоколом прийняття від ОСОБА_10 заяви про вчинення кримінального правопорушення від 12 січня 2023 року; копією постанови від 12 січня 2023 року про визнання речових доказів та передачу їх на зберігання.
В клопотанні слідчий посилався на наявність ризиків, передбачених п.п. 1,3,5 ч.1 ст.177 КПК України, враховуючи наявність обґрунтованої підозри, а також той факт, що ОСОБА_6 має незняті та непогашені судимості за вчинення корисливих кримінальних правопорушень, для запобігання зазначеним ризикам просив застосувати до підозрюваного запобіжний захід у виді тримання під вартою.
В судовому засіданні прокурор підтримав клопотання та просив його задовольнити, посилаючись на наявність ризиків, передбачених п.п. 1,3,5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Ухвалою слідчого судді слідчого судді Харківського районного суду Харківської області від 13 01 2023 року задоволено вказане клопотання слідчого.
Вирішуючи питання про обрання виду запобіжного заходу стосовно ОСОБА_6 , слідчий суддя суду першої інстанції вважав обґрунтованою підозру, повідомлену ОСОБА_6 у вчиненні злочину, передбаченого ч.4 ст.185 КК України, яке відповідно до ст. 12 КК України, класифікується як тяжке, відповідальність за вчинення якого передбачає покарання у виді позбавленні волі на строк від п'яти до восьми років. Також суд врахував особу підозрюваного, який на даний час не працевлаштований, раніше був неодноразово засуджений за вчинення корисливих злочинів, відбував покарання в місцях позбавлення волі, і на даний час має незняту та не погашену судимість. Крім того, суд також врахував, що підозрюваний в зареєстрованому шлюбі не перебуває, дітей не має, фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , де характеризується негативно.
Суд вважав підтвердженими ризики, передбачені п.п. 1,5 ч. 1 ст. 177 КПК України, так як підозрюваний може переховуватись від органів досудового розслідування та вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки він не працевлаштований, в зареєстрованому шлюбі не перебуває, що вказує на відсутність стійких соціальних зв'язків, що утримують особу за місцем проживання. Крім того, судом враховано відсутність у підозрюваного легальних джерел доходу, а також те, що ОСОБА_6 раніше неодноразово засуджений за вчинення корисливих злочинів та відбував покарання в місцях позбавлення волі, має незняту та не погашену судимість, повідомлений про підозру у вчиненні корисливого злочину. Враховуючи, що підозрюваний знає місце проживання потерпілого, свідків, суд вважав, що в даному випадку, він може незаконно впливати на них, а тому вважав доведеним ризик, передбачений п.3 ч.1 ст. 177 КПК України.
Враховуючи вищевикладене, а також наявні відомості про особу підозрюваного, суд дійшов висновку про неможливість запобігання ризикам, зазначеним у пунктах 1,3,5 частини 1 ст. 177 КПК України, шляхом застосування до підозрюваного ОСОБА_6 більш м'яких запобіжних заходів, що не пов'язані з триманням під вартою, в тому числі і домашнього арешту за місцем фактичного проживання, на підставі чого, обрав підозрюваному ОСОБА_6 запобіжний захід у виді тримання під вартою, із застосуванням застави в сумі 80520,00 гривень, що дорівнює тридцяти розмірам прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі. При цьому суд зазначив, що доводи сторони захисту щодо наявності у підозрюваного цивільної дружини, дитини, батьком якої він не вказаний, а також волонтерська діяльність підозрюваного, жодним чином не спростовують обставини, які вказують на існування встановлених судом ризиків.
Колегія суддів погоджується з вказаним висновком слідчого судді з наступних підстав.
Відповідно до положень ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь - яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.
Відповідно до положень статті 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним засобом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Згідно практики Європейського суду з прав особи, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав особи, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства. Згідно п. 48 рішення "Чеботарь проти Молдови" № 3561/06 від 13.11.2007 р. Європейський Суд з прав особи зазначив "що для того, щоб арешт по обґрунтованій підозрі був виправданий у відповідності ст. 5, 1 (с), поліція не зобов'язана мати докази, достатні для пред'явлення обвинувачення ні в момент арешту, ні під час перебування заявника від вартою. Також не обов'язково, щоб затриманій особі були, в кінцевому рахунку, пред'явленні обвинувачення, або щоб ця особа була піддана суду. Метою попереднього тримання під вартою є подальше розслідування кримінальної справи, яке повинно підтвердити або розвіяти підозру, яка є підставою для затримання".(рішення у справі "Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства" від 30 серпня 1990 року, п.32, Series A, №182 та Мюррей проти Сполученого Королівства" від 28 жовтня 1994 року, п.55, Series A, № 300-A).
Обґрунтованість повідомленої ОСОБА_6 підозри,підтверджується зібраними в кримінальному провадженні доказами та вказує на те, що для запобігання ризикам, зазначеним слідчим у клопотанні, передбачених п.п.1,5 ч.1 ст. 177 КПК України, доведена необхідність застосування до підозрюваного ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки відомості щодо особи підозрюваного даютьдостатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити дії, запобігання яким шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів є неможливим.
Враховуючи тяжкість покарання, що йому загрожує у разі визнання винуватим, ОСОБА_6 може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні або вчинити інше кримінальне правопорушення, враховуючи наявність у нього незнятої та непогашеної судимості за вчинення корисливих кримінальних правопорушень та його усвідомленість про місце проживання потерпілого, свідків.
Порядок розгляду слідчим суддею клопотання про застосування запобіжного заходу відповідає вимогам п.п.3,4 ст.5 Конвенції про захист прав особи та практиці Європейського суду з прав особи, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
Мотиви прийнятого слідчим суддею рішення викладені в ухвалі, яка відповідає вимогам ст.196 КПК України.
З висновками слідчого судді суду першої інстанції щодо доведеності обґрунтованості підозри, наявності ризиків, передбачених п.п. 1,3,5 ч.1 ст.177 КПК України та необхідності застосування до ОСОБА_6 саме такого запобіжного заходу, у вигляді тримання під вартою із визначенням застави у розмірі 80520,00 гривень, погоджується і апеляційний суд.
Відповідно до ч.5 ст.182 КПК України, розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину визначається у розмірі від двадцяти до вісімдесяти розмірів мінімальної заробітної плати. При цьому, у виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов'язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів мінімальної заробітної плати відповідно.
Вирішуючи питання про визначення підозрюваному розміру застави, як альтернативного запобіжного заходу у цьому кримінальному провадженні, слідчий суддя в повній мірі врахував підстави та обставини, передбачені статтями 177, 178, згідно яких суд вправі визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним процесуальних обов'язків. Такий розмір застави є прийнятним з урахуванням практики Європейського суду з прав людини. Так, зокрема у рішенні від 20.11.2010 р. у справі «Мангурас проти Іспанії» Європейський суд з прав людини зазначив, що гарантії, передбачені пунктом 3 статті 5 Конвенції, покликані забезпечити явку обвинуваченого в судове засідання. Сума застави повинна бути оцінена враховуючи самого обвинуваченого, його активи та його взаємовідносини з особами, які мають забезпечити його безпеку. Іншими словами, розмір застави повинен визначатись тим ступенем довіри (впевненості), при якому перспектива втрати застави чи дій проти поручителів у випадку відсутності появи на суді, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.
При цьому, під час апеляційного розгляду захисником підозрюваного не надано будь-яких доказів на підтвердження матеріального та фінансового стану підозрюваного. А тому, підстав вважати вказаний розмір застави завідомо непомірним для підозрюваного, колегія суддів не вбачає, виходячи з наведеного.
За таких обставин, висновки слідчого судді належним чином мотивовані та наведені обґрунтовані підстави для застосування до підозрюваного ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, з визначенням застави, оскільки застосування до ОСОБА_6 іншого, більш м'якого виду запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, не буде достатнім для запобігання ризикам, передбаченим п.п. 1,3,5 ч.1 ст.177 КПК України.
Надаючи оцінку можливості підозрюваного переховуватися від суду або незаконно впливати на потерпілих та свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення, суд бере до уваги, що існує певна ймовірність того, що останній з метою уникнення покарання, передбаченого за вчинення інкримінованого йому злочину, може вдатися до відповідних дій.
У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».
Крім того, європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин.
Згідно відомостей, що є наявними в матеріалах судового провадження, підозрюваний офіційно не працює, неповнолітніх дітей чи інших непрацездатних осіб на утриманні не має, що свідчить про відсутність у нього стійких соціальних зв'язків. Крім того, ОСОБА_6 раніше неодноразово засуджений за вчинення корисливих злочинів та відбував покарання в місцях позбавлення волі, має незняту та не погашену судимість, повідомлений про підозру у вчиненні корисливого злочину. Також колегія суддів бере до уваги, що на даний час досудове розслідування триває, а тому не виключена можливість підозрюваного впливати на свідків, які на даний час не допитані.
Враховуючи вищенаведені відомості у колегії суддів не виникає сумнівів щодо обґрунтованості та доведеності ризиків, якими слідчий обґрунтовує в суді першої інстанції та при апеляційному розгляді, необхідність застосування такого запобіжного заходу, як тримання підозрюваного під вартою, оскільки на момент розгляду апеляційної скарги ризики, які існували на час обрання цього запобіжного заходу, не зменшилися, а їх доведеність об'єктивно вбачається з системного аналізу відомостей, що стосуються особи підозрюваного та обставин кримінального провадження.
За таких обставин доводи захисника підозрюваного про недоведеність ризиків, передбачених п.п.1,3,5 ч.1 ст.177 КПК України, не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду та не можуть бути прийняті до уваги, оскільки не ґрунтуються на наявних матеріалах провадження.
Відомості апеляційної скарги сторони захисту з приводу врахування особистих якостей підозрюваного, а саме його волонтерська діяльність, - були враховані судом першої інстанції та не свідчать про незаконність рішення слідчого судді.
З огляду на значимі для цього провадження обставини, на переконання колегії суддів, суд першої інстанції постановив рішення на основі всебічно з'ясованих обставин, при цьому дослідив належним чином всі наявні відомості в матеріалах провадження та навів в ухвалі мотиви, з яких постановив відповідне рішення.
З урахуванням зазначеного, колегія суддів дійшла висновку про законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції та відсутності на цей час підстав для зміни чи скасування судового рішення за доводами апеляційної скарги захисника.
Керуючись ст.ст. 376, 392, 393, 404, 405, 407 ч. 3 п. 1, 418, 419, 422, 424 КПК України, колегія суддів, -
Ухвалу Харківського районного суду Харківської області від 13 01 2023 року про застосування до підозрюваного за ч.4 ст.185 КК України ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , запобіжного заходу у виді тримання під вартою в Державній установі «Харківський слідчий ізолятор» до 12 03 2023 року, включно, із визначенням застави, - залишити без змін.
Апеляційну скаргу захисника підозрюваного - залишити без задоволення.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.
Оскарження ухвали, у відповідності до ч.2 ст.424 КПК України, в касаційному порядку не передбачено, оскільки така ухвала не перешкоджає подальшому кримінальному провадженню.
Судді:
____________ _______________ ____________
ОСОБА_2 ОСОБА_4 ОСОБА_3