Справа № 583/497/23
3/583/372/23
08 лютого 2023 року суддя Охтирського міськрайонного суду Сумської області Яценко Н.Г., з участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні протокол про адміністративне правопорушення разом з матеріалами, що надійшли з військової частини НОМЕР_1 про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , командира 2 гаубичного артилерійського взводу 2 гаубичної артилерійської батареї 57 гаубичного артилерійського дивізіону військової частини НОМЕР_1
за ч. 3 ст. 172-20 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-
встановила:
Старший лейтенант ОСОБА_1 16.01.2023 о 16.15 год. перебував в пункті тимчасової дислокації в м. Охтирка Сумської області в стані алкогольного сп'яніння, чим порушив вимоги ст. 11, 13, 120, 241 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст.ст. 1, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України.Такі дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч. 3 ст. 172-20 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Крім того 17.01.2023 старший лейтенант ОСОБА_1 о 16.05 год. перебував в пункті тимчасової дислокації в м. Охтирка Сумської області в стані алкогольного сп'яніння, чим порушив вимоги ст. 11, 13, 120, 241 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст.ст. 1, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України.Такі дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч. 3 ст. 172-20 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Також 18.01.2023 старший лейтенант ОСОБА_1 о 16.07 год. перебував в пункті тимчасової дислокації в м. Охтирка Сумської області в стані алкогольного сп'яніння, чим порушив вимоги ст. 11, 13, 120, 241 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст.ст. 1, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України.Такі дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч. 3 ст. 172-20 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Постановою Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 07.02.2023 адміністративні матеріали за № 583/498/23, провадження № 3/583/373/23 та за № 583/499/23, провадження № 3/583/374/23 відносно ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 172-20 Кодексу України про адміністративні правопорушення об'єднано в одне провадження з адміністративним матеріалом за № 583/497/23, провадження № 3/583/372/23 відносно ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 172-20 Кодексу України про адміністративні правопорушення, присвоєно об'єднаній справі № 583/497/23, провадження № 3/583/372/23.
ОСОБА_1 у судовому засіданні вину визнав, при цьому пояснив, що вживає алкогольні напої з причин, які вважає поважними, таким чином висловлює своє ставлення до керівництва, за що відносно нього неодноразово складалися протоколи про адміністративне правопорушення та він вже був притягнутий до адміністративної відповідальності.
Вивчивши протокол про адміністративне правопорушення та дослідивши додані до нього матеріали, врахувавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, суд дійшов наступного висновку.
Статтею 7 Кодексу України про адміністративні правопорушення встановлено, що провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 Кодексу України про адміністративні правопорушення - адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Положеннями ч. 3 ст. 172-20 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачена відповідальність за розпивання алкогольних, слабоалкогольних напоїв або вживання наркотичних засобів, психотропних речовин чи їх аналогів військовослужбовцями, військовозобов'язаними та резервістами під час проходження зборів на території військових частин, військових об'єктів, або поява таких осіб на території військової частини в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп'яніння, або виконання ними обов'язків військової служби в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп'яніння, а також відмова таких осіб від проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі самі порушення, або в умовах особливого періоду.
У зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п. 20 ч. 1ст. 106 Конституції України,Закону України «Про правовий режим воєнного стану»Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» № 64/2022 постановлено ввести в Україні воєнний стан строком на 30 діб,Указом Президента від 18.04.2022 № 259/2022, який затвердженоЗаконом України № 2212-ІХ від 21.04.2022, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05.30 25.04.2022 строком на 30 діб, Законом України від 12.08.2022 затвердженоУказ Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні»на строк дії воєнного стану в Україні продовжено до 21.11.2022.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
Згідно вимог ст. 1 Закону України «Про оборону України» особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або із окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
За приписами ст. 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» особливий період - період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Таким чином, на даний час в Україні діє особливий період.
Відповідно до ст. 280 Кодексу України про адміністративні правопорушення, при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні; чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність, чи заподіяно матеріальну шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно вимог ст. 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення, доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються зокрема і протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами та інше.
Відповідно до ч.3 ст. 24 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов'язки військової служби:
1) на території військової частини або в іншому місці роботи (занять) протягом робочого (навчального) часу, включаючи перерви, встановлені розпорядком (розкладом занять);
2) на шляху прямування на службу або зі служби, під час службових поїздок, повернення до місця служби;
3) поза військовою частиною, якщо перебування там відповідає обов'язкам військовослужбовця або його було направлено туди за наказом відповідного командира (начальника);
4) під час виконання державних обов'язків, у тому числі у випадках, якщо ці обов'язки не були пов'язані з військовою службою;
5) під час виконання обов'язку з урятування людського життя, охорони державної власності, підтримання військової дисципліни та охорони правопорядку.
Із аналізу наведених норм законодавства слід зробити висновок, що за розпивання алкогольних напоїв військовослужбовцями або поява таких осіб на території військової частини в нетверезому стані або в умовах особливого періоду має наслідки притягнення військовослужбовця до адміністративної відповідальності, а саме складання протоколу про адміністративне правопорушення.
Так, винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, окрім визнання ним своєї вини, підтверджується протоколами про адміністративне правопорушення серії № 28/01/23 від 16.01.2023, серії № 30/01/23 від 17.01.2023, серії № 31/01/23 від 18.01.2023; актом № 28 медичного огляду для встановлення факту вживання психоактивної речовини та стану алкогольного сп'яніння від 16.01.2023, відповідно до якого 16.01.2023 о 16.15 год. ОСОБА_1 перебував у стані алкогольного сп'яніння; актом № 30 медичного огляду для встановлення факту вживання психоактивної речовини та стану алкогольного сп'яніння від 17.01.2023, відповідно до якого 17.01.2023 о 16.05 год. ОСОБА_1 перебував у стані алкогольного сп'яніння; актом № 31 медичного огляду для встановлення факту вживання психоактивної речовини та стану алкогольного сп'яніння від 18.01.2023, відповідно до якого 18.01.2023 о 16.07 год. ОСОБА_1 перебував у стані алкогольного сп'яніння; копією Витягу із наказу командира військової частини НОМЕР_1 , відповідно до якого старший лейтенант ОСОБА_1 , призваний ІНФОРМАЦІЯ_2 , призначений на посаду командира взводу другого гаубичного артилерійського взводу другої гаубичної артилерійської батареї гаубичного артилерійського дивізіону;
Суд вважає зазначені вище докази належними та допустимими, будь-яких сумнівів у їх достовірності у суду не виникає, оскільки вони узгоджуються між собою та одержані законним шляхом.
Протоколи про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 172-20 Кодексу України про адміністративні правопорушення відносно ОСОБА_1 відповідають вимогам ст. 256 Кодексу України про адміністративні правопорушення, такі протоколи складено уповноваженою особою, їх форма та зміст повністю відповідають чинному законодавству.
Зазначені вище докази винуватості ОСОБА_1 у вчиненні правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 172-20 Кодексу України про адміністративні правопорушення є такими, що узгоджуються між собою, повними, безсумнівними, належними та допустимими, оскільки відповідно до ст. 251, 252 Кодексу України про адміністративні правопорушення, прямо підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню у справі про адміністративне правопорушення та зібрані у порядку, встановленому законом.
Доказів на спростування висновків суду матеріалами справи не встановлено, в ході судового засідання не здобуто.
Підстав для закриття провадження у справі у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративних правопорушень, передбачених ч. 3 ст.172-20 Кодексу України про адміністративні правопорушення судом не вбачається.
Аналізуючи приведені докази та даючи їм оцінку, суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_1 в скоєному доведена у судовому засіданні поза розумним сумнівом, так як наведені вище докази в їх сукупності є вагомими, чіткими і узгодженими між собою.
Згідно із статтею 36 Кодексу України про адміністративні правопорушення при вчиненні однією особою двох або більше адміністративних правопорушень адміністративне стягнення накладається за кожне правопорушення окремо.
Якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.
При призначенні стягнення, враховуючи характер правопорушення, особу порушника, який систематично вчиняє аналогічні правопорушення, у вчиненому не розкаюється, належних висновків гне робить, а також його вік, стан здоров'я, ступінь вини, суд вважає за необхідне накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу, за правилами ст. 36 Кодексу України про адміністративні правопорушення, в межах санкції статті за даний вид правопорушення. В даному випадку призначений вид покарання відповідає тяжкості та наслідкам скоєного правопорушення, а також забезпечить недопущення скоєння правопорушень на подальше.
Згідно положень ч. 4 ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження» за рішеннями про стягнення в дохід держави коштів або вчинення інших дій на користь чи в інтересах держави, прийнятими у справах про адміністративні правопорушення, стягувачем виступає державний орган за матеріалами якого судом прийнято відповідне рішення.
Крім того, з ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір в доход держави в розмірі, який складає 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а саме: (2684 грн. х 0,2)=536,80 грн.
Керуючись ст. 36, ст. 40-1, ч. 3 ст. 172-20, ст. 283 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд,-
Визнати винуватим ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні адміністративних правопорушень передбачених ч. 3 ст. 172-20 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Накласти на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі двохсот вісімдесяти п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 4845 (чотири тисячі вісімсот сорок п'ять) гривень 00 копійок в прибуток держави.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , судовий збір на користь держави в розмірі 536 (п'ятсот тридцять шість) гривень 80 копійок.
Постанова може бути оскаржена до Сумського апеляційного суду протягом 10 днів з дня її винесення.
Суддя Охтирського міськрайонного суду
Сумської області Н.Г. Яценко