Постанова
Іменем України
09 лютого 2023 року
смт Краснопілля
Справа № 578/93/23
провадження № 3/578/134/23
Краснопільський районний суд Сумської області у складі головуючого судді КОСАР А. І. розглянув у судовому засіданні в приміщенні Краснопільського районного суду Сумської області в смт Краснопілля Сумського району Сумської області справу про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 , дата і місце народження: ІНФОРМАЦІЯ_1 , село Солонка Пустошитівського району Львівської області; громадянство: України; місце реєстрації: АДРЕСА_1 ; місце проживання: АДРЕСА_2 ; пенсіонер; про притягнення до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення
та установив:
У січні 2023 року з Відділення поліції № 2 (с. Краснопілля) Сумського районного управління поліції ГОЛОВНОГО УПРАВЛІННЯ НАЦІОНАЛЬНОЇ ПОЛІЦІЇ В СУМСЬКІЙ ОБЛАСТІ в провадження Краснопільського районного суду Сумської області надійшов адміністративний матеріал з протоколом про адміністративне правопорушення Серія ВАВ № 866713 від 12.01.2023 стосовно гр. ОСОБА_1 за частиною першою статті 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення /далі також - КУпАП/.
До вказаного протоколу долучені наступні матеріали:
- Акт обстеження умов проживання від 12.01.2023 сім'ї ОСОБА_1;
- письмові пояснення ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ;
- СВІДОЦТВО ПРО НАРОДЖЕННЯ ОСОБА_3 Серія НОМЕР_1 .
На засідання суду ОСОБА_4 не прибув, про час та місце слухання справи повідомлений належним чином шляхом смс - повідомлення», про причину неявки суд не повідомив, клопотань про відкладення проведення судового засідання не надійшло.
Згідно зі статтею 19 Закону України «Про міжнародні договори України», статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що положення підпункту «а» пункту 3 статті 6 Конвенції необхідно аналізувати у світлі більш загальної норми про право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 цієї статті.
Суд звертає увагу на те, що в своєму рішенні по справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» Європейський суд з прав людини вказав на те, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що його безпосередньо стосуються, утримуватися від використання методів, які пов'язані зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Європейський Суд з прав людини у своїй практиці зазначає, що обов'язок заявника полягає у тому, щоб проявляти особливу сумлінність у захисті своїх інтересів та вживати необхідних дій для ознайомлення з ходом провадження (рішення у справі «Сухорубченко проти Росії» (Sukhorubchenko v. Russia), заява № 69315/01, пункт 48, від 10 лютого 2005 року; ухвала щодо прийнятності у справі «Гуржий проти України» (Gurzhyy v. Ukraine), заява № 326/03, від 01 квітня 2008 року).
За матеріалами справи про адміністративне правопорушення, ОСОБА_4 є особою, яка притягається до адміністративної відповідальності. Останній був присутнім при складенні стосовно нього протоколу про адміністративне правопорушення, підписав його, отримав другий примірник протоколу про адміністративне правопорушення. Разом з тим, не продемонстрував належної сумлінності у захисті своїх власних інтересів, не цікавився її розглядом. Це свідчить про невиконання особою своїх процесуальних обов'язків.
Суддя уважає за можливе розглянути справу у відсутність особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, на підставі наявних у ній доказів за правилами статті 268 КУпАП.
Фактичні обставини, встановлені судом
Із СВІДОЦТВА ПРО НАРОДЖЕННЯ Серія НОМЕР_1 , виданого 15 вересня 2010 року Великолюбінською селищною радою Городоцького району Львівської області випливає, що ОСОБА_5 народився ІНФОРМАЦІЯ_2 , актовий запис за № 40. Його батьками записані: ОСОБА_6 та ОСОБА_7 .
З Акту обстеження умов проживання від 12.01.2023, проведеного інспектором СЮП ВП Сумського РУП ГУНП в Сумській області ТОМУРКО В. О. випливає, що з метою перевірки умов проживання неповнолітнього ОСОБА_8 , інспектором проведено обстеження умов проживання за адресою: АДРЕСА_2 , за місцем проживання ОСОБА_1 та ОСОБА_2 та їх сина ОСОБА_8 . Встановлено, що для виховання та розвитку дитині створені неналежні умови, з боку батьків відсутній контроль за дитиною з питань навчання та побуту.
З протоколу про адміністративне правопорушення Серія ВАВ № 866713 від 12.01.2023 випливає, що гр. ОСОБА_6 допустив неналежне виконання обов'язку щодовиховання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а саме вживання вдома / АДРЕСА_2 /протягом п'яти днів спиртні напої, що було виявлено 12.01.2023 о 13:30 год.
ОСОБА_4 , підписуючи цей протокол, надав письмові пояснення по суті порушення, за змістом яких він проживає з дружиною та неповнолітнім сином ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Підтвердив, що протягом п'яти днів подружжя вживало спиртні напої, фактично на очах у дитини. Житлове приміщення занедбане. Зобов'язується виправитись, не вживати спиртне і належним чином виконувати свій батьківський обов'язок.
Національне законодавство та мотиви суду
Адміністративна відповідальність за частиною першою статті 184 КУпАП настає у разі ухилення батьків від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей. Таке ухилення може полягати у різних формах бездіяльності, пов'язаної з незабезпеченням необхідних умов життя, належного виховання та навчання неповнолітніх дітей.
Статтею 150 Сімейного кодексу України передбачені обов'язки батьків щодо виховання та розвитку дитини, а саме батьки зобов'язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім'ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини; батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток; батьки зобов'язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя; батьки зобов'язані поважати дитину; передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов'язку батьківського піклування щодо неї; забороняються будь-які види експлуатації батьками своєї дитини; забороняються фізичні покарання дитини батьками, а також застосування ними інших видів покарань, які принижують людську гідність дитини.
В пункті 15 постанови Пленуму Верховного Суду України №3 від 30 березня 2007 року „Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав" зазначено, що ухилення батьків від виконання своїх батьківських обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкується з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу.
Зазначені факти як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.
Відтак, батьки неповнолітнього можуть бути притягнуті до адміністративної відповідальності за ухилення від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей, лише за умови їх винної поведінки та свідомого нехтування ними своїми обов'язками.
Мотиви суду
Дослідивши письмові докази у їх сукупності, суд дійшов висновку, що фактичні обставини справи, які встановлюються із матеріалів справи, співпадають із обставинами, які зазначені у протоколі про адміністративне правопорушення Серія ВАВ № 866713 від 12.01.2023.
Стандарт доведення вини «поза розумним сумнівом» означає, що при доведенні винуватості особи не повинно залишатися жодного «розумного сумніву» в цьому, тоді як наявність такого «розумного сумніву» у винуватості особи є підставою для його виправдання.
Тому, з огляду на викладене, вина ОСОБА_4 доведена поза розумним сумнівом і його дії за частиною першою статті 184 КУпАП як ухилення від виконання передбачених законодавством обов'язків, щодо забезпечення необхідних умов виховання неповнолітньої дитини, поліцейським уповноваженого підрозділу поліції кваліфіковані вірно.
Обставин, що пом'якшують або обтяжують відповідальність, суддя не вбачає.
Доказів же, що спростовували б винність особи яка притягається до адміністративної відповідальності, в порушенні вимог Закону, суду не надано.
Санкцією частини першої статті 184 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність у виді попередження або накладення штрафу від п'ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Враховуючи викладене, у відповідності до вимог статті 33 КУпАП вважаю за можливе піддати ОСОБА_4 адміністративному стягненню у виді штрафу у межах санкції частини першої статті 184 КУпАП. Підстав для застосування іншого виду стягнення суддя у справі не вбачає.
Призначене судом адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується до ОСОБА_4 з метою його виховання в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами, що узгоджується з приписами статті 23 КУпАП.
Крім того, відповідно до статті 40-1 КУпАП, пункту 5 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» з ОСОБА_4 підлягає до стягнення судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 536,80 грн. Підстави для звільнення останнього від сплати судового збору під час розгляду справи в суді відсутні.
Керуючись статтями 23, 40-1, 252, 268, 283 - 285, 287, 289, 294, 307-308 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд,
Постановив:
ОСОБА_1 визнати винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення, і піддати його за цим законом адміністративному стягненню у виді штрафу у розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 /вісімсот п'ятдесят / гривень .
Стягнути з ОСОБА_1 536,80 грн судового збору.
Роз'яснити особі, яка притягується до адміністративної відповідальності, що у разі несплати штрафу у п'ятнадцятиденний термін з дня вручення йому постанови, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна де у порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у постанові про стягнення штрафу та витрати на облік зазначених правопорушень.
Постанова може бути оскаржена до Сумського апеляційного суду через Краснопільський районний суд Сумської області особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, або прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 КУпАП, протягом десяти днів з дня винесення постанови.
В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом /посадовою особою/ правомочним розглядати скаргу.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя А. І. КОСАР