Справа № 577/452/23
Провадження № 3/577/246/23
"08" лютого 2023 р.
Суддя Конотопського міськрайонного суду Сумської області Кравченко В.О., за участю адвоката Кондратенка М.І., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла від ІНФОРМАЦІЯ_1 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця с. Хоробичі, Городнянського району, Чернігівської області, зареєстрованого в АДРЕСА_1 , військове звання підполковник, посада командир в/ч НОМЕР_1 ,
за ч.3 ст.172-20 КУпАП,-
Згідно протоколу про військове адмінправопорушення КИС/К № 17 від 25.01.2023 року ОСОБА_1 інкримінується вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.172-20 КУпАП, за наступних обставин.
24.01.2023 року о 13:00 год. підполковник ОСОБА_1 , в умовах воєнного стану затвердженого Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022, в АДРЕСА_2 на території тимчасового базування розташування військової частини НОМЕР_1 , був виявлений з підозрою на перебування в стані алкогольного сп'яніння. Після чого підполковник ОСОБА_1 самостійно з представниками Тактичної Групи КОНОТОП, прибув до Комунального некомерційного підприємства Конотопської міської ради «ЦРЛ» м.Конотоп для проходження медичного огляду з метою виявлення факту вживання алкогольних напоїв, наркотичних препаратів, психотропної речовини або перебування під впливом лікарських препаратів на що він надав згоду.
Висновок щодо результатів медичного огляду з метою встановлення факту вживання алкогольних напоїв, психоактивної речовини та стану сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, представники лікарні склали 24.01.2023 р. за № 29. Висновок огляду - ОСОБА_1 перебуває у стані алкогольного сп'яніння.
За наведених обставин дії підполковника ОСОБА_1 автором протоколу кваліфіковані за ч.3 ст.172-20 КУпАП як поява на території військової частини в стані алкогольного сп'яніння в умовах особливого періоду.
ОСОБА_1 у судовому засіданні вини не визнав пославшись на порушення порядку проведення його огляду на стан сп'яніння.
Адвокат Кондратенко М.І., підтримавши доводи ОСОБА_1 , подав клопотання про закриття провадження в справі, у якому з посиланням на Інструкцію про організацію патрульно-постової служби Військовою службою правопорядку у Збройних Силах України, затвердженої Наказом МО України 10.10.2016 р. №515 (у редакції наказу МО України від 21.05.2020 року №164), зареєстровано в МЮ України 02.11.2016 р. за № 1429/29559, вказав, що всупереч порядку передбаченого п.7 розділу 3 глави 8 ОСОБА_1 не пропонувалося пройти добровільний огляд на встановлення стану алкогольного сп'яніння; без оформлення затримання примусово доставили до медичного закладу; відсутнє направлення на медичний огляд; не було надано копії висновку про результати медичного огляду внаслідок чого був позбавлений оскаржити цей документ; у протоколі не зазначені ознаки сп'яніння, що стали підставою для проведення огляду, а також пропозиція посадової особи добровільно пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння; протокол складений за відсутності ОСОБА_1 , при цьому доказів про повідомлення останнього про час і місце складання протоколу матеріали не містять. За таких обставин констатує про невідповідність дій співробітників військової служби правопорядку діючому законодавству, а відтак недійсності складених документів.
Суд, вислухавши доводи ОСОБА_1 та його адвоката Кондратенка М.І., дослідивши представлені докази, дійшов такого висновку.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
За приписами ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Згідно зі ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Статтею 251 КУпАП визначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Частиною 3 ст.172-20 КУпАП передбачена відповідальність, зокрема за появу військовослужбовця на території військової частини в нетверезому стані, в умовах особливого періоду.
Загальний порядок огляду та встановлення стану сп'яніння передбачений ст.266 КУпАП.
Більш детально порядок проведення такого огляду, послідовність дій уповноважених осіб, а також форму документів, що складаються в процесі огляду, визначений різними відомчими нормативними актами - Інструкцією про організацію патрульно-постової служби Військовою службою правопорядку у Збройних Силах України (Наказ МОУ 10.10.2016 № 515), Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду (Постанова КМУ від 17.12.2008 № 1103), Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (Наказ МВС та МОЗ 09.11.2015 № 1452/735), Інструкцією про порядок оформлення і складання матеріалів про військові адміністративні правопорушення, передбачені статтею 172-20 Кодексу України про адміністративні правопорушення (Наказ Служби зовнішньої розвідки України 14.08.2018 року №300), Інструкцією з оформлення в Національній гвардії України матеріалів про військові адміністративні правопорушення (Наказ МВС України 23.08.2017 № 726), Інструкцією зі складання протоколів та оформлення матеріалів про військові адміністративні правопорушення (Наказ МОУ 23.10.2021 № 329).
Порядок такого огляду уповноваженими посадовими особами різних органів може дещо відрізнятись, зберігаючи при цьому однакове нормування основних етапів.
В розглядуваному випадку, оскільки протокол про військове адмінправопорушення КИС/К № 17 від 25.01.2023 року відносно ОСОБА_1 , який є військовослужбовцем ЗСУ, був складений помічником начальника групи Військової служби правопорядку у гарнізонах Сумського зонального відділу служби правопорядку старшим сержантом ОСОБА_2 , то застосуванню підлягають Інструкція зі складання протоколів та оформлення матеріалів про військові адміністративні правопорушення, затверджена Наказом МО України 23.10.2021 № 329, зареєстровано в МЮ України 14.12.2021 р. за № 1622/37244 (далі по тексту Інструкція МО України), а також Інструкція про організацію патрульно-постової служби Військовою службою правопорядку у Збройних Силах України, затверджена Наказом МО України 10.10.2016 №515 (у редакції наказу МО України від 21.05.2020 року №164), зареєстровано в МЮ України 02.11.2016 р. за № 1429/29559 (далі по тексту Інструкція ВСП).
Відповідно до пунктів 2, 7 Інструкції МО України протокол про військове адміністративне правопорушення щодо військовослужбовців мають право складати, зокрема посадові особи органів управління Служби правопорядку, які уповноважені на те відповідними начальниками органів Служби правопорядку. Уповноважені посадові особи Служби правопорядку, яким надано право складати протоколи, визначаються наказами відповідних начальників органів управління Служби правопорядку. До протоколу долучаються матеріали (докази), що підтверджують факт вчинення військового адміністративного правопорушення (рапорти посадових осіб, заяви, пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків правопорушення, інші документи, які стосуються правопорушення). Матеріали, які долучаються до протоколу, повинні містити достовірну інформацію, відповідати вимогам законодавства та правилам діловодства. Обов'язок щодо збирання доказів та оформлення матеріалів про військове адміністративне правопорушення покладається на уповноважену посадову особу, яка складає протокол.
Аналогічні вимоги закріплені і у п.2 р.2 гл.8 Інструкції ВСП за яким складати протоколи про військові адміністративні правопорушення стосовно військовослужбовців (військовозобов'язаних) та працівників у випадках, передбачених статтями 172-10 - 172-20 КУпАП, мають право уповноважені на те посадові особи.
На порушення наведених норм у матеріалах справи відсутній наказ про уповноваження помічника начальника групи Військової служби правопорядку у гарнізонах Сумського зонального відділу служби правопорядку старшого сержанта ОСОБА_2 складати протокол про військове адміністративне правопорушення щодо військовослужбовців.
Необхідно зауважити, що, як доказ протокол про адміністративне правопорушення може бути використаний у відповідній справі тільки в тому випадку, якщо складений в порядку і з джерел, передбачених законом. При цьому слід враховувати, що у справі цей протокол є не тільки джерелом доказів, але й виступає ще як юридичний документ - акт (процесуальна дія і процесуальне рішення компетентної особи, яка уповноважена його складати), який свідчить про порушення компетентною особою Служби правопорядку справи про військове адміністративне правопорушення щодо військовослужбовців (ст.ст. 254, 255 КУпАП), тому є не тільки обов'язковим процесуальним документом, але і займає ключове положення серед інших джерел (доказів).
Оскільки протокол про адміністративне правопорушення складений не уповноваженою на то особою є недійсним (недопустимим доказом), то й усі інші похідні від нього докази, є недопустимими доказами (правова концепція «отруєного дерева» (або «ефект доміно»), яка знайшла своє відображення у чисельних рішеннях ЄСПЛ (справи «Гефген проти Німеччини» (Gafgen v. Germany), від 30.06.2008); «Яременко проти України» (Yaremenko v. Ukraine), від 30.04.2015), згідно якої визнання одного доказу недопустимим має наслідком невизнання доказами всіх фактичних даних, одержаних на його підставі («отруєне дерево дає отруйні плоди»), тобто матеріали, отримані в результаті використання недопустимого матеріалу, самі є недопустимими як докази.
Крім того, слушними є і доводи адвоката Кондратенка М.І. щодо порушення порядку огляду на стан сп'яніння проведеного відносно ОСОБА_1 .
Так, положеннями п.7 р.3 гл.8 Інструкції ВСП визначено, що за наявності ознак алкогольного сп'яніння у затриманої особи, установлених Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров'я України від 09 листопада 2015 року № 1452/735, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 року за № 1413/27858, уповноважена посадова особа органу управління Служби правопорядку (підрозділу Служби правопорядку в гарнізоні) у присутності двох свідків пропонує затриманій особі, з метою встановлення стану алкогольного сп'яніння, пройти добровільно тест з використанням спеціальних технічних засобів в органі управління Служби правопорядку (підрозділі Служби правопорядку в гарнізоні).
Перед проведенням огляду на стан алкогольного сп'яніння уповноважена посадова особа органу управління Служби правопорядку (підрозділу Служби правопорядку в гарнізоні) інформує особу, яка підлягає огляду, про порядок застосування спеціального технічного засобу та на її вимогу надає сертифікат відповідності та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки.
За результатами проведення огляду на стан сп'яніння посадовою особою органу управління Служби правопорядку (підрозділу Служби правопорядку в гарнізоні) складається акт огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів (додаток 15), який підписується посадовою особою, яка проводила огляд, та двома свідками.
Акт огляду складається у двох примірниках, один з яких вручається порушнику, а другий підшивається до протоколу про адміністративне правопорушення.
Результати огляду, проведеного уповноваженою посадовою особою органу управління Служби правопорядку (підрозділу Служби правопорядку в гарнізоні), зазначаються у відповідних графах протоколів про адміністративне правопорушення та адміністративне затримання.
У разі незгоди порушника на проведення огляду уповноваженою посадовою особою органу управління Служби правопорядку (підрозділу Служби правопорядку в гарнізоні) з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами оперативний черговий органу управління Служби правопорядку (посадова особа підрозділу Служби правопорядку в гарнізоні) у супроводі посадової особи, визначеної начальником органу управління Служби правопорядку (підрозділу Служби правопорядку в гарнізоні), організовує направлення затриманого до закладів охорони здоров'я Збройних Сил України, або закладів охорони здоров'я, які підпорядковані Раді міністрів Автономної Республіки Крим, обласним державним (військово-цивільним) адміністраціям, Київській та Севастопольській міським державним адміністраціям, для проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Направлення на огляд затриманого з метою виявлення стану алкогольного чи наркотичного сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (додаток 16), здійснюється оперативним черговим органу управління Служби правопорядку (посадовою особою підрозділу Служби правопорядку в гарнізоні) на підставі письмового звернення начальника органу управління Служби правопорядку (підрозділу Служби правопорядку в гарнізоні).
Проте, у протоколі не вказані ознаки алкогольного сп'яніння, не зазначена пропозиція ОСОБА_1 , з метою встановлення стану алкогольного сп'яніння, пройти добровільно тест з використанням спеціальних технічних засобів в органі управління Служби правопорядку в присутності двох свідків та відмова від такого проходження, що є підставою для подальшого проведення огляду у закладі охорони здоров'я. Крім того, відсутнє направлення на огляд з метою виявлення стану алкогольного чи наркотичного сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, немає доказів вручення ОСОБА_1 копії Акту огляду.
За таких обставин слід констатувати про порушення порядку проведення огляду на стан сп'яніння, що робить недопустимим доказом Висновок щодо результатів медичного огляду … від 24.01.2023 року за яким ОСОБА_1 перебував у стані алкогольного сп'яніння.
Згідно приписів ст.252 КУпАП суддя оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Конституційний Суд України зауважує, що елементом принципу презумпції невинуватості є принцип «in dubio pro reo», згідно з яким при оцінюванні доказів усі сумніви щодо вини особи тлумачаться на користь її невинуватості. Презумпція невинуватості особи передбачає, що обов'язок доведення вини особи покладається на державу (абз. 1-3 п. 4 рішення ВП КСУ у справі за конституційним поданням 59 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) ст. 368-2 КК України від 26.02.2019 № 1-р/2019.
Відповідно до ст. 8 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Норми Конституції є нормами прямої дії, а згідно ч. 2 ст. 62 Основного Закону усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться виключно на її користь, тобто суд може притягнути особу до адміністративної відповідальності лише на тих доказах, які спростовують усі розумні сумніви щодо вини особи. Докази, що викликають такі сумніви, суд має вмотивовано відхилити у своїй постанові.
Зазначене узгоджується і з правовою позицією ЄСПЛ, згідно якої «доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість особи доведено поза розумним сумнівом» (п. 43 рішення від 14.02.2008 у справі «Кобець проти України» (Kobets v. Ukraine), з відсиланням на п. 282 рішення у справі «Авшар проти Туреччини» (Avsar v. Turkey).
У згаданій позиції ЄСПЛ «розумним є сумнів, який ґрунтується на певних обставинах та здоровому глузді, випливає зі справедливого та зваженого розгляду усіх належних та допустимих відомостей, визнаних доказами, або з відсутності таких відомостей і є таким, який змусив би особу втриматися від прийняття рішення у питаннях, що мають для неї найбільш важливе значення».
Стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкриміноване правопорушення було вчинене і правопорушник є винним у його вчиненні. Поза розумним сумнівом має бути доведений кожний з елементів, які є важливими для правової кваліфікації діяння. Це питання має бути вирішено на підставі безстороннього та неупередженого аналізу наданих сторонами допустимих доказів, які свідчать за чи проти тієї або іншої версії подій.
Обов'язок всебічного і неупередженого дослідження судом усіх обставин справи у цьому контексті означає, що для того, щоб визнати винуватість доведеною поза розумним сумнівом, версія обвинувачення має пояснювати всі встановлені судом обставини, що мають відношення до події, яка є предметом судового розгляду. Суд не може залишити без уваги ту частину доказів та встановлених на їх підставі обставин лише з тієї причини, що вони суперечать версії обвинувачення. Наявність таких обставин, яким версія обвинувачення не може надати розумного пояснення або які свідчать про можливість іншої версії інкримінованої події, є підставою для розумного сумніву в доведеності вини особи.
Для дотримання стандарту доведення поза розумним сумнівом недостатньо, щоб версія обвинувачення була лише більш вірогідною за версію захисту. Необхідно, щоб будь-який обґрунтований сумнів у тій версії події, яку надало обвинувачення, був спростований фактами, встановленими на підставі допустимих доказів, і єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити всю сукупність фактів, установлених у суді, є та версія подій, яка дає підстави для визнання особи винною за пред'явленим обвинуваченням.
З огляду на викладене, ретельно дослідивши та перевіривши в ході судового розгляду усі наявні в справі докази, суд дійшов висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 складу правопорушення, передбаченого ч.3 ст.172-20 КУпАП, за обставин, викладених у протоколі серії КИС/К №17 від 25.01.2023 року, оскільки належних, достовірних і допустимих доказів, яких було б достатньо для визнання його винуватим у вчиненні даного правопорушення не встановлено. При цьому всі можливості для усунення сумнівів вичерпані, а сукупність зібраних та проаналізованих у справі доказів не дозволяє їх спростувати у категоричній формі та зробити беззаперечний і однозначний висновок про скоєння ОСОБА_1 інкримінованого правопорушення. Відтак суд дійшов переконання про необхідність закриття провадження в справі на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП.
Керуючись ч.3 ст.172-20, п.1 ч.1 ст.247, ст.ст.283-285 КУпАП, суд, -
Провадження в справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 закрити у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-20 КУпАП.
Постанова може бути оскаржена до Сумського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом 10 днів з дня винесення.
Суддя: В. О. Кравченко