Апеляційне провадження № 11-сс/818/192/23 Доповідач - ОСОБА_1
Справа № 642/1535/22 Слідчий суддя - ОСОБА_2
1-кс/642/21/22
Категорія: у порядку КПК України
24 січня 2023 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Харківського апеляційного суду у складі:
головуючого - ОСОБА_1 ,
суддів - ОСОБА_3 ,, ОСОБА_4 ,
за участю секретаря - ОСОБА_5 ,
прокурора - ОСОБА_6 ,
підозрюваної - ОСОБА_7 ,
захисника - ОСОБА_8
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в залі суду в м. Харкові матеріали за апеляційною скаргою підозрюваної ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Ленінського районного суду м. Харкова від 03.01.2023 року про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваної ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у кримінальному провадженні внесеному до ЄРДР за № 62022170020000493 від 19.07.2022 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 111 КК України,
Ухвалою слідчого судді Ленінського районного суду м. Харкова від 03.01.2023 року задоволено клопотання слідчого та продовжено строк тримання під вартою в умовах ДУ «Харківський слідчий ізолятор» відносно підозрюваної ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строком на 60 дів, в межах строк досудового розслідування, а саме до 02.03.2023 року, без визначення застави.
Визначено строк дії ухвали до 02.03.2023 року.
Не погодившись з вказаною ухвалою слідчого судді, підозрювана ОСОБА_7 подала апеляційну скаргу, в якій просить, крім запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою визначити їй заставу у розмірі 80 прожиткових мінімумів.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги ОСОБА_7 посилається на те, що застосований до неї запобіжний захід у вигляді тримання під вартою є надто суворим.
Вважає, що вказані в клопотанні про продовження запобіжного заходу ризики, органом досудового розслідування недоведені.
Посилається на те, що по даному кримінальному провадженню допитані всі свідки та закінчені всі процесуальні дії.
Зазначає, що вона має міцні соціальні зв'язки, постійне місце проживання в м. Ізюм, позитивно характеризується за місцем проживання, бажає брати участь у процесуальних діях та співпрацювати з органами слідства.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення підозрюваної ОСОБА_7 , її захисника - адвоката ОСОБА_8 , які підтримали апеляційну скаргу та просили її задовольнити, прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги, перевіривши представлені матеріали судового провадження, колегія суддів приходить до наступного висновку.
Статтею 199 КПК України передбачено порядок продовження строку тримання під вартою.
Відповідно до частини 1 статті 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченими статтею 177 цього Кодексу.
Частиною 6 статті 176 КПК України, передбачено, що під час дії воєнного стану до осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 109-114-2, 258-258-5, 260, 261, 437-442 КК України, за наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, застосовується запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті.
Згідно із статтею 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам:
1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Частиною 4 статті 183 КПК України встановлено, що під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-114-2, 258-258-5, 260, 261, 402-405, 407, 408, 429, 437-442 Кримінального кодексу України.
Розглядаючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, для прийняття законного і обґрунтованого рішення, слідчий суддя, відповідно до статті 178 КПК України та практики Європейського суду з прав людини, повинен враховувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховуватися від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.
Продовжуючи відносно підозрюваної ОСОБА_7 запобіжний захід у виді тримання під вартою, слідчий суддя виходив з тих обставин, що під час досудового слідства встановлено та підтверджено продовження існування ризиків, передбачених пунктами 1, 2, 3, 4, 5 частини 1 статті 177 КПК України, також слідчий суддя оцінив сукупність обставин, а саме: суспільну небезпечність кримінального правопорушення, яке інкримінується підозрюваній, тяжкість покарання, яке їй загрожує у разі визнання її винуватою, її вік та репутацію, міцність соціальних зв'язків. Слідчий суддя дійшов висновку про те, що ризики, передбачені пунктами 1, 2, 3, 5 частини 1 статті 177 КПК України, які стали підставою для застосування запобіжного заходу, продовжують існувати та не зменшились, а отже застосування до ОСОБА_7 , більш м'яких запобіжних заходів, встановлених чинним законодавством на цій стадії досудового розслідування є недостатнім, щоб забезпечити виконання нею процесуальних обов'язків. При цьому, слідчий суддя врахував позитивні характеристики ОСОБА_7 , однак дійшов висновку про їх недостатність для обрання більш м'якого запобіжного заходу.
З висновками слідчого судді щодо продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, без визначення розміру застави відносно підозрюваної ОСОБА_7 , суд апеляційної інстанції погоджується та вважає, що мотиви прийнятого слідчим суддею рішення викладені в ухвалі, яка в цілому відповідає вимогам статті 196 КПК України.
З матеріалів судового провадження вбачається, що ОСОБА_7 підозрюється у вчиненні злочину проти основ національної безпеки України, передбаченого частиною 2 статті 111 КК України, який відповідно до частини 6 статті 12 КК України є особливо тяжким злочином, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк п'ятнадцять років або довічним позбавленням волі, з конфіскацією майна, а тому колегія суддів вважає, що продовжують існувати ризики, передбачені пунктами 1, 2, 3, 4, 5 частини 1 статті 177 КПК України.
З урахуванням фактичних обставин кримінального провадження та тих обставин, що ОСОБА_7 підозрюється у вчиненні злочину в умовах воєнного стану, спрямованого на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній, економічній чи інформаційній безпеці України: перехід на бік ворога в період збройного конфлікту, шпигунство, надання іноземній державі, іноземній організації або їх представникам допомоги в проведенні підривної діяльності проти України на думку колегії суддів у цьому кримінальному провадженні існує беззаперечно суспільний інтерес, який полягає у необхідності захисту високих стандартів охорони прав і інтересів суспільства.
При цьому, належить врахувати, що саме внаслідок суспільної небезпечності таких дій є об'єктивні підстави вважати, що підозрювана ОСОБА_7 може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, що може бути виражено у неявці підозрюваної на виклики до відповідних органів; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків у цьому ж провадженні з метою ухилення від кримінальної відповідальності; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.
Колегія суддів погоджується з висновками слідчого судді та вважає, що порядок розгляду слідчим суддею клопотання про продовження запобіжного заходу ОСОБА_7 відповідає вимогам статей 193-194, 196 КПК України, пунктів 3, 4 статті 5 Конвенції про захист прав людини та практиці Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
Суд апеляційної інстанції вважає, що слідчим суддею враховані положення статей 177, 178 КПК України, дані про особу, перевірені додані слідчим до клопотання матеріали про вчинення підозрюваної кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує їй у разі визнання винуватою.
Доводи апеляційної скарги підозрюваної ОСОБА_7 про те, що по даному кримінальному провадженню допитані всі свідки та закінчені всі процесуальні дії, колегія суддів до уваги не приймає, оскільки під час розгляду клопотання слідчого про продовження строку тримання під вартою, слідчий суддя врахував ті обставини, що з метою закінчення досудового розслідування обставинами, які перешкоджають проведенню досудового розслідування у строк тримання ОСОБА_7 під вартою є: отримання в Національному науковому центрі «Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса» висновок судової почеркознавчої експертизи, призначеної постановою слідчого від 31.08.2022 (на вирішення якої поставлено понад 100 питань); встановлення і допит свідків, що перебувають на деокупованих територіях Харківської області щодо обставин вчинення ОСОБА_7 кримінального правопорушення; проведення аналізу з'єднань мобільного телефону ОСОБА_7 ; проведення додаткового допиту підозрюваної ОСОБА_7 . Тобто, необхідно виконати низку процесуальних дій, результати яких мають значення для судового розгляду, всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин кримінального провадження.
Також колегія суддів враховує, що ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 111 КК України в умовах воєнного стану, що відповідно до частини 4 статті 183 КПК України з врахуванням підстав та обставин, передбачених статтями 177 та 178 цього Кодексу, дає право слідчому судді не визначити розмір застави.
З огляду на викладене, колегія суддів не вбачає наявність правових підстав для скасування ухвали слідчого судді за доводами апеляційної скарги підозрюваної ОСОБА_7 та визначити їй застави у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
З врахуванням викладеного, колегія суддів приходить до висновку, що порушень кримінального процесуального закону, які перешкодили чи могли перешкодити слідчому судді ухвалити законне та вмотивоване рішення, судом апеляційної інстанції не виявлено, а наведені в апеляційній скарзі підозрюваної доводи, колегія суддів не вбачає достатніми для скасування оскаржуваної ухвали слідчого судді.
Керуючись статтями 404, 405, 407, 418, 422 КПК України, -
постановила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_7 - залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Ленінського районного суду м. Харкова від 03.01.2023 року - залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги оскарженню в касаційному порядку не підлягає відповідно до частини 4 статті 424 КПК України.
Головуючий :
Судді: