Справа № 643/12963/21 Суддя суду 1 інстанції: Кононенко Т.О.
Провадження № 33/818/37/23
26 січня 2023 року м. Харків
Суддя Харківського апеляційного суду Савенко М.Є., розглянувши в судовому засіданні справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову судді Московського районного суду м. Харкова від 05.08.2021, -
Цією постановою
ОСОБА_1 , 1989 року народження,
- визнана винною та притягнута до адміністративної відповідальності за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та підданий адміністративному стягненню у вигляді штрафу у розмірі 850 грн.
Стягнуто на користь держави судовий збір у розмірі 454 грн.
Судом встановлено, що 05.07.2021 о 20 год. 05 хв., ОСОБА_1 керуючи автомобілем «Toyota Corolla» державний номер НОМЕР_1 , в м. Харків, по проспекту Ювілейний, 45/2, повертаючи праворуч не надала перевагу автомобілю «Daewoo Lanos» державний номер НОМЕР_2 , який рухався прямо на зустріч, в результаті чого відбулося зіткнення, чим порушила вимоги п. 10.4 ПДР. При ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками.
Не погодившись з постановою районного суду ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу в якій просить скасувати постанову та закрити провадження на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП.
Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що вона винесена в порушення норм процесуального права.
Учасники справи належним чином повідомлялися про час та місце розгляду апеляційної скарги за номером телефонами, який були вказані в матеріалах справи. Однак телефони були вимкнені. Інших засобів зв'язку учасники справи не вказали. До апеляційного суду не з'явилися, що в силу вимог ст.294 КУпАП не є перепоною для апеляційного розгляду.
Вивчивши матеріали справи апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно вимог ст.ст. 245,251,252,280 КУпАП суд повинен повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, дати належну оцінку зібраним доказам. Зокрема, суд повинен з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи є винною дана особа в його вчиненні.
Як вбачається з матеріалів справи, суд не порушив вказаних вимог закону, встановивши обставини, які мають значення для правильного розгляду справи і вирішення питання винності ОСОБА_1 в порушенні правил дорожнього руху.
Визнаючи ОСОБА_1 винниою суд першої інстанції послався на протокол про адміністративне правопорушення та на схему місця ДТП (а.с. 3-4), письмовими поясненнями учасників ДТП (а.с. 5-8), та надав їм належну правову оцінку.
Так, відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ААБ № 191701 від 09.07.2021 (а.с. 4), 05.07.2021 о 20 год. 05 хв., ОСОБА_1 керуючи автомобілем «Toyota Corolla» державний номер НОМЕР_1 , в м. Харків, по проспекту Ювілейний, 45/2, повертаючи праворуч не надала перевагу автомобілю «Daewoo Lanos» державний номер НОМЕР_2 , який рухався прямо на зустріч, в результаті чого відбулося зіткнення, чим порушила вимоги п. 10.4 ПДР. При ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками.
Протокол про адміністративне правопорушення складений уповноваженою державою особою і дії посадової особи що його складала в порядку передбаченому чинним законодавством ним не оскаржувалися.
Схема ДТП була підписана ОСОБА_1 без зауважень, жодних заперечень щодо порушень законодавства при складанні схеми ДТП вона не заявлялав. Даний документ повністю спростовує доводи апелянта щодо обставин ДТП.
Відповідно до п. 10.4 ПДР України водій, що виконує поворот ліворуч або розворот поза перехрестям з відповідного крайнього положення на проїзній частині даного напрямку, повинен дати дорогу зустрічним транспортним засобам, а при виконанні цих маневрів не з крайнього лівого положення на проїзній частині - і попутним транспортним засобам. Водій, що виконує поворот ліворуч, повинен дати дорогу попутним транспортним засобам, які рухаються попереду нього і виконують розворот.
За порушення вимог зазначеного пункту ПДР України передбачена відповідальність встановлена ст. 124 КУпАП.
Протокол про адміністративне правопорушення не є самостійним доказом, а тому має оцінюватись у сукупності з усіма наявними матеріалами справи.
У рішенні ЄСПЛ від 21 липня 2011 року по справі «Коробов проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом». Проте, така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумцій факту.
У рішенні по справі «О' Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати (далі Суд) постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Згідно з ч. 2 ст. 33 КУпАП, при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованому в автоматичному режимі.
Зазначені обмеження законодавцем встановлені з урахуванням суспільної небезпеки адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, що відноситься до правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, а тому пом'якшуючі обставини при накладенні стягнення на правопорушника не враховуються.
За змістом ст. ст. 279, 280 КУпАП, справа про адміністративне правопорушення має суддею розглядатись у межах тих обставин, які зазначені у протоколі про таке порушення.
Хоча ОСОБА_2 і вважає, що дорожньо-транспортна пригода сталася не з її вини, однак протокол про адміністративне правопорушення складений працівником поліції лише відносно неї.
Суддя не має права у постанові за підсумками розгляду справи вказувати на кваліфікуючі ознаки правопорушення, які не зазначались у протоколі про адміністративне правопорушення, адже у цьому випадку він виходить за межі своєї компетенції, якою згідно з вимогами ст. ст. 213, 221 КУпАП, є лише розгляд справи.
Суб'єктивні висновки апелянта щодо відсутності в її діях складу адміністративного правопорушення належним чином не підтверджені і не базуються на матеріалах справи, а тому не можуть бути прийняті до уваги судом апеляційної інстанції.
Апелянтом не доведено що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права.
Безумовних підстав для скасування постанови суду першої інстанції не встановлено.
На підставі викладеного, апеляційний суд вважає постанову суду обґрунтованою і підстав для її скасування за доводами апеляційної скарги не вбачає.
Між тим, апеляційний суд вважає за необхідне роз'яснити, що ОСОБА_1 , як учасник дорожньо-транспортної пригоди, яка мала місце 05.07.2021 не позбавлений можливості звернутись за захистом своїх прав у порядку цивільного судочинства, якщо вважає винною в ДТП іншого її учасника.
На підставі викладеного, керуючись ст. 294 КУпАП,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Постанову Московського районного суду м. Харкова від 05.08.2021 щодо притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП залишити без змін.
Постанова є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Харківського
апеляційного суду М.Є. Савенко