Миколаївської області
Справа №477/526/22
Провадження №1-кп/477/74/23
про застосування запобіжного заходу
08 лютого 2023 року Жовтневий районний суд Миколаївської області
у складі: головуючого у справі судді - ОСОБА_1 ,
з участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2
розглянувши в м. Миколаєві у підготовчому судовому засіданні клопотання прокурора Миколаївської окружної прокуратури про продовження дії раніше обраного запобіжного заходу у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12022152230000123, відносно
ОСОБА_3 , який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 121 КК України,
з участю сторін кримінального провадження:
прокурора - ОСОБА_4 ,
обвинуваченого - ОСОБА_5 ,
захисника - ОСОБА_6 ,
Органами досудового розслідування ОСОБА_5 обвинувачується у вчинені злочину, передбаченого частиною першою статті 121 КК України.
У підготовчому судовому засіданні прокурор ОСОБА_4 подав клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_5 дії раніше обраного запобіжного заходу у виді домашнього арешту, яке просив задовольнити, оскільки ризики, які були підставою для обрання запобіжного заходу у виді домашнього арешту продовжують існувати.
У підготовче судове засідання потерпілий не з'явився, відомості про вручення йому повідомлення про дату, час і місце підготовчого судового засідання відсутні.
Захисник - адвокат ОСОБА_6 просив змінити обвинуваченому запобіжний захід з домашнього арешту на особисте зобов'язання, оскільки обвинувачений належним чином виконує процесуальні обов'язки, покладені на нього ухвалою суду про обрання запобіжного заходу у виді домашнього арешту.
Обвинувачений ОСОБА_5 підтримав позицію захисника та просив змінити йому раніше встановлений запобіжний захід на особисте зобов'язання.
Заслухавши позиції прокурора, захисника та обвинуваченого, перевіривши надані матеріали клопотання та дослідивши докази по вказаним матеріалам, суд установив наступне.
Ухвалою слідчого судді Ленінського районного суду м. Миколаєва від 23 лютого 2022 року до ОСОБА_5 застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою до 21 квітня 2022 року включно, який неодноразово продовжувався ухвалами від 14 квітня 2022 року та 19 травня 2022 року до 17 липня 2022 року.
Підставою для обрання такого виду запобіжного заходу стали наявність обґрунтованої підозри у вчиненні інкримінованого злочину, можливість у обвинуваченого переховуватися від органів досудового розслідування, та вчинення іншого кримінального правопорушення.
Ухвалою суду від 13 липня 2022 року обвинуваченому ОСОБА_5 обрано запобіжний захід у виді домашнього арешту та заборонено останньому з 19.00 години вечора по 06.00 годину ранку залишати житловий будинок (квартиру), у тому числі господарські будівлі та споруди, що розташований в АДРЕСА_1 ), який належить на праві спільної часткової власності ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_7 , ОСОБА_9 ; зобов'язано обвинуваченого за першою вимогою суду прибувати до Жовтневого районного суду Миколаївської області, утриматися від спілкування з потерпілими та свідками, здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт для виїзду за кордон та інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Ухвалою суду від 07 вересня 2022 року дію раніше обраного запобіжного заходу у виді домашнього арешту продовжено до 05 листопада 2022 року з частковими змінами часового проміжку перебування під домашнім арештом.
Ухвалами суду від 01 листопада 2022 року та від 21 грудня 2022 року дію раніше обраного запобіжного заходу у виді домашнього арешту продовжено, в тому числі до 18 лютого 2023 року.
Відповідно до частини третьої статті 315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого.
Згідно з частиною першою статті 131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.
Відповідно до статті 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, а саме переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Згідно частини першої статті 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі:
1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;
2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується;
3) вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого;
4) міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців;
5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання;
6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого;
7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого;
8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого;
9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше;
10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення;
11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини;
12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв'язку з його доступом до зброї.
Відповідно до частини першої статті 176 КПК України запобіжними заходами є особисте зобов'язання, особиста порука, застава, домашній арешт, тримання під вартою.
Зазначені запобіжні заходи є альтернативними відносно один до одного.
При розгляді клопотання про обрання або ж продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обов'язково має бути розглянуто можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів (пункт 80 Рішення Європейського Суду з прав людини від 10 лютого 2011 року у справі «Харченко проти України»).
На думку суду, підстави для застосування до обвинуваченого запобіжного заходу продовжують існувати, оскільки заявлені прокурором ризики, які проаналізовані судом у цьому підготовчому судовому засіданні та під час розгляду питання про обрання запобіжного заходу, не зменшилися.
Разом з тим, суд дійшов висновку про можливість застосування до обвинуваченого більш м'якого запобіжного заходу, ніж той, який запропоновано прокурором, зокрема у виді особистого зобов'язання з покладенням обов'язків, передбачених статтею 194 КПК України, оскільки такий захід зможе запобігти визначеним ризикам та забезпечить належну процесуальну поведінку обвинуваченого.
Відповідно до статті 179 КПК України особисте зобов'язання полягає у покладенні на підозрюваного, обвинуваченого зобов'язання виконувати покладені на нього слідчим суддею, судом обов'язки, передбачені статтею 194 цього Кодексу.
Підозрюваному, обвинуваченому письмово під розпис повідомляються покладені на нього обов'язки та роз'яснюється, що в разі їх невиконання до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Контроль за виконанням особистого зобов'язання здійснює слідчий, а якщо справа перебуває у провадженні суду, - прокурор.
Змінюючи раніше обраний запобіжний захід судом ураховано, що з часу обрання обвинуваченому запобіжного заходу у виді домашнього арешту обвинувачений ОСОБА_5 не порушував зобов'язання, покладені на нього попередніми ухвалами суду.
Так, обвинувачений вчасно прибуває до суду для участі у судових засіданнях, будь-яких повідомлень з боку потерпілого, свідків чи правоохоронних органів, що здійснюють контроль за виконанням ухвали суду, матеріали судового провадження не містять.
Крім цього, суд ураховує тривалість підготовчого провадження та неможливість проведення підготовчого судового засідання через неявку потерпілого.
Ураховуючи викладені обставини, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення клопотання прокурора.
Керуючись статтями 176-178, 179, 184, 193, 194, 314, 315 КПК України,
Клопотання прокурора задовольнити частково.
Змінити обвинуваченому ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , раніше обраний запобіжний захід у виді домашнього арешту на запобіжний захід у виді особистого зобов'язання.
Покласти на обвинуваченого ОСОБА_5 наступні обов'язки:
- за першою вимогою суду прибувати до Жовтневого районного суду Миколаївської області;
- не відлучатися із Миколаївської області без дозволу суду;
- утриматися від спілкування з потерпілими та свідками;
- повідомляти суд про зміну свого місця проживання та/або роботи;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт для виїзду за кордон та інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Попередити обвинуваченого ОСОБА_5 про наслідки невиконання обов'язків, передбачених статтею 194 КПК України, роз'яснивши, що в разі їх невиконання до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Встановити строк дії ухвали 60 днів, яка діє з 08 лютого 2023 року до 08 квітня 2023 року включно.
Ухвала оскарженню не підлягає.
СУДДЯ ОСОБА_10
Повний текст ухвали оголошено
09 лютого 2023 року о 08 годині 05 хвилин.