Апеляційне провадження № 11-кп/818/169/23 Доповідач - ОСОБА_1
Справа № 953/3903/22 Слідчий суддя - ОСОБА_2
1-кс/953/674/22
Категорія: у порядку КПК України
19 січня 2023 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Харківського апеляційного суду у складі:
головуючого - ОСОБА_1 ,
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4
за участю секретаря - ОСОБА_5 ,
обвинуваченого - ОСОБА_6 ,
захисника - ОСОБА_7
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в залі суду в місті Валки Харківської області матеріали за апеляційною скаргою захисника обвинуваченого ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 на ухвалу Київського районного суду міста Харкова від 19.12.2022 року про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 12022221130001033 від 11.04.2022 року, за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 121 КК України,-
Ухвалою Київського районного суду міста Харкова від 19.12.2022 року задоволено клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою відносно ОСОБА_6 .
Продовжено підсудному ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у Державній установі «Харківській слідчий ізолятор» строком на 60 днів, тобто до 16 лютого 2023 року включно, без визначення розміру застави.
Строк дії ухвали встановлено до 16 лютого 2023 року включно.
Не погодившись з вказаною ухвалою, захисник обвинуваченого ОСОБА_6 - адвокат ОСОБА_7 подала апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу Київського районного суду міста Харкова від 19.12.2022 року скасувати та прийняти нову ухвалу, якою змінити запобіжний захід ОСОБА_6 на нічний домашній арешт за місцем його реєстрації: АДРЕСА_1 .
В обґрунтування доводів апеляційної скарги захисник посилається на те, що до клопотання про продовження строку тримання під вартою прокурором не було надано жодного доказу на підтвердження існування ризиків.
Посилається, що розглядаючи клопотання прокурора, суд опирався виключно на зміст формального клопотання прокурора без дослідження жодного доказу.
Захисник вважає, що контрольований домашній арешт за місцем проживання ОСОБА_6 , є об'єктивним запобіжним заходом та забезпечить належну процесуальну поведінку обвинуваченого.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення обвинуваченого та захисника ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 , які підтримали апеляційну скаргу та просили її задовольнити, перевіривши представлені матеріали судового провадження, колегія суддів приходить до наступного висновку.
Статтею 199 КПК України передбачено порядок продовження строку тримання під вартою.
Відповідно до частини 1 статті 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченими статтею 177 цього Кодексу.
Згідно із статтею 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам:
1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Розглядаючи клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою для прийняття законного і обґрунтованого рішення, слідчий суддя, відповідно до статті 178 КПК України та практики Європейського суду з прав людини, повинен враховувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується особа та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховуватися від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.
Задовольняючи клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_6 суд, враховуючи наявність існування встановлених ризиків, передбачений пунктами 1,5 частини 1 статті 177 КПК України, а також сукупність обставин, а саме: існування наявних доказів про вчинення ОСОБА_6 кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує йому в разі визнання винуватим у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, особу підсудного, який за місцем реєстрації не проживає, не працює, мешкає сам, суд вважав, що за час тримання обвинуваченого під вартою, ризики, передбачені пунктами 1, 5 частини 1 статті 177 КПК України не зменшилися та не втратили своєї актуальності та дійшов висновку про продовження запобіжного заходу, без визначення розміру застави, оскільки вчинене кримінальне правопорушення спричинило загибель людини.
З таким висновком суду погоджується й суд апеляційної інстанції, вважає його обґрунтованим та вмотивованим.
Під час апеляційного перегляду колегією суддів встановлено, що ухвала суду першої інстанції є обґрунтованою та постановлена з дотриманням вимог чинного законодавства.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо існування ризиків, передбачених пунктами 1, 5 частини 1 статті 177 КПК України, які існували на час обрання обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь ймовірності того, що особа, вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати судовому розгляду, або ж створять загрозу суспільству.
Надаючи оцінку можливості обвинуваченого переховуватися від суду, або вчинити інше кримінальне правопорушення, суд бере до уваги, що існує певна ймовірність того, що останній з метою уникнення покарання, передбаченого за вчинення інкримінованого злочину, може вдатися до відповідних дій.
З матеріалів провадження вбачається, що ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 121 КК України, який відноситься до категорії тяжкого, й передбачає покарання до 10 років позбавлення волі, у зв'язку з чим обвинувачений може також переховуватися від суду та органу досудового розслідування.
Крім того, з матеріалів провадження вбачається, що на розгляді Дзержинського районного суду м. Харкова перебуває обвинувальний акт відносно ОСОБА_6 за частиною 1 статті 121 КК України у кримінальному провадженні внесеному до ЄРДР за № 12019220480003636 від 13.09.2019 року, що свідчить про наявність ризику, передбаченого пунктом 5 частини 1 статті 177 КПК України.
З урахуванням того, що ОСОБА_6 обвинувачується у заподіянні умисного тяжкого тілесного ушкодження, що спричинило смерть потерпілої, і на розгляді Дзержинському районному суді м. Харкова перебуває стосовно нього обвинувальний акт за частиною 1 статті 121 КК України, на думку колегії суддів у цьому кримінальному провадженні наявний суспільний інтерес, який полягає у необхідності захисту високих стандартів охорони прав і інтересів як суспільства, так і потерпілих.
При цьому, належить врахувати, що саме внаслідок суспільної небезпечності таких дій є об'єктивні підстави вважати, що обвинувачений може переховуватись від правоохоронних органів та суду, що, в свою чергу призведе до порушення розумних строків судового розгляду, а також до неналежного дотримання ним його процесуальних прав та обов'язків.
Колегія суддів також бере до уваги те, що відповідно до наявних в матеріалах провадження відомостей обвинувачений, ОСОБА_6 міцних соціальних зв'язків не має, що додатково може свідчити про існування ризику переховування обвинуваченого від правоохоронних органів та суду.
За таких обставин колегія суддів не приймає до уваги доводи сторони захисту щодо відсутності або недоведеності ризиків, які існували на час обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки ризик це подія, яка ймовірно може настати за наявності певних підстав.
Посилання захисника в апеляційній скарзі на недоведеність існування ризиків, колегія суддів вважає безпідставним, оскільки існування ризиків, в тому числі і втечі від правоохоронних органів та суду, об'єктивно вбачається з відомостей, що є наявними у кримінальному провадженні та на час апеляційного розгляду вони не зникли та не зменшилися.
Отже, на час проведення апеляційного перегляду ризики, що існували на час обрання запобіжного заходу обвинуваченому, а саме, можливість переховуватися від суду, провадження або вчинити інше кримінальне правопорушення не втратили свою актуальність, а суспільний інтерес, внаслідок висунутого йому обвинувачення, об'єктивно переважає принцип поваги до особистої свободи.
Враховуючи вищенаведені відомості, колегія суддів вважає обґрунтованими та доведеними ризики, якими прокурор обґрунтовує необхідність продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою, оскільки на момент розгляду апеляційної скарги ризики, які існували на час обрання цього запобіжного заходу, не зменшилися, а їх доведеність об'єктивно вбачається з системного аналізу відомостей, що стосуються особи обвинуваченого та обставин кримінального провадження.
З огляду на значимі для цього провадження обставини, на переконання колегії суддів, суд першої інстанції прийняв рішення на основі всебічно з'ясованих обставин, з якими закон пов'язує можливість обрання виключного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, при цьому дослідив належним чином всі наявні відомості в матеріалах провадження та навів в ухвалі мотиви, з яких прийняв відповідне рішення.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що застосування до обвинуваченого ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту не зможе забезпечити виконання ним його процесуальних прав та обов'язків, що безпосередньо впливає на дотримання розумних строків судового розгляду.
З урахуванням викладеного, колегія суддів дійшла висновку про законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції та відсутності підстав для зміни чи скасування ухвали Київського районного суду міста Харкова від 19.12.2022 року за доводами апеляційної скарги захисника обвинуваченого ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 .
Керуючись статтями 177, 178, 404, 405, п.1 ч.1 ст.407, 418, 419 КПК України, -
постановила:
Апеляційну скаргу захисника обвинуваченого ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 - залишити без задоволення.
Ухвалу Київського районного суду міста Харкова від 19.12.2022 року - залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги оскарженню в касаційному порядку не підлягає відповідно до частини 4 статті 424 КПК України.
Головуючий :
Судді: