Справа № 346/4834/22
Провадження № 33/4808/43/23
Категорія ст.173-2 ч.1 КУпАП
Головуючий у 1 інстанції Махно Н. В.
Суддя-доповідач Васильєв
03 лютого 2023 року м. Івано-Франківськ
Суддя Івано-Франківського апеляційного суду Васильєв О.П.,
за участю захисника особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 адвоката Репало О.О., потерпілої ОСОБА_2 та її представника адвоката Баранова Ю.Г.
розглянувши справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою захисника адвоката Репало О.О., який діє в інтересах ОСОБА_1 на постанову Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 05 грудня 2022 року, якою
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жительку АДРЕСА_1 , пенсіонерку, громадянку України,
визнана винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173-2 ч.1 КУпАП та накладено на неї адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі десяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 170 (сто сімдесят) грн., а також постановлено стягнути судовий збір у сумі 420 (чотириста двадцять) грн. 40 копійок, -
Судом першої інстанції встановлено, що 12 листопада 2022 року о 20 год. 30 хв., ОСОБА_1 в АДРЕСА_1 , за місцем свого проживання, вчинила насильство в сім'ї відносно своєї невістки ОСОБА_2 , внаслідок чого могла бути завдана шкода психічному та фізичному здоров'ю ОСОБА_2 , чим вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.173-2 КУпАП.
На постанову Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 05 грудня 2022 року адвокат захисник Репало О.О., який діє в інтересах ОСОБА_1 , подав апеляційну скаргу, в якій вважає, що постанова суду підлягає скасуванню у зв'язку із необ'єктивним розглядом справи.
Посилається на те, що суд прийняв позицію ОСОБА_2 та не допитав свідка ОСОБА_2 , який був присутній під час інциденту між ОСОБА_1 та її невісткою.
Стверджує, що саме ОСОБА_2 напала на ОСОБА_1 , а остання оборонялася від неї.
Просить скасувати постанову Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 05 грудня 2022 року.
В судове засідання апеляційної інстанції особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 не з'явилась, хоча в установленому законом порядку повідомлялась про розгляд апеляційної скарги, не подала клопотання про відкладення розгляду справи та не підтвердила поважність причин щодо неможливості явки в судове засідання апеляційної інстанції.
Зі змісту доводів захисника адвоката Репало О.О. вбачається, що ОСОБА_1 знає про розгляд апеляційної скарги в суді апеляційної інстанції, однак повністю довіряє йому представництво своїх інтересів в суді та не заперечує проти розгляду апеляційної скарги за його відсутності.
В судовому засіданні апеляційної інстанції захисник Репало О.О. підтримав вимоги своєї апеляційної скарги та просив постанову Коломийського міськрайонного суду від 05.12.2022 року скасувати і направити справу на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.
Потерпіла ОСОБА_2 та її представник адвокат Баранов Ю.Г. вважали, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, оскільки суд правильно встановив фактичні обставини та прийшов до обґрунтованого висновку про те, що ОСОБА_1 вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ст.173-2 ч.1 КУпАП і постановив законне та обґрунтоване рішення.
Перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, дослідивши доводи сторін, апеляційний суд вважає що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанову судді необхідно скасувати з наступних підстав.
Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Стаття 251 КУпАП передбачає, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані, зокрема, встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів.
Згідно ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Як вбачається з матеріалів справи, суд першої інстанції вказаних вимог закону не дотримався.
Згідно диспозиції ст.173-2 КУпАП особу може бути притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі його винесення.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Закон України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» передбачає, що психологічне насильство є формою домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
Фізичне насильство - форма домашнього насильства, що включає ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення в небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про попередження насильства в сім'ї» насильство в сім'ї - це будь-які умисні дії фізичного, сексуального, психологічного чи економічного спрямування одного члена сім'ї стосовно іншого члена сім'ї, якщо ці дії порушують конституційні права і свободи члена сім'ї як людини та громадянина і наносять йому моральну шкоду, шкоду його фізичному чи психічному здоров'ю.
Згідно ст. 3 Сімейного кодексу України сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки.
Системний аналіз існуючого національного та міжнародного законодавства свідчить про те, що домашнє насильство істотно відрізняється від звичайних конфліктних відносин, оскільки має певні ознаки та характеризується тим, що особа яка застосовує домашнє насильство, маючи значну перевагу в своїх можливостях, діє умисно з наміром досягти бажаного результату, який полягає у заподіянні шкоди потерпілому шляхом порушення його прав і свобод.
В той час, як під конфліктом необхідно розуміти таких стан взаємовідносин, який характеризується наявністю зіткнення протилежних інтересів і поглядів, напруження і крайнє загострення суперечностей, що може призвести до активних дій, ускладнень, боротьби, що супроводжуються складними колізіями; ситуація, в якій кожна зі сторін намагається зайняти позицію несумісну з інтересами іншої сторони.
Виникнення конфлікту залежить не лише від об'єктивних причин але й від суб'єктивних факторів, до яких необхідно віднести власні уявлення учасників конфлікту про себе, свої потреби, мотиви, життєві цінності та ставлення до іншої сторони конфлікту.
Домашнє насильство вчиняється шляхом порушення основних прав та свобод іншого члена сім'ї та призводить або може призвести до заподіяння шкоди фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
Апеляційний суд звертає увагу на те, що розгляд справи у суді відбувається в межах обвинувачення, яке висунуто особі, яка притягається до адміністративної відповідальності і суд не має права виходити за межі обвинувачення, яке сформульовано у протоколі про адміністративне правопорушення.
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення № 292133 від 12.11.2022 року ОСОБА_1 звинувачується в тому, що 12.11.202022 року близько 20 год. 30 хв. за місцем проживання вчинила відносно своєї невістки ОСОБА_2 домашнє насильство фізичного та психологічного характеру, а саме: обзивала нецензурними словами, штовхнула та вдарила по шиї, внаслідок чого могла бути завдана шкода фізична та психологічна.
В протоколі зазначено в якості потерпілої ОСОБА_2 та вказано, що пояснення особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, по суті правопорушення надано на окремому аркуші. Зі змістом протоколу ОСОБА_3 було ознайомлено та вручено копію протоколу про адміністративне правопорушення, про що свідчить її власноручний підпис.
Протокол підписаний особою органу поліції, яка склала протокол, та особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_3 .
Разом з тим, при ухваленні судового рішення, суд першої інстанції безпідставно скоротив висунуте обвинувачення в частині, якою були конкретизовані дії особи, яка притягається до адміністративної відповідальності та встановив, що 12 листопада 2022 року о 20 год. 30 хв., ОСОБА_1 в АДРЕСА_1 , за місцем свого проживання, вчинила насильство в сім'ї відносно своєї невістки ОСОБА_2 , внаслідок чого могла бути завдана шкода психічному та фізичному здоров'ю ОСОБА_2 .
З письмових пояснень ОСОБА_2 (а.с.4) вбачається, що 12.11.2022 року близько 20 год.30 хв. у неї виник словесний конфлікт з її чоловіком ОСОБА_4 в який втрутилася її свекруха ОСОБА_1 та почала обзивати її нецензурними словами та лізти битися. Після чого почала виганяти її з дому та казати, що вона не має права жити по вказаній адресі. ОСОБА_1 виштовхала її на подвір'я та вдарила її по шиї. Після того, вона втекла до іншої хати та зачинилася там.
З письмових пояснень ОСОБА_1 (а.с. 6) вбачається, що 12.11.2022 року близько 21 год. АДРЕСА_1 , її невістка ОСОБА_5 ( ОСОБА_6 ) постійно створює конфлікти, говорить в її сторону ненормативну лексику, показує їй непристойні жести, плює в її сторону. Вказує на те, що 12.11.2022 року зайшла до невістки та свого сина в будинок, який є в її власності, оскільки почула сторонні звуки, після чого її невістка почала її штовхати та шарпати за одяг. Після чого, прибіг її чоловік ОСОБА_7 та розборонив їх. Посилається на те, що ОСОБА_2 постійно погрожує їй розправо або те, що відправить в психіатричну лікарню, так як працює в медичній установі..
До матеріалів справи долучені письмові пояснення свідка ОСОБА_8 (а.с.7) в яких він зазначив, що 12.11.2022 року близько 21 год. в АДРЕСА_1 , ОСОБА_2 постійно вчиняє сварки з його дружиною ОСОБА_1 , а саме: говорить нецензурними словами та підвищеним тоном. 12.11.2022 року вчинила суперечку з своїм чоловіком ОСОБА_9 , а коли прийшла його дружина, то ОСОБА_2 почала її штовхати та шарпати за одяг, після чого він забрав дружину ОСОБА_1 .
Таким чином, вищевказані пояснення ОСОБА_1 , потерпілої ОСОБА_2 та свідка ОСОБА_10 свідчать про те, що між особою, яка притягається до адміністративної відповідальності та потерпілою склалися стійкі конфліктні відносини.
Апеляційний суд вважає, що показання потерпілої ОСОБА_2 не можуть вважатися достатніми доказами щодо доведення вини ОСОБА_1 у вчиненні домашнього насильства, оскільки не підтверджуються іншими доказами по справі.
Апеляційний суд вважає, що в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази, які свідчать про те, що ОСОБА_1 застосовувала до потерпілої ОСОБА_2 домашнє насильство фізичного та психологічного характеру та які свідчать про те, що її дії явно виходили за межі звичайних конфліктних відносин, містять відповідні ознаки домашнього насильства, вказують на їх навмисний характер та наявність наміру спрямованого на заподіяння шкоди фізичному або психологічному здоров'ю потерпілої, свідчать про порушення прав і свобод потерпілої з використанням значної переваги в силі, яка дозволяє досягти бажаного результату.
До матеріалів справи додано копію протоколу про адміністративне правопорушення № 292134 від 12.11.2022 року відносно ОСОБА_11 , з якого вбачається, що 12.11.2022 року о 21 год. ОСОБА_11 умисно висловлювала погрози, образи та погрожувала фізичною розправою по відношенню до своєї свекрухи ОСОБА_1 , що проживає разом із нею за адресою АДРЕСА_1 , чим спричинила психологічне насильство.
Наявність вищевказаного протоколу про адміністративне правопорушення щодо звинувачення потерпілої ОСОБА_2 у вчиненні домашнього насильства стосовно свекрухи ОСОБА_1 додатково свідчить про наявність конфліктних відносин та вказує на формальне ставлення працівників поліції до складання відповідних матеріалів.
Як вбачається з матеріалів справи, протокол про вчинення ОСОБА_1 правопорушення передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП був складений за результатами письмового звернення її невістки ОСОБА_2 . Причиною звернення ОСОБА_2 став конфлікт, який виник між нею та її свекрухою ОСОБА_1 ..
Так, відповідно до протоколу прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію.(а.с.3), письмових пояснень ОСОБА_2 (а.с.4) вбачається, що ОСОБА_1 12.11.2022 року близько 20 год.30 хв. під час конфлікту обзивала невістку нецензурними словами, вдарила по шиї, після чого виганяла останню з дому.
Вищевказані матеріали також свідчать про наявність певного тривалого конфлікту між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .
Таким чином, апеляційний суд вважає, що в матеріалах справи про адміністративне правопорушення відсутні достатні та належні докази того, що ОСОБА_1 було вчинено домашнє насильство фізичного та психологічного характеру.
Кім того, апеляційний суд звертає увагу на те, що зі змісту доводів потерпілої ОСОБА_2 та її представника адвоката Баранова Ю.Г. вбачається, що внаслідок фізичного насильства, яке було заподіяно навмисними діями ОСОБА_1 , потерпілій ОСОБА_2 були заподіяні тілесні ушкодження у виді забою м'яких тканин шиї справа та підборідну гематому, що підтверджується копіями відповідних медичних документів.
Апеляційний суд вважає, що вищевказані доводи явно виходять за межі обвинувачення, яке висунуто ОСОБА_1 , оскільки свідчать про наявність певних ознак кримінального правопорушення, дані про яке можуть бути внесені в ЄРДР за відповідною заявою потерпілої ОСОБА_2 .
За відсутності належних та допустимих доказів за своїм внутрішнім переконанням, приходить до висновку про недоведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого.1 ст.173-2 КУпАП.
Апеляційний суд звертає увагу на те, що ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом.
Апеляційний суд виходить з того, що відповідно до ч. 3 ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях і всі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Апеляційний суд вважає, що матеріали справи не містять достатніх та належних доказів, які поза розумним сумнівом підтверджують обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні домашнього насильства стосовно потерпілої ОСОБА_2 .
Враховуючи наведене, апеляційний суд вважає за необхідне скасувати постанову суду та прийняти нову, якою закрити провадження щодо ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ст. 294 КУпАП ,-
Апеляційну скаргу захисника адвоката Репало О.О., який діє в інтересах ОСОБА_1 , задовольнити.
Постанову Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 05 грудня 2022 року, якою ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП та накладено адміністративне стягнення, скасувати та прийняти нову постанову.
Провадження у справі про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП щодо ОСОБА_1 закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Івано-Франківського
апеляційного суду О.П. Васильєв