Справа № 341/682/17
Провадження № 22-ц/4808/72/23
Головуючий у 1 інстанції ГАПОЛЯК Т. В.
Суддя-доповідач Луганська
07 лютого 2023 року м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
Головуючого Луганської В.М.,
суддів: Баркова М.В., Максюти І.О.,
розглянувши клопотання представника відповідачки ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про призначення додаткової судової будівельно-технічної експертизи
у цивільній справі за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник ОСОБА_3
на рішення Галицького районного суду Івано-Франківської області від 06 вересня 2022 року
за позовною ОСОБА_4 до Галицької міської ради, ОСОБА_5 , третьої особи, що заявляє самостійні вимоги - ОСОБА_1 про визнання права власності на спадкове майно та за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 , Галицької міської ради про поділ спільного майна подружжя,,
Рішенням Галицького районного суду Івано-Франківської області від 06 вересня 2022 року позов ОСОБА_6 до Галицької міської ради, ОСОБА_5 , третьої особи - ОСОБА_1 про визнання права власності на спадкове майно задоволено. В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_4 , Галицької міської ради про поділ спільного майна подружжя відмовлено.
Не погодившись з вказаним рішенням суду, ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник ОСОБА_3 звернулась до суду з апеляційною скаргою безпосередньо до суду апеляційної інстанції в порядку ст. 355 ЦПК України.
Ухвалою Івано-Франківського апеляційного суду від 02 листопада 2022 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник ОСОБА_3 на рішення Галицького районного суду Івано-Франківської області від 06 вересня 2022 року та ухвалою Івано-Франківського апеляційного суду від 11 листопада 2022 року справа була призначена до розгляду у відкритому судовому засіданні.
Під час апеляційного розгляду від представника відповідачки ОСОБА_1 - ОСОБА_2 , надійшло клопотання про призначення додаткової судової будівельно-технічної експертизи, в обґрунтування якого вона зазначила, що вартість спірного будинку збільшилась у зв'язку з проведенням капітального будівництва, реконструкції за рахунок грошових затрат позивача та відповідача за час їхнього перебування у шлюбних відносинах, а тому є всі підстави вважати вказаний об'єкт нерухомого майна спільною власністю подружжя. Разом з тим, встановити наскільки збільшилась вартість вказаного майна можливо лише шляхом проведення відповідного експертного дослідження.
На вирішення експертизи, проведення якої представник позивачки просить доручити експерту оцінщику - Максимчину Андрію Дмитровичу, робоче місце якого знаходиться по АДРЕСА_1 , інд: 76000, просить поставити наступні питання: чи були здійснені у період часу з 14 червня 1990 року по 01 січня 2004 рік будь-які прибудови, добудови, зведення нових споруд, поліпшення, модернізація, ремонтні роботи у будинковолодінні АДРЕСА_2 , як власне житлового будинку, так і господарських будівель та споруд? яка вартість таких поліпшень станом на час проведення експертизи? яка вартість будинковолодіння АДРЕСА_2 , як власне житлового будинку, так і господарських будівель та споруд, з урахуванням поліпшень, проведених в період часу з 14 червня 1990 року по 01 січня 2004 рік, станом на час проведення експертизи.
Заслухавши доповідача, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд вважає, що дане клопотання не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Статтею 2 ЦПК України встановлено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Відповідно до ч. 1 ст. 84 ЦПК України учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом.
Згідно ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Частиною 2 ст. 116 ЦПК України передбачено, що способами забезпечення судом доказів є допит свідків, призначення експертизи, витребування та (або) огляд доказів, у тому числі за їх місцезнаходженням, заборона вчиняти певні дії щодо доказів та зобов'язання вчинити певні дії щодо доказів. У необхідних випадках судом можуть бути застосовані інші способи забезпечення доказів, визначені судом.
Відповідно до частин 2, 3 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.
Відповідно до ч. 2 ст. 43 ЦПК України обов'язок надання усіх наявних доказів до початку розгляду справи по суті покладається саме на осіб, які беруть участь у справі.
В пункті 14 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2008 року № 12 «Про судову практику розгляду цивільних справ в апеляційному порядку» зазначено, що дослідження нових доказів провадиться, зокрема, у таких випадках: якщо докази існували на час розгляду справи судом першої інстанції, але особа, яка їх подає до апеляційного суду, з поважних причин не знала й не могла знати про їх існування; докази існували на час розгляду справи в суді першої інстанції і учасник процесу знав про них, однак з об'єктивних причин не міг подати їх до суду; додаткові докази, які витребовувалися раніше, з'явилися після ухвалення рішення судом першої інстанції; суд першої інстанції неправомірно виключив із судового розгляду подані учасником процесу докази, що могли мати значення для вирішення справи; суд першої інстанції необґрунтовано відмовив учаснику процесу в дослідженні доказів, що могли мати значення для вирішення справи (необґрунтовано відмовив у призначенні експертизи, витребуванні доказів, якщо їх подання до суду для нього становило певні труднощі тощо); наявні інші поважні причини для їх неподання до суду першої інстанції у випадку відсутності умислу чи недбалості особи, яка їх подає, або вони не досліджені судом унаслідок інших процесуальних порушень.
На наявність зазначених обставин представник позивачки не посилається.
Будь-яких причин, які б перешкоджали представниці відповідачки ОСОБА_1 - ОСОБА_2 чи позивачці подати до суду першої інстанції клопотання про призначення додаткової судової будівельно-технічної експертизи суду апеляційної інстанції не надано.
Із матеріалів справи вбачається, що у судовому засіданні від 06.09.2022 року після з'ясування судом обставин справи та перевірки їх доказами, представник позивачки ОСОБА_3 просила оголосити перерву, оскільки їй потрібен був час для підготовки до судових дебатів. Клопотання про призначення додаткової судової будівельно-технічної експертизи перед судовими дебатами нею не заявлялося, так само не заявлялося клопотання про надання часу для підготовки клопотання про призначення додаткової експертизи. Зауважень на протокол судового засідання скаржницею та її представником до суду першої інстанції не подавалося.
З урахуванням викладеного, підстави для задоволення клопотання про призначення додаткової судової будівельно-технічної експертизи судом апеляційної інстанції відсутні, оскільки скаржниця та її представник не надали доказів неможливості подання такого клопотання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від них, тому колегія суддів вважає, що клопотання задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст., 367, 381 ЦПК України, Івано-Франківський суд,
У задоволенні клопотання представника відповідачки ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про призначення додаткової судової будівельно-технічної експертизи відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Дата складання повного тексту ухвали 08 лютого 2023 року.
Головуючий: В.М. Луганська
Судді: В.М. Барков
І.О. Максюта