Провадження № 22-ц/803/1777/23 Справа № 175/2251/16-ц Суддя у 1-й інстанції - Ребров С.О. Суддя у 2-й інстанції - Деркач Н. М.
08 лютого 2023 року м. Дніпро
Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючої судді: Деркач Н.М.,
суддів: Пищиди М.М., Ткаченко І.Ю.,
за участю секретаря: Усик А.Д.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» на ухвалу Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 20 жовтня 2022 року у справі за заявою ОСОБА_1 , зацікавлені особи: Акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк», Слобожанський відділ ДВС у Дніпровському районі Дніпропетровської області Південно-Східного міжрегіонального управління МЮ (м. Дніпро) про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, -
У вересні 2022 року ОСОБА_1 звернулась до суду із заявою про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, зацікавлені особи: Акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк», Слобожанський відділ ДВС у Дніпровському районі Дніпропетровської області Південно-Східного міжрегіонального управління МЮ (м. Дніпро).
В обґрунтування вимог заяви, ОСОБА_1 зазначила, що 17 лютого 2022 року вона не змогла скористатися своєю пенсійною карткою Райффайзен Банку, так як вона була заблокована. З цього приводу вона звернулася у відділення Райффайзен Банку до спеціаліста, де їй повідомили про те, що арешт на її картковий рахунок накладений виконавчою службою. Вона звернулася до Слобожанського відділу державної виконавчої служби та з'ясувала, що на підставі заяви представника АТ КБ "Приватбанк" Сидоренка О.О. та виконавчого листа, виданого Дніпропетровським районним судом Дніпропетровської області, державним виконавцем Давиденко Яною Михайлівною було відкрито виконавче провадження № 68650404 від 15 лютого 2022 року про стягнення заборгованості за виконавчим документом по справі №175/2251/18-ц, яка становить 16966, 71 доларів США, однак станом на 08 лютого 2022 року загальна заборгованість складає 2059, 22 доларів США, з якої: заборгованість за основним договором 2059, 22 доларів США, а також стягнення виконавчий збір/основну винагороду приватного виконавця у розмірі 5772, 94 грн. (UAH).
Зазначає, що давно добровільно виконала рішення суду у вищевказаній справі, у зв'язку з чим, просила суд зупинити виконавче провадження та визнати виконавчий лист таким, що не підлягає виконанню.
Ухвалою Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 20 жовтня 2022 року заяву ОСОБА_1 , зацікавлені особи: АТ КБ «Приват Банк», Слобожанський відділ ДВС у Дніпровському районі Дніпропетровської області Південно-Східного міжрегіонального управління МЮ (м. Дніпро) про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, задоволено.
Зупинено виконавче провадження ВП №68650404 від 15 лютого 2022 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «Приват Банк» заборгованості.
Визнано виконавчий лист по справі №175/2251/16 виданий Дніпропетровським районний судом Дніпропетровської області від 28 жовтня 2021 року, таким, що не підлягає виконанню.
Не погодившись з даною ухвалою суду, АТ КБ «Приват Банк» звернулось з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить ухвалу суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 .
Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції не повно з'ясував усі фактичні обставини справи та не дослідив і не надав належної оцінки наявним в матеріалах справи доказам, не сприяв повному, об'єктивному та неупередженому її розгляду, а тому ухвала суду не відповідає фактичним обставинам справи, є незаконною та необґрунтованою.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити, виходячи з наступних підстав.
Згідно з частиною 3 статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до вимог частини 1 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Судом встановлено, що 07 лютого 2022 року заявник в банкоматі не змогла скористатися своєю пенсійною карткою Райффайзен Банку, так як вона була заблокована. З цього приводу вона звернулася у відділення Райффайзен Банку до спеціаліста, де їй повідомили про те, що арешт на її картковий рахунок накладений виконавчою службою.
На підставі заяви представника АТ КБ "Приватбанк" Сидоренка О.О. та виконавчого листа, виданого Дніпропетровським районним судом Дніпропетровської області, державним виконавцем Давиденко Яною Михайлівною було відкрито виконавче провадження № 68650404 від 15 лютого 2022 року про стягнення заборгованості за виконавчим документом по справі №175/2251/18-ц, яка становить 16966, 71 доларів США, однак станом на 08 лютого 2022 року загальна заборгованість складає 2059, 22 доларів США, з якої: заборгованість за основним договором 2059, 22 доларів США, а також стягнення виконавчий збір/основну винагороду приватного виконавця у розмірі 5772, 94 грн. (UAH).
Виконавчий лист судом був виданий представнику АТ КБ "Приватбанк" 28 жовтня 2021 року. Постанова про арешт коштів боржника була винесена державним виконавцем 16 лютого 2022 року.
Рішенням Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 23 липня 2020 року по справі № 175/2251/16 з ОСОБА_1 та її поручителя ОСОБА_2 була стягнена на користь АТ КБ «Приват Банк» заборгованість за кредитним договором № DNL0GA0000006949 від 11 червня 2008 року у розмірі 18080, 85 доларів США, яка складається з заборгованості за кредитом у розмірі 15733, 42 доларів США, заборгованості по процентам за користування кредитом у розмірі 984, 49 доларів США, заборгованості по комісії за користування кредитом у розмірі 248, 80 доларів США, пені за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором у розмірі 242, 82 доларів США, штраф (фіксована частина) у розмірі 10, 85 доларів США, штраф (процентна складова) у розмірі 860, 48 доларів США, що за курсом 23, 05 відповідно до службового розпорядження НБУ від 09.09.2015 року складає 416763, 65 грн.
Постановою Дніпровського апеляційного суду від 17 лютого 2021 року рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 23 липня 2020 року було скасовано в частині солідарного стягнення заборгованості з поручителя, а також в частині стягнення з мене штрафу (фіксованої частини та процентної складової), відмовлено у задоволенні вказаної вимоги, змінено рішення в частині стягнення пені та стягнуто її у національній валюті України в сумі 5597,00 грн., визначено загальну суму заборгованості станом на 16 листопада 2015 року, яка підлягає стягненню 16 966, 71 доларів США та складається з: 15 733, 42 доларів США - заборгованості за кредитом; 984, 49доларів США - заборгованості по процентам за користування кредитом: 248, 80 доларів США - заборгованості по комісії за користування кредитом, що еквівалентно ( відповідно до службового розпорядження НБУ від 09 вересня 2015 року) -391 082, 66 грн. та пеня у розмірі 5 597, 00 грн. Також з ОСОБА_1 було стягнуто судовий збір у розмірі 6 251, 45 грн.
Постановою Верховного Суду від 07 липня 2021 року постанову Дніпровського апеляційного суду від 17 лютого 2021 року у частині позовних вимог Акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» про солідарне стягнення заборгованості за кредитним договором з ОСОБА_2 було скасовано, справу в цій частині передано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції. В іншій нескасованій частині рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 23 липня 2020 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 17 лютого 2021 року залишено без змін.
Постановою Дніпровського апеляційного суду від 02 вересня 2021 року рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 23 липня 2020 року в частині солідарного стягнення з ОСОБА_1 та її поручителя ОСОБА_2 на користь Акціонерного товариства комерційний банк «Приват Банк» заборгованості за кредитним договором №DNL0GA0000006949 від 11 червня 2008 року станом на 16 листопада 2015 року залишено без змін.
В рахунок виконання рішення суду ОСОБА_1 були перераховані наступні суми: згідно квитанції №0.0.2286354080.1 від 01 жовтня 2021 року - 290 000 грн.; згідно квитанції №0.0.2313390490.1 від 22 жовтня 2021 року - 106 679,66 грн.; згідно квитанції № RCJ6U5J5SMLE0E5X1RLXZ31 від 22 жовтня 2021 року - 6 251, 45 грн., а всього 402 931, 11 грн.
Задовольняючи заяву ОСОБА_1 про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, суд першої інстанції виходив з того, що заявник добровільно виконала рішення суду до отримання виконавчого листа представником АТ КБ "Приватбанк", який був отриманий 28 жовтня 2021 року. На момент отримання виконавчого листа та на момент пред'явлення його до виконання АТ КБ "Приватбанк" було достовірно відомо про те, що вона рішення суду виконала добровільно, тому відсутні підстави для примусового виконання рішення суду.
Однак, колегія суддів не може погодитися з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступних підстав.
Як встановлено судами усіх інстанцій у даній справі, відповідно до умов кредитного договору №DNL0GA0000006949 від 11.06.2008 року кредит надавався позичальнику ОСОБА_1 в іноземній валюті доларах США.
Рішеннями судів остаточно заборгованість за кредитним договором була стягнута з визначенням складових цієї заборгованості за тілом кредиту, процентами та комісією в доларах США, з її відображенням в еквіваленті у гривні за офіційним курсом НБУ.
Тобто, визначаючи характер грошового зобов'язання, судом було визначено стягнення з боржника суми саме в іноземній валюті, що на момент ухвалення рішення суду становило визначений за офіційним курсом НБУ еквівалент у національній валюті України.
На виконання рішення суду за виконавчим провадженням № 68650404 від 15 лютого 2022 року про стягнення заборгованості за виконавчим документом по справі №175/2251/18-ц, яка становить 16966, 71 доларів США, боржником на рахунок банку було перераховано кошти в гривні, що на момент такого перерахування внаслідок конвертації в долари США за офіційним курсом НБУ не покривало стягнуту заборгованість у валюті кредиту. Кошти, які надійшли на виконання рішення суду у гривнях за офіційним курсом НБУ на час їх оплати не свідчать про повне виконання рішення суду.
З матеріалів справи також вбачається, що станом на 08 лютого 2022 року непогашеною залишається заборгованість в сумі 2 059,22 доларів США.
Згідно ч. 1 та ч. 2 ст. 432 ЦПК України, суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню.
Суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.
За змістом статті 524 ЦК України грошовим визнається зобов'язання, виражене у грошовій одиниці України - гривні, проте в договорі сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов'язання в іноземній валюті.
Загальні положення виконання грошового зобов'язання закріплені у статті 533 ЦК України, зокрема: грошове зобов'язання має бути виконане у гривнях; якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом; використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті при здійсненні розрахунків на території України за зобов'язаннями допускається у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом.
У частині третій статті 533 ЦК України закріплено, що використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті при здійсненні розрахунків на території України за зобов'язаннями допускається у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом.
Відповідно до пункту 30.1 статті 30 Закону України від 05 квітня 2001 року № 2346-ІІІ «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» моментом виконання грошового зобов'язання є дата зарахування коштів на рахунок кредитора або видачі їх йому готівкою.
При цьому правовий режим іноземної валюти на території України, хоча і пов'язується з певними обмеженнями в її використанні як платіжного засобу, тим не менше, не виключає здійснення платежів в іноземній валюті.
Особливості звернення стягнення на кошти боржника в іноземній валюті та виконання рішень при обчисленні боргу в іноземній валюті визначені у Закону України "Про виконавче провадження": статті 53 Закону № 606-XIV та ст. 49 цього ж закону в новій редакції від 02.06.2016 року № 1404-VIII.
Відповідно до частини третьої вказаної статті у разі обчислення суми боргу в іноземній валюті державний виконавець у результаті виявлення у боржника коштів у відповідній валюті стягує ці кошти на валютний рахунок органу державної виконавчої служби для їх подальшого перерахування стягувачу. У разі виявлення коштів у гривнях чи іншій валюті державний виконавець за правилами, встановленими частинами першою і другою цієї статті, дає доручення про купівлю відповідної валюти та перерахування її на валютний рахунок органу державної виконавчої служби, а приватний виконавець - на відповідний рахунок приватного виконавця.
Отже, у разі ухвалення судом рішення про стягнення боргу в іноземній валюті, стягувачу має бути перерахована саме іноземна валюта, визначена судовим рішенням, а не її еквівалент у гривні. Перерахування суми у національній валюті України за офіційним курсом НБУ не вважається належним виконанням.
Таким чином, відсутні правові підстави для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню.
Крім того, суд першої інстанції невірно дійшов до переконання про зупинення виконання за вказаним виконавчим листом.
Із прохальної частини заяви ОСОБА_1 , вбачається, що вона просила зупинити виконавче провадження (а.с. 3).
Проте, згідно ч. 3 ст. 432 ЦПК України, до розгляду заяви суд має право своєю ухвалою зупинити виконання за виконавчим документом або заборонити приймати виконавчий документ до виконання.
Таким чином, законодавець в ст. 432 ЦПК України, чітко визначив право на зупинення виконання за виконавчим документом лише до розгляду заяви без виключення, а не під час її розгляду чи до набрання рішенням законної сили.
Отже, заявник не подав доказів про наявність передбачених нормами матеріального і процесуального права правових підстав для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню та судом не встановлено, що обов'язок боржника відповідно до рішення суду в даному випадку припинено.
Апеляційний суд в повному обсязі перевірив доводи сторін та установив, що у заявника залишається непогашеною заборгованість у виконавчому провадженні, а тому відсутні правові підстави для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню.
Суд першої інстанції на вищезазначене уваги не звернув та дійшов до помилкового висновку про необхідність задоволення заяви ОСОБА_1 , що є підставою для задоволення апеляційної скарги АТ КБ «ПриватБанк», скасування ухвали суду та постановлення нового рішення про відмову у задоволенні заяви ОСОБА_1 про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню.
Керуючись ст. ст. 259, 367, 374, 376, 381-384 ЦПК України, -
Апеляційну скаргу Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» - задовольнити.
Ухвалу Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 20 жовтня 2022 року - скасувати.
У задоволенні заяви ОСОБА_1 , зацікавлені особи: Акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк», Слобожанський відділ ДВС у Дніпровському районі Дніпропетровської області Південно-Східного міжрегіонального управління МЮ (м. Дніпро) про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню - відмовити.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та протягом тридцяти днів може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду з дня складання повного судового рішення.
Судді: Н.М. Деркач
М.М. Пищида
І.Ю. Ткаченко