Провадження № 2-а/760/55/23
В справі № 753/8371/21
16 січня 2023 року Солом'янський районний суд м. Києва в складі головуючого - судді Шереметьєвої Л.А., за участю секретаря - Фареник А.О, розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Інспектора Управління патрульної поліції у м. Києві Петрика Сергія Віталійовича про скасування постанови про адміністративне правопорушення та закриття провадження у справі, суд
Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом і просить скасувати постанову серії ЕАН № 4097991 від 21 квітня 2021 року про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 6 ст. 121 КУпАП, а справу про адміністративне правопорушення закрити.
Посилається в позові на те, що згідно постанови інспектора 21 квітня 2021 року він в темну пору доби керував транспортним засобом Skoda Octavia, державний номерний знак НОМЕР_1 , у якого не освітлювався задній номерний знак, що не давало чітко визначити символи номерного знаку на відстані 20 м, чим порушив підпункт «в» п. 2.9. ПДР України.
Вважає, що застосоване до нього стягнення у вигляді штрафу у 850,00 гр. є незаконним, неправомірним та необґрунтованим з огляду на відсутність складу адміністративного правопорушення.
Стверджує, що перед початком руху перевірив належність роботи зовнішнього освітлення транспортного засобу, у тому числі заднього номерного знаку, що може підтвердити його пасажир - ОСОБА_2 , яка допомагала складати речі у багажник автомобіля.
Наголошує, що під час руху транспортного засобу неможливо спостерігати, чи працює освітлення номерного знаку, неможливо спрогнозувати дату та час, коли воно може вийти з ладу, а відсутність освітлення номерного знака не є перешкодою для подальшого руху автомобіля і не загрожує безпеці дорожнього руху.
Зазначає, що близько 03 год. 19 хв. він зупинив автомобіль на вимогу працівників поліції по АДРЕСА_1 будинку і дізнався від інспектора ОСОБА_3 про непрацююче освітлення заднього номерного знака.
Стверджує, що всупереч його поясненням та твердженням свідка, а також залишивши поза увагою його тяжке матеріальне становище інспектором Петриком С.В., який постійно знаходився в патрульному авто, було складено постанову про адміністративне правопорушення.
Окрім цього зазначає, що інспектор відмовився заповнити верхню частину бланку пояснень.
Після того як інспектори покинули місце події, він замінив лампи освітлення номерного знаку.
Враховуючи вищевикладене, просить задовольнити позов.
Адміністративний позов був зареєстрований в канцелярії Дарницького районного суду м. Києва 26 квітня 2021 року та відповідно до ст. 33 ЦПК України було визначено склад суду.
Ухвалою суду від 24 травня 2021 року позов передано на розгляд за підсудністю до Солом'янського районного суду м. Києва.
Адміністративний позов був зареєстрований в канцелярії Солом'янського районного суду м. Києва 16 серпня 2021 року та відповідно до ст. 33 ЦПК України було визначено склад суду.
Ухвалою суду від 20 серпня 2021 року в справі було відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Відповідно до ст.ст. 162, 165 КАС України відповідачу був наданий строк для надання суду відзиву на позовну заяву, а третій особі - для надання письмових пояснень.
Згідно з відомостями, які містяться в рекомендованому повідомленні про вручення поштових відправлень, відповідач отримав копію ухвали про відкриття провадження 01 вересня 2021 року.
13 вересня 2021 року від представника відповідача надійшов відзив, у якому проти позову заперечує.
Вважає, твердження позивача, викладені у позові, хибними, а позовні вимоги безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню судом, виходячи з наступного.
Позивач не заперечує, що 21 квітня 2021 року о 03 год. 19 хв. у м. Києві по вул. Бориспільській, 52 керував транспортним засобом Skoda Octavia, державний номерний знак НОМЕР_1 , в темну пору доби з неосвітленим номерним знаком, у зв'язку з чим відповідач, згідно ст.. 78 КАС України, звільняється від доказування обставини, яка визнана позивачем.
Враховуючи вищевикладене, оскаржувана постанова винесена в межах повноважень інспектора в порядку та у спосіб визначений КУпАП із дотриманням встановленої процедури та з урахуванням усіх обставин справи, тому відсутні підстави для задоволення позовних вимог.
У задоволенні позову просить відмовити в повному обсязі.
Дослідивши матеріали справи, суд не знаходить підстав для задоволення вимог позивача, виходячи з наступного.
Відповідно до статті 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.
Згідно зі ст. 19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 3 статті 2 КАС України встановлено критерії, якими керується адміністративний суд при перевірці рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень.
Відповідність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень передбаченим частиною 3 статті 2 КАС України критеріям перевіряється судом з урахуванням закріпленого статтею 9 КАС України принципу законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Судом встановлено, що 21 квітня 2021 року відповідачем винесено постанову серії ЕАН № 4097991 у справі про адміністративне правопорушення, якою на позивача було накладено адміністративне стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 6 ст. 121 КУпАП.
Згідно змісту постанови, 21 квітня 2021 року о 03 год. 19 хв. у м. Києві по вул. Бориспільській, 52 водій керував транспортним засобом в темну пору доби з неосвітленим номерним знаком, чим порушив п. 2.9.в. ПДР України - керування водієм транспортним засобом з номерним знаком повернутим, чи неосвітленим.
Диспозиція частини 1 статті 126 КУпАП передбачає відповідальність за керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред'явила у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться в посвідченні водія відповідної категорії, реєстраційному документі на транспортний засіб, а також полісі (договорі) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката "Зелена картка"), або не пред'явила електронне посвідчення водія та електронне свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, чинний внутрішній електронний договір зазначеного виду обов'язкового страхування у візуальній формі страхового поліса, а також інших документів, передбачених законодавством.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Статтями 10, 11 КУпАП передбачено, що адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.
Адміністративне правопорушення визнається вчиненим з необережності, коли особа, яка його вчинила, передбачала можливість настання шкідливих наслідків своєї дії чи бездіяльності, але легковажно розраховувала на їх відвернення або не передбачала можливості настання таких наслідків, хоч повинна була і могла їх передбачити.
Стаття 7 КУпАП передбачає, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
При цьому провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законів.
Звертаючись до суду, позивач залучив до участі в справі як відповідача інспектора Управління патрульної поліції в місті Києві Департаменту патрульної поліції Петрика С.В., яким складена оспорювана ним постанова.
Відповідно до п. 11 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію» від 02 липня 2015 року №580-VIII поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.
Згідно п. 8 ч. 1 ст. 23 Закону №580-VIII у випадках, визначених законом, поліція здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.
За ч. ч. 1-2 статті 222 КУпАП органи Національної поліції розглядають справи про адміністративні правопорушення, відповідальність за які передбачена ч.6 ст.121 КУпАП.
Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.
Приписами ч. 1 ст. 1 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що Національна поліція України (поліція) - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.
Згідно ч.1 ст.13 Закону України «Про Національну поліцію» систему поліції складають:
1) центральний орган управління поліцією;
2) територіальні органи поліції.
Територіальні органи поліції утворюються як юридичні особи публічного права в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, містах, районах у містах та як міжрегіональні (повноваження яких поширюються на декілька адміністративно-територіальних одиниць) територіальні органи у межах граничної чисельності поліції і коштів, визначених на її утримання (ч.1 ст.15 ЗУ «Про Національну поліцію»).
Відповідно до ч. 1 ст. 17 цього Закону поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу на відповідних посадах у поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції.
Приписами ч. 3 ст. 288 КУпАП визначено порядок оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення, передбачено, що постанову іншого органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення, постанову по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі можна оскаржити у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) або в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленими цим Кодексом.
Аналіз наведених норм права свідчить про те, що при розгляді справ про адміністративні правопорушення, зокрема, передбачених ч.6 ст.121 КУпАП інспектори відповідного орану поліції діють не як самостійний суб'єкт владних повноважень, а від імені органів Національної поліції, а саме - від імені Департаменту патрульної поліції Національної поліції України і її територіальних органів.
Відповідно до ч. 3 ст. 48 КАС України якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до ухвалення рішення у справі за згодою позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі, якщо це не потягне за собою зміни підсудності адміністративної справи. Суд має право за клопотанням позивача до ухвалення рішення у справі залучити до участі у ній співвідповідача.
Ухвалою суду від 27 травня 2022 року позов був залишений без руху, позивачу був наданий строк для усунення його недоліків, у тому числі роз'яснено право визначитися, чи дає він згоду на заміну судом залученого ним до участі в справі відповідача на належного - Департамент патрульної поліції, а якщо ні, - чи дає він згоду на залучення Департаменту патрульної поліції у справі як співвідповідача.
Конверт з копією ухвали про залишення без руху, який направлявся позивачу за вказаною ним у позові адресою, повернувся до суду з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».
Згідно з п. 4 ч.6 ст.251 КАС України днем вручення судового рішення є день проставлення в поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.
Частиною 11 ст.126 КАС України передбачено, що в разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.
Згідно з п.п. 99, 116, 117 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 5 березня 2009 року №270, у разі відсутності адресата поштові відправлення повертаються об'єктом поштового зв'язку відправнику за закінченням встановленого строку зберігання.
До повноважень адміністративних судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій.
Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками "за закінченням терміну зберігання", "адресат вибув", "адресат відсутній" і т. п., з врахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання адміністративним судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.
Це відповідає позиції Верховного Суду, висловленій у постанові в справі № 820/1400/17 від 28 січня 2021 року, яка, з точки зору ч.5 ст.242 КАС України, має враховуватися судом.
Згоди на заміну відповідача на Департамент патрульної поліції, або залучення його до участі в справі як співвідповідача, позвач не надав і з клопотанням про це до суду не звертався.
З точки зору закону саме позивач визначає, до кого пред'явити позов.
Якщо позивач помилиться (неправильно зазначивши сторону) і притягне відповідачем особу, яка не є належним відповідачем або не заявить клопотання про залучення до участі у справі іншої особи як співвідповідача, суд у такому позові відмовляє.
З урахуванням цього суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позову.
Керуючись ст.ст.8, 19 Конституції України, ст. ст. 1, 9, 121, 222, 258, 265-2, 268, 276 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ст. ст. 2, 72, 77, 78, 242-246, 250, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Інспектора Управління патрульної поліції у м. Києві Петрика Сергія Віталійовича про скасування постанови про адміністративне правопорушення та закриття провадження у справі відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів до Шостого апеляційного адміністративного суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя : Л.А. Шереметьєва