Справа № 760/19080/22
4-с/760/185/22
про залишення скарги без руху
26 грудня 2022 року суддя Солом'янського районного суду м. Києва Ішуніна Л. М., розглянувши скаргу ОСОБА_1 на дії державного виконавця, заінтересовані особи: Солом'янський районний відділ державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), Акціонерне товариство «ОТП Банк», Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія», ОСОБА_2 ,
До Солом'янського районного суду м. Києва надійшла скарга ОСОБА_1 на дії державного виконавця, заінтересовані особи: Солом'янський районний відділ державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), Акціонерне товариство «ОТП Банк», Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія», ОСОБА_2 .
Відповідно до частини дев'ятої статті 10 ЦПК України якщо спірні відносини не врегульовані законом, суд застосовує закон, що регулює подібні за змістом відносини (аналогія закону), а за відсутності такого - суд виходить із загальних засад законодавства (аналогія права).
Згідно з частиною першою статті 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
У пункті 3 постанови Пленуму Верховного Суду України від 26 грудня 2003 року № 14 "Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження" судам роз'яснено, що скарги мають відповідати загальним вимогам щодо форми та змісту позовної заяви, передбачених положеннями ЦПК України і ГПК України та містити відомості, перелічені у частині четвертій статті 74 Закону «Про виконавче провадження».
Згідно з пунктом «а» частини першої статті 449 ЦПК України скаргу може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права або свободи. Частиною другою цієї статті визначено, що пропущений з поважних причин строк для подання скарги може бути поновлено судом.
Відповідно до частини п'ятої статті 74 Закону України «Про виконавче провадження», Рішення та дії виконавця, посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені протягом 10 робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи законних інтересів. Рішення виконавця про відкладення проведення виконавчих дій може бути оскаржене протягом трьох робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи законних інтересів.
У поданій скарзі заявник вказує, що у серпні 2020 року отримав від Солом'янського районного відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) лист, яким йому було повідомлено, що за виконавчим провадженням № 37811092 від 16 червня 2014 року державним виконавцем на підставі пункту 2 частини першої статті 47 Закону України «Про виконавче провадження» винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу, та провадження знищено за закінченням трирічного терміну зберігання виконавчих проваджень.
Однак заявник звернувся до суду із скаргою лише 15 грудня 2022 року, тобто з пропуском десятиденного строку визначеного статтею 449 ЦПК України. Водночас, із клопотанням про поновлення пропущеного строку з долученням доказів, які підтверджують поважні причини пропущення процесуального строку, до суду не звертався.
Крім того, згідно з вимогами частин першої та п'ятої статті 177 ЦПК України позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів та третіх осіб. Позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів). При цьому за вимогами частин другої, четвертої статті 95 ЦПК України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом; копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством.
Згідно з частиною п'ятою статті 95 ЦПК України учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу; учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
На порушення наведених вимог, додані до скарги документи, та копії додатків (письмових доказів) для заінтересованих осіб, не засвідчені у порядку, визначеному законом.
Суд вважає необхідним застосувати аналогію закону, оскільки статтями 447-449 ЦПК України не визначено форму та зміст скарги на дії державного виконавця.
Тож, якщо скарга за формою і змістом не відповідає вищенаведеним вимогам, то застосовуються положення статті 185 ЦПК.
Враховуючи викладене, суддя приходить до висновку про наявність підстав для залишення скарги ОСОБА_1 без руху, оскільки подана до суду скарга за формою та змістом не відповідає вимогам цивільного процесуального законодавства, з урахуванням положень Закону України «Про виконавче провадження».
Усуваючи недоліки, позивачеві необхідно взяти до уваги викладене та надати суду клопотанням про поновлення пропущеного строку з долученням доказів, які підтверджують поважні причини пропущення процесуального строку, а також засвідчені у встановленому чинним законодавством порядку копії всіх документів, що додаються до скарги, та які необхідні для відправки заінтересованим особам.
Відповідно до частин першої-третьої статті 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог статті 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, в якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175, 177 цього Кодексу, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду; якщо позивач не усунув недоліки у встановлений судом строк, заява вважатиметься неподаною і повертається позивачеві.
На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 10, 175, 177, 185, 353, 447 ЦПК України, суд
Скаргу ОСОБА_1 на дії державного виконавця, заінтересовані особи: Солом'янський районний відділ державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), Акціонерне товариство «ОТП Банк», Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія», ОСОБА_2 залишити без руху.
Надати заявнику строк у десять днів з дня отримання копії ухвали про залишення позовної заяви без руху, для усунення зазначених недоліків.
Роз'яснити заявнику, що у разі невиконання ухвали суду у зазначений строк, скарга буде вважатися неподаною та повернута заявнику.
Копію ухвали надіслати заявнику.
Ухвала оскарженню не підлягає, набирає законної сили негайно після її підписання суддею, заперечення на ухвалу включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Л. М. Ішуніна