02.02.2023
Справа № 720/284/23
Провадження № 2/720/314/23
02 лютого 2023 року м. Новоселиця
Суддя Новоселицького районного суду Чернівецької області Ляху Г.О., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,-
ОСОБА_1 звернувся до суду із позовною заявою до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.
Одночасно, ОСОБА_1 заявив клопотання про звільнення від сплати судового збору з тих підстав, що його майновий стан не дозволяє йому сплатити судовий збір за подання вказаного позову.
Клопотання не підлягає задоволенню з таких підстав.
Згідно з частинами першою та третьою статті 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до оплати судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.
Спеціальним законом, який визначає правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору, є Закон України «Про судовий збір».
Умови відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати визначені й приписами ст.8 Закону України «Про судовий збір», яка передбачає врахування майнового стану сторони.
Відповідно до статті 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Водночас, відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
За змістом цієї практики щодо застосування статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, наведеній, зокрема у рішеннях Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) у справах «Гергел і Георгета Стоїческу проти Румунії», «Креуз проти Польщі», сплата судових витрат не повинна перешкоджати доступу до суду, ускладнювати цей доступ таким чином, щоб завдати шкоди самій суті цього права. Судовий збір має бути розумним, таким, що з урахуванням фінансового положення заявника може бути ним сплачений. Великий розмір судових витрат, який не враховує фінансове положення заявників, може бути розглянутий як такий, що непропорційно обмежує право на доступ до правосуддя.
ЄСПЛ також вказав, що інтереси справедливого здійснення правосуддя можуть виправдовувати накладення фінансових обмежень на доступ особи до суду. Положення пункту 1 статті 6 Конвенції про виконання зобов'язання забезпечити ефективне право доступу до суду не означає просто відсутність втручання, але й може вимагати вчинення позитивних дій у різноманітних формах з боку держави; не означає воно й беззастережного права на отримання безкоштовної правової допомоги з боку держави у цивільних спорах і так само це положення не означає надання права на безкоштовні провадження у цивільних справах (Рішення ЄСПЛ у справі «Креуз проти Польщі» («Kreuz v. Poland») від 19 червня 2001 року, пункт 59).
Оцінюючи фінансовий стан особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового стану (рішення ЄСПЛ «Kniat v. Poland» від 26 липня 2005 року, пункт 44; рішення ЄСПЛ «Jedamski and Jedamska v. Poland» від 26 липня 2005 року, пункти 63-64).
Враховуючи наведене, позивач у справі може за певних обставин (дійсної неспроможності сплатити судовий збір, підтвердженої належними доказами) бути звільненим від сплати судового збору або його сплата може бути відстрочена чи розстрочена, розмір судового збору може бути зменшений судом. Тобто за вказаних обставин, з метою забезпечення права особи на судовий захист, стаття 8 Закону України «Про судовий збір» може бути застосована за аналогією закону (частина дев'ята статті 10 ЦПК України) до іншої сторони спору.
Положення Закону України «Про судовий збір» не містять визначеного (чіткого) переліку документів, які можна вважати такими, що підтверджують майновий стан особи. У кожному конкретному випадку суд встановлює можливість особи сплатити судовий збір на підставі наданих нею доказів щодо її майнового стану за своїм внутрішнім переконанням.
Підставою для звільненим від сплати судового збору або його сплата може бути відстрочена чи розстрочена, розмір судового збору може бути зменшений, наприклад, видана в установленому законом порядку довідка про доходи, про заробітну плату, пенсію, стипендію, про склад сім'ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім'ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків, довідка реєстраційного органу про наявність чи відсутність нерухомого майна (будинку, земельної ділянки) або транспортного засобу, довідка органу місцевого самоврядування про наявність чи відсутність рухомого майна тощо.
Наведення доводів, обґрунтування пов'язаних з цим обставин, які свідчать про неможливість або утруднення у здійсненні оплати судового збору, а також подання доказів на підтвердження того, що майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті судового збору у встановлених законодавством порядку, розмірі і у строки, покладається на особу, яка подає позовну заяву.
Констатація заявником скрутного майнового стану без надання доказів на підтвердження цих обставин не може вважатися достатньою підставою для зменшення розміру судового збору чи звільнення від його сплати, що узгоджується із статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, згідно з якою судові процедури повинні бути справедливі для всіх учасників процесу.
Особа, яка заявляє клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати, згідно зі статтею 12 ЦПК України повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що його майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
На підтвердження доводів про звільнення від сплати судового збору за подання позовної заяви, позивач зазначив, що у нього відсутні доходи, та в обґрунтування цього надав довідку ГУ ПФУ в Чернівецькій області № 34 від 24 січня 202 року, довідку Новоселицької філії Чернівецького обласного центру зайнятості № 2023 року, довідку управління праці та соціального захисту населення Чернівецької РВА № 230 від 24 січня 2023 року та відомості з державного реєстру фізичних осіб платників податку станом на 24 січня 2023 року.
Проте, надані позивачем довідки не можуть характеризувати його таким, що не спроможний сплатити судовий збір за подання позовної заяви, без надання інших відомостей про наявність чи відсутність у нього рухомого та нерухомого майна, отже, стороною не надано всіх наявних доказів наявності підстав, визначених ст. 8 Закону України «Про судовий збір», для звільнення від сплати судового збору.
На підставі викладеного, у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору за подання вказаної позовної заяви слід відмовити.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 136, 177, 185, 260, 261 ЦПК України, ст. 8 Закону України «Про судовий збір», -
У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору за подання позовної заяви до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Ляху Г.О.