Спрова № 632/332/22
провадження №3/632/2/23
02 лютого 2023 року м. Первомайський
Первомайський міськрайонний суд Харківської області у складі: головуючої судді -Журавель О.О., за участю секретаря Самарської А.В., особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Первомайський, справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла від ВП № 1 Лозівського РВП ГУНП в Харківській області, щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Первомайський Харківської області, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, -
І. Опис обставин, установлених під час розгляду справи
1. Згідно із протоколом про адміністративне правопорушення серії ААБ № 319230 від 25 квітня 2022 року, ОСОБА_1 , 25 квітня 2022 року о 17 годині 30 хвилин, здійснював керування транспортним засобом - автомобілем Volvo XC номерний знак НОМЕР_1 біля будинку № 24 на 6 мікрорайоні міста Первомайський Харківської області, у стані алкогольного сп'яніння, чим порушив вимоги п.п. «а» п. 2.9 Правил дорожнього руху (надалі-ПДР ), вчинивши адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
ІІ. Пояснення осіб, які беруть участь у провадженні в справі про адміністративне правопорушення
2. Під час судового розгляду ОСОБА_1 вину не визнав та пояснив, що він 25 квітня 2022 року з ранку перебував у гостях у свого знайомого ОСОБА_2 у квартирі АДРЕСА_2 , де він випивав спиртні напої. Його автомобіль, ще з вечора 24 квітня 2022 року був припаркований біля першого під'їзду вищезазначеного будинку. Близько 16-00 год він вийшов до автомобілю та включив автомобільний програвач, далі підійшов до сусідки, яка сиділа на лавочці біля під'їзду. Потім вирішив пройтися вздовж будинку, у нього виник конфлікт з незнайомим чоловіком, почалася бійка, надалі підійшли ще двоє чоловіків (у подальшому йому стало відомо, що це представники територіальної оборони) та викликали поліцію. Поліцейські запропонували йому проїхати на огляд, він погодився і вони поїхали. Погодився проходити огляд на стан сп'яніння, оскільки вважав, що це пов'язано з бійкою. Після цього, його відвезли у відділ поліції, де він провів цілу ніч. 25 квітня 2022 року упродовж дня він на автомобілі не їздив, автомобіль стояв припаркований біля першого під'їзду будинку 24.
3. Свідок ОСОБА_3 показав, що він являється поліцейським і складав протокол про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 25 квітня 2022 року близько 17-30 години надійшло повідомлення до чергової частини ВП № 1 Лозівського РВП ГУНП в Харківській області, що на 6 мікрорайоні біля будинку 24 громадянин, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, гучно слухає музику в автомобілі Volvo білого кольору. Він разом з іншими поліцейськими - ОСОБА_4 та ОСОБА_5 виїхав на виклик. Працівниками поліції відсторонення ОСОБА_1 від керування транспортним засобом не проводилось, оскільки останній за кермом не перебував, а знаходився біля передньої водійської дверці автомобіля Volvo XC номерний знак НОМЕР_1 . Керування ОСОБА_1 транспортним засобом зафіксовано працівниками поліції також не було, оскільки вони прибули на місце події за викликом громадян, які повідомили, що останній порушує громадський порядок. У подальшому особи, які викликали поліцію та були присутні на місці події, зокрема, ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 повідомили, що ОСОБА_1 також керував автомобілем, а саме ,заїхав на бордюр колесом. У зв'язку з чим безпосередньо ним було прийнято рішення про складання протоколу про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП щодо ОСОБА_1 . На місці події була присутня мешканка дому, але від неї пояснення не відбиралися. На той час, у зв'язку з введенням в Україні воєнного стану відеозапис із застосуванням технічних засобів не здійснювався. У рапорті буда зафіксована інформація, отримана від свідків. Процедура огляду на стан алкогольного спяніння ОСОБА_1 була проведена без дотримання вимог інструкції.
4. Свідок ОСОБА_2 , показав, що проживає за адресою: АДРЕСА_3 . Із ОСОБА_1 старі знайомі. 24 квітня 2022 року вони приїхали разом із останнім з села. По приїзду автомобіль був припаркований біля 1-го під'їзду будинку АДРЕСА_4 . Наступного дня, близько 16-00 години ОСОБА_1 , будучи на підпитку, вийшов на вулицю та включив музику у автомобілі. Він ( ОСОБА_2 ) декілька разів виходив на балкон своєї квартири і бачив, що місце розташування автомобіля не змінювалося.
5. Свідок ОСОБА_9 показав, що мешкає за адресою: АДРЕСА_5 , яка знаходиться на першому поверсі. З ОСОБА_1 він особисто незнайомий. 25 квітня 2022 року він був вдома цілий день, декілька разів виходив на вулицю, прибираючи територію біля під'їзду. Звернув увагу на білий автомобіль Volvo XC, який був припаркований біля його під'їзду, оскільки на автомобілі були номера донецької реєстрації. Близько 17-00 год. він також виходив на вулицю, бачив як ОСОБА_1 ходив уздовж будинку, але при цьому автомобілем він не керував, місце розташування автомобіля не змінювалося, автомобіль на бордюр не заїжджав, він це помітив би. Він ( ОСОБА_9 )повернувся до квартири близько 18-00 год.
6. Свідок ОСОБА_10 , показала, що мешкає за адресою: АДРЕСА_6 . Із ОСОБА_1 вона особисто незнайома. 25 квітня 2022 року близько 17 -00 години (час пам'ятає, оскільки приймає ліки в чітко визначений час) вона вийшла на подвір'я будинку, присіла на лавочку біля під'їзду, поруч був припаркований білий автомобіль, який там знаходився з ранку. По вулиці ходив ОСОБА_1 , на підпитку, який підходив до перехожих, про щось розмовляв. ОСОБА_1 підходив до свого автомобілю, автомобіль з місту не рухався. Далі у ОСОБА_1 виник конфлікт із перехожим, хтось викликав поліцію. Вона ( ОСОБА_10 ) попросила зупинитися, але хлопці не реагували. Надалі під'їхала поліція, один із працівників поліції підійшов до ОСОБА_1 та вдарив його в обличчя. Вона стала кричати, що це коїться. Потім працівники поліції відвели ОСОБА_1 до автомобілю поліції та разом з ним поїхали. Увесь час місце розташування автомобіля ОСОБА_1 не змінювалося, вона не бачила, щоб він керував автомобілем, зокрема їздив у дворі чи здійснював рух, чи заїжджав на бордюр. ОСОБА_1 постійно був у полі її зору, як би автомобіль здійснив рух вона помітила.
7. Свідок ОСОБА_11 показала, що проживає за адресою: АДРЕСА_7 . Із ОСОБА_1 познайомилася 25 квітня 2022 року, коли він ходив вздовж будинку АДРЕСА_4 , він був напідпитку. Близько 16-00 години вона була у себе дома та чула, як у дворі грала гучно музика, яка доносилася з білого автомобілю. Близько 17-30 вона разом з подругою вийшла на вулицю. Вона не бачила, щоб ОСОБА_1 рухався на білому автомобілі, він лише ходив по вулиці, місце розташування автомобілю не змінювалося.
8. Свідок ОСОБА_6 показав, що 25 квітня 2022 року ввечері (близько 17-30) йшов до друга, який мешкає у будинку АДРЕСА_8 . Коли проходив біля 1-го під'їзду будинку 24, побачив як незнайомий йому чоловік на автомобілі білого кольору - Volvo XC, колесом заїхав на бордюр, далі почав рух заднім ходом, а потім почав рух до будинку № 25,із автомобіля було чути музику. Він підійшов до автомобілю, на водійському сидінні перебував ОСОБА_1 , у останнього в руках була пляшка віскі, вони почали розмовляти, ОСОБА_1 почав грубо відповідати, тому він разом з іншим знайомим, який проходив поруч, подзвонили у поліцію. Поліцейські не бачили, як ОСОБА_1 керував автомобілем, бо приїхали через 10-15 хвилин. Біля 1-го під'їзду будинку 24 були жильці, які скаржилися на гучну музику та перебування ОСОБА_1 у стані алкогольного сп'яніння. У його присутності біля під'їзду 1-го будинку 24 працівники поліції пропонувала ОСОБА_1 пройти огляд на стан сп'яніння, а також складали протокол та відбирали пояснення у нього та інших свідків. У лікарню він ( ОСОБА_6 ) також їздив, пам'ятає, що у ОСОБА_1 брали кров, як проходив огляд не пам'ятає.
ІІІ. Досліджені в судовому засіданні докази
9. Таким чином, на підтвердження вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення Суду надано такі докази:
9.1. протокол про адміністративне правопорушення серії ААБ № 319230 від 25 квітня 2022 року;
9.2. висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного спяніння від 25 квітня 2022 року;
9.3. акт огляду та тимчасового затримання транспортного засобу;
9.4. письмові пояснення свідків ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ;
9.5. рапорт інспектора СРПП ВП № 1 Лозівського РВП ГУНП в Харківській області В.Демченка від 25 квітня 2022 року;
9.6. копія постанови про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення за ч. 1 ст. 126 КУпАП.
10. Свідок ОСОБА_7 , який зазначений в протоколі про адміністративне правопорушення та свідок ОСОБА_8 , від якого працівниками поліції відбиралися пояснення на неодноразові виклики у судове засідання не з'явилися.
11. В свою чергу, особа, яка притягується до адміністративної відповідальності в спростування своєї вини надала особисті пояснення (див. пункт 2) та пояснення свідків ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_2 , ОСОБА_9 , (див. пункти 4, 5, 6,7).
ІV. Оцінка Суду
12. Оцінюючи зазначені вище докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному досліджені всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю Суд враховує таке.
13. Для того, щоб особа була притягнута до адміністративної відповідальності, необхідно довести наявність в її діях (бездіяльності) складу та події адміністративного правопорушення.
14. Стандарт доведення вини «поза розумним сумнівом» означає, що при доведенні винуватості особи не повинно залишатися жодного «розумного сумніву» в цьому, тоді як наявність такого «розумного сумніву» у винуватості особи є підставою для його виправдання.
15. Отже, у силу принципу презумпції невинуватості, діючого при розгляді справ про адміністративні правопорушення, всі сумніви у винності особи, що притягується до адміністративної відповідальності, тлумачаться на її користь, а недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.
16. Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі Конвенція), яка є джерелом права в Україні кожному гарантовано право на справедливий суд.
17. За своєю структурою стаття 6 Конвенції в частині першій встановлює загальні гарантії щодо справедливого судового розгляду при вирішені спору, пов'язаного з правами та обов'язками цивільного характеру, а також при визначенні обґрунтованості будь-якого висунутого особі кримінального обвинувачення, частина друга та третя статті 6 закріплюють гарантії особам при обвинувачені при вчиненні кримінального правопорушення.
18. Розглядаючи дану конкретну ситуацію і досліджуючи питання про розповсюдження гарантій статті 6 Конвенції на даний випадок. Суд звертає увагу, що виходячи з прецедентної практики Європейського Суду з прав людини хоч і за національним законом ОСОБА_1 притягується до адміністративної відповідальності, йому пред'явлено «кримінальне обвинувачення» в його автономному розумінні Європейським Судом, яке повинно тлумачитися в світлі трьох критеріїв, а саме з урахуванням кваліфікації розгляду з точки зору внутрішньодержавного законодавства, його сутності і характеру, суворості потенційного покарання (пункт 51 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Михайлова проти Російської Федерації»).
19. Зокрема, в даному випадку Судом враховується, що адміністративне стягнення у виді штрафу, разом з позбавленням права керування транспортним засобом, мають каральний і стримуючий характер.
20. Також Суд зауважує, що в деяких інших справах проти України Європейський Суд розглядав питання про віднесення правопорушень передбачених КУпАП до «кримінального аспекту» в розумінні Конвенції, що з огляду на суворість передбаченого покарання правопорушення, не є незначним (див. пункт 33 рішення у справі «Гурепка проти України» (№ 2)) та такі адміністративні провадженні слід вважати по суті кримінальними і такими, що вимагають застосування всіх гарантій статті 6 Конвенції.
21. Обов'язково слід наголосити, що процедура розгляду справ про адміністративні правопорушення не передбачає участі при судовому розгляді сторони обвинувачення, що може призвести до змішування ролі обвинувача і судді і тим самим дати підстави для законних сумнівів неупередженості суду, порушити принцип змагальності (див. наприклад пункти 75-79 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Карелін проти Росії2, пункт 54 справи «Озеров проти Росії», пункти 44-45 справи «Кривошапкін проти Росії», рішення «Бантиш та інші проти України» від 6 жовтня 2022 року).
22.З огляду на вищезазначене, Суд наголошує, що не може самостійно перебирати на себе «функції обвинувачення» і відшукувати докази вини особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, винуватість особи має доводитися саме в суді, що вимагає «обережності дій суду» при вирішені питання про тягар доказування в такій категорії справ.
23. Отже, повертаючись до обставин даної справи, Суд, звертає увагу на те, що частина перша статті 130 КУпАП передбачає відповідальність, зокрема, за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного сп'яніння, що в даному випадку інкримінується ОСОБА_1 .
Під керуванням транспортним засобом слід розуміти виконання функцій водія під час руху такого засобу.
24. Оцінивши надані суду докази в їх сукупності, Суд доходить висновку, що не знайшло підтвердження, що ОСОБА_1 , будучи водієм, керував транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння.
25. Так, відповідно доп. 1.10 ПДР водій - особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії.
26. Згідно із пункт 1 розділу 10 Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, що затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07 листопада 2015 року № 1395 з подальшими змінами, надалі Інструкція № 1395, водії, стосовно яких у поліцейських є достатні підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами та огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
27. ОСОБА_1 під час судового розгляду повністю заперечив обставини про те, що він 25 квітня 2022 близько 17-30 год. здійснював керування транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння (див. пункт 2), що відповідно до статті 251 КУпАП може бути доказом у справі про адміністративне правопорушення
28.. Вказані обставини в судовому засіданні, зокрема, підтвердила свідок ОСОБА_10 , а також свідки ОСОБА_9 , ОСОБА_11 , ОСОБА_2 (див. пункти, 4, 5, 6, 7), які не є зацікавленими особами та були попереджені про кримінальну відповідальність за дачу неправдивих показань
29. . Свідок ОСОБА_3 також показав суду, що 25 квітня 2022 року працівниками поліції відсторонення ОСОБА_1 від керування транспортним засобом не проводилось, оскільки останній знаходився біля автомобіляVolvo XC номерний знак НОМЕР_1 , керування ОСОБА_1 транспортним засобом зафіксовано працівниками поліції не було, оскільки вони прибули на місце події за викликом громадян, які повідомили, що останній порушує громадський порядок.Факт керування транспортним засобом встановлювався саме на основі пояснень свідків ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 .
30. Надаючи оцінку поясненням свідка ОСОБА_6 , у Суду виник сумнів щодо їх достовірності, оскільки вони спростовуються послідовними показами свідка ОСОБА_10 , яка була очевидцем події, що відбувалася 25 квітня 2022 року, детально розповіла суду про всі обставини, зокрема про конфлікт, який виник між ОСОБА_1 та чоловіком, який проходив поруч. При цьому допитаний в якості свідка-поліцейський ОСОБА_3 не заперечував, що на місці події дійсно була мешканка будинку, яка допитана не була. При цьому свідок ОСОБА_6 зазначив, що ОСОБА_1 заїхав на бордюр, а потім здійснив рух до будинку АДРЕСА_9 , чого не бачив жодний свідок, допитаний під час судового розгляду. У зв'язку із чим, суд не приймає покази свідка ОСОБА_6 при ухваленні постанови.
31. Щодо пояснень свідків ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , які додані до протоколу і які в судове засідання за викликом Суду не з'являлися, Суд звертає увагу на положення пункту «d» частини третьої статті 6 Конвенції, яким кожному обвинуваченому гарантовано право допитувати свідків обвинувачення або вимагати, щоб їх допитали, а також вимагати виклику й допиту свідків захисту на тих самих умовах, що й свідків обвинувачення. При цьому, Суд звертає увагу, про розповсюдження гарантій статті 6 Конвенції на даний випадок (див. пункт 18).
В своїй прецедентній практиці даючи тлумачення Конвенції Європейський Суд неодноразово повторював, що з метою забезпечення змагальності процесу всі докази мають, як правило, подаватися у відкритому судовому засіданні у присутності обвинуваченого. Слід з надзвичайною обережністю ставитися до доказів, отриманих від свідка за обставин, що не давали змоги забезпечити право сторони на захист тією мірою, якою Конвенція завжди вимагає забезпечувати його. Обвинувачення не може ґрунтуватися виключно чи вирішальною мірою на показаннях, які сторона захисту не може заперечити. Із цього випливає, що якщо засудження виключно або вирішальною мірою ґрунтується на показаннях особи, допитати яку чи домогтися допиту якої підсудний не мав можливості ані під час досудового слідства, ані під час судового розгляду, права захисту виявляються обмеженими в тій мірі, що є несумісною з гарантіями, передбаченими статтею 6 Конвенції (пункт 54 Рішення Європейського Суду у справі «Корнєв і Карпенко проти України»).
Відповідно до матеріалів справи пояснення свідків ОСОБА_7 та ОСОБА_8 мають одне із вирішальних значень для встановлення вини ОСОБА_1 , при цьому дані пояснення свідків спростовуються поясненнями ОСОБА_1 та свідків ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_2 , ОСОБА_9 , що потребувало перевірки пояснень свідків «обвинувачення» в судовому засіданні, але як і особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, так і Суд були позбавлені можливості зробити відповідну «перевірку».
З огляду на міркування викладені вище, Суд не може покласти в основу постанови пояснення вказаних свідків, які не були допитані в судовому засіданні і пояснення яких мають значення по даній справі в «комплексі наданих доказів».
32. Протокол про адміністративне правопорушення не може бути визнаний належними доказами по даній справі в розумінні статті 251 КУпАП, оскільки за своєю правовою природою він не є самостійним беззаперечним доказом, а обставини викладені в ньому повинні бути перевірені за допомогою інших доказів, які б підтверджували вину особи, яка притягується до адміністративної відповідальності і не викликали сумніви у Суду.
33.Акт огляду та тимчасового затримання транспортного засобу такопія постанови про накладення штрафу на ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 126 КУпАП. на думку Суду,не може бути визнано допустимими доказами по даній справі в розумінні статті 251 КУпАП, оскільки обставини викладені в цих документах ніяким чином не підтверджують факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом, а лише констатують факт затримання автомобілю працівниками поліції, якій на час їх приїзду не рухався та факт відсутності у ОСОБА_12 водійського посвідчення.
34. Рапорт інспектора СРПП ВП № 1 Лозівського РВП ГУНП в Харківській області В.Демченка від 25 квітня 2022 року, на думку Суду, також не містить даних на підтвердження факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом.
35. Результати висновку щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного спяніння від 25 квітня 2022 року (див. пункт 9.2) підтверджують лише факт перебування ОСОБА_1 в стані алкогольного сп'яніння, що він і не заперечував, але не підтверджують той факт, що він перебував в статусі водія.
36. Інших доказів на підтвердження факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом, зокрема відеофіксації та фото руху автомобілю Volvo XC номерний знак НОМЕР_1 , суду не надано. При цьому Суд, звертає увагу, що обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу. Також, суд наголошує, що в ситуації, яка розглядалася, працівниками поліції зупинення автомобілю під керуванням ОСОБА_13 на підставі ст. 35 ЗУ «Про національну поліцію» не проводилось, як саме і відсторонення водія від керуванням автомобілем.. А тому на думку суду працівники поліції повинні були ретельно перевірити факт руху автомобіля під керування ОСОБА_1 , разом з цим висновок про керування ОСОБА_1 автомобілем поліцейським був зроблений ним на підставі показів осіб, які були знайомі між собою та з якими у ОСОБА_1 виник напередодні конфлікт.
37. Наведені вище факти відповідно до статті 62 Конституції України повинні тлумачитись судом на користь ОСОБА_1 і вони не дають змоги Суду однозначно оцінити дії останнього, як такі, що містять склад адміністративного правопорушення передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП.
38. Докази надані особою, яка притягується до адміністративної відповідальності (див. пункт 2) та свідками ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_2 , ОСОБА_9 , (див. пункти 4, 5, 6, 7). переважають докази надані в підтвердження його вини (див. пункти 3, 8, 9) і державою не виконано тягар доказування по доведенню винуватості ОСОБА_1 в діянні, що йому інкримінується.
39. Відповідно до положень статті 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням не інакше як на підставах та у порядку, встановлених законом.
40. Згідно із пунктом 1 частини першої статті 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
41. За даних обставин Суд доходить до висновку, що наявні всі підстави для закриття провадження у справі за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.
З цих підстав, керуючись статтями 1, 9, 23, 33, 130, 276-285 Кодексу України про адміністративні правопорушення, Суд, -
1. Закрити провадження в справі щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя:О. О. Журавель